83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.04.11 р. Справа № 6/373
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Лейби М.О. та Курило Г.Є., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт”, м. Полтава, ідентифікаційний код 00147921
до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32208910
та Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34046320
про: солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 1135167,53грн.
із залученням до участі у справі у якості Третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Міністерство палива та енергетики України (далі -Третя особа 1) та Контрольно -ревізійне управління Полтавської області (далі -Третя особа 2).
та за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34046320
до Відповідача: Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт”, м. Полтава, ідентифікаційний код 00147921
про: стягнення збитків за невиконання умов договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. в розмірі 18415948грн.
за участю уповноважених представників (за первісним позовом):
від Позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю № 06-970 від 10.12.2010р.);
від Відповідача 1-ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 08.02.2011р.);
від Відповідача 2 -ОСОБА_3 (за довіреністю б/н від 14.03.2011р.);
від Третьої особи 1 - не з'явився;
від Третьої особи 2 - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 14.12.2010р. на 05.01.2011р., з 05.01.2011р. на 17.01.2010р., з 17.01.2011р. на 31.01.2011р., з 31.01.2011р. на 14.02.2011р., з 14.02.2011р. на 15.03.2011р., з 15.03.2011р. на 30.03.2011р., з 30.03.2011р. на 12.04.2011р.
У судовому засіданні 12.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Державне підприємство „Полтавське управління геофізичних робіт”, м. Полтава (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Київ (далі -Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м. Донецьк (далі -Відповідач 2) солідарне стягнення з них суму 793139,20грн. -відшкодування коштів, витрачених ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” на покриття витрат ТОВ „РосУкрОйл” для здійснення видобутку спільною діяльністю вуглеводнів.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається виявлені порушення під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області умов договору №1 від 27.10.2004р. про спільну діяльність для здійснення геологічного вивчення з метою пошуку і розвідки родовищ вуглеводнів, відповідно до якого всі капітальні видатки повинні здійснюватись винятково за рахунок коштів, що є вкладом учасників у спільну діяльність, а поточні витрати повинні здійснюватись за рахунок доходів спільної діяльності.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надає постанову Полтавського окружного адміністративного суду, позовну заяву КРУ, лист про усунення виявлених порушень від 25.03.2009р. та від 20.03.2009р. №01-163/1.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст. 1135 Цивільного кодексу України та разом з позовом надав заяву про його забезпечення (а.с.7 т.1) шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м. Донецьк.
Ухвалою від 13.07.2010р. Господарський суд м. Києва порушив провадження у справі за вказаними позовом
Відповідач 1 звернувся 03.09.2010р. до Господарського суду м. Києва суду з клопотанням про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області (а.с.а.с.29,30 т.1), надавши свої правоустановчі документи (а.с.а.с.31-50 т.1).
Ухвалою від 13.09.2010р. справу направлено до Господарського суду Донецької області, який ухвалою від 29.11.2010р. прийняв її до провадження.
В перебігу розгляду справи Господарським судом Донецької області Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 102, 110-136 т.1, а.с.а.с.4-19, 27-32 т.2, а.с.а.с.39-44 т.4) та пояснення №06-61 від 14.01.2011р. (а.с.а.с.1-3 т.2) з обґрунтуванням необхідності залучення до участі у справу у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору, Міністерства палива та енергетики України та Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області.
Крім того, поданими заявою про зміну позовних вимог №06-74 від 14.01.2011р. (а.с.108-109 т.1), поясненнями №102 від 28.01.2011р. (а.с.а.с.26,27 т.2) з урахуванням усних пояснень у судовому засіданні 20.03.2011р. (а.с.55 т.4) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи по суті змінив предмет та збільшив суму позову, остаточно вимагаючи солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 1135167,53грн.
Відповідач 1 проти заявлених до нього позовних вимог усно заперечував (а.с.55 т.4), посилаючись на неналежність визначення його відповідачем за такими вимогами з огляду на передачу всіх зобов'язань за договором про спільну діяльність, та надав до матеріалів справи документи на підтвердження свого юридичного статусу (а.с.а.с.130-142 т.3).
У судовому засіданні 30.03.2011р.(а.с.55 т.4) Відповідач 2 відносно первісного позову заперечив, вказуючи на те, що правовідносини за ним не є цивільно-правовими.
31.01.2011р. Відповідач 2 звернувся із зустрічним позовом (а.с.а.с.44-54 т.2) до Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт” м. Полтава про стягнення збитків за невиконання умов договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. в розмірі 20534949,71грн., з яких 3798284,83грн. -реальні збитки, а 16736664,88грн. -упущена вигода.
Нормативно зустрічні вимоги Відповідач 2 обґрунтував посиланнями на ст.ст. 11, 16, 22, 525, 611, 623, 1130 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України і ст. 60 Господарського процесуального кодексу України та надав додаткові документи на підтвердження вимог (а.с. 55-150 т.2, 1-71 т.3). Ухвалою від 01.02.2011р. зустрічний позов був прийнятий до спільного розгляду із первісним в межах справи №6/373.
14.02.2011р. Відповідач 2 через канцелярію суду надав письмові пояснення (а.с.а.с.80-82 т.3), щодо сутності здійснених первісним Позивачем порушень та понесених внаслідок цього збитків та надав витребувані ухвалою суду документи для залучення до матеріалів справи (а.с.114-129 т.3).
