28 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання умови договору про іпотечний кредит щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки недійсною, визнання правочину неукладеним і нікчемним, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2010 року,
У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що між ним та банком укладено договір про іпотечний кредит, згідно з яким банк надав йому суму кредиту зі сплатою за користування 15% річних. 11 листопада 2008 року між сторонами у справі укладено додатковий договір, згідно з яким відсоткова ставка змінена з 15% до 25,8% річних. У подальшому відповідачем було збільшено в односторонньому порядку розмір процентної ставки з 25,08% на 30%. Позивач просив визнати умови договору про іпотечний кредит щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки недійсними, визнати зазначений правочин неукладеним і нікчемним, зобов'язати банк повернути на пенсійну картку в повному обсязі грошові кошти, які списані з пенсійної картки в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2010 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права .
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у кредитному договорі, додатковому договорі сторони досягли домовленості про зміну в односторонньому порядку банком процентної ставки, що відбулося до внесення змін до ст. 1056-1 ЦК України, тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання умов договору недійсним.
Наведені в касаційній скарзі інші доводи висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Леванчук А.О. Макарчук М.А.