79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.05.11 Справа№ 5015/1205/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,
при секретарі Кміть М.Б.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м. Львів, від імені якого діє Відокремлений підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів,
До відповідача-1: Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби (Військова частина № 1494), м. Мостиська, Львівської області,
До відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод», м. Запоріжжя (правонаступник ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілеремонтний завод»),
Про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 12 891,61 грн. та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: Білоус К.В. -п/к,
Від відповідача-1: Дідик Н.В. -п/к.
Від відповідача-2: Григор»єв В.В. -п/к.
Представникам роз»яснено права та обов»язки передбачені ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів, від імені якого діє Відокремлений підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів, до відповідача-1: Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби (Військова частина № 1494), м. Мостиська, Львівської обл., відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод», м. Запоріжжя (правонаступник: ЗАТ з іноземними інвестиціями «ЗАЗ») про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 12 891,61 грн. та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду від 09.03.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17.03.2011р., про що сторони були повідомлені під розписку ( докази -в матеріалах справи).
В судовому засіданні 17.03.2011р. оголошено перерву до 05.04.2011р., про що сторони були повідомлені під розписку (докази -в матеріалах справи).
Ухвалою господарського суду від 05.04.2011р. до участі у справі, відповідно до ст. 24 ГПК України, відповідачем-2 залучено ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод»(м. Запоріжжя, пр. Леніна, 8), який є правонаступником: ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілеремонтний завод».
У зв»язку із залученням до участі у справі відповідача-2 - розгляд справи починається заново.
З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 27.04.11р. розгляд справи відкладено на 19.05.2011р., про що сторони були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГС України від 19.12.2002р. за № 75 -рекомендованою поштою.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовільнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, зокрема, зазначив, що на підставі листа Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України від 24 липня 2010р. № 23/2810 позивачем, для митного та прикордонного огляду вантажу «ящики, коробки, пакувальна тара з деревини», які перевозилися в контейнерах №№ ОТП 3985637, 3985639, 3985650, 3985682,3985671,3985672, 3985652, 3985680, 3985646, 3985651, 3985669, 3985674, 3985689, 3985688, 3985654, 3985661, 3985649, 3985645, 3985663, 3985658, 3985653 (відправник вантажу: ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод»(правонаступником якого є ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод»), м. Запоріжжя), одержувач: ФСО С.А. (Республіка Польща, м. Варшава, вул. Ягелонська, 88) на станції Мостиська-2 Львівської залізниці згідно акту загальної форми ГУ-23 № 90 від 24.07.2010р. було затримано вагони №№ 94630266, 94744281, 94727088, 94637311, 94503133, 94746161, 94656428, 94603545, 94746864, 94748803, 94558764, 94728474, 94709706, 94729561, 94562618, 94720976 за накладними №№ 45752318, 302, 322, 325, 314, 327, 310, 330, 304, 307, 326, 301, 329, 315, 311, 320, 312, 305, 319, 316, 313, 323, 317, 303, 328, 306, 321, 308, 324, 309, період затримання: з 15 год. 30 хв. - 24.07.2011р. (затримка вагонів) до 16 год. 20 хв. -26.07.2011р. (випуск вагонів), а так як протягом всього періоду затримання вагонів було виконано певний обсяг робіт на відповідача-1 нараховано: 1) плату за 1 год. 30 хв. користування вагонами (згідно Технологічного процесу роботи ст. Мостиська-2) - 24,00 грн., 2) плату за 1 год. 30 хв. користування вагонами - 21,00 грн., 3) маневрову роботу за 1 год. 30 хв. -877,80 грн.; 4) повідомлення -телеграмою -53,00 грн.; 5) вартість вантажно-розвантажувальних робіт згідно калькуляції МЧ-1 від 27.07.2010р. -9767,21 грн., всього на суму 12891,61 грн., що оформлено актом загальної форми ГУ-23 № 94 від 26.07.2010р. Вважає, що представники відповідача-1, безпідставно, відмовилися від підпису акту загальної форми ГУ-23 № 90 від 24.07.2010р., що підтвердив актом загальної форми ГУ-23 № 91 від 24.07.2010р. та без поважних причин не надали станції Мостиська-2 акту про проведення митного огляду товарів на вагони, що підтверджує актом загальної форми ГУ-23 № 97 від 26.07.2010р.
