06 березня 2008 р.
№ 2-10/3625-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому
за участю представника позивача:
касаційну скаргу
судовому засіданні у м. Києві
Коляди С.С. та представника відповідача -Козловського Є.В.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-газсервіс"
на постанову
від 11.10.2007
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 2-10/3625-2007
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
Акціонерного товариства "Фірма "Укргазбуд" в особі Будівельного управління № 1 Акціонерного товариства "Фірма "Укргазбуд"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-газсервіс"
про
стягнення 194992,34 грн.
У лютому 2007 року акціонерне товариство "Фірма "Укргазбуд" в особі будівельного управління № 1 акціонерного товариства "Фірма "Укргазбуд" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-газсервіс", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 175621,25 грн. і 3% річних в сумі 48385,00 грн., нарахованих на суму основного боргу в розмірі 313200,78 грн. та збитки від інфляції в сумі 566,52 грн. і 3% річних в сумі 78,00 грн., нарахованих на суму судових витрат в розмірі 1618,62 грн. станом на 01.07.2007.
Крім того, 07.06.2007 позивач подав до господарського суду ще один позов про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із участю його представників в судових процесах першої та апеляційної інстанціях у справі № 2-5/14258-2005, в сумі 5275,00 грн., який був ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2007 повернутий без розгляду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2007 у справі № 2-10/3625-2007 позов задоволено частково. Стягнено з ТзОВ "Восток-газсервіс" на користь АТ "Фірма "Укргазбуд" в особі Будівельного управління № 1 АТ "Фірма "Укргазбуд" 50112,12 грн. інфляційних та 15677,19 грн. річних. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2007, постановленим за цією ж справою, виключено абзаци 4 і 5 на сторінці 5 мотивувальної частини рішення, згідно яких суд зазначив про встановлені ним величини сум інфляційних та відсотків, що підлягають стягненню за період з червня 2003 року по жовтень 2004 року включно, та вказав про відсутність підстав для задоволення позову у його іншій частині. Останнє речення мотивувальної частини рішення від 05.07.2007 доповнено посилкою на п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Резолютивну частину судового рішення доповнено п. 4, яким провадження у справі в частині стягнення 3% річних за період з 01.06.2002 по 31.05.2003 в сумі 9396,02 грн. та 3% річних і збитків від інфляції за період з листопада 2004 року по квітень 2006 року в сумі 79966,62 грн. припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2007, за тією ж справою, судове рішення від 05.07.2007 залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 11.10.2007, рішення господарського суду першої інстанції від 05.07.2007 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 12561,12 грн. річних, а в іншій частині позовних вимог відмовити. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 625 ЦК України, ст.ст. 71, 214 ЦК УРСР.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, 02.08.2001 між сторонами у справі був укладений договір підряду № 2/08 про будівництво газопроводу -відводу в смт. Приморський.
Судами також було встановлено, що рішенням господарського суду АР Крим від 19.11.2004 у справі № 2-17/268-2004, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2005, позов товариства "Фірма "Укргазбуд" в особі Будівельного управління № 1 АТ "Фірма "Укргазбуд" до ТзОВ "Восток-газсервіс" про стягнення з відповідача 313200,78 грн. основного боргу, 9396,02 грн. річних, 11096,02 грн. штрафу та 18088,43 грн. пені, задоволено частково. Стягнено з відповідача на користь позивача 313200,78 грн. основного боргу, а в іншій частині заявлених вимог відмовлено. Зустрічний позов товариства "Восток-газсервіс" залишено без задоволення в повному обсязі.
13.09.2005 господарським судом АР Крим на виконання зазначеного рішення і постанови Вищого господарського суду України видано наказ від 21.07.2005 про стягнення з ТзОВ "Восток-Газсервіс" на користь товариства "Фірми "Укргазбуд" 313200,78 грн. основного боргу і 1618,62 грн. судових витрат.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.04.2006 наказ від 13.09.2005 визнано не підлягаючим виконанню і 10.05.2006 виданий новий наказ про стягнення тих же грошових сум.
Ухвалою від 10.05.2006 господарський суд АР Крим відстрочив виконання рішення господарського суду від 19.11.2004 до 01.10.2006.
Постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 і Вищого господарського суду України від 28.09.2006 зазначена ухвала у справі № 2-17/268-2004 залишена без змін.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.02.2007 наказ від 10.05.2006 визнано не підлягаючим виконанню і виданий новий наказ про стягнення тих же грошових сум.
28.03.2007 платіжним дорученням № 317 ТзОВ "Восток-Газсервіс" перерахував фірмі "Укргазбуд" суму боргу.
Крім того, судами встановлено, що 29.05.2006 фірма "Укргазбуд" вдруге звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до ТзОВ "Восток-Газсервіс", в якому на підставі ст. 625 ЦК України просила стягнути з відповідача за період з листопада 2004 року по квітень 2006 року збитки від інфляції і 3% річних на загальну суму 79966,62 грн., які нараховані на суму основного боргу у розмірі 313200,78 грн., суму державного мита у розмірі 1513,56 грн. та суму на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 105,60 грн.
Рішенням господарського суду АР Крим від 19.09.2006 у справі № 2-17/10360-2006 в задоволенні зазначеного позову відмовлено.
