01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" травня 2011 р. Справа № 21/025-11
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське», Київська обл., с. Жоравка
про стягнення 28 877,21 гривень збитків
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 12.05.2011р.)
від відповідача: не з'явився
Державна екологічна інспекція в Київській області (далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» (далі-СТОВ «Жоравське»/відповідач) про стягнення 28 877,21 грн. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2011р. порушено провадження у справі №21/025-11 та призначено справу до розгляду на 30.03.2011р.
Ухвалами господарського суду Київської області від 30.03.2011р., 11.04.2011р. та 20.04.2011р. розгляд даної справи відкладався на 11.04.2011р., 20.04.2011р. та 18.05.2011р. відповідно.
В судові засідання 30.03.2011р., 11.04.2011р., 20.04.2011р. та 18.05.2011р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, суд
20.10.2010р. Державною екологічною інспекцією в Київській області було проведено перевірку дотримання СТОВ «Жоравське»вимог природоохоронного законодавства.
За результатами перевірки було складено акт №698 від 20.10.2010р., відповідно до якого було встановлено, що в порушення вимог статей 44, 49 Водного кодексу України СТОВ «Жоравське» в період з 01.04.2009р. до 20.10.2010р. здійснювалося користування водою з підземних горизонтів без дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до довідки №74 від 19.10.2010р., наданої СТОВ «Жоравське», протягом квітня 2009р.-жовтня 2010р. відповідачем використано 2 440 м3 підземних вод.
Згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів СТОВ «Жоравське», здійсненого позивачем згідно Методик розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. №37 та наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009р. відповідно, сума збитків, заподіяних відповідачем державі самовільним водокористуванням, становить 28 877,21 грн.
03.12.2010р. Державною екологічною інспекцією в Київській області було надіслано відповідачу претензію №133 з пропозицією добровільно відшкодувати збитки, завдані останнім внаслідок порушенням природоохоронного законодавства. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.
На зазначену претензію відповідач не відповів, суму завданих збитків не відшкодував.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 28 877,21 збитків з підстав ст. ст. 38, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 44, 49, 110, 111 Водного кодексу України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Приписами ст. 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувач зобов'язаний здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Вимогами ст. 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, а видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.
Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що право на спеціальне водокористування виникає з моменту отримання такого дозволу.
За результатами перевірки, проведеної 20.10.2010р. Державною екологічною інспекцією в Київській області встановлено порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке полягає здійсненні водопостачання за допомогою двох артезіанських свердловин за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.
Зазначені документи у відповідача на час складення Акта перевірки та винесення припису були відсутні. Зазначений факт відповідачем не спростовано.
Приписами ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно статей 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
За таких обставин, самовільне водоспоживання, тобто забір води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування є підставою для покладання на винну особу відповідальності за завдані збитки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.10.2008р. у справі №38/12.
Приписами пунктів 1.3, 1.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (далі-Роз'яснення) визначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Втім, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у вигляді видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу.
За результатами проведеної Державною екологічною інспекцією в Київській області перевірки дотримання СТОВ «Жоравське»вимог природоохоронного законодавства встановлено самовільне використання підприємством водних ресурсів за період з 01.04.2009р. по 20.10.2010р., а саме без дозволу на спеціальне водокористування, про що складено відповідний акт.
Разом з цим, факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів і, як наслідок, спричинення відповідачем збитків, підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення №001741 від 20.10.2010р. та постановою про накладення адміністративного стягнення №001768 від 20.10.2010р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.
Збитки, завдані внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинні відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів збитків, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивач здійснював у відповідності до Методики розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України №37 від 18.05.1995р., яка діяла до 25.08.2009р. та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009р., яка діяла з 25.08.2009р.
Так, пунктом 6.1 Методики, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №37 від 18.05.1995р. визначено, що при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою: Зс.б. = W х Тар., де
W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб. м;
Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 м3.
Так, відповідно до довідки №74 від 19.10.2010р., наданої СТОВ «Жоравське», за період з 01.04.2009р. по 24.08.2009р. відповідачем використано 710 м3 підземних вод.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. № 309-VI, норматив збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод у Яготинському районі Київській області становить 18,97 коп. за 1 м3. У 2009 році до нормативів, затверджених у додатках N 1 та N 2 до цього Закону, що належать до абсолютних, застосовується коефіцієнт 1,439.
Відповідно до п. 9.1, 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009р. при самовільному використанні водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування збитки розраховуються за формулою:
Зсам = 100хW х Тар., де
W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб. м;
Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 м3.
Норматив збору за спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.99 №836, згідно якої норматив збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод у Яготинському районі Київській області становить 16,58 коп. за 1 м3.
Відповідно до довідки №74 від 19.10.2010р., наданої СТОВ «Жоравське», за період з 25.08.2009р. по 19.10.2010р. відповідачем використано 1 730 м3 підземних вод.
Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, наданий позивачем розрахунок, а також довідку відповідача про об'єм використаних підземних вод за спірний період, суд дійшов висновку, що розмір нарахованих позивачем збитків (28 877,21 грн.) є арифметично вірним.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає у здійсненні відповідачем самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок чого за порушення природоохоронного законодавства України державі завдано 28 877,21 грн. збитків.
За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, не спростування зазначених фактів відповідачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 28 877,21 грн. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 44, 49, 50, 110, 111 Водного кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське»(07733, Київська обл., Яготинський р-н, с. Жоравка, вул. Шкільна, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03755696) на розподільчий рахунок в Головному управлінні Державного казначейства України в Київській області, отримувач: Жоравська сільська рада Яготинського району Київської області, по коду бюджетної класифікації 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності” 28 877 (двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 21 коп. збитків.
3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське»(07733, Київська обл., Яготинський р-н, с. Жоравка, вул. Шкільна, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03755696) на користь Державного бюджету України 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 77 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 20.05.2011р.