Заявою, наданою 29.03.2011р. через канцелярію суду, Відповідач 2 змінив (зменшив суму) зустрічні позовні вимоги (а.с.а.с.3-5 т.4), остаточно вимагаючи стягнути з Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт” м. Полтава реальні збитки в розмірі 3 798 284, 83 грн., та упущену вигоду у розмірі 14 617 663,20 грн., а також представив додаткові докази на підтвердження своєї позиції (а.с.а.с.6-38, 45-51, 65-141, 144-148 т.4), у тому числі -додаткові пояснення №01-2011-27 від 29.03.2011р. стосовно фактичного понесення витрат, які складають суму реальних збитків і пояснення від 07.04.2011р. на обґрунтування суми упущеної вигоди.
Ухвалою від 31.01.2011р. суд відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Міністерство палива та енергетики України (далі -Третя особа 1) та Контрольно -ревізійне управління Полтавської області (далі -Третя особа 2).
Третя особа 1 процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалась та своєї позиції до відома суду не довела, хоча про судові засідання повідомлялася належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи.
Обізнаність Третьої особи 1 про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання ухвал (а.с.а.с.58, 64 т.4).
Третя особа 2 надала письмові пояснення №6-13-2-17/945 від 10.02.2011р. (а.с.а.с.89-98 т.3) в яких повідомила про виявлення понесених первісним Позивачем у 2006-2007роках та у січні-квітні 2008р. витрат на здійснення спільної діяльності в загальному розмірі 793139,2грн. та просила розглянути справу без участі свого представника.
Позивач надав відзив на зустрічну позовну заяву №06-278 від 29.03.2011р. з додатками (а.с.а.с. 32-38 т.4), яким проти зустрічних вимог Відповідача 2 заперечив, вказуючи на виконання наказу Міністерства палива та енергетики України, з огляду на що порушення умов договору про спільну діяльність не було обумовлено зловмисним наміром державного підприємства.
Крім того, Позивачем надані заперечення до розрахунку зустрічної позовної заяви №06-314 від 08.04.2011р. (а.с.а.с.142,143 т.4) щодо добового обсягу видобутку газу у свердловині, з урахуванням якого Відповідачем 2 був складений новий розрахунок (а.с.а.с.149, 150 т.4), згідно якого сума непотриманого доходу визначена на рівні 10138804,8грн., проте заяви про зменшення розміру зустрічних позовних вимог у зв'язку із таким розрахунком не надав.
В перебігу розгляду справи у Господарському суді Донецької області склад суду неодноразово змінювався, остаточно судова колегія сформована головуючим Попковим Д.О. та членами судової колегії Лейба М.О. та Курило Г.Є.
У судовому засіданні 12.04.2011р. представники сторін вказали про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування своєї позиції та на запитання суду Позивач наполягав на застосуванні такого способу захисту як стягнення заборгованості за первісним позовом, а Відповідач 1, усно заперечуючи проти первісного позову, наголосив на можливості задоволення зустрічних вимог. В свою чергу, Відповідач 2 представив для огляду судової колегії оригінал Атласу родовищ нафти і газу України, повідомив, що Інвестором не здійснювалося фінансування перфораційних робіт, спрямованих на збільшення добового видобутку газу з 10000куб.м. до 15000тис.куб.м.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, тим більше, що всім учасникам справи було надано достатньо часу як для пред'явлення суду всіх наявних доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, і перешкод у вирішенні цієї справи у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суд не вбачає.
Наразі, зважаючи на загальну тривалість розгляду справи, подальше зволікання з її вирішенням і запровадженням правової визначеності довкола заявлених вимог може призвести до порушення гарантованого ст. 6 ратифікованої Україною Конвенцією про захист прав і основоположних свобод від 1950р.
Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи вказівки касаційних інстанцій, судова колегія
27.10.2004р. Державним підприємством „Полтавське управління геофізичних робіт” (Підприємство / Учасник 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл” (Інвестор / Учасник 2) укладено договір про спільну діяльність №1 (а.с.а.с.4-8 т.2), згідно п.п. 1.1 якого учасники зобов'язуються об'єднати свої вклади для ведення спільної інвестиційної та виробничої діяльності з метою опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах; капітального ремонту облаштування та подальшої експлуатації свердловин; підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин; видобування та реалізація видобутих вуглеводнів; отримання прибутку в інтересах Учасників.
Преамбула означеного договору містить визначення основних термінів, серед яких:
· бюджет спільної діяльності - узгоджений Учасниками документ, яким визначають усі витрати на виконання Програми спільної діяльності, та який враховує всі джерела фінансування;
· внесок -грошові кошти, інше майно, що вноситься Учасником спільної діяльності на баланс спільної діяльності відповідно до умов договору;
· оператор -один з Учасників, який згідно законодавства відкриває окремий рахунок, веде баланс спільної діяльності і організовує ведення справ спільної діяльності. Оператором за договором визначено Товариство з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”;
· спільна діяльність -діяльність сторін, яка відповідає чинному законодавству України про спільну діяльність підприємств, регулюється цим договором і пов'язана з опрацюванням геолого-технічної інформації та виконання робіт, направлених на відновлення та збільшення видобутку вуглеводнів з застосуванням різних технологічних методів та обладнання на свердловинах, які є об'єктами спільної діяльності, а також подальшою реалізацією видобутих вуглеводнів та отримання прибутку;
· ліцензії -спеціальні дозволи, видані Підприємству -Учаснику 1 на геологічне вивчення, досадно-промислову розробку;
· капітальні витрати спільної діяльності - передбачені Програмами та Бюджетами спільної діяльності витрати на відновлення свердловини (розконсервування, буріння, кріплення, випробування та облаштування свердловини), необхідні для початку їх експлуатації. Зазначені витрати здійснюються винятково за рахунок грошових коштів, що є вкладом Учасників у спільну діяльність;
· поточні витрати спільної діяльності - передбачені Бюджетом спільної діяльності витрати на підготовку та транспортування вуглеводнів та інші витрати, які не є капітальними витратами. Поточні витрати здійснюються за рахунок доходів спільної діяльності.
Гарантіями розділу 2 означеного договору встановлено, що учасники не мають права укладати інші договори, які суперечать умовам цього договору до закінчення його дії (п. 2.2.), а Підприємство гарантує, що має всі дозволи й інші документи, необхідні для здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки нафтогазоносних надр та з метою пошуку й розвідки родовищ вуглеводнів, а також володіє та користується свердловинами №22 та №20 Наташинського родовища, що розташовані на Східно-Опишнянському блоці, згідно договору оренди №45 від 27.01.2003р. (реєстраційний номер 93 від 03.02.2003р.).
За умовами розділу 3 даного договору сторони зобов'язались спільно нести витрати, пов'язані з виконанням робіт, відповідно до Програми спільної діяльності (п.3.1.1); протягом місяця після підписання договору перерахувати на рахунок спільної діяльності кошти в розмірі 6000,00грн. ТОВ „РосУкрОйл” (п.3.2), та 4,0тис.грн. - ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” (п.3.3.1). Всі капітальні видатки повинні здійснюватись винятково за рахунок коштів, що є вкладом учасників у спільну діяльність, а поточні витрати повинні здійснюватись за рахунок доходів спільної діяльності (3.2.3). В свою чергу, п.3.5.4. договору визначає право учасників щокварталу одержувати часту фінансового результату, отриманого спільною діяльністю, визначеного відповідно до п.п.7.1.-7.6. цього договору, а п.3.6. закріплює правило, за яким жоден з учасників не відповідає за зобов'язання іншого учасника, не пов'язаними з виконанням цього договору.
Положеннями розділу 4 договору врегульовані питання щодо внесків учасників, зокрема визначено, що спільна діяльність ведеться за рахунок спільного майна, що утвориться за рахунок внесків учасників, доходу, отриманого в результаті здійснення господарської діяльності, та майна, створеного у процесі спільної діяльності (п.4.1.). конкретні види та розміри внесків Учасників визначаються у даному договорі, Програмі та Бюджету спільної діяльності (п. 4.2.), а зміна розміру внесків може здійснюватися лише за спільною згодою учасників шляхом укладання додаткових угод.
Згідно до умов розділу 5 договору сторони дійшли згоди щодо порядку ведення спільної діяльності, в тому числі, і щодо: своєчасної та повної сплати передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових зборів (платежів); виконання інших необхідних дій щодо здійснення фінансово-господарської діяльності в межах цього договору (п.5.11). Виконання договору повинно здійснюватись учасниками на підставі Програми та Бюджету спільної діяльності, які затверджуються учасниками на певній строк і є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до умов розділу 7 договору сторони визначили порядок розподілу результатів спільної діяльності, який відбувається у разі наявності позитивного сальдо грошового потоку пропорційно до здійснених внесків (п.7.1.). При цьому, п. 7.8. визначає, що учасники на підставі договорів купівлі-продажу в пропорції, яка визначена їх внесками, на рівних умовах можуть набувати частку корисних копалин, отриманих у спільну власність, а згідно п. 7.9. договору не викуплені учасниками корисні копалини підлягають реалізації за кошти.
Згідно умов п.п. 9.1 - 9.3 договору відшкодування витрат, пов'язаних із спільною діяльністю, кожного з учасників здійснюється за рахунок доходів спільної діяльності, а збитки що виникли в результаті спільної діяльності, покриваються за рахунок спільного майна Учасників, при недостатності якого збитки покриваються Учасниками.
Відповідно до п. 11.2 договір діє до закінчення терміну дії спеціального дозволу на геологічне вивчання (на строк дії ліцензії №1699 від 20.06.2001), у тому числі дослідно-просилову розробку Наташинського родовища, а набрання чинності договору п. 11.1 покладено у залежність від погодження Міністерством палива та енергетики України, що відбулося листом №29-189 від 06.05.2005р.
Пунктом 15.1. договору визначено, що питання, пов'язані зі зміною розмірів внесків Учасників, припиненням спільної діяльності, прийому нових учасників, внесення змін і доповнень до цього договору вирішуються шляхом підписання учасниками додаткових угод згідно чинного законодавства України, а п.15.3. забороняє учасниками передати свої права за договором третій стороні без письмової згоди іншого учасника.
Додаток №1 до договору про спільну діяльність містить програму і бюджет спільної діяльності (а.с.а.с.60,69 т.2), що визначає, серед іншого, види робіт, їх вартість та джерело фінансування (у більшості випадків -коштами ТОВ „РоУкрОйл”). За змістом означеного додатку до обов'язків Інвестора не було віднесено оплату чи компенсацію придбання Підприємством спеціального дозволу, на отримання якого останнім 19.06.2006р. був здійснений платіж в сумі 731000грн. (а.с.15 т.2), тоді як виконавцем певних видів робіт на умовах окремо укладених договорів визначалося саме Державне підприємство „Полтавське управління геофізичних робіт”.
