17 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Ізмайлової Т.Л., Мазур Л.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа: УПСЗН Ірпінської міської ради Київської області про визнання договору дарування недійсним та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 - представників ОСОБА_4 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 3.09.2010 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20.12.2010 року,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, вимоги, якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати договір дарування квартири на користь ОСОБА_5 від 6.09.2005 року та заяви позивача нотаріусу недійсними, так як даний спір і заява були укладені під впливом помилки щодо природи правочину, прав та обов»язків сторін, яка має істотне значення; визнати дії приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_6 неправомірними, такими, що завдали позивачу моральної шкоди; стягнути з кожного із відповідачів на користь позивача по 25000 грн. моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_5 на користь позивача матеріальні збитки у розмірі 1750 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 3.09.2010 року у задоволенні вищевказаного позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20.12.2010 року апеляційні скарги ОСОБА_4, прокурора м. Ірпеня відхилені, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Представники позивача , не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення вимог позову.
Дослідивши матеріали цивільної справи №2-234/10, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 - представників ОСОБА_4 відхилити, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 3.09.2010 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20.12.2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Умнова О.В.
Ізмайлова Т.Л.
Мазур Л.М.