43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
Справа № .
За позовом Волинської обласної ради
до Волинської обласної державної адміністрації
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Ратнеагроліс";
Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс";
Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс"
про визнання нечинними розпоряджень першого заступника голови облдержадміністрації від 12.09.2007 року №355 та від 24.09.2007 року №374
Головуюча суддя Гончар М.М.
Судді Кравчук А.М.
Шум М.С.
Секретар судового засідання Соломка О.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Могильончик Інна Юріївна
від відповідача: Бондарчук Юрій Теофілович, довір. №5791/48/2-07 від 20.12.2007 року, Петриканин Людмила Федорівна, довір. №2096/18/2-08 від 14.04.2008 року
від 3-ї особи - ДП "СЛГАПП Ратнеагроліс": Корчицький В.З. - директор
від 3-ї особи - ДП "СЛГАПП Любешівагроліс": Симонович В.П. - директор
від 3-ї особи - ДП "СЛГАПП Камінь-Каширськагроліс": Віруцький С.В. - директор
Відповідно до ст. ст. 27, 29, 30 Кодексу адміністративного судочинства України
сторонам роз'яснено право відводу складу суду та секретарю судового засідання.
Відводу не заявлено. На підставі ст. ст. 49, 51, 59 КАСУ роз'яснено процесуальні
права та обов'язки сторін.
Суть спору: Волинська обласна рада звернулася до господарського суду Волинської області з позовною заявою до Волинської обласної державної адміністрації, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Ратнеагроліс"; Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс"; Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс" про визнання нечинними розпоряджень першого заступника голови облдержадміністрації від 12.09.2007 року №355 та від 24.09.2007 року №374.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним:
- зазначеним розпорядженням ліси Ратнівського, Любешівського, Камінь-Каширського міжгосподарських спеціалізованих підприємств відповідно площами 19017 га, 22266 га та 36024 га планується передати новоствореним державним підприємствам - спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство відповідно "Ратнеагроліс", "Любешівагроліс", "Камінькаширськагроліс".
- в оспорюваних розпорядженнях, як на правову підставу їх прийняття зроблено посилання на пункт 3 Указу Президента України від 07.02.2004 року №171/2004 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства", статтю 31 Лісового кодексу України та статтю 57 Земельного кодексу України;
- пунктом 3 Указу обумовлено обласним державним адміністраціям вирішити відповідно до законодавства питання щодо організації раціонального використання земель лісового фонду, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, зокрема шляхом надання цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам або іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи з ведення лісового господарства. Це вже було зроблено Волинською обласною радою на підставі рішення обласної ради від 18.08.2000 № 13/2 (зі змінами від 07.03.2001 № 16/14) у зв'язку з реформуванням колективних сільськогосподарських підприємств ще згідно Указу Президента України від 03.12.1999 року № 529/99;
- у пункті 6 Указу від 07.02.2004 № 171/2004 йшла мова про те, що у новій редакції Лісового кодексу України повинні бути передбачені правові засади розвитку лісового господарства на основі рівності суб'єктів усіх форм власності, а не лише державної форми власності. Тому, у статті 7 Лісового кодексу України (в редакції від 08.02.2006 року № 3404-ГУ) зазначається: "Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи";
- рішенням Волинської обласної ради від 18.08.2000 № 13/2 "Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств", прийнятим відповідно до статей 9, 13 Лісового кодексу України (в редакції, що була чинна до 30.03.2006 року) дано дозвіл на складання проектів відведення земель лісового фонду, які знаходились у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, спеціалізованим лісогосподарським підприємствам - правонаступникам міжгосподарських спеціалізованих лісопідприємств та лісгоспів згідно додатків №№ 1-15, серед яких спеціалізовані підприємства Ратнівського та Любешівського районів, та додатку № 16 - по Камінь-Каширському району на підставі рішення обласної ради від 07.03.2001 № 16/14 "Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 18.08.2000 № 13/2 "Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств";
- це рішення (з наступними змінами та доповненнями) є чинним станом на сьогоднішній день, було прийнято в межах повноважень, наданих законом, тому є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами; установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території;
- водночас з набуттям чинності 30.03.2006 року Лісового кодексу України у новій редакції та внесенням змін до статті 57 Земельного кодексу України законодавець передбачив: "Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства", тобто лише тим підприємствам, які мають статус державні або комунальні;
- крім того, згідно частини 1 статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи на землях державної власності; проте, станом на сьогоднішній день розмежування земель державної та комунальної власності не проведено.
