2-а-1649/11
17 травня 2011 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
при секретарі Плющ Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
встановив:
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 календарний рік, починаючи з 01.10.2010 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона звернулась до відповідача 02.08.2010 р. з заявою про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідачем було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік , хоча на підставі ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мав би застосувати показник середньої заробітної за рік, що передує року звернення, тобто 2009 рік.
В подальшому, вона звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнеообов»язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середнього заробітку за 2009 р., однак їй було відмовлено. Зазначені дії відповідача вона вважає протиправними, в зв»язку з чим вимушена звернутися до суду.
В ході розгляду справи позивач підтримала позовні вимоги і просила суд позов задовольнити, з обставин, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надавши письмові заперечення з приводу заявлених позовних вимог.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва та отримує пенсію за віком.
Звернувшись 02.08.2010 р. до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру, позивачу було здійснено перерахунок пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (доход) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп - Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Підпунктом 10 пункту 35 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати працівників в середньому па одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії.
22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними, в тому чисті і підпункт 10 пункту 35 розділу II вищезазначеного Закону України.
Крім того, згідно з абзацом 7 пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми зазначеного Закону втратили чинність з 22.05.2008 року.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки положення абзацу 3 ч. 1 ст. 40, абзацу 4 ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції від 27.12.2007 р. визнано неконституційними, згідно з рішенням КСУ від 22.05.2008 р., то відповідачеві слід було застосовувати редакцію зазначеного вище Закону, в якій вона діяла до вказаних змін.
Як зазначається у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України" про незворотність дії у часі законів та Інших нормативно-правових актів, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізацію особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв па момент виникнення у особи відповідного права.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, який був затверджений Управлінням Пенсійного фонду України, на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв»язку з чим позов є обгрунтованим, обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню.
На підставі ст.94 КАС України суд вважає за необхідне компенсувати позивачу судові витрати за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.19 ст.152 Конституції України, ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 8, 9, ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд,-
постановив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди задовольнити .
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва протиправними в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2009 р.), починаючи з 01.10.2010 р. з врахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь ОСОБА_1 в розмірі 3 гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя