№ 1-471/11
Іменем України
19.05.2011 р. м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Первушиної О.С.
при секретарі Тищенко В.С.
з участю прокурора Замкової К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, працюючого двірником КП «ЖЕО № 206», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, -
Підсудний ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, тобто в тому, що він 21.03.2007 року приблизно о 20.00 год., знаходячись в приміщенні м'ясного павільйону ринку «Деміївський», розташованого по вул. Ізюмській, 1 в м. Києві, під час словесного конфлікту з ОСОБА_2, уникаючи подальшого розвитку конфліктної ситуації, почав виштовхувати останню з приміщення вищевказаного павільйону і, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг передбачити такі наслідки своїх дій, штовхнув потерпілу, від чого остання впала на підлогу.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 647/І від 24.12.2010 року при вивченні медичної документації на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлено, що у неї мало місце ушкодження у вигляді перелому нижньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Зазначене ушкодження могло утворитися при падінні (з поворотом праворуч на правий бік при фіксованій ступні, не виключається при наданні тілу прискорення), не було небезпечним для життя, за давністю може відповідати строку - 21.03.2007 року та відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Вказані дії ОСОБА_1 були кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 128 КК України як необережне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження.
В ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав про те, що 21.03.2007 року приблизно о 20.00 год. він перебував в приміщенні м'ясного павільйону ринку «Деміївський»по вул. Ізюмській, 1 в м. Києві, де допомагав своїй матері - ОСОБА_3 з його прибиранням. В цей час до приміщення павільйону зайшла раніше незнайома йому ОСОБА_2 Оскільки павільйон був зачинений, він намагався вивести ОСОБА_2 з його приміщення та, поклавши свою руку на спину останньої, почав підштовхувати її. Підвівши таким чином ОСОБА_2 до виходу з павільйону, він підштовхнув її в спину, після чого розвернувся та, зробивши два кроки назад від неї, почув звук падіння. Озирнувшись, він побачив, що ОСОБА_2 впала на підлогу.
Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина доведена повністю та стверджується наступними зібраними в ході досудового слідства та дослідженими й перевіреними в ході судового слідства доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка показала суду про те, що 21.03.2007 року приблизно о 20.00 год., коли вона знаходилась в приміщенні м'ясного павільйону ринку «Деміївський»по вул. Ізюмській, 1 у м. Києві, ОСОБА_1 вдарив її в область голови з правого боку, від чого вона впала на підлогу та зламала праву ногу.
Показаннями свідка ОСОБА_3, яка показала суд про те, що 21.03.2007 року приблизно о 20.00 год., коли вона прибирала поблизу холодильників у приміщенні м'ясного павільйону ринку «Деміївський»по вул. Ізюмській, 1 у м. Києві, прийшла її напарниця, котра повідомила про те, що її син зачепив жінку в м'ясному павільйоні. Проте, свідком даної події вона не була, потерпілу вона не бачила.
Показаннями свідка ОСОБА_5, яка показала суду про те, що працюючи слідчим Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, провадила досудове слідство по кримінальній справі відносно ОСОБА_1 В ході провадження по справі нею з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, без тиску було здійснено допит підсудного, під час якого останній добровільно дав показання про обставини вчинення ним злочину відносно ОСОБА_2
Показаннями свідка ОСОБА_6, який показав суду про те, що, працюючи на посаді ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку, без тиску з його боку відбирав первинні пояснення у підсудного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2, котрі зафіксував у відповідних документах.
Показаннями експерта ОСОБА_7, яка в ході судового слідства по справі підтримала результати складеного нею висновку судово-медичної експертизи № 647/1 від 24.12.2010 року та показала суду про те, що на момент проведення експертизи була досліджена наявна історія хвороби потерпілої ОСОБА_2, згідно якої у останньої мало місце лише ушкодження у вигляді перелому нижньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Невірне встановлення завданих ушкоджень чи невірне надання медичної допомоги при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймалось, тобто, було оцінено те ушкодження, котре було наявне у ОСОБА_2, а саме -перелом нижньої третини правої стегнової кістки.
Протоколом очної ставки від 23.11.2010 року між потерпілою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в ході якої ОСОБА_4 повністю підтвердила свої покази, які давала на досудовому слідстві та пояснила, що ОСОБА_1 21.03.2007 року приблизно о 20.00 год., знаходячись в приміщенні м'ясного павільйону ринку «Деміївський», розташованого по вул. Ізюмській, 1 в м. Києві, штовхнув її, від чого вона впала на підлогу та зламала ногу (а.с. 107-108).
Протоколом відтворенням обстановки та обставин події від 10.01.2011 року та фототаблицею до нього за участю обвинуваченого ОСОБА_1, в ході якого останній розказав та показав на місці обставини заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_2, яке мало місце 21.03.2007 року приблизно о 20.00 год. в приміщенні м'ясного павільйону ринку «Деміївський»по вул. Ізюмській, 1 в м. Києві (а.с. 119-123).
Висновком судово-медичної експертизи № 647/1 від 24.12.2010 року, згідно якого при вивченні медичної документації на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлено, що у неї мало місце ушкодження у вигляді перелому нижньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Зазначене ушкодження могло утворитися при падінні (з поворотом праворуч на правий бік при фіксованій ступні, не виключається при наданні тілу прискорення), не було небезпечним для життя, за давністю може відповідати строку -21.03.2007 року та відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.с. 63-69).
Довідкою Київської міської клінічної лікарні № 12 № 4668 від 22.03.2007 року, згідно якої ОСОБА_2 з 21.03.2007 року знаходилась на лікуванні у відділеннях травматології та ортопедії вказаної лікарні з приводу перелому нижньої третини правого стегна зі зміщенням уламків (а.с. 81-82).
В ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину та закриття кримінальної справи відносно нього в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор Замкова К.П. не заперечувала проти задоволення клопотання підсудного.
Потерпіла ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання підсудного ОСОБА_1, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, надходить до висновку про необхідність закриття даної кримінальної справи в зв'язку з закінченням строків давності притягнення підсудного до кримінальної відповідальності за наступних підстав.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ст. 128 КК України, віднесений до категорії невеликої тяжкості.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, який передбачає покарання у виді обмеження або позбавлення волі, складає 3 роки з дня вчинення особою злочину. Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухиляється від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст. 11-1 КПК України таке звільнення є обов'язковим.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 від слідства не ухилявся, в розшуку не перебував.
З огляду на викладене, враховуючи те, що подія злочину мала місце 21.03.2007 року, суд надходить до висновку про те, що станом на теперішній час по даній кримінальній справі скінчився строк давності притягнення підсудного ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.
Заявлений потерпілою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 цивільний позов згідно ст. 28 КПК України підлягає залишенню без розгляду. Вказаний цивільний позов ОСОБА_2 має право пред'явити в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 93-1 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1 у відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, вартість стаціонарного лікування ОСОБА_2 в ортопедичному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 12 в сумі 6 548 грн. 92 коп.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу постанови в законну силу слід залишити без змін - підписку про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 7-1, 11-1 КПК України, 49 КК України,-
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, - закрити в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_2 - залишити без розгляду, роз'яснивши ОСОБА_2 її право на його пред'явлення до суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 93-1 КПК України стягнути з ОСОБА_1 у відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, вартість стаціонарного лікування ОСОБА_2 у травматологічному та ортопедичному відділеннях Київської міської клінічної лікарні № 12 в сумі 6 548 (шість тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 92 коп. (р/р 35422002001323 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, код 25680639).
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу постанови в законну силу слід залишити без змін - підписку про невиїзд.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя О.С. Первушина