Рішення від 25.03.2011 по справі 2-24/11

Справа № 2-0827/24/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

18 березня 2011 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Щасливої О.В.

при секретарі Морозової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -п'ята Запорізька державна нотаріальна контора, про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання, який укладений сторонами 6 березня 2002 року.

В позові зазначила, що у вказаний час сторони уклали договір, відповідно до якого позивач передала, а відповідач прийняла у власність 67/100 частин будинку № 84 по вул. Вуглегірській в м. Запоріжжі та взяла на себе зобов'язання з повного довічного утримання позивачки, а саме: забезпечення харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою та зберігання у безкоштовному довічному користуванні відчужувача переданого набувачу житла. За обопільною згодою сторін вартість щомісячного матеріального забезпечення визначена у 50 грн. Відповідачка не виконує зобов'язання за договором, не надає позивачці харчування, медичних препаратів, необхідних позивачці з огляду на її вік та незадовільний стан здоров'я, грошей. Через неналежну поведінку відповідачки, яка доводиться позивачці племінницею, між сторонами склалися неприязні стосунки. Відповідач ображає позивачку, бажає їй смерті, застосовує фізичне насильство. Оскільки відповідач свідомо не виконує прийняті на себе зобов'язання хоча має фінансову можливість, так як працевлаштована і отримує стабільний дохід, просить розірвати договір, повернути їй передану за договором нерухому річ.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав доводи позовної заяви. Пояснив, що сторони хоча й проживають під одним дахам, у зв'язку з чим відповідач має можливість повною мірою виконувати свої зобов'язання за договором, проте вона повністю їх ігнорує: позивач не отримує ніякого утримання від відповідачки, вона не готує їжу, як обіцяла при укладенні договору, не приймає заходів для забезпечення належного рівня життєдіяльності ОСОБА_1, не допомагає у відвідуванні лікарів, набутті предметів побуту, їжі, медичних препаратів. Позивач -особа похилого віку, страждає низкою хронічних захворювань, не може самостійно організовувати свою життєдіяльність, відвідуючи магазини, медичні заклади, пошту, користується допомогою сторонніх осіб. Сторони постійно сваряться, відповідач погрожує позивачці, ображає її, мали місце випадки побиття племінницею ОСОБА_1

На підставі викладеного представник просить про ухвалення рішення на користь його довірительки.

Відповідач, яку належним чином зобов'язано з'явитися в суд для дачі особистих пояснень, та її представник, у встановленому законом порядку повідомлений про час та місце вирішення спору, в судові засідання 22 лютого та 18 березня 2011 року не з'явилися. Заперечень проти позову не надали.

За згаданих обставин суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України зі згоди представника позивача вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Представник третьої особи, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду, до суду не з'явився, повідомлення про згоду на участь у справі нотаріальна контора не надала.

За таких обставин суд у відповідності до ст. 36 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника нотаріальної контори.

Вислухавши пояснення представника позивачки, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить всі підстави для задоволення позову, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що 6 березня 2002 року сторони в справі уклали договір, відповідно до якого позивач передала, а відповідач прийняла у власність 67/100 частин будинку № 84 по вул. Вуглегірській в м. Запоріжжі та взяла на себе зобов'язання довічного утримання позивачки, а саме: забезпечення харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою та зберігання у безкоштовному довічному користуванні відчужувача переданого набувачу житла. За згодою сторін вартість щомісячного матеріального забезпечення визначена у 50 грн. відповідно до п. 7 договору (а. с. 6). Зазначений договір посвідчений державним нотаріусом п'ятої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_3

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

В силу ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду, зокрема: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини, а згідно із ст. 756 ЦК у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

В силу ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальності, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Вирішуючи позов на користь позивачки, суд бере до уваги пояснення представника позивача про те, що з часу укладення договору відповідач, яка доводиться позивачці племінницею, безтурботно ставиться до своїх обов'язків за договором. Під час госпіталізації позивачки, яка страждає низкою хронічних захворювань, та її амбулаторного лікування в порушення умов договору не тільки не забезпечує її ліками та продуктами харчування, а навіть не відвідує свою тітку в стаціонарах медичних закладів.

Зазначені твердження позивача узгоджуються з інформацією медичного закладу, на диспансерному обліку в якому перебуває позивач (а. с. 36, 46), про наявність низки хронічних хвороб у позивачки, її численні звернення до спеціалістів-медиків, госпіталізації до стаціонару міської лікарні № 8, про її потребу за станом здоров'я у сторонній допомозі.

Висновки суду про необхідність вирішення справи на користь позивача підкріплює її послідовність у бажанні захистити своє право, на що вказує перебування у провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя справи за аналогічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яке увінчалось винесенням ухвали від 19 квітня 2007 року про залишення позову без розгляду.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач наданими нею фактичними даними, довела грунтовність своїх вимог, тоді як відповідач не протиставила їм жодного доказу.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно із ст. 27 ЦПК особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Процесуальна поведінка відповідача, яка не виконала обов'язок доведення перед судом ґрунтовності своїх заперечень, жодного разу не з'явилась за викликом суду, а її представники лише обмежувались заявами про невизнання позову, не надаючи жодного підтвердження, подання нею заяви, у задоволенні якої відмовлено рішенням суду від 03.02.2011 року, про позбавлення позивачки дієздатності після звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, на думку суду, свідчить про вільне, на власний розсуд, ставлення до своїх процесуальних обов'язків та бажання затягти розгляд справи у відсутність об'єктивних даних у спростування вимог позивачки.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Оскільки законом передбачено право сторони в договорі довічного утримання ініціювати розірвання договору через неналежне виконання набувачем за договором своїх обов'язків, навіть незалежно від його вини, суд знаходить всі підстави для застосування судового захисту в обраний позивачкою спосіб.

Керуючись ст. ст. 14, 526, 744-746, 749, 755 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 59, 60, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, укладений 06.03.2002 року, між ОСОБА_1, з одного боку, та ОСОБА_2, - з другого, посвідчений державним нотаріусом п'ятої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_3

Повернути передане нерухоме майно відчужувачу.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 67/100 частин будинку № 84 по вул. Вуглегірській в м. Запоріжжі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, -в той же строк з моменту отримання ними копії рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання копії рішення.

Суддя О.В. Щаслива