№ 2-с-12/11
25 березня 2011 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд у складі головуючого -судді Суркової В.П., при секретарі Владиченко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
22.02.2011 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ № 0827/2-н-234/11, з ОСОБА_1 стягнено на користь Концерну "МТМ" в особі Філії Концерну "МТМ" Шевченківського району м. Запоріжжя заборгованість за використану теплову енергію в сумі 4756,02 грн., а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
14.03.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що у з'язку з важким матеріальним становищем вона не має можливості повністю сплатити заборгованість за використану теплову енергію, заборгованість сплатила частково, просила скасувати судовий наказ.
Представник Концерну "МТМ" ОСОБА_2 пояснив, підстав для скасування судового наказу не має, боржниця згодна з періодом та сумою заборгованості за використану теплову енергію, яку вже частково сплатила, вважає свої вимоги як стягувача обгрунтованими, просив відмовити в задоволенні заяви.
Вислухавши пояснення стягувача та боржника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що боржником не обгрунтовані заперечення проти вимог стягувача, посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необгрунтованість стягувача відсутні, нестача грошей у боржника на сплату заборгованості не є підставою для скасування судового наказу. Судовий наказ видано у відповідності до ст.ст. 95-98, 102-103 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви боржника про скасування судового наказу.
Керуючись ст. 102, 105, 105-1 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя В.П. Суркова