01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" травня 2011 р. Справа № 4/048-11
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромати Здоров'я",
м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД", с. Івановичі, Васильківський р-н, Київська область
про стягнення 74 659,79 грн.
зустрічним позовом
ТОВ "ВВС-ЛТД", с. Івановичі, Васильківський р-н, Київська область
до ТОВ "Аромати Здоров'я ", м. Одеса
про визнання договору купівлі-продажу недійним,
позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі
ТОВ "Аптека ВВС",с. Івановичі, Васильківський р-н, Київська область
до ТОВ "ВВС-ЛТД", с. Івановичі, Васильківський р-н, Київська область
ТОВ " Аромати Здоров'я ", м. Одеса
про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу №92 від 18.01.2010р.
за участю представників:
позивача (за первісним позовом, відповідача -за зустрічним) -ОСОБА_1 -предст., дор. № 78 від 11.05.2011р.
відповідача (за первісним позовом, позивача -за зустрічним) -ОСОБА_2 -предст., дов. від 01.04.2011р.
ОСОБА_3 -предст., дов. від 23.03.2011р.
третьої особи -ОСОБА_4 -предст., дов. від 28.02.2011р.
обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров'я" (позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним) про стягнення 74 659,79 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням договору купівлі-продажу № 92 від 18.01.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 16.05.2011р.
13.05.2011р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ "ВВС-ЛТД" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Аромати здоров'я" про визнання договору купівлі-продажу недійсним та відзив на первісний позов.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2011р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров'я" про визнання договору купівлі-продажу №92 від 18.01.2010р. недійсним.
Окрім цього, ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2011р. залучено ТОВ "Аптека ВВС" в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №4/048-11, прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Аптека ВВС" про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу № 92 від 18.01.2010р.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар за договором купівлі-продажу №92 від 18.01.2011р., який укладений між ТОВ "Аромати здоров'я" та ТОВ "ВВС-ЛТД".
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані невідповідністю договору купівлі-продажу №92 від 18.01.2010р., який укладений між ТОВ "Аромати здоров'я" та ТОВ "ВВС-ЛТД" вимогам законодавства.
Позовні вимоги 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору обґрунтовані невідповідністю договору купівлі-продажу №92 від 18.01.2010р., який укладений між ТОВ "Аромати здоров'я" та ТОВ "ВВС-ЛТД" вимогам законодавства в частині асортименту та вартості продукції.
16.05.2011р. в судовому засіданні відповідачем за первісним позовом було подано клопотання про витребування нових доказів у даній справі, а саме: документів, які б підтверджували повноваження на підписання невід'ємних частин оскаржуваного договору з боку позивача за первісним позовом та клопотання про відкладення розгляду даної справи. Вказані клопотання господарським судом залишається без задоволення, як необґрунтовані належними та допустимими доказами, оскільки первісним позивачем надано докази на підтвердження повноважень осіб, які підписували додатки до Договору від № 92 від 18.01.2010р..
Також, 16.05.2011р. ТОВ «ВВС-ЛТД»було подано клопотання про відкладення розгляду даної справи, яке мотивоване необхідністю проведення звірки взаєморозрахунків.
Суд, розглянувши подане клопотання, залишає останнє без задоволення, як необґрунтоване належними та допустимими доказами, оскільки з моменту порушення провадження у даній справі у сторін було достатньо часу для звірки взаєморозрахунків, однак звірка взаєморозрахунків сторонами проведена не була, а ТОВ "ВВС-ЛТД" не надано належних доказів щодо наміру останнього провести таку звірку. До того ж відповідачем не подано доказів щодо проведення останнім часткової проплати за отриманий товар.
На виконання ухвали суду від 16.05.2011р. позивачем подані належним чином завірені копії документів для залучення до матеріалів (оригінали були досліджені в судовому засіданні).
16.05.2011 року через загальний відділ суду представником відповідача за первісним позовом було подано клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 7 ст. 811 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У зв'язку з заявленим клопотанням розгляд справи відбувався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,
встановив:
18 січня 2010 року між ТОВ "Аромати здоров'я" (продавець) та ТОВ "ВВС-ЛТД" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №92 (Договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує лікарські препарати за засоби косметичної промисловості (товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невідємною частиною цього договору (п.п. 1.1 договору). Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до п.п. 2.1 Договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню.
Приписами п.п. 5.1 Договору передбачено, що покупець проводить оплату за отриманий товар не пізніше строків вказаних у видаткових накладних, складених продавцем.
Оплата вартості товару проводиться в національній валюті шляхом перерахування покупцем сум на розрахунковий рахунок продавця (п.п. 5.2 Договору).
Підпунктом 9.1 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р., а щодо зобов'язань за договором -до повного їх виконання.
18.01.2010р. між ТОВ "Аромати здоров'я" та ТОВ "ВВС-ЛТД" було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу від 18.01.2010р. №92, відповідно до умов якої сторони погодили строк оплати, знижку, якість та умови повернення товару. Вказана додаткова угода підписана повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками.
У відповідності до п. 1 додаткової угоди, покупець зобов'язаний оплатити вартість товару, що вказана у видатковій накладній продавця, не пізніше 90 календарних днів від дати отримання товару.