Укладеною 08.06.2008р. додатковою угодою (а.с.128 т.3) Позивача та Відповідач 1 доповнили права і обов'язки учасників спільної діяльності положенням (п.3.3.5) можливістю здійснення видобутку вуглеводної сировини у відповідності до вимог ліцензії на дослідну промислову розробку родовища та діючого законодавства, а до розділу 4 „внески учасників” внесли зміни наступного змісту:
- п. 4.4. Учасники домовилися спільно інвестувати програму робіт, передбачену договором, в наступних пропорціях: Учасник 2 (Інвестор) -60% вартості робіт, а Учасник 1 -40%;
- п. 4.5. Вартість робіт, яку Учасник 1 оплатив або виконав до укладання цього договору, Учасник 2 зобов'язується викупити за окремим договором у відповідності до вище встановленої пропорції.
Наразі, доказів укладання такої угоди про викуп до матеріалів справи не надано.
30.10.2008р. між Відповідачем 1 як оператором спільної діяльності (Замовник) та Позивачем (Підрядник) був укладений договір №60 (а.с.134 т.1) на виконання комплексу промислово-геофізичних робіт в свердловині №22 Наташинської площі, згідно обсягів, наданих на виконання Замовником (п.1) , на суму 266676грн. разом із ПДВ (п.3.1.).
Відповідно до п. 4.1. передача-прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється на підставі акт-нарядів і передачі Підрядником матеріалів геофізичних досліджень, а розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.
13.11.2008р. визначеними сторонами за договором був складений акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 266676грн. (а.с.135 т.1), з яких оплачені лише 5000грн. (а.с.136 т.1), а несплачений залишок становить 261676грн.
Відповідно до рішення засідання Комітету по управлінню спільною діяльністю по договору №1 від 27.10.2004р., оформленого протоколом №12/1 від 15.09.2008р.(а.с.а.с.70, 71 т.2), 16.09.2008р. між ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл” і Товариством з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки” укладена додаткова угода №б/н (а.с.9 т.2), якою сторони домовились:
- здійснити заміну учасника договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. з переходом відповідних прав та обов'язків за вказаним договором з ТОВ „РосУкрОйл” на ТОВ „Газові автомобільні заправки.”;
- не пізніше 01.01.2009р. Відповідач 1 передає Відповідачу 2, а той приймає документацію разом із фінансовими обов'язками ТОВ „РосУкрОйл” і оформляє необхідні для здійснення функцій Оператора спільної діяльної документи, а до цього останнє продовжує виконувати обов'язки Оператора спільної діяльності в повному обсязі;
- розподіл часток в спільній діяльності встановлюється наступним чином: ТОВ „Газові автомобільні заправки” -60%, ДП „Полтавське управління геофізичних робіт”- 40%.
01.12.2008р. у зв'язку із укладанням згаданої угоди про заміну часників спільної діяльності між ТОВ „РосУкрОйл” (Кредитор) та ТОВ „Газові автомобільні заправки” (Боржник) укладений договір про відшкодування грошових коштів, внесених у спільну діяльність №01-1/12/2008 (а.с.60 т.2), згідно п.п. 1, 2, 3 Боржник зобов'язується відшкодувати Кредитору грошові кошти, які внесені Кредитором у спільну діяльність за договором №1 від 27.10.2004р. про спільну діяльність, в розмірі 3406709,71грн. без ПДВ, до 01.01.2009р. Відповідач 2 здійснив означені відшкодування трьома платежами 05.12.2008р. (а.с.а.с.73-75 т.2, а.с.49 т.4).
За період з грудня 2008р. по серпень 2009р. Позивачем та Відповідачем 2 складалися акти здачі-прийомки виконаних робіт (а.с.а.с.110-117 т.1), що передбачали відшкодування орендної плати по Наташинський ГМК, на загальну суму 120339,56грн. Слід зауважити, що означені акти не визначають моменту здійснення розрахунків за надані послуги, а фінансування означених платежів програмою та бюджетом спільної діяльності (а.с.а.с.68,69 т.2) не віднесено до обов'язків Інвестора.
Крім того, за період з липня 2009р. по лютий 2010р. Позивачем та Відповідачем 2 були підписані акти здачі -приймання виконаних робіт, що визначали вартість активної електричної енергії у загальному розмірі 10994,25грн. Решта складених Позивачем актів за березень-грудень 2010р. на загальну суму 11157,72грн. Відповідачем 2 не підписані та були надіслані йому лише в перебігу розгляду справи -19.01.2011р. (а.с.а.с.29, 30 т.2). Всі означені (підписані і не підписані) акти відносно електричної енергії також не визначають моменту оплати відповідних зобов'язань, а їх оплата безпосередньо не згадується серед обов'язків Інвестора у програмі та бюджеті спільної діяльності.
Судова колегія звертає увагу на те, що доказів несення Позивачем витрат зі сплати орендних платежів та електричної енергії в сумах, вказаних у приведених вище актів, до справи не надано.
14.07.2008р. Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області під час проведення планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт” за 2006-2007 роки та завершений звітний період 2008р. встановлені фінансових порушень на загальну суму 2594,20грн., за результатами якої складений акт №06-21/243.
11.08.2008р. на адресу Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт” була направлена письмова вимога №06-14/3894 (а.с.а.с.13, 14 т.1) про усунення виявлених ревізією порушень та встановлено термін подання інформації про їх виконання до 01.09.2008р.
27.08.2009р. Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт” про зобов'язання виконати обов'язкові вимоги про усунення виявлених ревізією порушень, а саме забезпечити відшкодування коштів в сумі 793139,20грн. витрачених Державним підприємством „Полтавське управління геофізичних робіт” на покриття витрат ТОВ „РосУкрОйл” для здійснення видобутку СД вуглеводнів. За результатами розгляду вказаного позову постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2010р. (а.с.а.с.15-18 т.1) Державне підприємство „Полтавське управління геофізичних робіт” зобов'язано виконати обов'язкові вимоги про усунення виявлених ревізією порушень, а саме забезпечити відшкодування коштів в сумі 793139,20грн. витрачених Державним підприємством „Полтавське управління геофізичних робіт” на покриття витрат ТОВ „РосУкрОйл” для здійснення видобутку СД вуглеводнів задоволені у повному обсязі.
Міністерство палива та енергетики України на адресу Позивача та ГПУ „Полтавагазвидобування” був надісланий лист №31/24-3-195 від 05.08.2009р. (а.с.34 т.4), в якому, посилаючись на протокол наради щодо перевірки правової роботи юридичної служби ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” від 30.07.2009р. (а.с.35 т.4), вимагалося до 07.09.2009р. розірвати договір оренди свердловин Наташинського газоконденсатного родовища.
06.08.2009р. ДК „Укргавидобування” НАК „Нафтоагз України” та Позивач уклали додаткову угоду до договору оренди №93 від 03.02.2003р. (а.с.36 т.4), якою, посилаючись на п.п. 10.3 і 10.8. цього договору, дійшли взаємної згоди про його розірвання. 07.09.2009р. за актом приймання-передачі орендованого майна (а.с.37 т.4) Позивач повернув свердловину №22, геолого-фізичну документацію по ній та копії правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою під цієї свердловиною.
Як вбачається з витягу з Атласу родовищ нафти і газу України (а.с.ас.145-148 т.4), оригінал якого Відповідачем 2 представлено для огляду у судовому засіданні 12.04.2011р., на Наташинському газоконденсатному родовищі запису газу становлять 340млн.куб.м. і конденсату 17млн.куб.м.
Виходячи із змісту акту Державної організації „Полтавська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр” планової перевірки діяльності користувача надр на геологічне вивчення від 25-26.02.2010р. (а.с.а.с.6-11 т.4):
- строк дії спеціального дозволу ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” відносно Наташинського родовища Східно-Опіщанського блоку визначався періодом з 20.06.2001р. до 20.06.2011р.;
- пробна експлуатація свердловини №22 здійснювалася на підставі договору спільної діяльності №1 від 27.10.2004р. між ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” та ТОВ „РосУкрОйл”, який розірвано і роботи з пробної експлуатації свердловини №22 не проводяться;
- накопичений видобуток вуглеводнів по горизонту С-10 під час пробної експлуатації з 01.04.2009р. по 16.02.2009р. складає 3670,69тис.куб.м. газу, і з 16.02.2009р. пробна експлуатація свердловини №22 не проводиться.
Виходячи з означеного акту перевірки та пояснень Позивача, викладених у запереченнях на розрахунок до зустрічної позовної заяви №06-314 від 08.04.2011р. (а.с.а.с.143 т.4), до проведення перфораційних робіт, доказів фінансування яких з боку Інвестора до справи не надано та нездійснення такого фінансування Відповідачем 2 підтверджено в судовому засіданні 12.04.2011р., добовий видобуток газу з свердловини №22 сягав 10 тис.куб.м.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.07.2009р. у справі №31/248 (а.с.а.с.78-81 т.2) задоволено позов Державного підприємства Полтавське управління геофізичних робіт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки” про розірвання договору №1 від 27.10.2004р. про спільну діяльність та додаткову угоду від 16.09.2008р. про заміну учасника договору.
Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. (а.с.а.с.82-85 т.2), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2010р. (а.с.а.с. 86-90 т.2), вказане рішення скасоване та прийнято нове, яким у задоволені позову відмовлено та наголошено про відсутність жодних правових підстав для розірвання договору про спільну діяльність та додаткових угод до нього, в тому числі -в контексті аналізу правових наслідків вимог про розірвання з боку Міністерства палива та енергетики України.
Крім того, апеляційною інстанцію в межах цієї справи також була встановлена низка фактів, у тому числі, наступних:
- 08.10.2008р. на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 08.09.2008р. №43752/1/1-08 Міністерство палива та енергетики України направило на адресу ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” лист №07/31-1212 про вжиття термінових заходів щодо розірвання договору №1 від 27.010.2004р. про спільну діяльність;
- 05.11.2008р. Міністерством палива та енергетики України було видано наказ №540 про розірвання договору про спільну діяльність, відповідно до якого директору ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” необхідно до 03.11.2008р. вжити заходів стосовно припинення участі у договорі №1 від 27.10.2004р.;
- 19.11.2008р. ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” на виконання означеного наказу на адресу ТОВ „РосУкрОйл” було направлено додаткову угоду про розірвання договору, однак той листом №01-163/1 від 20.03.2009р. повідомив, що відповідно до додаткової угоди від 16.09.2008р. здійснена заміна учасника договору про спільну діяльність з переходом всіх прав та обов'язків до ТОВ „Газові автомобільна заправки”.
Як вбачається з укладених Відповідачем 2 (Покупець) договорів поставки природного газу з ТОВ „Ніка-Газ”, ТОВ „Торгова база „Укрбуд” та ТОВ „Укренергохолдинг” та складених на їх виконання актів приймання-передачі (а.с.а.с.68-109 т.4), відомості по яких узагальненні довідкою №01-2011-25/1 від 28.03.2011р. (а.с.50 т.4) Товариством з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки” за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р. було придбано 5447786куб.м. газу на суму 14824731,86грн., з яких згідно довідки №01-2011-29 від 07.04.2011р. (а.с.110 т.4) в мережі орендованих та власної автогазонакопичувальних компресорних станцій (всього 6 шт -а.с.а.с.111-141 т.4) за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р. було реалізовано 5443637куб.м. газу на суму 22764693,25грн.
За таких обставин Позивач остаточно наполягає на солідарному стягненні з Відповідачів за первісним позовом заборгованості за договором про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. у розмірі 1135167,53грн., проти чого останні заперечують з підстав, приведених вище.
Водночас, Відповідач 2 вимагає задоволення зустрічного позову про стягнення з первісного Позивача збитків за невиконання умов договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. в розмірі 18415948грн.
Суд розглядає справу в контексті цих остаточних позовних вимог, оскільки їх коригування порівняно із первісною редакцією відбувалося у відповідності до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України: Позивач змінив предмет позову (обраний спосіб судового захисту зі стягнення витрат за спільною діяльністю на стягнення заборгованості) до початку розгляду справи по суті, а Заявник зустрічного позову цілком правомірно скористався правом на зменшення суми вимог.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає первісні вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, натомість зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовних вимог (з урахуванням їх змін), сутність розглядуваного спору полягає у солідарному стягненні заборгованості за договором про спільну діяльність та зустрічній вимозі про стягнення завданих його порушенням збитків (реальних та упущеної вигоди).
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України та умовами укладених між ними договорів.
За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у Позивача, порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача та належності обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із означених елементів зумовлює відмову у задоволені позову.
Беручи до уваги означені висновки щодо загального предмету дослідження та доказування за будь-якою заявленою позовною вимогою, позиція судової колегії відносно первісного позову полягає в такому:
Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, майнові вимоги останнього обґрунтовуються наявністю договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р., у правовідносинах за яким Позивач мав статус Учасника 1 / Підприємства.
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Правова природа договору №1 від 27.10.2004р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, зумовлює висновок суду про необхідність оцінки правомірності заявлених вимог саме з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини зі спільної діяльності на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство).
Як встановлено ст. 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Із змісту приведеної норми не вбачається законодавчого встановлення перебування однієї сторони договору про спільну діяльність у статусі кредитора за грошовим зобов'язанням, а іншої сторони -у статусі боржника відповідно, адже спрямованість їх діяльності зумовлена спільною зацікавленістю у досягненні визначеної мети.
Варто наголосити, що і безпосередньо умови договору №1 від 27.10.2004р. не встановлюють існування у Інвестора зобов'язань з оплати коштів на користь Підприємства, з чим не може ототожнюватися визначення Інвестора джерелом фінансування певних робіт в межах спільної діяльності за затвердженою програмою та бюджетом, оскільки здійснення такого фінансування є внеском у спільну діяльність, а отримувачем коштів -суб'єкт, що виконав певну роботу за відповідним договором.
Наразі, співпадіння отримувача коштів із Учасником 1 (зокрема - щодо стягуваних у складі заборгованості вартості несплачених промислово-геофізичних робіт в свердловині №22 Наташинської площі за договір №60 від 30.10.2008р. в сумі 261676грн.) не може ототожнюватися із виникненням грошових зобов'язань у відповідному розмірі у Інвестора перед Підприємством саме на підставі договору про спільну діяльність. Дійсно, Інвестор в таких підрядних договорах виступає у якості Оператора спільної діяльності, а отже -набуває прав і обов'язків для всіх учасників згідно ч. 1 ст. 1135 Цивільного кодексу України.
Таким чином, право на отримання грошових коштів, несплата яких може кваліфікуватися як стягувана за первісним позовом заборгованість у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, може виникати у Позивача на підставі інших відповідних (підрядних, орендних тощо) договорів, а не внаслідок укладання договору про спільну діяльність, в межах якої учасник відповідно до ст.1137 цього Кодексу може розраховувати на компенсацію пропорційній внеску частки здійснених спільних витрат та не може збагачуватися за рахунок іншого. Між тим, вимоги первісного позову не обґрунтуванні означеними договорами, та за своєю сутністю не є вимогами про відшкодування частини понесених спільних витрат.
Більш того, судом також враховується, що:
- за умовами п. 2.3. договору про спільну діяльність наявність спеціального дозволу віднесено до гарантій з боку Позивача, а фінансування витрат з його отримання в стягуваній сумі 731000грн. представленими бюджетом та програмою спільної діяльності не віднесено до ані капітальних, ані до поточних витрат спільної діяльності, що зумовлює кваліфікацію забезпечення існування означеного дозволу у якості складової внеску Позивача;
- наявність володіння та користування свердловинами на підставі договору оренди п. 2.3. договору про спільну діяльність також віднесено до гарантій з боку Позивача, тим більше, що ані складені акти приймання-передачі виконаних робіт стосовно оренди, ані інші наявні у справі документи не дозволяють визначити встановлення не тільки строку виконання обов'язку з оплати актів, але й навіть самого зобов'язання з оплати саме з боку Відповідачів (Відповідач 1 навіть не є підписантом актів, вартість послуг за якими в сумі 120339,56грн. входить до стягуваної заборгованості) відшкодування орендних платежів Позивача. Більш того, до матеріалів справи не надано доказів понесення Позивачем витрат у стягуваній сумі відшкодування орендних платежів. Аналогічні зауваження щодо встановлення дати виконання зобов'язання з відшкодування сплаченої електричної енергії, існування зобов'язання з оплати взагалі і факту попереднього понесення витрат зі сплати з боку Позивача стосується і стягуваної заборгованості з оплати електричної енергії, тим більше, що частина з представлених актів приймання-передачі взагалі Відповідачем 2 не підписана.
Викладені міркування у своєї сукупності дозволяють дійти висновку про відсутність у Позивача захищуваного за первісним позовом права на стягнення заборгованості за договором про спільну діяльність та недоведеність факту понесення певних витрат, з суми яких така заборгованість буда складена. Відсутність права унеможливлює і його порушення, а відтак -і застосовування обраного способу судового захисту та має наслідком відхилення поданого Позивачем клопотання про вжиття забезпечувальних заходів, оскільки його задоволення не узгоджувалося із визначеною ст. 66 Господарського процесуального кодексу України метою застосування таких заходів.
Водночас, судова колегія наголошує, що приведені висновки не перешкоджають Позивачеві висувати вимоги про стягнення заборгованості за відповідними договорами, в яких Відповідач (Відповідачі) визначені боржником у грошовому зобов'язанні.
Відносно зустрічного позову суд наголошує таке:
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 цього Кодексу має наслідком, у тому числі -необхідність відшкодування збитків.
Згідно ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.
Оскільки обов'язки Позивач, порушеннями яких Відповідача 2 обґрунтовує свої вимоги, зумовлені саме наявністю договору про спільну діяльність, остільки суд зауважує, що предметом стягнення є саме збитки, завдані невиконанням зобов'язання, що випливає з договору, на обов'язковості з'ясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладені на боржника -особу, яка припустила порушення.
Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.
З огляду на те, що суб'єктом є боржник, об'єктом -правовідносини за договором про спільну діяльність, які були встановлені судом вище, предметом доказування а, відтак -і судового дослідження за зустрічним позов - є об'єктивна та суб'єктивна сторони: наявність порушення з боку Позивача, збитків та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також -вина зазначеної особи.
Відносно зазначених елементів складу господарського правопорушення суд зазначає наступне:
Щодо наявності порушення з боку ДП „Полтавське управління геофізичних робіт”:
Як зазначалося вище, в силу п. 2.2. договору №1 про спільну діяльність від 27.10.2004р., Підприємство як учасник означеного договору не повинен був укладати інші договори, які суперечать умовам цього договору до закінчення його дії. В свою чергу, договір оренди на користування свердловинами №20 і 22 Наташинського родовища згаданий у п. 2.3. договору про спільну діяльність як гарантія з боку Підприємства та за своєю сутністю є необхідною і обов'язковою умовою для можливості здійснення обумовленої сторонами спільної діяльності.
Отже, вжиття Позивачем заходів з припинення означеного договору оренди шляхом укладання відповідної угоди про його розірвання від 06.08.2009р. за умов чинності договору про спільну діяльність та унеможливлення через це продовження здійснення спільної діяльності, що вказано в акті планової перевірки діяльності користувача надр на геологічне вивчення від 25-26.02.2010р. (а.с.а.с.6-11 т.4), слід кваліфікувати як порушення Підприємством застереження п. 2.2. договору № 1 від 27.10.2004р. та односторонню протиправну відмову від виконання своїх обов'язків із досягнення спільної мети, що суперечить ст.ст. 525 та 1132 Цивільного кодексу України.
Суд зауважує, що оскільки розірвання договору оренди відбулося шляхом укладання відповідної угоди про це за участю Позивача - правоприпиняючим правочном у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, встановлення ст. 204 Кодексу презумпція правомірності якого не спростована, в контексті умов чинності правочину за ст. 203 цього Кодексу таке розірвання слід віднести само до вольових дій ДП „Полтавське управління геофізичних робіт”. Дійсно, за відсутністю згоди останнього на розірвання, припинення договору оренди могло б відбутися лише по закінченню строків або в примусовому порядку за ініціативою орендодавця у визначених законодавством випадках тощо (ст. 291 Господарського кодексу України).
Стосовно наявності збитків:
Відносно стягуваної Відповідачем 2 у якості реальних збитків суми перерахованої Відповідачу 1 компенсації за відступлення прав учасника спільної діяльності в розмірі 3406709,71грн. суд відразу зауважує про безпідставність її кваліфікації у якості збитків.
Дійсно, у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, або витрати, які особа зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Натомість цього, спеціальні для розглядуваних господарських правовідносин приписи ч. 2 ст. 224 та ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України визначають можливість віднесення до реальних збитків лише фактично понесених витрат.
Між тим, платіж в сумі 3406709,71грн. з боку Заявника зустрічного позову не тільки не визначає вартість пошкодженої або знищеної речі (посилання на що взагалі не приводиться), але й жодною мірою не пов'язаний із відновленням порушених ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” прав -це є сумою компенсації відступлених Відповідачем 1 прав учасника спільної діяльності, сплата якої не мала невідворотного і обов'язкового характеру для ТОВ „Газові автомобільні заправки”, адже його ніхто не примушував вступати до спільної діяльності та укладати із ТОВ „РосУкрОйл” договір про відшкодування грошових коштів, внесених у спільну діяльність №01-1/12/2008 від 01.12.2008р. Наразі, укладання такого договору жодною мірою не може бути пов'язано із встановленими вище порушенням з боку Позивача.
