Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" квітня 2008 р. Справа № 35/575-07
вх. № 13110/5-35
Суддя господарського суду Швед Е.Ю.
при секретарі судового засідання Сімонова Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ЗАТ "Балтик Майстер", м. Київ в особі
до АТЗТ "ХОЛТЕХ", м. Харків
про визнання правочину недійсним.
Закрите акціонерне товариство «Балтик Майстер» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати недійсним правочин, укладеним між ЗАТ «Балтик Майстер» та ЗАТ «Холтех», а також зобов'язати сторони повернути все, що було одержано в натурі на виконання цього правочину. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що ним були належним чином виконані взяті на себе зобов'язання по оплаті поставки погодженого обладнення, а відповідачем при здійсненні даного правочину порушено вимоги ст.ст. 203, 208 ЦК України, наказу Мінфіну №88 від 24.05.1995р. в частині підписання накладних особою, яка не мала на це права, порушення наказу Мінфіну №99 від 16.05.1996р. в частині виписки довіреності на отримання ТМЦ не уповноваженою на це особою.
У відзиві на позовну заяву відповідач вважає позов необгрунтованим, протиправним на підставі того, що позивачем в особі менеджеру Семенцової О.С. було отримано обладнення у сумі 21300,00 грн у відповідності до довіреності ЯНС №782548 від 08.10.2007р. та не було ні яких заперечень з її сторони.
У призначене судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позивач та відповідач дійшли згоди щодо купівлі-продажу продукції, а саме мармиту 2-х блюд у кількості 2 од., прилавку-вітрини охолоджуємої ПВО (люкс) у кількості 1 од., нейтрального елементу (люкс) у кількості 1 од., прилавку для каси (люкс) у кількості 1 од. та гастроемкості GN 1/6 (люкс) у кількості 36 од.
Відповідно до цього відповідач надав позивачу рахунок-фактуру №182 від 06.09.2007р. 18.09.2007р. позивачем були прераховані кошти у сумі 21300,00 грн. на разрахунковий рахунок №260020131971 ЗАТ «Холтех», що підтверджується копією банківської виписки про оплату коштів від 18.09.2007р.
Для отримання даного обладнення позивачем була надана довіреність ЯНС №782548 від 08.10.2007р. на ім'я Семенцової Оксани Сергіївни, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією даної довіреності та копією листа №23 з книги обліку довіреностей ЗАТ «Балтик Майстер».
Згідно видаткової накладної №138 від 10.10.2007р. дане обладнення було отримано менеджером Семенцової О.С. і підписано нею.
В той же день дане обладнення було поставлено до іншого покупця Забоцького О.М. відповідно до договору поставки №30.09.07П від 10.09.2007р. та складено акт дефиктації від 10.10.2007р., в якому вказується на недоліки поставленого обладнення. 24.10.2007р. позивачем була надіслана претензія до відповідача з вимогою добровільно розірвати даний договір та повернути сплачену грошову суму, а позивач в свою чергу мав намір повернути обладнення.
Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Ч.2 ст.712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Ч.2 ст.662 ЦК України зазначено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з
причин, які існували до цього моменту. Позивач в своїх позовних вимогах наполягає на те, що обладнення, яке було поставлено, було з суттєвими недоліками, але позивачем не доведено, що ці недоліки виникли до передачі йому даного обладнення.
Відповідно до ст. 685 ч.1 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання. Обов'язок передання товару у тарі та (або) в упаковці не поширюється на товари, які за своїм характером не потребують застосування тари та (або) упакування.
Відповідно до ч.2 ст.685 товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності - способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування, якщо договором купівлі-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки. З боку позивача ні яких претензій щодо упаковки та тари до суду не було надано, тому суд вважає, що позивач прийняв товар в належному стані.
