04 травня 2011 року Справа № 2а/0370/852/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Пігулі І.Ю.,
за участю представника позивача Сівака О.В.,
представників відповідачів Андріюк Ю.Б., Манчик О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
Виробничо-комерційна фірма «Віта-Авто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Волинській області (далі - ГУДКУ у Волинській області) про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з серпня 2007 року по листопад 2010 року в розмірі 3402063 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ є сумлінним та добросовісним платником податків, проводить господарську діяльність з дотримання норм чинного законодавства та належним відображенням всіх господарський операцій у бухгалтерських документах первинного обліку та податковій звітності. В результаті такої діяльності у позивача виникає право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що відображалося у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з серпня 2007 року по листопад 2010 року. Відповідно до вимог пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Луцькою ОДПІ проведені перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування. Відповідними актами та довідками податкового органу щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку підтверджено бюджетне відшкодування за період з серпня по листопад 2010 року в сумі 4329225 грн. 00 коп., з яких відшкодовано позивачу 927196 грн. 00 коп. У висновках актів перевірок зазначається, що перевіркою буде підтверджено заявлені суми відшкодування податку на додану вартість після надходження зустрічних перевірок по ланцюгу придбання товару до виробника. Проте норми Закону України «Про податок на додану вартість» не ставлять право платника податку на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування в залежність від виконання постачальником своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету. Разом з тим, позивачем дотримані вимоги щодо порядку формування податкового кредиту і сплачені суми податку на додану вартість в ціні придбаних товарів (послуг) правомірно включені до бюджетного відшкодування у відповідних податкових періодах. Позивач просить стягнути з державного бюджету на його користь суму бюджетного відшкодування по деклараціях за період з серпня 2007 року по листопад 2010 року в розмірі 3402063 грн. 00 коп.
В ході судового розгляду справи позивач подав заяву від 19.04.2011 року № 212 про збільшення розміру позовних вимог (т. 2, а. с. 235-236), просить стягнути з державного бюджету на його користь суму бюджетного відшкодування по деклараціях за період з серпня 2007 року по листопад 2010 року в розмірі 3402091 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 21.04.2011 року позовну заяву ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ до Луцької ОДПІ, ГУДКУ у Волинській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишено без розгляду в частині позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2007 року, жовтень 2007 року в загальному розмірі 79533 грн. 00 коп. на підставі статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) (т. 2, а. с. 240-243).
В подальшому позивач подав суду заяву від 28.04.2011 року № 227 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень (в частині бюджетного відшкодування за цей період в сумі 173303 грн. 00 коп.), жовтень, листопад, грудень 2009 року в загальній сумі 748413 грн. 00 коп. та просить стягнути з державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з серпня 2008 року по листопад 2010 року в розмірі 2574117 грн. 00 коп. (т. 3, а. с. 1-2).
Ухвалою суду від 04.05.2011 року позовну заяву ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ до Луцької ОДПІ, ГУДКУ у Волинській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишено без розгляду в частині позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень, жовтень, листопад, грудень 2009 року в сумі 748413 грн. 00 коп. на підставі пункту 3 частини першої статті 155 КАС України (т. 3, а. с. 7-8).
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, заявах від 19.04.2011 року № 212 (т. 2, а. с. 235-236), від 28.04.2011 року № 227 (т. 3, а. с. 1-2), та просить стягнути з державного бюджету на користь ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ суму бюджетного відшкодування по деклараціях за період з серпня 2008 року по листопад 2010 року в розмірі 2574117 грн. 00 коп.
Представник відповідача Луцької ОДПІ в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 14.04.2011 року (т. 2, а. с. 225-226), та пояснила що причиною не повернення бюджетного відшкодування ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ є ненадходження відповідей на запити Луцької ОДПІ щодо проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника. В обґрунтування своєї правової позиції Луцька ОДПІ наводить вимоги Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132, які передбачають проведення зустрічних перевірок по ланцюгу поставок товарів до виробника, а також обов'язкове погодження відшкодування податку на додану вартість у розмірі більше 100 тис. грн. з Державною податковою адміністрацією України. Представник відповідача Луцької ОДПІ просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача ГУДКУ у Волинській області адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових поясненнях від 14.04.2011 року (т. 2, а. с. 227), та пояснила, що згідно з нормами наведеного Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики бюджетне відшкодування здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкового органу. Відповідно до висновків Луцької ОДПІ про відшкодування податку на додану вартість за період з вересня 2007 року по квітень 2010 року ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ відшкодовано з Державного бюджету України 4385121 грн. 00 коп. Представник відповідача ГУДКУ у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ є суб'єктом господарювання, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 390992 від 21.07.1999 року (т. 2, а. с. 229), з 27.07.1999 року перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, про що видано довідку про взяття на облік платника податку № 1021 від 25.02.2000 року (т. 2, а. с. 230), зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 02820133 від 26.05.2004 року (т. 2, а. с. 228).
Протягом періоду з серпня 2008 року по листопад 2010 року позивач подав до Луцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за відповідні податкові (звітні) періоди, у яких відображав суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку, та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, які долучені до матеріалів справи (т. 1, а. с. 19-32, 45-66, 78-102, 118-127, 222-240; т. 2, а. с. 26-49, 86-97, 128-142; т. 3, а. с. 3-6).
Податковим органом проводилися позапланові виїзні перевірки показників податкової звітності позивача за період з серпня 2008 року по листопад 2010 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, результати яких відображені в наступних довідках та актах (із вказівкою на те, що такі суми буде підтверджено після отримання результатів зустрічних звірок по ланцюгу до виробника):
1. акт від 26.01.2009 року б/н - буде підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року в розмірі 235786 грн. 00 коп. (т. 2, а. с. 98-127);
2. акт № 134/23-99/30473709 від 21.04.2009 року - буде підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 103293 грн. 00 коп. (т. 2, а. с. 50-85);
3. акт № /23-99/30473709 від 11.06.2009 року - буде підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року в розмірі 109080 грн. 00 коп., за березень 2009 року в розмірі 221650 грн. 00 коп. (т. 2, а. с. 1-25);
4. акт № 390/07/30473709 від 28.10.2009 року - буде підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2009 року в розмірі 448852 грн. 00 коп. (з яких у даній справі заявлено до стягнення 275549 грн. 00 коп.), за серпень 2009 року в розмірі 340154 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 195-221);
5. акт № 5062/23-3/30473709 від 31.08.2010 року - буде підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 122177 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 103-117);
6. довідка № 8071/23-3/30473709 від 15.11.2010 року - буде підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року в розмірі 296326 грн. 00 коп., за серпень 2010 року в розмірі 329075 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 67-77);
7. довідка № 9792/23-3/30473709 від 21.12.2010 року - буде підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року в розмірі 304651 грн. 00 коп., за жовтень 2010 року в розмірі 246651 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 33-44);
8. довідка № 459/23-3/30473709 від 02.02.2011 року - буде підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 526602 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 9-18).
Станом на 14.04.2011 року відшкодовано Управлінням Державного казначейства у місті Луцьку ГУДКУ у Волинській області бюджетне відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України на користь ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ по деклараціях за серпень 2008 року в розмірі 75500 грн. 00 коп., за лютий 2009 року - 104081 грн. 00 коп., за березень 2009 року - 215050 грн. 00 коп., за серпень 2009 року - 142218 грн. 00 коп. згідно висновків Луцької ОДПІ, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача ГУДКУ у Волинській області (т. 2, а. с. 227). Станом на день розгляду справи залишок невідшкодованої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленої позивачем у податкових деклараціях за серпень 2008 року, січень, лютий, березень, липень, серпень 2009 року, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року складає 2574145 грн. 00 коп. (з яких позивачем заявлено до стягнення 2574117 грн. 00 коп.).
По заявлених сумах бюджетного відшкодування за період серпень 2008 року, січень, лютий, березень, липень (в частині заявленої суми), серпень 2009 року, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року за результатами перевірок податковим органом не встановлено порушення позивачем вимог статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, чинного до 31.12.2010 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Судом встановлено, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість у спірні податкові періоди, що підтверджено наведеними вище довідками та актами перевірок Луцької ОДПІ та не заперечується в даній справі податковою інспекцією.
Згідно із пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому, даний пункт згідно із Законом України від 20.05.2010 року, що набрав чинності з 16.06.2010 року, застосовувався в такій редакції: «б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду».
Згідно із підпунктами 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Системний аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави прийти до висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає проведення перевірки контрагентів платника податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника як обов'язкову умову відшкодування податку на додану вартість, а пов'язує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагенту платника в ціні придбаних товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.
Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам, з огляду на те, що відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону). Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупця та суму бюджетного відшкодування. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З урахуванням наведеного, суд не бере до уваги пояснення представника відповідача Луцької ОДПІ про те, що позивач не може отримати бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності результатів зустрічних перевірок по ланцюгу придбання товарів до виробника, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету та не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість. Діючий порядок проведення бюджетного відшкодування встановлює рівні права для всіх платників податку на додану вартість, які мають право на бюджетне відшкодування, та дає достатні можливості податковим органам своєчасно виявляти невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, з метою недопущення безпідставного бюджетного відшкодування і, як наслідок, втрат бюджету.
З довідок та актів перевірок податкового органу від 26.01.2009 року, № 134/23-99/30473709 від 21.04.2009 року, № /23-99/30473709 від 11.06.2009 року, № 390/07/30473709 від 28.10.2009 року, № 5062/23-3/30473709 від 31.08.2010 року, № 8071/23-3/30473709 від 15.11.2010 року, № 9792/23-3/30473709 від 21.12.2010 року, № 459/23-3/30473709 від 02.02.2011 року вбачається відсутність порушень при визначенні позивачем сум податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, за результатами перевірок відповідачем Луцькою ОДПІ не було виявлено фіктивних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, по яких було заявлено бюджетне відшкодування і суми по яких заявлені до стягнення, але зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по деклараціях серпень 2008 року, січень, лютий, березень, липень (в частині заявленої суми), серпень 2009 року, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Луцькою ОДПІ не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» Луцька ОДПІ мала подати відповідні висновки до органу державного казначейства із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманих висновків відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Такий обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний Луцькою ОДПІ, чим були порушені права позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2574117 грн. 00 коп., заявленої до бюджетного відшкодування у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2008 року, січень, лютий, березень, липень (в частині заявленої суми в даній справі), серпень 2009 року, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача підлягає до стягнення з Державного бюджету України 1700 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1384 від 31.03.2011 року (т. 1, а. с. 2).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто»у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2574117 гривень 00 копійок (два мільйони п'ятсот сімдесят чотири тисячі сто сімнадцять гривень нуль копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Віта-Авто»у формі товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір у розмірі 1700 гривень 00 копійок (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 10 травня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх