06 травня 2011 року Справа № 2а/0370/1075/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,
за участі представника позивача Чишій Б.Л.,
представника відповідача Богдан В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Володимир-Волинському про прийняття до заліку витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань,
Управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області звернулись з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Володимир-Волинському про прийняття до заліку витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.
Позовні вимоги вмотивовані наступним. Позивачем виплачена сума щомісячної державної адресної допомоги, яка підлягає відшкодуванню фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.06.2008 року по 31.03.2011 року. Зазначена сума допомоги позивачем була включена до актів щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за відповідні місяці, однак, не була прийнята до заліку відповідачем, що унеможливило надходження зазначених сум до позивача.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основ) встановлено, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - це система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесення витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому належний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим хто має надати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальну послугу, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року № 5-4/4.
Відповідно до п. 5 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі -- головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Дані акти є підставою для перерахування Фондом від нещасних випадків на виробництві України коштів Пенсійному фонду України до 25 числа щомісяця, наступного за звітним. Тобто, невключення відповідачем даної суми до актів звірки унеможливлює проведення відповідних розрахунків.
Відповідачем було надано заперечення, яке обґрунтовано наступним. Визначені позивачем витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань є адресною допомогою, що передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 та від 16.07.2008 року № 654, та не відповідають вимогам статей 13, 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за №376/7697, оскільки не пов'язані із страховим випадком, а тому не можуть відшкодовуватися Пенсійному фонду України.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але даною постановою не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрат по сплаті вказаних витрат.Також, пунктом 4 Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.
Крім того, пункт 2 вказаного Порядку визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Отже, звернення на регіональному рівні позивача до відділення ВД ФСНВ у м. Володимирі-Волинському про стягнення витрат на виплату і доставку пенсії суперечить чинному законодавству, оскільки по даній категорії справ відділення ВД ФСНВ у м. Володимирі-Волинському не може бути належним відповідачем.
Розбіжності при складанні актів звірок органами Пенсійного фонду України та відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення можуть бути вирішені лише центральними органами - Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю з підстав викладених в позовній заяві та просила позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача позов не визнала повністю з підстав викладених в запереченні та просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення. При цьому судом враховано наступне.
Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем було виплачено щомісячну державну адресну допомогу за період з 01.06.2008 року по 31.03.2011 року. Ці витрати були включені позивачем до актів щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за відповідні місяці, однак, не були прийняті до заліку відповідачем.
Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами та поясненнями представників сторін.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105-XIV (надалі - Закон №1105-XIV) передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
На виконання приписів вказаного Закону, постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4 затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (надалі - Порядок), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697.
Відповідно до пункту 2 Порядку, останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій та допомог.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів.
Отже, зазначеною нормою передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовує виграти, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку визначено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до пункту 7 Порядку, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Проте, зазначеними нормами не передбачено прядку, відповідно до якого спір з цього питання вирішується між Управлінням Пенсійного фонду України та Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях.
Як вбачається з системного аналізу вказаних вище норм, узгодження розбіжностей віднесено до компетенції центральних органів відповідних Фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей.
Отже, відшкодування витрат позивача у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» підлягають відшкодуванню на централізованому рівні, між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а не між його управліннями та відділеннями.
Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що встановлений порядок підписання актів звірки розрахунків розрахований на відсутність спору. Таким чином, позивачем обрано спосіб захисту, який, в даному випадку, не регулює спірних правовідносин, оскільки у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, у судовому порядку мають вирішуватися вимоги про стягнення відповідних сум в судовому порядку, а не вимоги про підписання актів звірки чи вчинення відповідних дії по прийняттю до заліку, тому позивачем у даній справі обраний невірний спосіб захисту (відновлення) порушеного права, який не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат. Вимога позивача в даній справі про спонукання до вчинення дій, а саме: про зобов'язання відповідача прийняти до заліку витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань та включення таких витрат до щомісячних актів щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за відповідні місяці, не підлягає до задоволення, оскільки не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за №5-4/4, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі 11 травня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ф.А. Волдінер