Представник відповідача-1 подав письмовий відзив на позов, проти позову заперечує, просить в позові відмовити повністю з тих підстав, що виставлені до оплати відповідачу-1 платежі та взагалі вимоги позивача суперечать ст. 129 Статуту залізниць України від 06.04.1998р. № 457 (з наступними змінами), п. 19 Правилам складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., п. 2.16, п. 4.6. Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничним вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв»язку України № 1019/1143 від 18.09.2008р., ч. 1 ст. 63 Митного кодексу України, обставини, на які посилається позивач, суперечать вимогам ст. 1166 ЦК України, надав судову практику ВГС України з подібних справ. Разом з тим представник відповідача-1 зазначив, що позивачем порушено встановлені ч. 6 ст. 315 ГК України, ст. 137 Статуту залізниць строки позовної давності, про поновлення строків у встановленому порядку перед судом не клопотав, доказів підставності порушення шестимісячного строку з дня настання події, що стала підставою для подання позову -не представив, просить застосувати до даних правовідносин наслідки пропущення строку позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України та відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідач-2 подав письмовий відзив на позовну заяву, докази про перейменування з 18.04.2011р. (дата реєстрації Статуту ПАТ «ЗАЗ»(п»ята редакція) підприємства на Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод», яке є правонаступником всіх прав та обов»язків ЗАТ «АвтоЗАЗ-Деу»та ЗАТ з іноземною інвестицією «ЗАЗ»(п. 1.2. Статуту), позовних вимог позивача не визнає, просить в позові відмовити повністю, подав договір № ПР/ДН-3-03404/907/НЮ1446П, план перевезень вантажів на липень 2010р., копії залізничних накладних СМГС (третій аркуш накладної для відправника) з № 45752301 по № 45752330 -на 30 арк., просить подані докази долучити до матеріалів справи, а в позові - відмовити повністю.
Заслухавши думку учасників, суд прийшов до висновку, подані сторонами документи долучити до матеріалів справи № 5015/1205/11.
В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ.
Позивач -Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 01059900, реєстраційний номер юридичної особи: 10004231399, місцезнаходження: м. Львів, Галицький район, вулиця Гоголя, 1 (докази -в матеріалах справи).
Відокремлений підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»(м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22), яким подано позовну заяву, є відокремленим (структурним) підрозділом юридичної особи: ДТГО «Львівська залізниця», відокремлений підрозділ не наділений повноваженнями юридичної особи, діє на підставі Положення та довіреності виданої начальнику ВП «Львівська дирекція залізничних перевезень», заступнику начальника ДТГО «Львівська залізниця»Я.А. Федак.
З огляду на наведене, стороною у справі -Позивачем, є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ.
Відповідач-1 - Мостиський прикордонний загін (військова частина 1494) Державної прикордонної служби України, вул. Я.Мудрого, 113, м. Мостиська, Львівської області є юридичною особою, військовій частині 1494 присвоєно ідентифікаційний код 14321699, що підтверджується довідкою № 105/08 з ЄДРПОУ, державна організація за КОПФГ, прикордонна охорона за КВЕД (докази -у справі).
Відповідач-2 -Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод»є юридичною особою, з 18.04.2011р. (дата реєстрації Статуту ПАТ «ЗАЗ»(п»ята редакція) переіменований на Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод», є правонаступником всіх прав та обов»язків ЗАТ «АвтоЗАЗ-Деу»та ЗАТ «ЗАЗ»(п. 1.2. Статуту), йому присвоєно код ЄДРПОУ 25480917, місцезнаходження: м. Запоріжжя, Комунарський р-н., проспект Леніна, 8 (докази -в матеріалах справи).
