19.05.2011 Справа № 5008/516/2011
за позовом Управління майном міста Ужгорода, м. Ужгород
до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача 2 комунального підприємства „Уж-тепло”, м. Ужгород
про визнання недійсними п.п. 3.2, 5, 6 рішення Ужгородської міської ради від 04.10.06 №60 „Про створення умов для забезпечення теплопостачання та підігріву горячої води в м. Ужгород”, п. 4.2. статуту комунального підприємства „Уж-тепло” в редакції від 05.10.11 та зобов'язання відповідача 2 повернути майно
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
від позивача - ОСОБА_1 (дов. від 31.01.11 №01-12/72)
від відповідача 1 - ОСОБА_2 (дов. від 27.01.11 №02-11/61)
від відповідача 2 - ОСОБА_3 (дов. від 11.01.11)
СУТЬ СПОРУ: з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог про визнання недійсними п.п. 3.2, 5, 6 рішення Ужгородської міської ради від 04.10.06 №60 „Про створення умов для забезпечення теплопостачання та підігріву гарячої води в м. Ужгород”, п. 4.2. статуту комунального підприємства „Уж-тепло” в редакції від 05.10.11 та зобов'язання відповідача 2 повернути наявне майно, що було передано йому на виконання рішення Ужгородської міської ради від 04.10.06 №60 „Про створення умов для забезпечення теплопостачання та підігріву гарячої води в м. Ужгород”.
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що рішення відповідача 1 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Законом України „Про місцеве самоврядування” не передбачено такого повноваження органу місцевого самоврядування, як внесення майна до статутного фонду комунального підприємства, а лише передбачено право органу місцевого самоврядування на закріплення майна за таким підприємством на праві оперативного управління чи господарського відання. Крім того, позивач вказує, що рішення відповідачем 1 прийнято у відповідності до постанови господарського суду Закарпатської області від 28.09.06 у справі № 5/219-6-10-8-К, яку постановою Вищого господарського суду України від 17.01.07 у справі № 5/219-6-10-8-К скасовано, а тому це призводить до наслідків зникнення підстав для виконання даного рішення та незаконність п. 4.2 статуту відповідача 2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування” та ст. 78 Господарського кодексу України.
Позивач відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подав клопотання про вихід за межі позовних вимог.
Відповідача 1 позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог визнав та не заперечує проти їх задоволення, про що подав заяву від 11.05.11.
Відповідач 2 не заперечив проти ухвалення судом рішення про задоволення позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.05.11, про що подав відзив на позовну заяву від 11.05.11.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
04.10.06 відповідачем 1 прийнято рішення №60 „Про створення умов для забезпечення теплопостачання та підігріву гарячої води в м. Ужгород”.
Оскільки оспорювань рішення стосувалось майнових питань повноважень відповідача 1 та не належить до сфери публічно-правових відносин, позов заявлений позивачем правомірно та розглядається відповідно до підвідомчості згідно ст. 12 ГПК України, господарським судом.
Відповідно до Преамбули даного документу, він прийнятий на виконання постанови господарського суду Закарпатської області від 28.09.06 у справі №5/219-6-10-8-К про банкрутство комунального підприємства „Ужгородтеплокомуненрго”, за якою об'єкти комунальної інфраструктури підприємства-банкрута слід передати до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород. Скасування даної постанови суду першої інстанції постановою Вищого господарського суду України від 17.01.07 по даній справі породило відповідні наслідки для учасників даних правовідносин.
Пунктом 3.2 даного рішення передбачено внести до статутного фонду КП „Уж-тепло” об'єкти комунальної інфраструктури підприємства-банкрута „Ужгородтеплокомуненерго” та згідно з нормативною оцінкою земельні ділянки загальною площею 7,5 га, що перебували в користуванні КП „Ужгородтеплокомуненерго”.
Пунктом 5 даного рішення передбачено Управлінню майном міста до 17.00 години 05.10.06 здійснити передачу об'єктів комунальної інфраструктури, отриманих від підприємства-банкрута КП „Ужгородтеплокомуненерго”, комунальному підприємству „Енергетичні системи м. Ужгород” в частині будівлі центрального теплового пункту (ЦТП) по вул. Добрянського, 2а, теплових мереж теплопостачання на опалення та гарячого водопостачання від даного ЦТП до житлових будинків, квартальні теплові мережі теплопостачання на опалення та гаряче водопостачання від даного ЦТП до житлових будинків по вул. Добрянського, вул. Шумна, вул. Острівна, П. Мирного. Передати комунальному підприємству «Енергетичні системи м. Ужгород»в повне господарське відання будівлі літер „А”, „Б”, „В” по вул. Кармелюка, 7 та згідно з експертною оцінкою земельні ділянки площею 0,0327 га під будівлею ЦТП.
Пунктом 6 даного рішення передбачено Управлінню майном міста здійснити передачу об'єктів комунальної інфраструктури, отриманих від підприємства-банкрута КП „Ужгородтеплокомуненерго” комунальному підприємству „Уж-тепло” в повному обсязі, крім об'єктів, що підлягають передачі комунальному підприємству „Енергетичні системи м. Ужгород”.
Рішення позивачем виконано, однак позивач просить суд визнати його недійсним з підстав його невідповідності вимогам чинного законодавства.
Стаття 19 Конституції України встановлює принцип, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України, який регулює повноваження органів місцевого самоврядування, є Закон України „Про місцеве самоврядування” та інші закони, які не повинні суперечити положенням цього Закону (п. 1 ст. 24 Закон України „Про місцеве самоврядування”).
Пункт 3 ст. 24 означеного Закону покладає обов'язок органів місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією і законами України. Принцип - діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб -передбачає особливий порядок роботи даних органів, за яким прийняття та виконання ними рішень здійснюється тільки в порядку та спосіб, передбачені Законом і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідач 1 у справі прийняв рішення внести майнові активи до статутного фонду відповідача 2.
Пунктом 3 ст. 78 Господарського кодексу України передбачено, що майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Тобто, Законом передбачено два режими закріплення комунального майна за комунальним унітарним підприємством -право господарського відання або право оперативного управління. При цьому майно залишається перебувати у комунальній власності.
Натомість внесення майна до статутного фонду, відповідно до ст. 85 Господарського кодексу України, змінює режим власності, тобто засновник або учасник юридичної особи передає в повному обсязі право власності на передане в статутний фонд створеного ним підприємства майно, в результаті чого засновник або учасник позбавляється права власності на передане майно, а таке право власності виникає у новоствореного підприємства. Передача права власності на майно комунальної власності передбачена законодавством про приватизацію, що в даному місці не могло бути. Таким чином, рішення відповідача 1 у відповідній частині щодо розпорядження комунальним майно не відповідає вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним, а саме: п. 3.2, ч. 1 п. 5, п 6 рішення Ужгородської міської ради № 60 від 04.10.06. Частина 2 п. 5 рішення визнанню недійсним не підлягає, оскільки відповідач 1 здійснив реалізацію наданих йому повноважень в межах, визначених винним законодавством -передав майно в повне господарське відання.
У зв'язку з визнанням недійсним рішення відповідача 1, сторони підлягають поверненню у стан, що перебував прийняттю та виконанню рішення відповідача 1. Тобто, підлягає до задоволення судом заявлена в межах 22 ГПК України позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача 2 повернути позивачу наявне у відповідача 2 майно. При цьому слід ідентифікувати майно -зобов'язати відповідача 2 повернути позивачу майно, отримане ним від позивача згідно актів приймання-передачі від 05.10.11 та 30.11.11.
У зв'язку з ліквідацією КП „Енергетичні системи м. Ужгород” шляхом приєднання до відповідача 2, що підтверджується Актом-балансом про приєднання та іншими матеріалами справи, з метою повного виконання рішення суду, слід зобов'язати відповідача 2 повернути позивачу наявне майно, отримане ним від КП „Енергетичні системи м. Ужгород” згідно Акту-балансу про приєднання від 28.08.08.
В частині заявлених позовних вимог про визнання недійсним п. 4.2 Статуту комунального підприємства „Уж-тепло” в редакції від 05.10.11, провадження у справі слід припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмета спору, що підтверджується викладеним в даному пункті змістом та вищенаведеним висновком суду щодо задоволення решти позовних вимог.
Згідно з ст.49 ГПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Визнати недійсним п. 3.2, ч. 1 п. 5, п 6 рішення Ужгородської міської ради № 60 від 04.10.06 „Про створення умов для забезпечення теплопостачання та підігріву гарячої води в м. Ужгород”.
Зобов'язати комунальне підприємство Комунальне підприємство „Уж-тепло” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Белінського, 17, код 03054098) повернути Управлінню майном міста Ужгород (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код 36541721) наявні об'єкти комунальної інфраструктури, отримані ним від Управління майном м. Ужгород згідно актів приймання-передачі від 05.10.11, 30.11.11 та Акту-балансу про приєднання від 28.08.08.
У частині вимог про визнання недійсним ч. 2 п. 5 рішення Ужгородської міської ради № 60 від 04.10.06 „Про створення умов для забезпечення теплопостачання та підігріву гарячої води в м. Ужгород” в позові відмовити.
У частині вимог про визнання недійсним п. 4.2 Статуту комунального підприємства „Уж-тепло” в редакції від 05.10.11 провадження у справі припинити.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Васьковський