ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/7117.05.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакотек»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Сервіс»
про стягнення 59 188,82 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 500/11 від 04.04.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 03/11.05.11 від 11.05.2011).
В судовому засіданні 17 травня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бакотек»(надалі -позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Сервіс»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 59 188,82 грн., в тому числі основний борг у сумі 46 340,82 грн., пеня в сумі 1 594,00 грн., 3% річних у сумі 308,52 грн., втрат від інфляції в сумі 880,48 грн. та штраф в розмірі 9 268,00 грн. Крім того, позивач в складі судових витрат просить стягнути 3000,00 грн. витрат на послуги адвоката. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов на суму основного боргу в розмірі 46 340,82 грн., пені в сумі 1 594,00 грн., 3% річних у сумі 308,52 грн. та інфляційних втрат в сумі 880,48 грн. Щодо вимог про стягнення штрафу та витрат на послуги адвоката відповідач заперечує, посилаючись на те, що за одне й теж порушене зобов'язання не може застосовуватися два різних види неустойки, та позивачем не надано доказів розумності витрат на оплату послуг адвоката.
Ухвалою від 07.04.2011 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.04.2011. В судове засідання 21.04.2011 відповідач не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 12.05.2011. В судовому засіданні 12.05.2011 оголошено перерву до 17.05.2011.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
04 січня 2010 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Дилер) було укладено Дилерський договір поставки № 001/10-03 (надалі -Договір), у відповідності до умов якого позивач поставляє відповідачу програмні продукти (надалі - товар), які реалізовуються ним на території України, а відповідач приймає ці програмні продукти та оплачує їх у відповідності до умов цього договору.
У відповідності до п. 4.6 Договору передача товару від позивача відповідачу здійснюється за видатково-прибутковими накладними або/чи актами приймання -передачі, в яких сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціну товару та загальну його вартість. Дата, вказана відповідачем у видатково-прибутковій накладній або/чи акті приймання -передачі товару є датою поставки товару позивачем.
Позивач 30.12.2010 у відповідності до умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 68 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 11317 від 30.12.2010. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписом представника по довіреності № 27 від 29.12.2010 у видатковій накладній (належним чином засвідчена копія видаткової накладної та довіреності містяться в матеріалах справи).
У відповідності до п. 6.1.2 Договору, при здійсненні поставки на умовах відстрочення платежу у відповідача виникає обов'язок оплатити вартість отриманої партії товару не пізніше, ніж через 14 календарних днів з вказаної у п. 4.6 даного договору дати прийняття товару відповідачем.
Відповідачем 05.01.2011 було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару на суму 22 059,18 грн. Оплату решти вартості поставленої продукції у сумі 46 340,82 грн. відповідачем здійснено не було.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого позивачем товару виконав не належним чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 46 340,82 грн.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі порушення строків оплати поставки товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Окрім того, за прострочення відповідачем оплати товару більше 15 днів після настання дати оплати з урахуванням відстрочки у відповідності з п. 6.1.2 Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% вартості поставленої йому, але не оплаченої партії товару.
З урахуванням викладеного, а також зважаючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 1 594,00 грн. та за прострочення строку оплати більше ніж на 15 днів стягненню з відповідача підлягає штраф у сумі 9 268,00 грн.
Заперечення відповідача щодо стягнення штрафу є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги, оскільки законодавство не встановлює заборони застосування одночасно пені і штрафу за порушення зобов'язання. Крім того, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлений принцип свободи договору, за яким сторони вільні у визначенні умов договору, а між позивачем і відповідачем досягнуто згоди, яка відображена у пункті 8.2 Договору, щодо можливості стягнення штрафу додатково до пені в разі прострочення терміну оплати товару більше 15 днів. А за нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися у відповідності до умов договору.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних в розмірі 880,48 грн. та 3% річних в розмірі 308,52 грн.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стаття 44 ГПК України відносить до судових витрат оплату послуг адвоката.
У відповідності до п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України»відшкодування цих витрат проводиться господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові, за наявності документально підтверджених витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові його інтересів у суді і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
В матеріалах справи наявні Договір № 11-03-25 про надання підприємству правової допомоги від 25.03.2011, укладений між позивачем і Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «Столичний адвокат», Додаток №1 до цього договору, в якому зазначено доручення позивача на представництво його інтересів у суді у цій справі, банківська виписка про сплату позивачем на користь Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Столичний адвокат»3000,00 грн. за надання правової допомоги по Договору № 11-03-25 від 25.03.2011, Ордер № 049937, виданий 07.04.2011 Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «Столичний адвокат»адвокату ОСОБА_1 на представництво інтересів позивача в Господарському суді м. Києва, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3939 ОСОБА_1, Довіреність від позивача № 500/11 від 04.04.2011 на ім'я ОСОБА_1 Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання адвокатських послуг Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «Столичний адвокат»в особі адвоката ОСОБА_1 та сплату позивачем за вказані послуги 3000,00 грн.
Вказані витрати позивача господарський суд визнає розумними, зважаючи на значну суму заборгованості відповідача, тривалий термін несплати боргу та зважаючи на те, що вартість адвокатських послуг є розумно співрозмірною із розміром позовних вимог, оскільки складає 5% від суми позову.
Судові витрати позивача у розмірі 3 827,89 грн. (591,89 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000,00 грн. витрат позивача на оплату послуг адвоката) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Сервіс» (ідентифікаційний код 35679122, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 21, р/р 2600802019282 в Київській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 321897, або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакотек»(ідентифікаційний код 32775478, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25-А) 59 188,82 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 82 копійки) грн. та судові витрати у сумі 3 827,89 грн. (три тисячі вісімсот двадцять сім гривень 89 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 23.05.2011р