На виконання вищезазначеного Договору позивачем за первісним позовом була проведена поставка товару відповідачу за первісним позовом, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, а саме: № ООО-000103 від 01.02.2010р. на суму 28121,83 грн., № ООО-000240 від 15.02.2010р. на суму 1371, 89 грн., № ООО-000293 від 01.03.2010р. на суму 8717, 86 грн., № ООО-000407 від 15.03.2010р. на суму 12155,94 грн., № ООО-000491 від 01.04.2010р. на суму 5133,53 грн., № ООО-000575 від 12.04.2010р. на суму 810,23 грн., № ООО-000696 від 11.05.2010р. на суму 5 724,52 грн., № ООО-000770 від 25.05.2010р. на суму 3727,98 грн., № ООО-000835 від 09.06.2010р. на суму 5286,64 грн., № ООО-000933 від 09.07.2010р. на суму 6600,19 грн., № ООО-001008 від 20.07.2010р. на суму 6409,12 грн., № ООО-002036 від 22.10.2010р. на суму 8985,58 грн., № ООО-002077 від 28.10.2010р. на суму 6537,85 грн., № ООО-002150 від 09.11.2010р. на суму 742,09 грн., № ООО-002259 від 24.11.2010р. на суму 5125,30 грн., № ООО-002365 від 07.12.2010р. на суму 8211,07 грн., № ООО-002494 від 22.12.2010р. на суму 4206,19 грн. Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками/штампами.
В матеріалах справи міститься акт взаєморозрахунків (з 01.08.2010р. по 31.12.2010р.) підписаний зі сторони відповідача 09.02.2011р. Василюком та скріплений печаткою підприємства, та відповідно до якого за відповідачем рахується сума боргу в розмірі 74 659,79 грн.
Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. № П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).
Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" (зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96 р. N 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.
Факт отримання відповідачем за первісним позовом -ТОВ "ВВС-ЛТД" товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями згаданих накладних, які містять відтиск штампа відповідача в графі "прийняв" та копіями довіреностей, які видані відповідачем на отримання матеріальних цінностей від позивача та копії яких долучені до матеріалів справи (оригінали були досліджені в судовому засіданні).
Суд не бере до уваги заперечення відповідача з приводу того, що видаткові накладні зі сторони відповідача, були підписані особами (ОСОБА_5 -заступник начальника відділу приймання та ОСОБА_6 - начальник відділу приймання), яких за довіреностями не було наділено повноваженнями на погодження кількості, асортименті та якості поставленого товару, а також не надано повноважень на підписання документів, як додатків до Договору від імені ТОВ «ВВС-ЛТД». Оскільки при дослідженні вищезазначених довіреностей, суд встановив, що на вищезазначених фізичних осіб були видані довіреності, які відповідають Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей.
Крім того, посилання відповідача на те, що видаткові накладні, було підписано зі сторони позивача особою ОСОБА_7, яка не є уповноваженим представником останнього та на проти графи «от грузил(а)»містяться різні підписи, є необґрунтованими, оскільки при дослідженні оригіналів видаткових накладних та довіреностей до них, у суду не виникло сумнівів щодо достовірності підпису представника позивача.
В порушення своїх договірних зобов'язань (п.1 додаткової угоди № 1 до договору) відповідач за первісним позовом не оплатив вартість поставленого товару.
З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "ВВС-ЛТД" своїх зобов'язань за Договором, за умови поставки ТОВ "Аромати здоров'я" товару загалом на суму 74659,79 грн.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позивач за первісним позовом зазначає, що товар у повному обсязі не оплачений, а тому сума боргу ТОВ "ВВС-ЛТД" за поставлений товар складає 74659,79 грн. Матеріалами справи вказане твердження підтверджується, зокрема наявними видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем первісним позовом дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.
Доводи відповідача за первісним позовом викладені у відзивах на позовну заяву господарський суд вважає не обґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідачем за первісним позовом не спростовано факту поставки йому товару та факту існування заборгованості перед позивачем за первісним позовом, а саме доказів, які б свідчили про повну оплату заборгованості за договором № 92 від 18.01.2010р. суду не надано (виписки з банку, платіжні доручення, інші розрахункові документи).
Заперечення відповідача за первісним позовом, що викладені у його відзиві б/н від 16.05.2011 р. на позовну заяву, щодо того, що провадження у справі підлягає припиненню, а даний спір підлягає передачі на вирішення третейського суду є необґрунтованими, оскільки сторони у справі не надали суду належних та допустимих доказів укладення між ними відповідної третейської угоди у письмовій формі про передачу даного спору на вирішення третейського суду, як це передбачено ЗУ «Про третейські суди».
Оскільки заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 74659,79 грн. -заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача (за первісним позовом).
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані невідповідністю договору купівлі-продажу №92 від 18.01.2010р., який укладений між ТОВ "Аромати здоров'я" та ТОВ "ВВС-ЛТД" вимогам законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами частини першої статті 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 цього ж кодексу договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 ГК України).
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України.
Частиною 2 ст. 207 цього ж кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII „Про захист прав споживачів” (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV „Про оренду землі” (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.