Відповідно до ч.1 ст.689 покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Крім того, відповідно до Інструкції про порядок прийому продукціїї виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966р., яка затверджена постановою Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР пункт 16 встановлює, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркировці продукції, тари або упаковки відповідності стандартів, техничних вимог, кресленням, зразкам або даним, вказаних на маркировці та супровіних документів, які визначають якість продукції, отримувач призупиняє подальший прийом продукції та складає акт, в якому вказує кількість доглянутої продукції та характер виявлених при прийомі дефектів. Як вбачається з матеріалів справи, суду не було надано з боку позивача доказів складання даного акту, тому при передачі обладнення іншому покупцю, а саме Забоцькому О.М. позивач фактично визнав належну якість поставленого відповідачем обладнення.
Пункт 6 даної інстурукції встановлеює, що прийом продукції за якістю та комплектністю здійснюється на складі отримувача у наступні строки: якщо іногородня поставка - не пізніше 20 днів після видачі органом транспорту або постачання її на склад отримувача при доставці продукції поставником або при вивозі продукції отримувачем.
Підписання видаткової накладної №138 від 10.10.2006р. та нескладання акту щодо виявлення дефектів свідчать про те, що позивач в повному обсязі здійснив прийом даного обладнення.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак в обгрунтування своєї позиції позивачем не були надані до суду докази того, що видаткова накладна №138 від 10.10.2006р. підписана неуповноваженою особою, тому суд не може розглядати прийняти до уваги доводи позивача в цій частині та розглядати цей документ як такий, що оформлений неналежним чином.
Зважаючи на те, що позивачем були надані документи на підтвердження факту отримання товару, він був взмозі контролювати належність оформлення цих документів у відповідності до чинного законодавства, а також вжити заходів щодо недопущення їх неправильного оформлення. В процесі розгляду даної справи позивач не представив доказів того, що ним були притягнуті до відповідальності особи, які допустили порушення норм чинного законодавства при оформленні документів про прийом-передачу товарів. Позивач зазначав у своїй позовній заяві, що видаткова накладна №138 від 10.10.2007р. на отримання товару була підписана неуповноваженою особою, але не надав жодних доказів того, що він звертався до правоохоронних органів для вирішення питання про відповідальність винних осіб та не надав доказів проведення службового розслідування на своєму підприємстві з цього питання та притягнення винних осіб до відповідальності за недбалість при виконанні своїх посадових обов'язків. Тому судом не може бути прийняті до уваги доводи позивача стосовно того, що видаткова накладна №138 від 10.10.2006р. в графі «отримав» підписана з його боку неуповноваженою особою.
Відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966р., затвердженної постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР прийомка продукції здійснюється уповноваженними на те керівником підприємства отримувача або його заступником, компетентними особами. І ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил прийомки продукції. А в даному випадку позивач не організував на своєму підприємстві відповідно до норм зазначенної інструкції належну прийомку продукції за якістю.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що документи на прийом-передачу спірної продукції оформлені належним чином і видаткова накладна №138 від 10.10.2007р. підписана уповноваженою особою, а саме менеджером підприємства позивача Семенцовою О.С. і ніяких належним чином оформлених заперечень щодо якості товару в процесі його прийомки відповідачеві не направлялись, доказів щодо вжиття заходів, сприямованних на усунення порушень норм чинного законодавства при оформленні документів по прийому-передачі товару позивачем суду надано не було, а відтак позивач не довів ті обставини, на які він посилається в позові як на обгрунтування своїх позовних вимог. Тому суд приходить до висновку, що правочин, який був укладений між ЗАТ «Балтик Майстер» та ЗАТ «Холтех» є дійсним і підстав для повернення коштів в сумі 21300,00 грн. за поставлене обладнення не вбачається.
При таких обставинах в задоволенні позову слід відмовити, а витрати по сплаті держмита та на інформаційно-техничне забезпечення віднести на позивача.
Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд:
В позові відмовити
Рішення підписано 11 квітня 2007 року.
Суддя Швед Е.Ю.