ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/62720.05.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія «Оранта»
третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
про стягнення несплаченого страхового відшкодування
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 07.09.2009р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 16.06.2010р.);
від третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність № 02-04/887 від 07.12.2010р.);
В судовому засіданні 20.05.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврокс»(надалі ТОВ «Аврокс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) страхового відшкодування у розмірі 147 461, 00 грн..
В ході розгляду справи позовні вимоги уточнювались, згідно із заявою про збільшення позовних вимог за вих. № 9/05 від 10.05.2011р. з урахуванням проведеної у справі судової експертизи, на розгляд суду заявлені вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 163 202 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування по договору № В 402-002/07/СМ страхування заставленого майна (іпотеки) від 10.09.2007р.. У зв'язку з невиконанням договору з боку відповідача, позивач просить стягнути суму страхової виплати в судовому порядку.
Відповідачем позову не визнано, у відзиві на позов та наданих поясненнях (вих. 08-03-12/13594 від 19.05.2011р. відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що, подія заявлена позивачем в заяві про здійснення страхової виплати не визнана страховою, оскільки позивачем порушено умови договору, що виражається у несвоєчасному повідомленні страховика про настання страхового випадку, а також наявними є підстави вважати що настання страхового випадку зумовлене діями орендарів та власників приміщень будівлі, що згідно з п. 6.1 Правил добровільного страхування майна № 97 зареєстрованих Департаментом фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України 23.04.2002р. виключають здійснення страхової виплати на умовах договору страхування.
Провадження у справі зупинялось у зв'язку з призначенням у справі комплексної судової будівельної, інженерно-технічної експертизи та було поновлено згідно ухвали суду від 28.04.2011р..
Ухвалою суду від 28.04.2011р. до участі у справі третьою особою залучено Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», оскільки у відповідності до умов договору № В 402-002/07/СМ страхування заставленого майна (іпотеки) від 10.09.2007р., останнє є вигодонабувачем.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -
10 вересня 2007р. між ТОВ «Аврокс», ВАТ НАСК «Оранта»та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»укладено договір В 402-002/07/СМ страхування заставленого майна (іпотеки) на умовах якого застраховано майно, що знаходиться у власності страхувальника (позивача у справі) та є предметом застави (іпотеки) згідно з договором застави (іпотеки) № 04/1-689 від 10.09.2007р. укладеним між страхувальником та вигодонабувачем (третьою особою у справі), як засіб забезпечення зобов'язань за договором кредиту № 31-36/7 від 10.09.2007р. (п. 1.2, п. 12.13 договору).
Об'єктом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном (п. 2.1 договору), а перелік страхових випадків по договору визначено у розділі 3, де згідно з п. 3.1.4 таким є пошкодження, втрата або загибель застрахованого майна внаслідок впливу рідини з водопровідних, каналізаційних і опалювальних систем.
Як те зазначено у додатку № 1 до договору: початок дії договору страхування з 11 вересня 2007р., але не раніше 00-годин дня наступного за днем надходження страхових платежів на рахунок страховика; закінчення дії договору страхування 09 вересня 2010р..
Сплата позивачем страхового платежу за договором підтверджується платіжним дорученням № 5903 від 10.09.2007р., яке залучене до справи.
Дійсна вартість застрахованого майна дорівнює заявленій страховій вартості або оціночній вартості, визначеній відповідно до вимог законодавства України: 325 000 грн. про що також вказувалось у додатку № 1 до договору.
В силу частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування»страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.
В силу положень договору страхування (п. 3.2) пошкодження, втрата або загибель застрахованого майна внаслідок будь-якої з подій, передбачених п. 3.1.1-3.16 договору вважається страховим випадком, якщо є прямий, безпосередній зв'язок між настанням цих подій і загибеллю, пошкодженням чи втратою застрахованого майна.
30 березня 2009р. позивачем на адресу страховика було направлено повідомлення про настання страхового випадку (вих. № 97 від 27.03.2009р.) у якому, зокрема, зазначалось, що згідно отриманого витягу з технічного висновку про стан і причини деформації будівлі, проведеного Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним Інститутом НДІпроектреконструкція, підтверджується факт настання страхового випадку -пошкодження будівлі, спричиненого впливами рідини з каналізаційних і опалювальних систем.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.
Листом за вих. 09-03-09/24053 від 28.09.2009р. відповідач, з посиланням на порушення позивачем умов договору страхування В 402-002/07/СМ та керуючись п. 8.4, 8.6 договору, відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Відмову у виплаті страхового відшкодування за заявленим страховим випадком з підстав зазначених відповідачем, суд вважає необґрунтованою та такою що не ґрунтується на положеннях укладеного між сторонами договору, виходячи з наступного.
Договір страхування укладений між сторонами зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування»та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування наведені у розділі 8 договору, та згідно з п. 8.4, 8.6, на які посилається відповідач обґрунтовуючи відмову у виплаті страхового відшкодування, такими є: несвоєчасне повідомлення страхувальником або вигодонабувачем про настання страхового випадку та невиконання або неналежне виконання страхувальником своїх обов'язків згідно з цим договором, якщо він доведе, що виконання було неможливим внаслідок дії непереборної сили.
Стверджуючи, що акт обстеження будівлі по вул. Б. Хмельницького 51 (м. Переяслав-Хмельницький) був складений 10 лютого 2009р. за участю директора «Аврокс» ОСОБА_4, відповідач зазначає про несвоєчасне повідомлення позивачем про настання страхового випадку, оскільки як те передбачено п. 6.5.2 договору такий обов'язок на страхувальника покладався - при можливості негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 2 робочих днів з моменту, коли страхувальник дізнався або повинен був дізнатися про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок.
З даного приводу, суд бере до уваги посилання позивача щодо неможливості при складанні вказаного акту підтвердити причини руйнування будівлі, та стверджувати про настання страхового випадку за договором станом на вказану дату, оскільки у самому акті від 10.02.2009р. зафіксовано виявлення пошкоджень та руйнування будівлі із вказаним в акті рішенням комісії про те, що руйнування будівлі може бути наслідком демонтажу капітального сходового маршу, який являвся невід'ємною частиною конструктивної схеми будівлі та підтікання каналізаційних стоків під будівлю, або стоків інших інженерних мереж.
При складанні акту 10.02.2009р. було зазначено, що візуально визначити який із факторів спричинив руйнування будівлі члени комісії не змогли, і для остаточного визначення причини руйнування будівлі, комісія рекомендує співвласникам будівлі провести повне її обстеження з дослідженням технічного стану всіх конструктивних елементів.
Відповідне обстеження проводилось Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом НДІпроектреконструкція у лютому 2009р., в ході якого виявлено деформацію і руйнування будівлі внаслідок замокання фундаментних основ ґрунтовими водами, а витяг з висновку позивачем було отримано 27.03.2009р., що підтверджується наданим до справи супровідним листом-повідомленням начальника Переяслав-Хмельницького відділення № 1 КРД «Райффайзен Банк Аваль».
Зазначені обставини відповідачем не спростовані, а питання щодо причини руйнування будівлі та факторів, які зумовили пошкодження застрахованого майна (нежилого приміщення -офіс 1, загальною площею 86, 50 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: Україна, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Богдана-Хмельницького, 51/1) були винесені судом на вирішення експертизи, оскільки такі потребують спеціальних знань.
Висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи № 1867/10-15 (складений КНДІСЕ 28.02.2011р.) підтверджено, що пошкодження майна, а саме: нежилого приміщення -офіс 1, загальною площею 86, 50 кв.м., яке знаходиться за адресою: Україна, Київська обл., місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Богдана-Хмельницького, 51/1, виникло в результаті деформації будівлі, що є наслідком протікання процесів нерівномірного та часткового просідання грунтів основи фундаментів даної будівлі, а виникнення явищ просідання грунтів основи було викликане їх замоканням (перезволоженням) водами техногенного походження (пориви та підтікання трубопроводів мереж централізованого опалення та каналізації).
Наведені обставини свідчать про настання страхового випадку у відповідності з умовами договору страхування (п. 3.1.4, 3.2), та про відсутність підстав вважати несвоєчасним повідомлення страховика про його настання.
Згідно ст. 26 Закону України «Про страхування»у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку…; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Враховуючи встановлені обставини, суд враховує, що у наданих суду поясненнях на позов відповідач посилається також на положення п. 4.1.10 договору страхування за яким не визнається страховим випадком та не підлягає відшкодуванню збиток у разі загибелі, пошкодження чи втрати застрахованого майна в результаті інших обставин, передбачених Правилами та законодавством України, зокрема в результаті просідання грунту, що сталися в результаті земляних робіт, або будь-якої іншої діяльності людини (пп. є) п.6.1 Правил), однак належних доказів на підтвердження зазначеного суду не представлено.
Як вже зазначалось вище, при проведенні судової експертизи у даній справі було встановлено, що виникнення явищ просідання грунтів основи було викликане їх замоканням (перезволоженням) водами техногенного походження (пориви та підтікання трубопроводів мереж централізованого опалення та каналізації).
В силу положень ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу; відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
Ухвалою суду про призначення експертизи, відповідно до статті 4 Закону України «Про судову експертизу»попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, жодних належних доказів на спростування висновків проведеної експертизи суду не надано, та відповідно в суду відсутні підстави для відхилення висновку експертизи складеного 28.02.2011р., у зв'язку з чим з огляду на ст. ст. 34, 36 ГПК України, такий визнається судом належним доказом при вирішенні даного спору.
Виключення із страхових випадків та обмеження страхування за укладеним договором страхування погоджені у розділі 4, та при встановлених обставинах справи такі відсутні.
Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.
Прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав зазначених у листі за вих. 09-03-09/24053 від 28.09.2009р. свідчить про порушення відповідачем умов договору та наведених положень закону, а отримання відповідачем документів підтверджуючих настання страхового випадку, є підставою для здійснення виплати страхового відшкодування.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
В силу положень договору страхування (п. 5.1.1, п. 5.2.1) страхова сума за договором страхування визначається у межах дійсної, заставної, іпотечної, вартості майна та визначена у додатку (325 000 грн.); за договором страхування встановлюється безумовна франшиза за кожним страховим випадком у відсотках від страхової суми; розмір франшизи встановлений у додатку -3%.
Згідно з п. 7.4.2 договору розмір страхового відшкодування обчислюється у разі часткового пошкодження застрахованого майна -у розмірі витрат на його відновлення до стану, в якому воно знаходилось перед настанням страхового випадку, за вирахуванням франшизи, за умови що страхова сума дорівнює дійсній вартості застрахованого майна.
У п. 7.8 договору страхування № В 402-002/07/СМ від 10.09.2007р. сторони погодили, що страхове відшкодування може бути розраховане і сплачено на підставі акту товарознавчого дослідження (експертизи); акт товарознавчого дослідження (експертизи) складається організацією, що відповідає вимогам встановленим законодавством України.
Згідно висновку проведеної у справі судової експертизи № 1867/10-15 від 28.02.2011р., розмір прямих збитків в частині нерухомого майна, що було пошкоджене внаслідок виникнення процесів руйнації несучих конструкцій, конструктивних елементів та інженерних мереж в частині нежитлових приміщень - офіс 1, загальною площею 86, 50 квадратних метрів, нежитлової будівлі по вул. Б. Хмельницького 51 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області станом на дату проведення експертного дослідження становить 172 952 грн..
Сума страхового відшкодування за договором № В 402-002/07/СМ від 10.09.2007р., при врахуванні визначеного розміру збитку за висновком судової експертизи, заявляється позивачем до стягнення в сумі 163 202 грн. за вирахуванням 3% франшизи, та підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом…
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 632, 02 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 588, 80 грн. витрати по оплаті судової експертизи (платіжне доручення № 74 від 07.04.2010р.), відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького 51, оф. 1, ідент. код 20575027) 163 202 грн. (сто шістдесят три тисячі двісті дві гривні) страхового відшкодування, 1 632, 02 грн. (одну тисячу шістсот тридцять дві гривні 02 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4 588, 80 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень 80 копійок) витрат по оплаті судової експертизи.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 23.05.2011