- з метою збереження лісів міжгосподарських спеціалізованих лісопідприємств обласною радою було прийнято рішення від 23.06.2006 року №3/5 "Про створення Волинського обласного спеціалізованого комунального лісогосподарського підприємства "Волиньоблагроліс".
Вважає, що ліси колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, які були передані відповідним спеціалізованим лісопідприємствам на підставі рішення облради від 18.08.2000 року №13/21 (зі змінами від 07.03.2001 року №16/4) є спільним надбанням жителів територіальних громад сіл, селищ і міст області, тому не можуть бути примусово передані у постійне користування новоствореним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представники в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги заперечили.
Представник відповідача в поясненні на позовну заяву погоджуючись на те, що ліси згідно зі ст. 7 Лісового кодексу України можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності з врахуванням пункту 12 розділу Х "Прикінцевих положень" Земельного кодексу України, зазначив, що повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність та земель на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї) об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади;
- рішенням Волинської обласної ради від 18 серпня 2000 року не було вирішено питання передачі земель лісового фонду правонаступникам міжгосподарських спеціалізованих лісогосподарських підприємств Камінь-Каширського, Ратнівського та Любешівського районів, а лише було надано дозвіл на складання проектів відведення земель;
- статтею 8 Земельного кодексу України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; при цьому суто технічне завдання головному управлінню земельних ресурсів в області забезпечити підготовку проекту розпорядження голови облдержадміністрації, зазначене в п. 3 розпоряджень першого заступника голови облдержадміністрації від 12 вересня 2007 року №355 та від 24 вересня 2007 року № 374 не слід ототожнювати з діями обласної державної адміністрації, спрямованими на одноосібне (всупереч з чинним законодавством) розпорядження землями лісогосподарського призначення.
Волинська обласна рада в додаткових доказах в обґрунтування позовних вимог (лист від 22.01.2008 року) зазначила:
- Указ Президента України від 07.02.2004 року №171/2004 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства" не зобов'язує передавати земельні ділянки лісового фонду безпосередньо державним підприємствам, а Лісовий кодекс України у новій редакції та стаття 57 Земельного кодексу України надає право надавати земельні ділянки лісового фонду у постійне користування як держаним так і комунальним підприємствам; оскільки в п. 3 Указу йдеться про землі лісового фонду, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, а новостворені державні підприємства не є згідно наказів Міністерства АПК України правонаступниками КСП та міжгосподарських спеціалізованих лісопідприємств новоствореним державним підприємствам;
- до повноважень обласної державної адміністрації у галузі земельних відносин належить надання попереднього дозволу на складання проекту землеустрою при зверненні фізичної або ж юридичної особи, а в подальшому затвердження проекту землеустрою, поданому згідно з вимогами чинного законодавства.
Представник Волинської обласної державної адміністрації в додаткових поясненнях на позовну заяву: додатково пояснив порядок підготовки та погодження проектів розпоряджень голови облдержадміністрації та зазначив, що розпорядження першого заступника голови облдержадміністрації від 12 вересня 2007 року №355 та від 24 вересня 2007 року № 374 пройшли експертизу та погодження (завізовані) першим заступником начальника головного управління земельних ресурсів в області, Дерлюком Я. та начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Колісником Б.
Вважає, що розпорядження першого заступника голови облдержадміністрації від 12 вересня 2007 року №355 та від 24 вересня 2007 року № 374 видані на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Представник облдержадміністрації додатково зазначив, що рішення Волинської обласної ради від 18 серпня 2000 року №13/2 "Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх сільськогосподарських підприємств", яке на думку позивача свідчить про виконання обласною радою вимог Указу Президента України від 07 лютого 2007 року №171 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства" необхідно оцінювати в сукупності з рішенням Волинської обласної ради від 27 липня 2007 року №14/6 "Про затвердження Програми реформування спеціалізованих міжгосподарських лісопідприємств області на 2007-2008 роки"; цією програмою констатується факт, що у міжгосподарських лісопідприємств немає правових підстав ведення спеціальної лісогосподарської діяльності на земельних ділянках лісового фонду, які були надані у користування їх засновників - колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, тому що не завершено оформлення права постійного користування земельними ділянками лісового фонду відповідно до рішення сесії обласної ради від 18.08.2000 року №13/2 "Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх сільськогосподарських підприємств" із прийняттям у 2002 році нового земельного кодексу України змінились умови надання земель лісового фонду у постійне користування, вважає що з таких підстав рішення обласної ради від 18 серпня 2000 року не виконане і не може бути виконане в зв'язку із змінами в чинному законодавстві України.
Треті особи у відзивах і їх представники в судовому засіданні позов заперечували з наступних підстав:
- обласна рада своїм рішенням від 18.08.2000 року №13/2 зі змінами від 07.03.2001 року №16/14 дала лише дозвіл на складання проектів відведення земель лісового фонду, які знаходились у користуванні колишніх сільськогосподарських КСП держлісгоспам державного лісогосподарського об'єднання "Волиньліс", спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, сільськогосподарським підприємствам, в яких створено спеціалізовані підрозділи по веденню лісового господарства, однак не передавала їх;
- підприємства, яким надано дозвіл на складання проектів відведення земель лісового фонду ще не мали права на користування цими землями, що підтверджується в п. 2 цього рішення;
- Указ Президента України від 03.12.1999 року №1529/99 "Про невідкладні заходи, щодо прискореного реформування аграрного сектору економіки" ще не передбачав питань (забезпечення розширеного відтворення лісових ресурсів, підвищення екологічного та економічного потенціалу лісів, ефективний контроль за їх охороною, захистом та використанням), які містяться в Указі Президента України від 07 лютого 2004 року №171/2004, тому посилання позивача на те, що передача земель лісового фонду була вирішена ще в 2001 році безпідставне;
- позивач претендує на право розпоряджатись земельними ділянками лісового фонду, які розміщені за межами населених пунктів і які є землями державної власності;
- землі лісового фонду за межами населених пунктів є землями державної власності і у відповідності до ст. 31 Лісового кодексу України обласна державна адміністрація наділена правами надавати у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності на відповідній території.
Представник Волинської обласної ради в судовому засіданні заявив клопотання про залучення третьою особою на стороні позивача без самостійних вимог комунальне підприємство "Волиньоблагроліс", проте це клопотання судом відхилене, як належним чином не обґрунтоване.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
12 вересня 2007 року за № 355 та 24 вересня 2007 року за № 374 були прийняті розпорядження першого заступника голови облдержадміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства у Ратнівському та Любешівському районах" та "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства у Камінь-Каширському районі".
В преамбулі розпоряджень зазначено, що вони прийняті на виконання пункту 3 Указу Президента України від 07 лютого 2004 року №171 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства" відповідно до статті 31 Лісового кодексу України, статті 57 Земельного кодексу України, з метою поліпшення стану ведення лісового господарства у Ратнівському, Любешівському та Камінь-Каширському районах.
При прийнятті цих розпоряджень взяті до уваги накази Міністерства аграрної політики України від 26 червня 2007 року №445 "Про створення державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Ратнеагроліс", від 11 липня 2007 року №486 "Про створення державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс", від 19 вересня 2007 року № 675 "Про створення державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс", якими утворені відповідні державні підприємства.
Приймаючи зазначені розпорядження, облдержадміністрація (п. 2 розпоряджень) погодилась з пропозиціями Ратнівської, Любешівської та Камінь-Каширської районних державних адміністрацій щодо передачі лісів під охорону та проведення у них лісогосподарських заходів з наступним оформленням права постійного користування в установленому законом порядку:
Ратнівського міжгосподарського спеціалізованого лісопідприємства площею 19017 га - новоствореному державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Ратнеагроліс";
Любещівського міжгосподарського спеціалізованого лісопідприємства площею 22266 га - новоствореному державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс";
Камінь-Каширського спеціалізованого лісопідприємства площею 36024 га - новоствореному державному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Камінь-Каширськагроліс".
Пунктом 3 цих розпоряджень доручено Головному управлінню земельних ресурсів в області на підставі проектів землеустрою щодо відведення земель лісового фонду забезпечити підготовку проекту розпорядження голови обласної державної адміністрації щодо передачі вищезазначених земельних ділянок лісового фонду у постійне користування державним підприємствам.
Оспорюючи розпорядження облдержадміністрації обласна рада зазначає, що рішенням обласної ради від 18.08.2000 року №13/2 із змінами від 07.03.2001 року №16/14, що Указом Президента України від 03.12.1999 року №529/99 уже було вирішено питання організації раціонального використання земель лісового фонду які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, шляхом надання цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам і відповідно до якого прийняте рішення Волинської обласної ради від 18 серпня 2000 року №13/2 "Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств".
Проте, таке твердження позивача спростовується самим рішенням.
Пунктом 1 рішення від 18.08.2000 року №13/2 Волинська обласна рада вирішила дати дозвіл на складання проектів відведення земель лісового фонду, які знаходились у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.
В програмі реформування спеціалізованих міжгосподарських лісопідприємств області на 2007-2008 роки", затвердженій рішенням Волинської обласної ради від 27 липня 2007 року №14/6 також одночасно визнається, що у міжгосподарських лісопідприємств немає правових підстав ведення спеціальної лісогосподарської діяльності на земельних ділянках лісового фонду, які були надані у користування їх засновників - колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, тому що не завершено оформлення права постійного користування земельними ділянками лісового фонду відповідно до рішення сесії обласної ради від 18.08.2000 року №13/2 "Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх сільськогосподарських підприємств", т. я. із прийняттям у 2002 році нового Земельного кодексу України змінились умови надання земель лісового фонду у постійне користування.
Отже, викладеним підтверджується, що Ратнівське, Любешівське, Камінь-Каширське міжгосподарські спеціалізовані лісопідприємства не набули права постійного користування на ліси відповідно площею 19017 га, 22266 га та 36024 га.
Указ Президента України від 07.02.2004 року №171/2004 виданий з метою забезпечення сталого розвитку лісового господарства, вдосконалення системи державного управління у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, в пункті 3 якого дана пряма вказівка обласним державним адміністраціям вирішити відповідно до законодавства питання щодо організації раціонального використання земель лісового фонду, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, зокрема шляхом надання цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам або іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи з ведення лісового господарства.
Відповідно до п. 3 статті 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" обласна державна адміністрація здійснює на території області державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Голови місцевих державних адміністрацій згідно зі статтею 31 цього Закону координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань, а з питань здійснення повноважень місцевих держаних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій.
З копій розпоряджень першого заступника голови облдержадміністрації від 12 вересня 2007 року №355 та від 24 вересня 2007 року №374 вбачається, що розпорядження погоджені з головним управлінням земельних ресурсів та обласним управління лісового та мисливського господарства.
Зазначене в пункті 3 оспорюваних розпоряджень завдання головному управлінню земельних ресурсів в області забезпечити підготовку проекту розпорядження голови облдержадміністрації не можна оцінювати як дії обласної державної адміністрації, які спрямовані на розпорядження землями лісогосподарського призначення всупереч з чинним законодавством, т. я. статтею 8 Земельного кодексу України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади.
Нормами Земельного та Лісового кодексів України повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування визначені відповідно до розмежування земель державної та комунальної власності. Так, у відповідності до пункту 12 розділу Х "Прикінцевих положень" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність та земель на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї) об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Наведеним підтверджується помилкове твердження позивача, що ліси колишніх колективних сільськогосподарських підприємств є спільним надбанням жителів територіальних громад, сіл, селищ та міст області, а тому не можуть бути передані у постійне користування державним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам.
Вищенаведеним підтверджується, що розпорядження першого заступника голови облдержадміністрації від 12 вересня 2007 року №355 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства у Ратнівському та Любешівському районах" та від 24 вересня 2007 року №374 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства у Камінь-Каширському районі" видані на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Керуючись Законом України "Про місцеві державні адміністрації", Земельним та Лісовим кодексами України, статтями 71, 86, 138, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
постановив:
В позові Волинської обласної ради до Волинської обласної державної адміністрації, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Ратнеагроліс"; Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Любешівагроліс"; Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс" про визнання нечинними розпоряджень першого заступника голови облдержадміністрації від 12.09.2007 року №355 та від 24.09.2007 року №374 відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуюча суддя Гончар М.М.
Судді Кравчук А.М.
Шум М.С.
Постанова у повному обсязі
складена 18.04.2008 року