ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/13519.05.11
За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діктум-Фактум плюс»
про стягнення боргу по орендній платі 3 021,63 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №36 від 10.01.11.
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 19.05.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діктум-Фактум плюс»про стягнення заборгованості 3 021,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично в порушення умов п. 4.2. Договору оренди нежитлового приміщення №158 від 16.09.09 не сплачує у повному обсязі орендну плату та відшкодування плати за землю разом з ПДВ. Згідно розрахунку заборгованості у відповідача існує заборгованість за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р., включно по орендній платі та відшкодуванню плати за землю у розмірі 3 021,63 грн, з них 2 347,08 грн -заборгованість по орендній платі, 105,15 грн -заборгованість по відшкодуванню плати за землю, 490,45 грн -ПДВ, 78,95 грн - пеня.
Ухвалою суду від 12.04.11 порушено провадження у справі №40/135 та призначено до розгляду на 28.04.11.
Ухвалою суду від 28.04.11 відкладено розгляд справи на 19.05.11 у зв'язку з неявкою представника Відповідача.
У судове засідання, призначене на 19.05.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.
16.09.09 р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діктум-Фактум плюс» було укладено договір оренди нежитлового приміщення №158 (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації №908 від 14.08.09 р. та ордеру №218 від 14.09.09 р. передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Булаховського, 30а, загальною площею 10 кв.м під розміщення майстерні по ремонту одягу.
Договір встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплене за Орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної в м. Києві держадміністрації №1985 від 30.12.08 р., між Орендодавцем і Орендарем та регулює їх взаємовідносини протягом його дії (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.2.1 та п.2.2 Договору Орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього Договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення. Передача нежитлового приміщення в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це приміщення.
Передача Позивачем в оренду нерухоме майно Відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 16.09.09р.
Пунктом п. 9.1. Договору сторонами встановлено, що договір діє з 16.09.2009 р. до 16.08.2012 р.
Позивач стверджує, що Відповідач порушуючи умови Договору оренди перестав сплачувати плату за оренду приміщення за період з жовтня 2010 р. по лютий 2011 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за орендну плату в розмірі 2 347,08 грн, відшкодування плати за землю - 105,15 грн, ПДВ -490,45 грн та сума пені - 78,95 грн.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір по справі виник з причини порушення Відповідачем договірних зобов'язань, що передбачені пунктом 4.2 Договору, та необхідності стягнення у зв'язку з цим штрафних санкцій, що передбачені Цивільним кодексом України.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
Згідно п. 3.1 Договору орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006 року і складає 428,58 грн за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати. Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та у порядку, визначеному чинним законодавством.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п.3.2. Договору).
У відповідності до п. 3.3. Договору відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок Орендодавця.
Також, сторони домовилися, що крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю: амортизаційні відрахування за орендоване майно та плату за землю (п. 3.6. Договору).
Як свідчать матеріали справи, розрахунки з позивачем за користування орендованими приміщеннями за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року відповідач не здійснив, компенсацію видатків по платі за землю за той же період не сплатив. Заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період становить за оренду приміщення -2 347,08 грн, по відшкодування плати за землю - 105,15 грн, ПДВ -490,45 грн.
Також Позивач просить стягнути з Відповідача 78,95 грн пені за прострочення платежу, посилаючись на п. 3.10. зазначеного Договору, відповідно до якого за несвоєчасну сплату всіх платежів Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обмежень, встановлених ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 78,95 грн, що відповідає розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діктум -Фактум плюс»(03115, м. Київ, Святошинський район, вул. Верховинна, б.7, кв.71, ідентифікаційний код 35978249) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»(03134, м. Київ, Святошинський район, вул. Симиренка, 17, ідентифікаційний код 36037999) суму заборгованості по орендній платі в розмірі 2 347 (дві тисячі триста сорок сім) грн 08 коп., плату за землю в розмірі 105 (сто п'ять) грн 15 коп., ПДВ в розмірі 490 (чотириста дев'яносто) грн 45 коп., пеню -78 (сімдесят вісім) грн 95 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 23.05.2011 р.