Таким чином, суд відмовляє у задоволені зустрічних вимог в частині стягнення реальних збитків в сумі 3406709,71грн. за юридичною неспроможністю.
Натомість наявність встановлених в межах справи №31/248 законних підстав для існування і продовження договору про спільну діяльність у сукупністю із визначеними запасами родовища та фактичним добовим обсягом видобування вказує на обґрунтованість твердження про можливість отримання в межах спільної діяльності доходів від реалізації видобутого газу згідно п. 7.9. договору про спільну діяльність, які б (доходи) підлягали розподілу між учасниками пропорційно їх внесків, що гарантовано ст. 1139 Цивільного кодексу України.
В контексті приписів п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України збитки у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу) визначаються розміром доходів на які управнене сторонам мала розраховувати (реально отримала б) у разі належного виконання зобов'язання -в даному випадку фактичного продовження видобутку вуглеводнів в межах спільної діяльності
Аналіз приведених Позивачем розрахунків з урахуванням зауважень Відповідача щодо добового обсягу видобутку з огляду на нездійснене фінансування перфораційних робіт дає підстави суду визнати за належний розрахунок упущеної вигоди, наданий 12.04.2011р. (а.с.ас.149, 150 т.4), у розмірі 10138804,8грн. -частка Відповідача 2, що відповідає його участі у спільній діяльності в розмірі 60% та визначена з урахуванням встановлених державою цін на газ в період з 15.11.2008р. по 01.04.2011р.
Обґрунтованість висновку про реальну можливість отримання доходу від реалізації газу в обсягах, з розміром яких погодилися сторони (60% - частка Відповідача за визначений період згідно розрахунку становить 5064000куб.м.) зумовлена приведеними ТОВ „Газові автомобільна заправки” відомостями про реалізацію у приналежній мережі автозаправних газових станцій за менший період (з 01.01.2009р. по 28.02.2011р.) більшого обсягу газу (5443637куб.м.).
Відтак, суд вважає достатньою мірою доведеним з боку Відповідача 2 факт неотримання прибутку у розмірі 10138804,8грн., відхиляючу решту вимог в цій частині через безпідставність використання у розрахунку завищеного показника добового видобутку вуглеводнів, до якого (показника) Інвестор не має відношення.
Щодо причинно-наслідкового зв'язку суд вважає його існування доведеними та очевидним, адже отримання доходів від видобутку газу на умовах спільної діяльності, враховуючи достатність та фізичну наявність обсягу газу в родовище та швидкість його видобутку за досягнутими в межах такої діяльності технічними параметрами потужності свердловини, доведену можливість його реалізації за ціною навіть вищою, ніж встановлюється державою, не відбулося (отримання доходів) саме внаслідок дій Позивача з фактичного припинення спільної діяльності (повернення свердловини орендодавцю).
Відносно останнього елементу складу правопорушення -вини -суд звертає увагу на те, що за правилами ст. 614 Цивільного кодексу України її наявність у порушника презюмується, і в даному випадку належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на спростування її відсутності не надано.
Посилання Позивача з цього приводу на виконання наказів в доручень Міністерства палива та енергетики України судом відхиляються, враховуючи:
- по-перше, преюдиціальні у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для розглядуваної справи висновки та обставини щодо відсутності жодних правових підстав для розірвання договору про спільну діяльність № 1 від 27.10.2004р. і в контексті згадуваної ДП „Полтавське управління геофізичних робіт” вищестоящих органів його управління, приведених (висновків і обставин) у постанові Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. по справі №31/248;
- по-друге, обов'язковість в силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України діючого договору для його виконання сторонами, та недоведеність підстав для правомірної відмови від виконання ДП „Полтавське управління геофізичних робіт”, що спростовує правомірність посилання останнього на ч. 4 ст. 226 Господарського кодексу України;
- по-третє, необхідність попереднього (перед вжиттям дій, що унеможливило продовження здійснення спільної діяльності) виконання імперативних приписів ст.ст. 651-654 Цивільного кодексу України щодо порядку розірвання договорів, що узгоджується із п. 11.3 договору №1 від 27.10.2004р., безвідносно до будь-яких вимог Органу управління, тим більше, що згадувані вище накази і вимоги Третьої особи 1 відносно припинення спільної діяльності не являється обов'язковим для Позивача державним замовленням у розумінні ч. 1 ст. 75 Господарського кодексу України;
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати за первісним позовом відносяться на його рахунок, а витрати за зустрічним позовом, пропорційній сумі задоволених вимог, стягуються з позивача на користь Відповідача 2.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 23, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт”, м. Полтава (ідентифікаційний код 00147921) до Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32208910) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34046320) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 1135167,53грн.
2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34046320) до Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт”, м. Полтава (ідентифікаційний код 00147921) про стягнення збитків за невиконання умов договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. в розмірі 18415948грн. задовольнити частково.
3.Стягнути з Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт”, м. Полтава (ідентифікаційний код 00147921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34046320) збитки за невиконання умов договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. в розмірі 10138804,8грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволені решти вимог зустрічного позову відмовити.
5. Стягнути з Державного підприємства „Полтавське управління геофізичних робіт”, м. Полтава (ідентифікаційний код 00147921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Газові автомобільні заправки”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34046320) витрати зі сплати державного мита в сумі 12590,22грн. та витрати з оплати інформаційно-технічного обслуговування судового процесу в сумі 116,52грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 12.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2011р.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя