83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.05.11 р. Справа № 20/33
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
При секретарі Смірновій Ю.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроСоюзБуд» м.Севастополь
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Донбудмонтаж”, м.Донецьк
про стягнення 109 855,90 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довір. №б/н від 01.03.2011 р.
від відповідача: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвроСоюзБуд» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Донстроймонтаж» заборгованості за договором поставки № 2810 від 28.10.2010 р. у сумі 109 855,90 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються з 10 000,00 грн. - сплата послуг адвоката, 1 098,56 грн. - державне мито та 236 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В обгрунтування позовних вимог ТОВ «ЄвроСоюзБуд» посилається на порушення відповідачем строків постачання вугілля, встановлених договором поставки № 2810 від 28.10.2010 р. Так, партія вугілля на отриману відповідачем в якості передплати суму 52 406,42 грн. (по 930,00 грн./тона - разом 56 350 кг. вугілля) ЗАТ «Донбудмонтаж» не поставлена, а сума передплати не повернена. Всього відповідачем за специфікацією 1 до договору, з врахуванням оплаченого 56 350 кг. вугілля, не поставлено 72 901,61 кг., про що позивач надав акт звірки розрахунків.
Позивач також стверджує, що договір поставки № 2810 від 28.10.2010 р. був укладений на виконання Державного контракту № КЭС 10/518к/165 від 09.09.2010 р. на поставку твердого палива для потреб Міністерства оборони Російської Федерації. І внаслідок недобросовісного виконання відповідачем договору поставки № 2810 від 28.10.2010 р. позивач був позбавлений можливості виконувати умови Державного контракту в частині поставки вугілля кількістю 72 901,61 кг., внаслідок чого Міністерство оборони Російської Федерації відмовилось від продовження ділових стосунків з позивачем. Отже позивач стверджує, що внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань, ТОВ «ЄвроСоюзБуд» зазнало матеріальних збитків у вигляді не отриманих доходів у розмірі 13 851,35 грн. та моральну шкоду, яку позивач оцінив у 10 000 грн.
Крім того, в силу положень ст.ст.693, 536, 1057, 1048, ЦК України та постанови НБУ України від 09.08.2010 р. № 377, ст.625 ЦК України, ст.231 ГК України позивач просить стягнути з відповідача за період з 14.11.2010 р. по 11.03.2011 р. плату за користування грошовими коштами в розмірі 3 889,38 грн., 53 920,25 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції за період з 14.11.2010 р. по 31.01.2011 р., а також штрафні санкції, передбачені законом за невиконання зобов'язань, пов'язаних з виконанням державного контракту - 18409,59 грн. пені з розрахунку 0,1% від вартості товару за кожен день прострочки та 9 785,33 грн. - штрафу за прострочення більш ніж 30 днів з розрахунку 7% вартості товару.
26.04.2011 р. позивач надав уточнення до позовної заяви (а.с.48), якими збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 2810 від 28.10.2010 р. в загальній сумі 113 534,09 грн., з яких: 54 675,16 грн. - сума отриманої передплати по невикористаній частині договору з врахуванням індексу інфляції; 10 000,00 грн. - моральної шкоди; 13 851,35 грн. - збитки у вигляді не отриманих доходів; 30 606,20 грн. - штрафних санкцій; 4 401,38 грн. - плата за користування грошовими коштами.
Господарський суд приймає заяву ТОВ «ЄвроСоюзБуд» про уточнення позовних вимог, оскільки такі вимоги заявлені позивачем до прийняття рішення у справі, що відповідає приписам ч.4 ст.22 ГПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.
09.09.2010 р. між Міністерством оборони Російської Федерації (держзамовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄвроСоюзБуд» (постачальник) укладено державний контракт № КЭС 10/518к/165 на постачання твердого палива для потреб Міністерства оборони Російської Федерації (а.с.16-21). За умовами цього контракту постачальник зобов'язався поставити та передати у власність держзамовника вугілля марки АО, що відповідає вимогам ГОСТ або ТУ за ціною, в асортименті, кількості і строки, які зазначені у специфікації і рознарядці, що є невід'ємною частиною контракту.
Специфікацією до контракту № КЭС 10/518к/165 від 09.09.2010 р. (а.с.22) сторонами визначено характеристику вугілля, обсяг поставки - 2 000,00 тон, вартість - 1 120,00 грн./тона, місто видобування - вугільний басейн Донецький, станції відвантаження - Рассипна, Іловайськ, Щетово, Свердловка, Должанська, Постнково, Карахаш, Торез, Лутугіно, Фащевка, Антрацит, Красний Луч, Ровеньки, Дор'євка, Софіно-Бродська.
Рознарядкою до держконтракту № КЭС 10/518к/165 від 09.09.2010 р. сторонами визначено місце поставки - Україна, Крим, 99002 Севастополь, з/д, ст.Мекензієві гори, склад т/палива в/частини 62764-с. (а.с.23)
28.10.2010 р. між ТОВ «ЄвроСоюзБуд» (покупець) та ЗАТ «Донстроймонтаж» (постачальник) укладено договір поставки № 2810 (а.с.32), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити вугілля (товар), а покупець - прийняти в установленому порядку цей товар та сплатити його по узгодженій сторонами вартості, в порядку і строки, зазначені в договорі та додатках до нього.
Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що товар повинен за якістю відповідати нормам показників якості, зазначених у специфікаціях до договору. Кількість товару, що поставляється, повинна відповідати кількості, зазначеній у залізничних накладних (п.2.5 договору).
Пунктами 3.1 та 3.2 договору встановлено, що товар поставляється в строки, зазначені в специфікаціях залізничним транспортом в полувагонах навалом.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором однією із сторін, вона повинна відшкодувати іншій стороні всі понесені збитки. Сторони несуть відповідальність за цим договором згідно норм чинного законодавства України (п.6.2, п.6.3 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.4 договору).
Специфікацією №1 до договору № 2810 від 28.10.2010 р. (а.с.30) сторонами визначено характеристику вугілля, обсяг поставки - 966 тон, вартість - 930,00 грн./тона, загальну вартість поставки з ПДВ - 898 380,00 грн., місце поставки: вугілля марки АКО (25-100мм) за реквізитами: ст.Феодосія порт 9-й причал Приднепровської з/д, код станції 471601, отримувач: склад т/палива 1998 ОМИС, код отримувача 6085, Україна, Крим, 98100, м.Феодосія, вул.Леніна, 127; вугілля марки АО (25-50мм) за реквізитами: ст.Мекензієві гори Приднепровської з/д, код станції 473503, отримувач: склад т/палива ЧФ, код отримувача 6346, Україна, Крим, 99002 Севастополь, Мекензієві гори.
Пунктами 4 та 5 цієї специфікації встановлено порядок плати - 20% передплати за вугілля і з/д тариф, а кінцевий розрахунок після отримання покупцем з/д накладних; строк поставки - 2-3 робочих дні з дати отримання передплати.
З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Донстроймонтаж» виставляв позивачу 01.11.2010 р. рахунки № 42 на суму 350 101,32 грн. з ПДВ (а.с.29), № 43 на суму 487 401,60 грн. з ПДВ (а.с.28), а позивачем за цими рахунками перераховано відповідачу платіжним дорученням № 32 від 02.11.2010 р. - 94 000,00 грн., платіжним дорученням № 36 від 03.11.2010 р. - 256 101,32 грн., платіжним дорученням № 46 від 10.11.2010 р. - 470 000,00 грн. (а.с.25-27). Всього - 820 101,32 грн.
Матеріали справи не містять доказів поставки товару відповідачем, але в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2010 р. по 16.12.2010 р., підписаний обома сторонами (а.с.24), згідно якого заборгованість ЗАТ «Донстроймонтаж» перед ТОВ «ЄвроСоюзСтрой» складає 52 406,42 грн.
В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до ЗАТ «Донстроймонтаж» про передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відсутні також докази повернення відповідачем суми передплати позивачу.
Предметом спору у цій справі є стягнення з Закритого акціонерного товариства „Донбудмонтаж” боргу в загальній сумі 113 534,09 грн., з яких: 54 675,16 грн. - сума отриманої передплати по невикористаній частині договору з врахуванням індексу інфляції; 10 000,00 грн. - моральної шкоди; 13 851,35 грн. - збитки у вигляді не отриманих доходів; 30 606,20 грн. - штрафних санкцій; 4 401,38 грн. - плата за користування грошовими коштами.
Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Огляд чинного законодавства свідчить про наступне.
Відповідно до ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України).
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати (ч.3 ст.693 ЦК України).
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 54 675,16 грн. отриманої передплати по невикористаній частині договору з врахуванням індексу інфляції та 4 401,38 грн. плати за користування грошовими коштами підлягають задоволенню як обґрунтовані та доведені матеріалами справи.
Щодо вимог ТОВ «ЄвроСоюзБуд» про стягнення з ЗАТ «Донстроймонтаж» 10 000,00 грн. моральної шкоди, 13 851,35 грн. збитків у вигляді не отриманих доходів та 30 606,20 грн. - штрафних санкцій господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
В силу ч.2 ст.22 ЦК України збитками є зокрема доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом ст.ст.224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч.2 цієї норми, під збитками розуміються у тому числі й неодержані управненою стороною доходи, які вона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст.224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Щодо моральної шкоди, завданої юридичній особі, то відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації юридичної особи.
Мотивуючи свої вимоги про стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів та моральної шкоди позивач посилався на те, що спірний договір поставки № 2810 від 28.10.2010 р. був укладений між сторонами у цій справі на виконання Державного контракту № КЭС 10/518к/165 від 09.09.2010 р., укладеного між позивачем та Міністерством оборони Російської Федерації і внаслідок недобросовісного виконання відповідачем договору поставки № 2810 від 28.10.2010 р. позивач був позбавлений можливості виконувати умови Державного контракту в частині поставки вугілля кількістю 72 901,61 кг., внаслідок чого держзамовник відмовився від продовження ділових стосунків з позивачем, що начебто спричинило позивачу збитки та моральну шкоду.
Втім, з матеріалів справи вбачається, що спірний договір поставки № 2810 від 28.10.2010 р. не містить будь-яких посилань на Державний контракт № КЭС 10/518к/165 від 09.09.2010 р., в матеріалах справи відсутні докази відмови Міністерства оборони Російської Федерації від продовження ділових стосунків з позивачем, тому позивачем не доведено причинний зв'язок між збитками за держконтрактом та протиправністю поведінки ЗАТ «Донбудмонтаж», тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді не отриманих доходів в розмірі 13 851,35 грн. слід відмовити.
Також, позивач не довів належними та допустимими доказами факту спричинення йому моральної шкоди (приниження його ділової репутації, зниження престижу чи підрив довіри до його діяльності), а також не довів розмір моральної шкоди, тому така шкода не підлягає стягненню.
Щодо нарахування відповідачу 30 606,20 грн. штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
За приписами п.2 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язано з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт,послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Позивачем нараховано ЗАТ «Донстроймонтаж» за порушення зобов'язань, пов'язаних з виконанням державного контракту пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочки - 20 820,87 грн. та штраф за прострочення поставки товару більш ніж 30 днів з розрахунку 7 % вартості непоставленого товару - 9 785,33 грн.
Втім, позивач не довів, що він або відповідач відноситься до державного сектору економіки, а також не довів того, що виконання зобов'язань за спірним договором поставки № 2810 від 28.10.2010 р. фінансується за рахунок державного бюджету України або державного кредиту, тому позивач безпідставно нарахував ЗАТ «Донстроймонтаж» штрафні санкції у загальному розмірі 30 606,20 грн. на підставі ст.231 Господарського кодексу України і ці вимоги задоволенню не підлягають.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроСоюзБуд» підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, до складу яких включаються й витрати на оплату послуг адвоката, розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроСоюзБуд», м.Севастополь до Закритого акціонерного товариства „Донбудмонтаж”, м.Донецьк про стягнення суми передплати з врахуванням індексу інфляції - 54 675,16 грн, збитків у вигляді неотриманих доходів - 13 851,35 грн., 10 000 грн. моральної шкоди, 30 606,20 грн. - штрафних санкцій, 4 401,38 грн. - плати за користування грошовими коштами - задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донбудмонтаж” (83052, м.Донецьк, вул.Кадіївська, 14, р/р 26007215078 ПАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Київ, МФО 380805, ЗКПО 30075405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроСоюзБуд» (99024, м.Севастополь, бухта Козача, 9/30, р/р 26008055123501 ПАТ «Светбанк», МФО 300164, ЄДРПОУ 37018301) 54 675,16 грн. - передплати з врахуванням індексу інфляції, 4401,38 грн. - плати за користування грошовими коштами, державне мито в сумі 590,76 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 000 грн. - оплати послуг адвоката.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили через 10 днів після проголошення (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Вступну та резолютивну частину оголошено 17.05.2011 р.
Повний текст рішення складений та підписаний 23.05.2011 р.
Суддя Величко Н.В.