При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Дослідивши договір купівлі-продажу № 92 від 18.01.2010 р., укладений між ТОВ „Аромати здоров'я” та ТОВ „ВВС-ЛТД”, додаткову угоду до нього № 1 від 18.01.2010р., а також специфікації (накладні) суд дійшов до висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов даного договору (предмет, якість, ціна, строки поставки і оплати, термін дії договору, інші умови), їх зміст та форма договору не суперечить положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину.
Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, договір купівлі-продажу № 25 від 06.04.2006 р., укладений між ТОВ „Аромати здоров'я” та ТОВ „ВВС-ЛТД”, не суперечить положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину, у зв'язку з чим позовна вимога позивача за зустрічним позовом про визнання його недійсним, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача за зустрічним позовом.
Позовні вимоги 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору обґрунтовані невідповідністю договору купівлі-продажу №92 від 18.01.2010р., який укладений між ТОВ "Аромати здоров'я" та ТОВ "ВВС-ЛТД" вимогам законодавства в частині асортименту та вартості продукції, а також без попереднього погодження істотних умов з третьою особою.
30.12.09р. між ТОВ "Аптека ВВС" та ТОВ "ВВС-ЛТД" було укладено договір комісії №15, відповідно до умов якого комісіонер (ТОВ "ВВС-ЛТД", відповідач-1) зобов'язався за дорученням комітента (ТОВ "Аптека ВВС") за плату вчинити від свого імені, але за рахунок комітента правочини спрямовані на купівлю лікарських засобів.
В обґрунтування зазначеної позовної заяви ТОВ “Аптека ВВС” посилається на те, що укладання договору купівлі-продажу № 92 від 18.01.2010р. з боку ТОВ “ВВС ЛТД” зумовлено виконання останнім своїх обов'язків як комісіонера за договором комісії №15 від 30.12.2009р., укладеного з ТОВ “Аптека ВВС”.
Згідно ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
02.02.2010р. між ТОВ «Аптека ВВС»та ТОВ «ААС-ЛТД»було укладено додаткову угоду № 4-007/4 до договору комісії № 15 від 30.12.2009р., відповідно до положень якої комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату, від свого імені, але за рахунок комітента придбати у ТОВ «Аромати здоров'я»визначені у п.п. 1.1. договору комісії лікарські засоби.
В свою чергу, п. 1.2 додаткової угоди, комісіонер зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дня підписання цієї угоди провести переддоговірні переговори з ТОВ «Аромати здоров'я»стосовно передбаченої цією угодою правочину та повідомити про результати таких переговорів комітента.
Решта істотних умов вчинення правочину, передбаченого цією угодою, має бути погоджено сторонами окремо протягом 10 календарних днів після завершення переддоговірних переговорів з ТОВ «Аромати здоров'я»(п.1.3).
Так, умовами договору комісії №15 від 30.12.2009р. передбачено обов'язок комісіонера (ТОВ “ВВС ЛТД”) погоджувати з ТОВ «Аромати здоров'я»істотні умови правочинів, укладення яких передбачено цим договором комісії, в даному випадку договору купівлі-продажу з ТОВ “Аромати здоров'я”.
Правовідносини між ТОВ «Аромати здоров'я»та ТОВ «ВВС-ЛТД»за договором купівлі-продажу №92, який був укладений після укладення між відповідачем та третьою особою договору комісії, не є такими, що виникли на виконання ТОВ «ВВС-ЛТД» свого обов'язку щодо вчинення правочину за договором комісії, оскільки договір купівлі-продажу №92 від 18 січня 2010 року носить самостійний характер, та не є правочином на виконання відповідачем-1 свого обов'язку за договором комісії, так як додаткову угоду № 4-007/4 від 02.02.2010р., в якій визначено предмет договору було укладено вже після підписання договору № 92 від 18.01.2010р.
Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Судом також врахованого, що Договір не містить жодного застереження про те, що ТОВ “ВВС-ЛТД”заключає цей договір в інтересах або від імені ТОВ “Аптека ВВС”, оскільки такі умови не були погоджені з ТОВ «Аромати здоров'я».
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі - ТОВ "Аптека ВВС" не дотримано вимог даної норми процесуального законодавства, і відповідно господарський суд вважає, що позовні вимоги 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі - ТОВ "Аптека ВВС" до ТОВ "ВВС-ЛТД" та ТОВ "Медичне науково-виробниче об'єднання "Аромати здоров'я" про визнання Договору недійсним в частині умов договору, які містять посилання на погодження кількості, асортименту та ціни товару у видаткових накладних з підстав ч. 1 ст. 203 ЦК України є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача (3-тю особу з самостійними вимогами на предмет спору у даній справі).
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (08632, Київська обл., Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 19351156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромати здоров'я" (65017, м. Одеса, вул.. Цегельно-заводська, 2а, кв. 53, код ЄДРПОУ 36502127 -74 659 (сімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн.. 79 коп. основного боргу, 746 (сімсот сорок шість) грн.. 60 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні зустрічного позову -відмовити повністю.
4. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у даній справі -відмовити повністю.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання повного тексту рішення: 20.05.2011р.