Позивачем (ДТГО «Львівська залізниця») подано позов до відповідача-1: Мостиського прикордонного загону ЗРУ ДПС (Військова частина № 1494), м. Мостиська, відповідача-2: ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», м. Запоріжжя, про стягнення з Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби (Війської частини № 1494) на користь ДТГО «Львівська залізниця»плати за користування вагонами у розмірі 12 891 грн. 61 коп., які, в свою чергу, складаються із наступних платежів: 1) плати за 1 год. 30 хв. користування вагонами (згідно Технологічного процесу роботи ст. Мостиська-2) - 24,00 грн., 2) плати за 1 год. 30 хв. користування вагонами - 21,00 грн., 3) маневрової роботи за 1 год. 30 хв. -877,80 грн.; 4) повідомлення -телеграмою -53,00 грн.; 5) вартості вантажно-розвантажувальних робіт згідно калькуляції МЧ-1 від 27.07.2010р. -9767,21 грн.
Як вбачається із позовної заяви, позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.07.2010р. на станцію Мостиська-2 Львівської залізниці прибули вагони (контейнера) №№ ОТП 3985637, 3985639, 3985650, 3985682,3985671,3985672, 3985652, 3985680, 3985646, 3985651, 3985669, 3985674, 3985689, 3985688, 3985654, 3985661, 3985649, 3985645, 3985663, 3985658, 3985653, які прямували за маршрутом: Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці -Варшава, Прага ПКП, вантажовідправник вказаних вагонів: ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод»(м. Запоріжжя), який є правонаступником: ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод», з вантажем -«ящики, коробки, і аналогічна тара з деревини», які були затримані на станції Мостиська-2 Львівської залізниці на виконання листа Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 24 липня 2010р. № 23/2810, для пред»явлення до митного та прикордонного огляду вантажу «ящики, коробки, пакувальна тара з деревини».
Позивач зазначає, що зазначений вище вантаж перевозився в контейнерах №№ ОТП 3985637, 3985639, 3985650, 3985682,3985671,3985672, 3985652, 3985680, 3985646, 3985651, 3985669, 3985674, 3985689, 3985688, 3985654, 3985661, 3985649, 3985645, 3985663, 3985658, 3985653, згідно накладних №№ 45752318, 302, 322, 325, 314, 327, 310, 330, 304, 307, 326, 301, 329, 315, 311, 320, 312, 305, 319, 316, 313, 323, 317, 303, 328, 306, 321, 308, 324, 309 (тридцять шт.), що підтверджує актом загальної форми ГУ-23 від 24.07.2010р. № 90.
Позивач посилається на те, що вищевказані вагони (контейнери) були затримані з 15 год. 30 хв. - 24.07.2011р. (затримка вагонів) по 16 год. 20 хв. -26.07.2011р. (випуск вагонів), що підтверджує актом загальної форми ГУ-23 від 26.07.2010р. № 94.
Протягом зазначеного в акті загальної форми ГУ-23 № 94 від 26.07.2010р. періоду затримки вагонів позивачем було виконано певний обсяг робіт, у зв»язку з чим, відповідно до ст. 63 Митного кодексу України, на відповідача-1 нараховано: 1) плату за 1 год. 30 хв. користування вагонами (згідно Технологічного процесу роботи ст. Мостиська-2) - 24,00 грн., 2) плату за 1 год. 30 хв. користування вагонами - 21,00 грн., 3) маневрову роботу за 1 год. 30 хв. -877,80 грн.; 4) повідомлення -телеграмою - 53,00 грн.; 5) вартість вантажно-розвантажувальних робіт згідно калькуляції МЧ-1 від 27.07.2010р. -9767,21 грн. Всього з урахуванням 20% ПДВ нарахування складають 12 891,61 грн. та підтверджується актом загальної форми ГУ-23 № 94 від 26.07.2010р. з продовженням.
Враховуючи викладене у позовній заяві, позивач просить позов задовільнити повністю.
Відповідач-1 та Відповідач-2 подали письмові відзиви на позов, позовних вимог позивача не визнають, з підстав зазначених у відзивах просять в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2, оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, з»ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити повністю, виходячи з наступного.
Як вбачається з аналізу позовних вимог вбачається, правовою підставою нарахування платежів за користування вагонами, телеграфного повідомлення, маневрових та вантажно-розвантажувальних робіт позивачем визначено статтю 63 Митного кодексу України, відповідно до частини 2 якої, витрати на проведення зазначених операцій (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування товарів, митне оформлення яких не закінчено, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, а також заміна транспортного засобу) відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися.
При цьому, як випливає із поданих позивачем доказів, які слугували підставою для затримання вагонів (контейнерів) на станції Мостиська-2 Львівської залізниці слугував лист Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 24 липня 2010р. № 23/2810 (докази у справі).
Однак, з правового аналізу викладеного у цьому листі не вбачається та не випливає та обставина, що Мостиський прикордонний загін в період з 24.07.2010р. по 26.07.2010р. користувався вищевказаними вагонами залізниці. Прикордонним загоном у вказаному вище листі не ставилось питання про здійснення будь-яких маневрових, вантажно-розвантажувальних робіт.
Листом Мостиського прикордонного загону № 23/2810 від 24.07.10р. перед залізницею було поставлено питання про пред'явлення до повного огляду вантажу шляхом зняття пломб з контейнерів, відкриттям та візуальним оглядом контейнерів із застосуванням сил та засобів прикордонного контролю з метою виконання завдань та функцій, покладених законодавством на Державну прикордонну службу України.
Виходячи з наведеного, позов позивача не ґрунтується на дійсних обставинах справи.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження органів та підрозділів охорони державного кордону, їх посадових та службових осіб при проведенні огляду товарів, вантажів та транспортних засобів визначені, зокрема, Законами України «Про Державну прикордонну службу України»N 661-IV від 03.04.2003, «Про прикордонний контроль»N 1710-УІ від 05.11.2009, Технологічною схемою пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, товарів та інших предметів у міжнародному залізничному пункті пропуску «Мостиська», затвердженою наказом Львівської митниці, Мостиського прикордонного загону, залізничної станції Мостиська-ІІ від 10.07.2008 року за № 261/765/55, зареєстрованого у Головному управлінні юстиції у Львівській області 25.07.08 за №53/1320.
Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон та є державним контролем, що здійснюється Державною прикордонною службою України, і включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
При цьому, згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про прикордонний контроль», огляд транспортних засобів і вантажів - комплекс дій та заходів щодо недопущення випадків незаконного переміщення через державний кордон осіб з використанням обладнаних схованок та їх виявлення, а також незаконного переміщення, у тому числі з використанням схованок, через державний кордон зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених для переміщення через державний кордон, виявлення викрадених транспортних засобів.
За результатами оцінки ризиків службові особи Державної прикордонної служби України можуть зобов'язати провідника, працівників залізниці на поїзді забезпечити для проведення огляду доступ до вантажних відсіків та інших порожнин, передбачених конструкцією локомотивів, вагонів, а також до вантажу, який переміщується на поїзді через державний кордон (частина 3 статті 16 Закону України «Про прикордонний контроль»).
Отже, перед залізницею не ставилось питання про проведення будь-яких вантажно-розвантажувальних, маневрових робіт.
Слід також вказати, що взаємодія контрольних органів і служб, загальний порядок та послідовність проведення всіх видів контролю в пункті пропуску через державний кордон визначаються Технологічною схемою пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів.
Згідно з пунктом 2.1.6 Технологічної схеми пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, товарів та інших предметів у міжнародному залізничному пункті пропуску «Мостиська», затвердженої спільним наказом Львівської митниці, Мостиського прикордонного загону, залізничної станції Мостиська-2 від 10.07.08р. за № 261/765/55 ,зареєстрованої в Головному управлінні юстиції у Львівській області від 25.07.08р. за № №53/1320, огляд транспортних засобів здійснюється шляхом послідовного огляду вагонів, локомотива, пасажирських та службових приміщень після прикордонного наряду «Перевірка документів». Відкриття технологічних відсіків вагонів, локомотиву здійснюється на підставі аналізу та оцінки ризиків.
Під час здійснення спільного огляду основними завданнями представників спільної оглядової групи є:
Для посадових осіб підрозділу прикордонного контролю:
- пошук та затримання осіб, причетних до спроб порушення державного кордону;
- виявлення зброї, наркотичних, вибухових, отруйних та небезпечних речовин;
- контроль за виконанням режимних правил під час здійснення огляду транспортного засобу.
При цьому, згідно з пунктом 7.2.29 Технологічної схеми, витрати залізниці, пов'язані з простоєм транспортних засобів з вантажами, зберіганням вантажів до прийняття рішення митним органом про випуск вантажу, відшкодовується вантажоодержувачем або експедитором.
Також, згідно з частиною 2 ст. 139 Митного кодексу України, розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за свій рахунок.
На підтвердження підстав стягнення з відповідача-1 плати за користування вагонами та інших витрат, позивачем надано Акти загальної форми ГУ-23 № 90 від 24.07.2010р. та № 94 від 26.07.2010р. (докази -в матеріалах справи).
Зазначені Акти загальної форми ГУ-23 складені в присутності представників залізниці. При цьому, в Акті загальної форми ГУ-23 № 90 від 24.07.2010р. вказано, що «Дані вагони затримані митницею по причині - для митного та прикордонного огляду з повним вивантаженням вантажу».
Згідно з ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1998 року за № 457 (з наступними змінами), обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 334 від 28.05.2002р., згідно з пунктом 19 яких, розкриття на прикордонних станціях завантажених вагонів (контейнерів) для митного, прикордонного та інших видів контролю на вимогу представника митниці чи іншого контрольного органу оформляється актами розкриття.
Акт розкриття підписується працівником станції, на якій здійснювалось розкриття, представником прикордонних, митних або інших органів (залежно від того, на чию вимогу здійснювалося розкриття) і засвідчується календарним штемпелем станції. Відомості про зняті і накладені пломби (ЗПП) записуються до відповідних граф акта.
Відповідні акти розкриття, на підтвердження обставин затримки вантажу, до матеріалів позову не долучено, як і не долучено будь-яких документів на підтвердження правомірності вчинення будь-яких дій з вантажем (вивантаження, розвантаження тощо), митно-прикордонне оформлення якого не завершене.
Так, відповідно до вимог п. 2.16 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв'язку України № 1019/1143 від 18.09.2008р., працівники залізниць не мають права видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати з ними будь-які операції (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування або зміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на упаковку) без дозволу митниці.
Згідно з пунктом 4.6 вказаної Інструкції, у разі потреби проведення з товарами (вантажами) операцій (вивантаження або перевантаження), які можуть проводитися тільки з дозволу митниці та з повідомленням власника товару (вантажу) або вповноваженої ним особи, начальник станції письмово звертається до митниці, у зоні діяльності якої розташована станція, за дозволом на їх проведення. Рішення про надання дозволу приймається митним органом, як правило, протягом доби. Після вивантаження надлишку товару (вантажу) вагон у встановленому порядку направляється на станцію призначення.
Вказане також ставить під сумнів доводи позивача та в котре свідчить про відсутність в компетенції Мостиського прикордонного загону повноважень щодо ініціювання операцій, проведення яких визначене частиною 1 статті 63 Митного кодексу України.
Безпідставність заявлених до відповідача-1: Мостиського прикордонного загону позовних вимог полягає ще й у тому, що плата за користування вагонами і контейнерами залізниці вноситься вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності.
Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням (ст. 119 Статуту залізниць України).
