Запорізької області
19.03.08 Справа № 22/35/08-7/75/08
Суддя Кутищева Н.С.
Позивач Державне підприємство “Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
Відповідач Відкрите акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь», м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача Коваленко Ю.М., дов. № 45 від 01.01.2008р.
Відповідача Ткаченко Л.Л., дов. № 20-3 від 04.01.2008р.
Ярош О.М., дов. № 20-553 від 20.12.2007р.
Розпорядженням голови господарського № 111 від 04.02.2008р. справа № 22/35/08 була передана на розгляд судді Кутіщевій Н.С.
Ухвалою суду від 05.02.2008р. справа була прийнята до провадження, розгляд призначено в судовому засіданні 19.03.2008р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в сумі 1003 грн.92 коп.
В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 49, 119 Статуту залізниць, Правила: 1 - користування вагонами і контейнерами, 2 ...- збереження; 3...- видачі вантажів, ст. ст. 258, 925 ЦК України, ст. 310 ГК України, вказує на те, що відповідач, в порушення вищезазначених норм, відмовився від прийняття вантажу, який 24.06.2007 р. о 19 год.25 хв. прибув на станцію призначення “Запоріжжя-Ліве» прибув з металобрухтом в вагоні №65945859 зі станції Верховцево Придніпровської залізниці і простояв на місцях загального користування станції з 24.06.2007 р. 21год. 25 хв. до 27.06.2007р. 12 год.00 хв.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив і доповнення до відзиву, які долучені до матеріалів справи, вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, такими, що суперечать вимогам діючого законодавства, звертає увагу суду на той факт, що з його сторони відсутня вина в простої вантажу, поскільки з його сторони не було відмови від вантажу, а він не міг його прийняти до тих пір, поки позивач (перевізник) не виконає належним чином свої зобов'язання, які він повинен виконати, згідно з установленими законодавством вимогами, тобто не було в наявності і не було у залізниці обов'язкових для металобрухту супровідних документів (сертифікату якості та свідоцтва про вибухонебезпечність).
За погодженням представників сторін судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи зі слідуючих підстав:
24 червня 2007 р. о 19 год.25 хв. на станцію призначення “Запоріжжя-Ліве» прибув з металобрухтом вагон №68535012 за залізничною накладною №47266649 без наявності обов'язкових для металобрухту супровідних документів (сертифікат якості та свідоцтва про вибухонебезпечність).
Згідно ст. 6 ЗУ “Про металобрухт» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам. Параграфом 96 Технічних умов навантаження та кріплення вантажів передбачено, що при пред'явленні металобрухту до перевезення до кожної накладної, відповідно до вимог ГОСТ, повинно бути прикладено свідоцтво про приведення вказаного металобрухту у стан, безпечний для перевезення, переробки, переплавки та про безпечність металобрухту від вогневибухонебезпечних матеріалів. Такі ж вимоги визначені положеннями пункту 5.1 ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні», а саме: кожен транспортний засіб з металобрухтом потрібно супроводжувати документом щодо радіаційної безпеки, вибухо та хімічної безпечності. Статтею 308 ГК України встановлено, що у разі, якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем.
Крім того, відповідно до п. 2.4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Мінтрансу № 644 від 21.11.2000, передбачено, що у випадку необхідності прикладення до перевізного документа (накладної), документів, необхідних для виконання митних та інших адміністративних правил, ці документи повинні бути прикріплені до перевізного документа.
Відповідно до ст. 120 Статуту залізниць України, у випадку затримки вагонів та контейнерів через недодання до залізничної накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил, або неналежне їх оформлення, вантажовідправник несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримання вагонів. Однак, згідно відмітки, зробленої у накладній №43413072, при відправленні вантажу, вантажовідправником вказані вимоги були виконані та необхідні документи прикладені.
На підставі викладеного, враховуючи відсутність вини відповідача у простоюванні вагону № 68535012 в очікуванні сертифікату якості та свідоцтва про вибухобезпечність, а також те, що вантаж не міг бути прийнятий до перевезення та виданий одержувачу на станції призначення без таких документів
Згідно положень ЦК України (ч. 4 статті 612 та ч. 2 статті 613 ЦК) прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора; якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Позивачем мало бути виконано його зобов'язання, що передує - надати прикладені до залізничної накладної сертифікат якості та свідоцтво про вибухобезпечність вантажу. До виконання залізницею такого обов'язку відповідач не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання. Отже, зобов'язання відповідача, відповідно до вимог ч. 2 ст. 613 ЦК України, є відстроченим на час прострочення кредитора, підстав для застосування відповідальності до відповідача у залізниці відсутні.
Також, статтею 220 ГК України, передбачено, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Згідно ч. 1 ст. 221 ГК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дії, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають зі змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Обов'язок позивача видати вантаж за наявності вказаних супровідних документів передбачений вищезазначеними вимогами законодавчих та підзаконних нормативних актів.
Таким чином, відповідальність на відповідача позивачем покладена безпідставно, за відсутності вини останнього, позовні вимоги недоведені належними доказами і нормативним обґрунтуванням і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Рішення вступає в силу по закінченню десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева