ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
22 квітня 2008 р.
Справа № А-6/393
Господарський суд Івано-Франківської області у складі :
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ТзОВ "Скорзонера" Воїнів Інтернаціоналістів,6,Івано-Франківськ,76000
до відповідача ДПІ в м.Яремча вул. Свободи,266,Яремча,Івано-Франківська область,78500
про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень ДПІ в м.Яремче №0000032301/0 від 07.02.07, №0000032301/1 від 24.04.07, №0000032301/2 від 11.06.07, №0000032301/3 від 27.08.07 та стягнення з Державного бюджету України 58630 грн 99 коп бюджетної заборгованості з ПДВ за серпень 2005 року
Представники:
Від позивача: не з"явився
Від відповідача1: не з"явився
Від відповідача 2: Бунич Р.М. -головний спеціаліст юридичного відділу (довіреність №4-07/756 від 18.03.08)
СУТЬ СПОРУ: подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень ДПІ в м.Яремча 0000032301/0 від 07.02.07, №0000032301/1 від 24.04.07, №0000032301/2 від 11.06.07, №0000032301/3 від 27.08.07 та стягнення з Державного бюджету України 58630 грн 99 коп бюджетної заборгованості з ПДВ за серпень 2005 року
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 22.04.08.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позовних вимог вказує, що з його сторони не було порушень п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість», а включаючи до податкового кредиту відповідні суми ПДВ у серпні 2005 року товариство керувалося п.п. 7.4.1. та п.п. 7.5.1., п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість». Тому, отримавши податкові накладні та сплативши податок на додану вартість в ціні придбаного у продавця товару, позивач правомірно включив 59974 грн ПДВ до складу податкового кредиту згідно податкової декларації по податку на додану вартість за серпень року та має право на бюджетне відшкодування вказаної суми на підставі п.п. 7.7.1 та 7.7.2 Закону України “Про податок на додану вартість» .
Представник відповідача подав суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що оспорювані повідомлення -рішення прийняті ним відповідно до вимог чинного законодавства. В обгрунтування заперечення посилається на те, що згідно висновку, зазначеного в акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.1 Закону Ураїни "Про податок на додану вартість", в результаті чого ним завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в серпні 2005 року на 59974 грн , а тому відповідно до п.1.8 ст.1 Закону у товариства відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що за результатами перевірки привальності дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ "Скорзонера" за період з 01.01.04 по 30.06.05, по податку на додану вартість за період з 01.01.05 по 31.01.05 та з 01.04.05 по 30.09.05 ДПІ в м. Яремче складено акт перевірки №448/23-31067573 від 25.11.05. На підставі акту перевірки ДПІ в м.Яремче прийнято податкове повідомлення-рішення 0000032301/0 від 07.02.07, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2005 року в розмірі 59974 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 671 грн 50 коп.
Позивачем оскаржувалося в порядку п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»дане податкове повідомлення - рішення, проте рішеннями ДПА залишено скарги без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення №0000032301/1 від 24.04.07, №0000032301/2 від 11.06.07, №0000032301/3 від 27.08.07.
Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями- рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх нечинними та стягнення з Державного бюджету України 58630 грн 99 коп бюджетної заборгованості з ПДВ за серпень 2005 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 червня 2005 року ТзОВ «Скорзонера» уклало з ПП «Миколаїв-Маркет»договір підряду №4, предметом якого було виконання ПП «Миколаїв-Маркет» робіт по укладці гранітної колотої бруківки. Протягом червня-липня 2005 року ПП «Миколаїв-Маркет» виконало роботи по укладці гранітної бруківки на загальну суму 359844 грн. в т.ч. ПДВ 59974 грн., ТзОВ «Скорзонера» прийняло роботи згідно актів здачі-приймання робіт №1,2,3 у постачальника і оплатило їх згідно платіжних доручень №681 від 11 липня 2005 р., №774 від 13 липня 2005 р., №806 від 26 липня 2005 р., №830 від 27 липня 2005.
Оскільки постачальник робіт (ПП «Миколаїв-Маркет») був платником податку на додану вартість, що підтверджує Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №19747301 від 12.01.2001 р., у відповідності до п.п. 7.2.1. Закону України «Про податок на додану вартість» склав і надав ТзОВ «Скорзонера» податкові накладні №48 від 13.07.2005 р. та №52 від 28.07.2005 р.
Згідно п. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту.
На підставі податкової накладної, отриманої від постачальника - "ПП "Миколаїв-Маркет" ТзОВ "Скорзонера" у зв"язку з оплатою робіт постачальника , в якій була включена сума ПДВ, у відповідності і в порядку, визначеному Законом України "Про податок на додану вартість" включила суму ПДВ, зазначену в податковій накладній до складу податкового кредиту.
Відповідна сума податкового кредиту відображена ТзОВ "Скорзонера" у податковій декларації з ПДВ за липень 2005 року, а в декларації за серпень 2005 року відображена в частині сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню.
Позивачем, на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2005 року надано податкові накладні, які не мають недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним законодавством, що не заперечується Відповідачем.
Відповідно до п.п.7.4.1. Закону України “Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.5.1., п. 7.5. ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата настання першої події:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з відповідного рахунку ( товарного чека ) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків,
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів ( робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Тим більше немає підстав і не передбачено Законом можливості для виключення з податкового кредиту платника податку сум ПДВ, якщо контрагент платника податку не тільки надав платнику податку податкову накладну але і сплатив відповідну суму податку до бюджету (відомостей які б підтверджували невключення постачальником - ПП «Миколаїв-Маркет» сум ПДВ до складу податкових зобов'язань ДПІ в Акті не встановлено і не підтверджено).
Посилання відповідача на те, що СПД-фізична особа Гур"єв В.Г. не сплатив до бюджету податок на додану вартість з обсягів виконаних робіт, які по ланцюгу постачання виконані для "Скорзонера" , а тому у позивача немає підстав для відшкодування ПДВ , не може бути взяте судом до уваги, оскільки з даною фізичною особою ТзОВ «Скорзонера» в жодні цивільно-правові відносини не вступала, договорів не укладало, податкових накладних не отримувало і не може нести відповідальність за несплату цією особою податків і зборів. Чинним законодавством України не встановлено обов'язку платника нести солідарну відповідальність із сплати до бюджетів за інших платників, з якими платник податків не мав цивільно-правових відносин.
Крім того, п.п. 7.7.1. Закону України “Про податок на додану вартість» передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.2. Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З наведених норм Закону випливає, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Враховуючи те, що позивачем як отримувачем товарів було проведено сплату податку в ціні товару постачальникам таких товарів у попередньому податковому періоді, відповідно сума даного податку правомірно включена до бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у пп. “а», “в», “г», “д» п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст. 10 Закону).
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Застосування штрафних санкцій є похідною дією у зв'язку з донарахуванням податкових зобов'язань, а тому зроблені судом висновки про неправомірне їх донарахування дає підстави вважати також неправомірним донарахування штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання нечинними податкових повідомлень рішень є правомірними і підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача стягнути з Державного бюджету України 58630 грн 99 коп бюджетної заборгованості, то слід вказати, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки, згідно ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п"яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення зобов"язаний надати органу державного казначейства висновок із зазаченням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Отже, суд виходить з того, що обставина, за якої позивач може вважати своє право порушеним, за захистом якого він вправі звернутися до суду не настала, тому що судове рішення не може бути умовним, тобто залежати від настання чи ненастання тієї чи іншої обставини.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати по справі слід стягнути з Державного бюджету України пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»,ст.ст. 9, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задоволити частково.
Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення ДПІ в м.Яремче 0000032301/0 від 07.02.07, №0000032301/1 від 24.04.07, №0000032301/2 від 11.06.07, №0000032301/3 від 27.08.07.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Скорзонера" , с.Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 3 грн 40 коп витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова підписана 22.04.08
Виготовлено в АС "Діловодство суду"