З аналізу вищевказаних приписів чинного законодавства вбачається, що до вказаної вище категорії платників плати за користування вагонами і контейнерами не віднесено органи Державної прикордонної служби України.
Крім вищевказаних обставин, згідно з ст. 1166 ЦК України, загальними правовими підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.
В даному конкретному випадку позивачем не наведено обставин та не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України факту протиправної поведінки Мостиського прикордонного загону, яка спричинила шкідливий результат для позивача, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи, якій інкримінується завдання шкоди.
На підтвердження вказаного, листом Вищого арбітражного суду України «Про Статут залізниць України»N 01-8/142 від 17.04.1998р. зазначається, що відповідальність залізниці, вантажовідправників, вантажоодержувачів, транспортних, експедиторських і посередницьких організацій, представників вантажовідправника чи вантажоодержувача визначаються Статутом та окремими договорами (розділ VII Статуту). Цим же розділом передбачено розміри відповідальності, порядок і строки звернення з претензіями та позовами, що випливають з перевезень, а також порядок і строки розгляду претензій залізницею, умови, за яких залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу і прострочки його доставки. Згідно з правовою позицією, висловленою Вищим господарським судом України в пункті 7 Інформаційного листа N 01-08/71 від 02.02.2010 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)», під збитками згідно статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України розуміються, зокрема, додаткові витрати, зроблені стороною: вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо.
Таким чином, додаткові витрати залізниці у вигляді збору за подачу й забирання вагонів до пунктів перевантаження (маневрові роботи), ремонту вагонів, виправлення комерційного браку, плата за роботу механізмів і бригад, зайнятих перевантаженням і перевіркою вантажів у затриманих вагонах, плата за охорону вантажів, збір за зберігання, оформлення затримки, телеграфні та інші витрати в межах доведеного можуть бути стягнуті з вантажовідправника (вантажовласника), який припустився комерційного браку під час відвантаження вантажу.
Зокрема, доведення факту завдання залізниці збитків і понесених нею витрат через простій затриманих у дорозі вагонів можуть вважатися передбачені Правилами користування вагонами і контейнерами (додатки 3, 4 і 5): акт про затримку вагонів форми ГУ-23а; наказ про затримку вагонів; повідомлення про затримку вагонів.
З огляду на наведене, вимоги ДТГО «Львівська залізниця»в особі Відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»про стягнення з відповідача-1 плати за користування вагонами у розмірі 12 891 грн. 61 коп. є недоведеними належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, належними та допустимими доказами, відповідно до статті 34 ГПК України.
Разом з тим, в процесі розгляду даної справи, позивачем не доведено, судом не здобуто доказів вини по факту затримки вагонів (контейнерів) відправника вагонів -відповідача-2 у справі: ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», м. Запоріжжя.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2003р. між Державнім підприємством «Придніпровська залізниця»(Залізниця) та ЗАТ «ЗАЗ»(Вантажовласник) (правонаступником якого є ПАТ «ЗАЗ», м. Запоріжжя), що передбачено п. 1.2. Статуту товариства (п»ята редакція) зареєстрованого у встановленому законом порядку: 18.04.2011р. номер запису: 1103105001000041) було укладено договір № ПР/ДН-3-03404/907/НЮ1446П (надалі - Договір) про надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 2.2. Договору, Залізниця зобов'язується приймати до перевезення вантажі Вантажовласника, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками Вантажовласника.
11.06.2010р. Вантажовласник та Залізниця схвалили місячний план перевезень та подання вагонів (контейнерів) на липень місяць 2010р.
Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. Договору, на виконання плану перевезень від 11.06.2010р., Залізниця подала Вантажовласнику вагони для навантаження вантажу «ящики, коробки, пакувальні клітки і аналогічна тара з деревини».
21.07.2010р. Залізниця прийняла від Вантажовласника вказаний вантаж для перевезень, згідно із ухваленим 11.06.2010р. планом, що підтверджується залізничними накладними (СМГС) №№ 45752301, 45752302, 45752303, 45752304, 45752305, 45752306, 45752307, 45752308, 45752309, 45752310, 45752311, 45752312, 45752313, 45752314, 45752315, 45752316, 45752317, 45752318, 45752319, 45752320, 45752321, 45752322, 45752323, 45752324, 45752325, 45752326, 45752327, 45752328, 45752329, 45752330 (30-ть шт.), без будь-яких застережень, зауважень на них вчинених зі сторони станції відправлення, митних органів, залізниці, в т.ч. станції Мостиська-2 Львівської залізниці, радіологічних, держкарантинних органів (докази -в матеріалах справи. Оригінальні примірними накладних відправника - оглядалися в судовому засіданні).
Відповідно до наказу «Про затвердження Порядку взаємодії митниць і залізниць України при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах»(Порядок, п. 1.4) N 231/174 від 30.03.2001, постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003р. N 1989 «Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними»(Порядок здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, п. 2) від 24 грудня 2003р. N 1989, визначено, що залізнична накладна (СМГС) - основний перевізний документ установленої форми, відповідно оформлений і наданий залізниці відправником разом з вантажем.
Накладна є формою обов'язкової двосторонньої письмової угоди про перевезення вантажу, яка укладається відправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача.
Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії, унесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Тобто, ПАТ «ЗАЗ»є замовником послуг перевезення та відправником вантажу, зазначеного у вищевказаних накладних (СМГС) та про який наведено у позові, що підтверджується накладними №№ 45752301, 45752302, 45752303, 45752304, 45752305, 45752306, 45752307, 45752308, 45752309, 45752310, 45752311, 45752312, 45752313, 45752314, 45752315, 45752316, 45752317, 45752318, 45752319, 45752320, 45752321, 45752322, 45752323, 45752324, 45752325, 45752326, 45752327, 45752328, 45752329, 45752330, №45752301- №45752330. Усі вказані у позові №№ ОТП у повному обсязі співпадають з №№ ОТП наведеними у цих накладних.
На підставі вищенаведеного, згідно з ст. 19 Конституції України, ст. 139 Митного кодексу України, ст.ст. 267, 1166 ЦК України, Законами України «Про Державну прикордонну службу України»N 661-IV від 03.04.2003р., «Про прикордонний контроль»N 1710-VI від 05.11.2009, Технологічною схемою пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, товарів та інших предметів у міжнародному залізничному пункті пропуску «Мостиська», затвердженою наказом Львівської митниці, Мостиського прикордонного загону, залізничної станції Мостиська-ІІ від 10.07.2008 року № 261/765/55, зареєстрованого в головному управлінні юстиції у Львівській області 25.07.08 за № 53/1320, Статутом залізниць України, затвердженим постановою КМ України від 06.04.1998 року № 457, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 334 від 28.05.2002, Інструкцією про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженою наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв'язку України № 1019/1143 від 18.09.2008р., враховуючи правові позиції судів, відображені в листі Вищого арбітражного суду України «Про Статут залізниць України»N 01-8/142 від 17.04.1998, Інформаційному листі Вищого господарського суду України N 01-08/71 від 02.02.2010 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)», Інформаційному листі президії Вищого господарського суду України N 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають з мотивів недоведеності позовних вимог та відсутності складу правопорушення у діях митного органу та відправника вантажу: ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод».
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись статтями 1, 2, 4-3 -4-7, 12, 15, 22, 24, 32 -33, 34, 43, 44 -49, 69, 77, 82 -85 ГПК України, господарський суд, -
В позові Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м. Львів, від імені якого діє Відокремлений підрозділ «Львівська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»до відповідача-1: Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби (Військова частина № 1494), відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод»(правонаступник ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілеремонтний завод») про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 12 891,61 грн. та стягненні з відповідача судових витрат -відмовити повністю.
Суддя Л.С.Данко
19.05.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено відповідно до статті 84 ГПК України та підписано 24.05.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.
Суддя