13.02.2007 позивач знову звернувся до господарського суду АР Крим з цим позовом до того ж відповідача про стягнення збитків від інфляції і 3% річних за період з січня 2002 року по березень 2007 року включно.
Погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягуючи з відповідача відповідні суми інфляційних та річних, апеляційний суд виходив з того, що право вимагати від боржника сплати інфляційних і річних позивач мав до розгляду позову про стягнення основного боргу, тобто до 19.11.2004, а з прийняттям судового рішення про стягнення основного боргу позивач втратив право вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням інфляційних та річних. Припиняючи провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України в частині вимог позивача про стягнення 3% річних за період з 01.06.2002 по 31.05.2003 та 3% річних і збитків від інфляції за період з листопада 2004 року по квітень 2006 року, суди виходили з того, що ці вимоги вже були предметом спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав і з цього приводу є рішення господарського суду АР Крим, який в межах своєї компетенції вирішив ці спори.
З такими висновками попередніх судових інстанцій погодитись не можна.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, вимоги позивача, що стосувались грошової суми інфляційних та відсотків у загальному розмірі 224006,25 грн., нарахованої на суму боргу у розмірі 313200,78 грн., яка була стягнута на його користь з відповідача за рішенням суду від 19.11.2004 у справі № 2-17/268-04, охоплювали період часу з січня 2002 по березень 2007 років.
Відповідно до постановлених за справою судових рішень, з відповідача підлягають до стягнення наступні грошові суми, що нараховувались на суму грошового боргу у розмірі 313200,78 грн.:
- 3887,12 грн. -у якості 3% річних, нарахованих за період з січня по 01 червня 2004 року;
- 50112,12 грн. -у якості інфляційних, нарахованих з червня 2002 року по жовтень 2004 років;
- 11790,07 грн. -у якості 3% річних, нарахованих за період з червня 2003 року по жовтень 2004 років. А всього підлягає до стягнення 65789,31 грн.
Погоджуючись з такими висновками, апеляційний суд не звернув увагу на ту обставину, що вони, всупереч вимогам ст. 84 ГПК України, не були належним чином мотивовані судом першої інстанції, який не навів у прийнятому ним рішенні відповідних розрахунків тих грошових сум, що, на його думку, підлягали до стягнення; не зазначив у цьому ж рішенні за яких підстав він відмовляє позивачу у стягненні інфляційних за період з січня по 01 червня 2002 року; не розглянув та не прийняв ніякого рішення відносно тієї частини заявлених по справі вимог, згідно яких позивач просив стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 566,52 грн. та річні в сумі 78,00 грн., які були ним нараховані на суму судових витрат у розмірі 1618,62 грн. в період з липня 2005 по липень 2007 років та, як наслідок, не перевіривши обґрунтованості постановлення судом першої інстанції додаткового рішення, апеляційний суд, в свою чергу, як це вбачається із змісту оскаржуваної постанови, сам дійшов до суперечливих висновків відносно того обсягу заявлених по справі вимог, який підлягає задоволенню.
Вбачаючи підстави для стягнення з відповідача грошової суми інфляційних у розмірі 50112,12 грн. за період з червня 2002 по жовтень 2004 років, суди не звернули належної уваги на ту обставину, що з цією вимогою позивач, згідно наявних матеріалів справи, звернувся у лютому 2007 року і у цьому ж зв'язку не перевірили обґрунтованості тверджень відповідача про те, що в цій частині вимоги позивача є безпідставними у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Посилання обох судових інстанцій на судові рішення у справах №№ 2-17/268-04 та 2-17/10360-2006, як на підставу для припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення грошової суми річних у розмірі 9396,02 грн. за період з 01.06.2002 по 31.05.2003, а також грошової суми річних та інфляційних у загальному розмірі 79966,62 грн. за період з листопада 2004 по квітень 2006 року, не можна визнати обґрунтованими, оскільки із змісту зазначених судових рішень випливає, що в обох випадках суд відмовляв позивачу у задоволенні відповідних вимог виходячи виключно із тієї позиції, що на час розгляду справи в суді у позивача не виникло права на отримання грошових сум інфляційних та відсотків, оскільки до звернення до суду з позовом він не заявляв вимог про виплату зазначених сум безпосередньо відповідачу.
У цьому ж зв'язку суди не прийняли до уваги, що та частина заявлених по справі вимог, згідно якої позивач просив стягнути на його користь відсотки та інфляційні за період з листопада 2004 року по березень 2007 років, як це вбачається з наявних матеріалів справи, безпосередньо пов'язувалась ним з рішенням суду у справі за № 2-17/268-04 про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 313200,78 грн. та подальшим ухиленням відповідача від виконання цього рішення. Поясненням, які у цьому зв'язку були надані позивачем, суди не приділили уваги, хоча і встановили, що суму самого боргу відповідач сплатив позивачу лише 28.03.2007.
Наведене дає підстави для скасування постановлених у справі судових рішень та передачі самої справи на новий розгляд.
В ході такого суду належить врахувати вищенаведені недоліки, повно встановити фактичні обставини справи та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно з вимогами процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-газсервіс" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2007, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2007, а також додаткове рішення від 06.07.2007 у справі № 2-10/3625-2007 скасувати.
Справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.