Справа №1-5/11/0314
23 травня 2011 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Панасюка С.П.
при секретарі - Шелест Т.В.
з участю прокурора - Шамринського О.Є.
захисника - ОСОБА_1,
ОСОБА_2
розглянувши кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, судимого:
-28.08.2008 року Луцьким міськрайонним судом за ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 70 ч.2, 75 КК України до трьох років позбавлення волі умовно з іспитовим строком один рік;
-05.05.2010 року Луцьким міськрайонним судом за ст.ст.185 ч.1, 75, 76 КК України до трьох років позбавлення волі умовно з іспитовим строком три роки, -
- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -
ОСОБА_3 в середині липня 2009 року, в денний час, шляхом вільного доступу, зайшовши в приміщення літньої кухні господарства ОСОБА_4, яка розташована в с.Незвір, вул.Набережна, 3 Рожищенського району, де шляхом відкриття металевого сейфа стороннім предметом, умисно, таємно, повторно вчинив крадіжку грошових коштів в сумі 11000 грн. та золотих сережок, вартістю 1000 грн., яке привласнив, чим спричинив ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 12 000 грн.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково. Суду показав, що в липні 2010 року на прохання знайомих проводив ремонт будинку у ОСОБА_4 в с.Незвір Рожищенського району. ОСОБА_5 разом з сином ОСОБА_6 та чоловіком поїхали в м.Рожище за будматеріалами, а він залишився в будинку. В літній кухні, в одній із кімнат, помітив металевий сейф, двері якого були привідкриті. В сейфі він побачив велику пачку грошей, що були в поліетеленовому пакеті. Частину грошей він забрав собі. Поїхавши додому порахував гроші, там була 7900 грн. Через тиждень до нього підійшов ОСОБА_7 і запитав чи не брав він гроші в його тещі ОСОБА_4, на що він відповів, що брав і поверне. Також він написав розписку, що позичив гроші але вже на більшу суму -на 11000 грн., оскільки останній йому погрожував. Золотих сережок в сейфі не бачив і їх не викрадав. Коли брав гроші з сейфа, то в сейфі ще була поліетиленова пляшка, каністра та різні крупи. Сейф був привідкритий, при цьому ключа в дверях не було. Сейф складався з двох відділень, в меншому із них, яке було відкрите, знаходились гроші.
2
Крім часткового визнання вини підсудним, його винність у таємному викраденні чужого майна стверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні слідуючими доказами по справі.
Так потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що приблизно в липні 2009 року її син привіз додому двох хлопців, які робили ремонт будинку, це був ОСОБА_3 та ОСОБА_8. Вони проводили ремонт на протязі трьох днів. В літній кухні в них знаходився сейф в якому вона зберігала гроші. Ключ від сейфа постійно знаходився в неї, через тиждень до неї подзвонив зять ОСОБА_7 і повідомив, що хлопці, які в неї працювали мають велику суму грошей і поїхали відпочивати на озеро Світязь. Коли вона відкрила сейф, то виявила пропажу грошей в сумі 11000 грн. та золотих сережок, які вона придбала для внучки. В сейфі в поліетиленовому пакеті знаходилось 20000 грн. ОСОБА_9 був постійно закритий, ключ був один. За роботу з хлопцями мав розрахуватися її син.
Свідок ОСОБА_10 ствердив, що в липні 2009 року їх син привіз додому двох хлопців, які робили ремонт будинку. Хлопці робили ремонт три дня і поїхали додому. Через декілька днів подзвонила додому дочка і запитала чи не пропадали гроші. Дружина порахувала гроші, які були в сейфі і виявила пропажу 11000 грн. і золотих сережок. Ключ від сейфу був один і постійно знаходився в дружини. Ключ від сейфу дружина ніколи сину та зятю не давала.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що в липні 2009 року брат його дружини ОСОБА_6 разом з своїми товаришами ОСОБА_3 і ОСОБА_8 робили ремонт будинку його тещі в с.Незвір Рожищенського району. Через декілька днів, після того як вони повернулися в смт.Рокині, то він помітив в ОСОБА_3 нові кросівки. У нього виникла підозра, що останній не маючи коштів придбав дорогі кросівки. Він подзвонив до тещі ОСОБА_4 і попросив подивитись чи не пропадали в них гроші. ОСОБА_4 повідомила йому, що із сейфа пропали 11000 грн. і золоті сережки. Він зразу ж пішов до ОСОБА_3 і запитав чи він не брав гроші, на що останній відповів, що саме він викрав із сейфа гроші. Останній обіцяв повернути гроші, про що написав розписку. Ніяких погроз відносно ОСОБА_3 він не висловлював.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що в липні 2009 року ОСОБА_3 робив ремонт будинку в її батьків. Після цього ОСОБА_3 поїхав відпочивати на о.Світязь, хоча в останніх грошей не було. Вона подзвонила своїй матері і остання перевіривши гроші, виявила пропажу 11000 грн. і золотих сережок. В них виникла підозра, що крадіжку міг вчинити ОСОБА_3 і останній признався, що він вчинив крадіжку і написав про це розписку, що якоби позичив у її чоловіка ОСОБА_7 11000 грн.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що в літку 2009 року ОСОБА_3 помагав ремонтувати її баби будинок. ОСОБА_3 її розпитував, що баба ховає в сейфі, на що вона відповіла, що ховає гроші, крупи і горілку.
