Справа № 2-а-558/11
Категорія
14 квітня 2011 року cуддя Печерського районного суду Бортницька В. В. , розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання дій щодо невиплати доплати до пенсії як дитині війни неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги,
Позивач звернулася до відповідача з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона має статус «Дитина війни», тому на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну соціальну допомогу починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 р. довічно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач таку допомогу виплатив у значно меншому розмірі, ніж встановлено Законом, тому позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача, та стягнути невиплачену суму доплати до пенсії за вище вказаний період та стягувати її довічно.
Позовні вимоги позивача в частині здійснення донарахування та виплатити щомісячної соціальної допомоги за період з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по 17.09.10 року залишені без розгляду згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2011 року в зв'язку з пропущенням терміну звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, у відповідності до вимог ст. 1832 КАС України, суддя вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон), дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 р.) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, пенсіонером та має статус «Дитини війни».( а.с. 5, 7)
Згідно з ч.1 ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається з довідки відповідача та його письмових заперечень, надісланих до суду, позивачу підвищення до пенсії у 2010 році нараховувалось та виплачувалось у розмірі від 47 до 49,8 грн. щомісячно.
Таким чином, з огляду на матеріали справи, встановлено факт обмеження права позивача як дитини війни на отримання встановленого ст.6 Закону підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка є частиною права на соціальний захист, передбаченого ч.1 ст. 46 Конституції України.
Аналізуючи надані докази у справі, суддя приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 17.09. 2010 року по дату винесення судового рішення з урахуванням фактично виплачених сум, а дії відповідача по невиплаті такого підвищення до пенсії у значно меншому розмірі слід визнати неправомірними.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов»язання виплачувати підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком довічно до задоволення не підлягають, оскільки захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають лише порушені права.
Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 89 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України 3 гривні 40 копійок у відшкодування судового збору.
При вирішенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд керується Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», і приходить до висновку, що вони мають бути задоволені частково, а саме в розмірі 48 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.42,156 Конституції України, ст. ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163, 167, 256 ч. п.2 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Печерському районі м. Києва щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 17.09.2010 року по 14.04.2011 року
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Печерському районі м. Києва здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 17.09.2010 року по 14.04.2010 рік у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанову про нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум допустити до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок у відшкодування судового збору.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва України на користь держави 48 ( сорок вісім) гривень судових витрат.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя В. В. Бортницька