№ 2-3424/11
19.05.2011 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого-судді Сальникова Н.М.,
секретаря Тарковської Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
21 квітня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі з 12 квітня 2003 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також зазначила, що з березня 2011 року відповідач перестав надавати будь-яку допомогу, необхідну для утримання їх сина, який потребує значних коштів необхідних для його належного харчування, придбання одягу та оскільки дитина постійне хворіє вірусними захворюваннями, потребує постійного проходження медичних обстежень та відповідного лікування, дитина має захворювання вальгусну плоскостопість; дитині необхідний фізичний та культурний розвиток дитини. Посилається на те, що на даний час син повністю перебуває на її утриманні. Пропозицію домовитись про участь в утримання дитини ОСОБА_2 відхилив без будь-яких пояснень.
Позивач у судовому засіданні підтвердила зазначені в позові обставини, підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити, стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі щомісячно по 2000 гривень, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач, відповідно до ст.74 ч.5 ЦПК України, належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Згідно ст.77 ч.2 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. Уразі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач про причину неявки суду не повідомив. Заява від нього про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.
Згідно ст.224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач з 12 квітня 2003 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дитина знаходиться на утриманні позивачки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
Згідно медичної картки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, №328, дитина постійно хворіє вірусними захворюваннями, а також має захворювання вальгусну плоскостопість (а.с.22-28), у зв'язку з чим має потребу в регулярному медичному обстежені, лікуванні та в спеціальному взутті.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).
Відповідно до ст. 184 СК України суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або ж отримує дохід в натуральній формі.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Оскільки з позовом позивач звернулася 21 квітня 2011 р., аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з цієї дати.
При визначені розміру аліментів, суд враховуючи матеріальне становище та стан здоров'я дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у нього інших дітей, обставини, що мають істотне значення, а також розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність стягнення з ОСОБА_2 на утримання сина аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-14, 57, 60, 79, 81, 88, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Харкова, адреса проживання: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (двох тисяч) гривень щомісячно починаючи з 21 квітня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ст.223 ЦПК України.
Суддя