Крім того, проте що ОСОБА_3 була вчинена крадіжка підтверджується протоколом явки з повиною від 06.09.2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 добровільно заявив про те, що в липні 2009 року вкрав із сейфа будинку ОСОБА_4 в с.Незвір Рожищенського району грошові кошти (а.с.17).
Показання підсудного про обставини вчинення ним крадіжки грошей підтверджується також протоколом відтворення обстановки й обставин події (а.с.22-24), згідно якого вбачається останній добровільно розказав і показав як він викрав гроші в будинку ОСОБА_4 в с.Незвір Рожищенського району.
Аналізуючи зібрані та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки чужого майна.
Твердження підсудного ОСОБА_3 про те, що він викрав грошові кошти
3
із відкритого сейфа, грошей було менше, сережки не викрадав, суд до уваги не приймає, оскільки останнє спростовується показаннями потерпілої ОСОБА_4, які є послідовні , чіткі як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12, власноручно написаною розпискою підсудного ОСОБА_3
А тому дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, вчинення крадіжки чужого майна повторно, поєднаним з проникненням у сховище.
Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно.
До обставин, які пом'якшують покарання підсудного, суд відносить активне сприяння розкриттю злочину, каяття у вчиненому, часткове відшкодування шкоди.
Враховуючи обставини справи, особу винного, сімейний стан останнього, пом'якшуючі покарання обставини, що злочин вчинив під час іспитового терміну, що свідчить про вперте небажання останнього стати на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що підсудному слід обрати покарання в межах санкції статті, за якою притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.
Оскільки підсудний ОСОБА_3 засуджується до позбавлення волі реально, то вирок від 05.05.2010 року Луцького міськрайонного суду про засудження останнього за ст.185 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком три роки повинен виконуватися самостійно.
Оскільки ухвалою апеляційного суду Волинської області 01.04.2011 року постанова Луцького міськрайонного суду від 07.09.2009 року про звільнення ОСОБА_3 від відбуття покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 28.08.2008 року скасовано, а постановою Луцького міськрайонного суду від 28.04.2011 року відмовлено в поданні про звільнення ОСОБА_3 від покарання призначеного за вироком Луцького міськрайонного суду від 28.08.2008 року, то покарання останньому слід визначити з врахуванням вказаного вироку.
На підставі ст.22 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити. Оскільки потерпілій відшкодовано 1000 грн. матеріальної шкоди, то з підсудного ОСОБА_3 в користь останньої слід стягнути 11000 грн. матеріальної шкоди.
Речові докази по справі: металевий сейф, який переданий на зберігання ОСОБА_4 -залишити власнику ОСОБА_4 (а.с.54).
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 28 серпня 2008 року і визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки два місяці.
Строк відбуття покарання рахувати з 06.09.2010 року з часу затримання.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню -утримання під вартою.
4
Вирок Луцького міськрайонного суду від 05.05.2010 року про засудження ОСОБА_3 за ст.185 ч.1, 75, 76 КК України до трьох років позбавлення волі із іспитовим строком на три роки виконувати самостійно.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 11000 (одинадцять тисяч) грн. матеріальної шкоди.
Речові докази по справі: металевий сейф залишити власнику ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення, а засудженими в цей же термін з часу отримання копії вироку.
СУДДЯ: /підпис/
Оригіналу відповідає.
Суддя Рожищенського
районного суду ОСОБА_9