Справа № 2-2921/11
Іменем України
13.05.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Загорулько Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк»про внесення змін до умов договору, -
позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися у суд з позовом про визнання недійсним третейського застереження щодо розгляду спорів по кредитним договорам в третейському суді, зобов'язання відповідача змінити умови договорів, відповідно до яких позичальник зобов'язується сплачувати тіло кредиту та проценти в національній валюті -гривні з розрахунку курсу гривні до валюти кредиту 5,05 грн. за долар США, скасування нарахованої неустойки (пені та штрафних санкцій), що нараховані відповідачем, надання відстрочки сплати кредиту та процентів за користування кредитів строком на 2 роки з дня винесення рішення судом, а також визнати нікчемним п. 2.6 договорів кредитів. В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що відповідно до умов кредитних договорів розгляд всіх спорів по кредитному договору проводиться третейським суддею, проте компетенція третейських судів не поширюється на справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню судами загальної юрисдикції. Крім того, на день отримання кредиту курс Нацбанку становив 5,05 грн. за долар США, у подальшому зазначений курс збільшився. Позивачі звернулися із заявами до відповідача про внесення змін до договорів кредиту, відповідно до яких просили скасувати пеню по договору, а також дозволити здійснювати оплату тіла та відсотків за кредитним договором, враховуючи курс Нацбанку станом на день отримання кредиту, тобто 5,05 грн., дозволити сплачувати кредит у національній валюті, а також надати відстрочку сплати кредиту строком на два роки, проте відповідач не надав відповідної згоди.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов, зазначивши, що зазначені кредитні договори можуть бути змінені у разі істотної зміни обставин.
Представник відповідача ПАТ «Укрсоцбанк»в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на безпідставність вимог позивачів.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору кредиту № 10-29/3353 від 08.04.2007 р. АКБ «Укрсоцбанк»надав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 239 999 доларів США зі сплатою 12,5% річних, строк повернення якого передбачений до 27.04.2017 р. (а.с.10)
За умовами договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4692 від 02.11.2007 р. АКБ «Укрсоцбанк»надав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 450 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних на строк до 21.11.2017 р. (а.с. 23)
Відповідно до договору кредиту № 10-29/3349 від 02.04.2007 р. АКБ «Укрсоцбанк»надав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 260 000 доларів США зі сплатою 12,5 % на строк до 27.04.2017 р. (а.с. 35)
В забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаними договорами в іпотеку банку було передано нежилі приміщення (в літ. А) групи приміщень на нежитлові приміщення з № 1 по № 8 та з № 10 по № 25 групи приміщень № 115 загальною площею 376,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка була передана у заставу банку відповідно до договору іпотеки № 02-10/3894, що був укладений з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 17, 41)
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 р. (з наступними змінами і доповненнями) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача. Згідно п. 5 зазначеної статті, якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно п. 6.2 укладеного між сторонами кредитного договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди»домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду справи вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Згідно ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Вони зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди». З урахуванням наведеного не є відмовою від права на звернення до суду за захистом угода про передання справи на розгляд третейського суду.
При наявності третейської угоди (або третейського застереження) про передачу спору на розгляд до третейського суду і в разі звернення однієї із сторін угоди до державного суду, цей суд зобов'язаний прийняти позовну заяву до розгляду.
В разі ж, якщо в ході судового розгляду від відповідача до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійде заперечення проти вирішення спору в суді, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Оскільки розгляд даної категорії справ третейським судом передбачений чинним законодавством України угода про передання справи на розгляд третейському суду не є відмовою від права на звернення до суду, третейську угоду, викладену в п. 6.2 кредитного договору, не можна вважати несправедливою, тому така не підлягає визнанню недійсною на підставі ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставин, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1. в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане,
2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися,
3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору,
4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Умовами кредитних договорів (п. 2.6), укладених між сторонами у справі, передбачено, що у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління, Комітету з питань управління активами та пасивами, Кредитно-інвестиційного комітету, Тарифного комітету Кредитора, кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів та комісії, визначеного в п. 11 та п. 3.3.6 цього Договору. У разі, якщо позичальник не погодиться з запропонованими кредитором розмірами процентів, він зобов'язаний протягом строку, зазначеного в п. 2.6.1 цього Договору, повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції (штраф, пеню) в повному обсязі.
Таким чином, укладеними між сторонами договором було передбачено можливу зміну економічної ситуації у кредитно-фінансовій системі України та кон»юктури на ринку грошових ресурсів та наслідки таких змін для сторін договору.
Тому не можна вважати, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Крім того, із суті договору випливає, що ризик зміни обставин несе позичальник.
За таких підстав, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивачів про внесення змін до умов договорів.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України встановлений кредитним договором процент не може бути змінений банком в односторонньому порядку і умови договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Цей закон набрав чинності з 10.01.2009 р.
Зважаючи на закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58), всі рішення банку у будь-якій формі щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку після 10.01.2009 р. є неправомірними. Позивачі у своїй позовній заяві не оспорюють рішення банку про підвищення процентної ставки. Умови кредитного договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемними в силу закону, а тому в задоволенні вимог позивачів про визнання нікчемними п. 2.6 договорів кредиту необхідно відмовити.
Оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає необхідним відмовити позивачам в задоволенні їх вимог про скасування нарахованої неустойки (пені та штрафних санкцій), що нараховані відповідачем.
Вимоги позивачів про надання відстрочки сплати кредиту та процентів за користування кредитів строком на 2 роки з дня винесення рішення судом також, на думку суду, не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.
На підставі ст. 154 ЦПК України скасувати ухвалу Голосіївського райсуду м. Києва від 25.03.2010 р. про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 549, 551, 614, 652, 1049 та 1056-1 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 30, 60, 212 та 23 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк»про внесення змін до умов договору відмовити.
Скасувати ухвалу Голосіївського райсуду м. Києва від 25.03.2010 р. про забезпечення позову ОСОБА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк»про внесення змін до умов договору відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: