83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.05.11 р. Справа № 38/32
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері” м.Артемівськ, Донецька область
до відповідача: Приватного підприємства “Охоронно-пошукове агентство “Вітязь” м.Артемівськ, Донецька область
про стягнення збитків у розмірі 7 594,26грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за дов. №3.7.0./7 від 01.01.2011р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач, Закрите акціонерне товариство “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері” м.Артемівськ, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Охоронно-пошукове агентство “Вітязь” м.Артемівськ, Донецька область про стягнення збитків у розмірі 7 594,24грн.
Розпорядженням в.о голови господарського суду Донецької області від 01.03.2011р., у зв'язку з помилковим визначенням, обранням категорії спору та автоматичним розподілом на суддю Попкова Д.О., позовна заява №02-38/1807 Закритого акціонерного товариства “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері” м.Артемівськ до Приватного підприємства “Охоронно-пошукове агентство “Вітязь” м.Артемівськ про стягнення збитків у розмірі 7 594,26грн. передана на розгляд судді Лейбі М.О.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір на охорону пультом централізованого спостереження приватного підприємства охороно-пошукового агентства від 14.05.2007р. з протоколом розбіжностей; інструкцію про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону ПЦС, наказ №270 від 24.09.2010р., копії документів по інвентаризації (акти, описи, пояснювальні записки, перелік вкрадених товарно-матеріальних цінностей, лист №370 від 24.09.2010р.), постанову про порушення кримінальної справи №29-10-03-245 від 04.10.2010р., претензію №370/2097 від 06.10.2010р., відповідь на претензію №71/10 від 21.10.2010р., правовстановлюючі документи тощо.
14.03.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-17/1353 від 04.03.2011р., з якого вбачається, що станом на 12.03.2011р. Приватне підприємство “Охоронно-пошукове агентство “Вітязь” (ідентифікаційний код 30072912) розташоване за адресою: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Севастопольська, буд.1. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
22.03.2011р. позивач надав клопотання № б/н від 22.03.2011р., в якому просить суд витребувати з Артемівського МВ ГУ МВС в Донецькій області матеріали кримінальної справи № 29-10-03-245. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 22.03.2011р. судом було зроблено запит у Артемівський МВ ГУ МВС в Донецькій області щодо витребування належним чином завірених копій документів з матеріалів кримінальної справи № 29-10-03-245, які підтверджують факт спрацювання сигналізації 24.09.2010р. на об'єкті за адресою: м. Артемівськ, вул. Леніна,17, кафе „Валерія”; документів, що підтверджують факт отримання повідомлення та виїзду на об'єкт представників ПП „Охоронно-пошукове агентство „Вітязь”; письмові пояснення працівників ПП „Охоронно-пошукове агентство „Вітязь”, які здійснювали виїзд на об'єкт.
07.04.2011р. відповідач представив супровідний лист від 07.04.2011р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи посвідчення №25 на директора ОСОБА_2, копію наказу №1 від 28.07.1998р. про призначення ОСОБА_2 на постійну роботу у якості директора, договір №30/07 від 14.05.2007р., протокол розбіжностей від 15.05.2007р. до договору від 14.05.2007р., Інструкцію про порядок прийому (здавання) об'єктів і окремих приміщень під охорону ПЦН та відповідь на претензію №71/10 від 21.10.2010р. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 19.04.2011р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 18.05.2011р., у порядку до ст.69 ГПК України.
19.04.2011р. позивач надав доповнення до матеріалів справи, в яких повідомив суду, що було змінено найменування підприємства позивача, а саме ЗАТ „Артемівський завод шампанських вин „Артемівськ Вайнері” перейменовано на Приватне акціонерне товариство „Артемівськ Вайнері”, у підтвердження цього надав суду свідоцтво про державну реєстрацію, Довідку АБ №376009 з ЄДРПОУ та Статут ПрАТ „Артемівськ Вайнері”. Крім того, позивач надав додаткові документи, надані представнику позивача Артемівським МВ ГУ МВС України в Донецькій області для передачі до господарського суду.
22.04.2010р. позивач надав клопотання від 19.04.2011р. в яких просить суд:
- витребувати з Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області матеріали кримінальної справи №29-10-03-245.
- з метою встановлення факту здійснення телекомунікаційного з'єднання між телефонними пристроями позивача та відповідача 24.09.2010р. та тривалість розмови, витребувати з ЗАТ “Український Мобільний Зв”язок” відповідну роздруківку.
- з метою встановлення факту здійснення телекомунікаційного з'єднання між телефонними пристроями позивача та відповідача 24.09.2010р. та тривалість розмови, витребувати з Донецької філії ВАТ “Укртелеком” відповідну роздруківку.
27.04.2010р. позивач надав клопотання від 21.04.2011р. в якому просить суд витребувати з Міністерства внутрішніх справ України матеріали ліцензійної справи, стосовно відповідача.
11.05.2011р. позивач надав лист, яким просить суд долучити до матеріалів справи довідку про вартість товарно-матеріальних цінностей, що були викрадені 24.09.2010р. з кафе “Валерія” та додатки до довідки про вартість товарно-матеріальних цінностей. Лист та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю представлення сторонами додаткових документів, необхідних для розгляду спору по суті.
Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -
14.05.2007р. між Приватним підприємством “Охоронно-пошукове агентство “Вітязь” м.Артемівськ (за договором - підприємство, далі - відповідач) та Закритим акціонерним товариством “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері” м. Артемівськ (за договором - клієнт, далі - позивач) було укладено договір на охорону пультом централізованого спостереження приватного підприємства охороно-пошукового агентства (далі - договір), предметом договору, якого клієнт передає, а підприємство приймає під охорону на пульті централізованого спостереження “Об'єкт”: кафе “Валерія” за адресою: м.Артемівськ, вул.Леніна,17, який належить клієнту (п.1.1).
Пунктом 1.2 договору передбачається, що підприємство приймає на себе зобов'язання по централізованій технічній охороні об'єкта в цілому, шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна у період знаходження об'єкта під охороною.
Прийом об'єкта і зняття його з охорони здійснюється згідно інструкції до договору (п.1.7).
Розділом 2 договору сторони визначили зобов'язання підприємства.
Так, підприємство зобов'язано приймати об'єкт під охорону і здійснювати його охорону за допомогою технічних засобів (п.2.2).
Забезпечувати виїзд групи реагування на об'єкт протягом 5 хвилин, у випадку спрацювання сигналізації (п.2.3).
При виявленні групою реагування ознак проникнення сторонніх осіб на об'єкт, дотримуюсь заходів безпеки, прийняти заходи до їх затримання і повідомити про випадок у чергову частину територіального органу внутрішніх справ, підприємству, клієнту або його довіреним особам (п.2.4).
Розділом договору сторони визначили зобов'язання клієнта.
Так, клієнт зобов'язаний виконувати визначені інструкцією правила користування сигналізацією і дотримуватися встановленого порядку приймання об'єкту під охорону і зняття його з охорони (п.3.1).
Розділом 6 договору сторони визначили відповідальність підприємства.
Підприємство несе перед клієнтом повну матеріальну відповідальність за збитки, нанесені шляхом крадіжки, грабежу, розбою, навмисного знищення або пошкодження майна у період охорони об'єкта (п.6.4).
Розділом 9 договору сторони визначили строк дії договору та адресу сторін.
Договір укладається строком на 1 рік, набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо за місяць до спливу строку договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, договір вважається продовженим на тих самих умовах (п.9.1).
У випадку виникнення розбіжностей за договором клієнт надає підприємству підписаний протокол розбіжностей у двох примірниках (п.9.2).
15.05.2007р. сторони підписали та скріпили печатками підприємств протокол розбіжностей до договору на охорону пультом централізованого спостереження приватного підприємства охороно-пошукового агентства від 14.05.2007р.
До договору на охорону від 14.05.2007р. додана інструкція про порядок прийому (здавання) об'єктів і окремих приміщень під охорону ПЦН.
Згідно п.13 вказаної Інструкції, якщо на об'єкті, який охороняється, спрацювала сигналізація, відбулась пожежа, затоплення або інше стихійне лихо, зачеплена цілісність об'єкту „Охорона” для відкриття, огляду, здійснення необхідних заходів та перезакриття об'єкту викликає відповідальних осіб „Власника”. Про факт відкриття об'єкту та прийняття заходів відповідальними представниками сторін складається акт.
З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері” перейменоване у Приватне акціонерне товариство “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері”.
Так, відповідно до нової редакції Статуту Приватного акціонерного товариства “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері”, приведеного у відповідність з нормами Закону України “Про акціонерні товариства “ №514-VI від 17.09.2008р., Закрите акціонерне товариство “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері” перейменоване у Приватне акціонерне товариство “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері” .
Таким чином, позивач по справі є правонаступником клієнта за договором.
24.09.2010р. не встановлені особи шляхом пошкодження запорних улаштувань віконної рами проникли в приміщення кафе “Валерія”, звідки таємно викрали спиртні напої та продукти харчування, завдав тим самим матеріальні збитки позивачу.
За вищезазначеним фактом слідчим відділом Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області 04.10.2010р. було порушено кримінальну справу № 29-10-03-245 відповідно до ч.3 ст.185 КК України.
Як зазначає позивач, під час проникнення в кафе не встановлених осіб, сигналізація на об'єкті спрацювала і відповідне повідомлення надійшло на пульт централізованого спостереження Підприємства відповідача. Підприємство забезпечило виїзд групи реагування на об'єкт. Але група реагування повернулась з об'єкта на Підприємство, не виконавши своїх обов'язків, передбачених договором та пунктом 13 Інструкції: не обстежила об'єкт з метою перевірки цілосності об'єкту, не викликала відповідальних осіб Клієнта - позивача для відкриття, огляду, перезакриття об'єкту та складання відповідного акту.
Про проникнення на об'єкт, позивач дізнався під час зняття об'єкту з під охорони в 9.15 год. 24.09.2010р. менеджером кафе „Валерія”.
Як вбачається з пояснень працівників відповідача наданих при проведенні слідчих дій по кримінальній справі № 29-10-03-245, 24.09.2010р. приблизно о 03год. 50 хв. від диспетчера групі реагування надійшло повідомлення про спрацювання сигналізації в кафе „Валерія”. Прибувши на місце, працівниками групи реагування проникнення на об'єкт позивача виявлено не було, про що повідомлено диспетчера.
Як зазначено в тексті позовної заяви, у зв'язку з викраденням спиртні напої та продукти харчування, наказом по ЗАТ „АЗШВ „Артемівськ Вайнері” №270 від 24.09.2010р. була створена комісія для проведення інвентаризації в кафе „Валерія”.
За результатами інвентаризації, проведеної в кафе по факту крадіжки, була встановлена нестача товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 7 594,26 грн.
Представник відповідача відмовився підписувати документи по інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.
06.10.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензію про відшкодування збитків в сумі 7 594,26 грн., які йому були спричинені в результаті неналежного виконання договірних зобов'язань приватним підприємством „Охоронно-пошукове агенство „Витязь”.
28.10.2010 р. відповідач надав позивачу відповідь на претензію, в якій відмовив у відшкодуванні суми збитків у розмірі 7 594,26 грн.
Посилаючись на те, що скоєння злочину, внаслідок якого позивачу було завдано збитки, відбулось внаслідок неналежного виконання посадовими особами Приватного підприємства “Охоронно-пошукове агентство “Вітязь” м.Артемівськ своїх зобов'язань за договором від 14.05.2007р., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 7 594,26 грн. - суми збитків.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 224 зазначеного кодексу передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
зміна умов зобов'язання;
сплата неустойки;
відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом вищенаведених норм Господарського та Цивільного кодексів України, відшкодування збитків є наслідком порушення господарського (цивільного) зобов'язання та одним з видів відповідальності за таке порушення.
Для застосування такої відповідальності необхідною є наявність правопорушення, а саме:
- протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;
- шкідливого результату такої поведінки (збитків);
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками;
- вини особи, яка заподіяла збитків.
Статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
договори та інші правочини;
створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
інші юридичні факти.
Систематичний аналіз змісту укладених сторонами договорів (предмет, права, обов'язки сторін) та дій сторін надає суду підстави для висновку про виникнення між сторонами правовідносин, спрямованих на забезпечення недоторканості об'єкту позивача, що знаходиться за адресою : м.Артемівськ, вул..Леніна 17.
Згідно із ст.978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Отже, за даних обставин позивач та відповідач користуються правами та несуть обов'язки відповідної сторони - учасника договору охорони.
Факт неналежного виконанням відповідачем обов'язків за вищезазначеним договором підтверджено матеріалами справи, а саме: постановою про порушення кримінальної справи від 04.10.2010р., поясненнями працівників відповідача наданими при проведенні слідчих дій по кримінальній справі № 29-10-03-245.
Таким чином, протиправність дій відповідача виявилась у порушенні відповідачем умов договору від 14.05.2007р. щодо повідомлення про випадок проникнення сторонніх осіб на об'єкт у чергову частину територіального органу внутрішніх справ, підприємству, клієнту або його довіреним особам (п.2.4), п. 13 Інструкції „Про порядок приймання об'єктів та окремих приміщень під охорону ПЦН”, поясненнями працівників відповідача наданими при проведенні слідчих дій по кримінальній справі № 29-10-03-245. з яких вбачається, що в порушення своїх функціональних обов'язків працівниками відповідача не було здійснено належне обстеження об'єкту з метою перевірки цілосності об'єкту, не викликано відповідальних осіб позивача для відкриття, огляду, перезакриття об'єкту та складання відповідного акту.
Відповідач протягом розгляду справи іншого суду не довів.
Згідно п.6.4 договору відповідач несе перед клієнтом повну матеріальну відповідальність за збитки, нанесені шляхом крадіжки, грабежу, розбою, навмисного знищення або пошкодження майна у період охорони об'єкта.
Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
У розумінні ст.33 ГПК України, на позивачеві лежить тягар доказування: факту заподіяння йому збитків; розмір зазнаних збитків; причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідача та завданими збитками.
Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Як вбачається з наданої позивачем довідку про вартість товарно-матеріальних цінностей викрадених з кафе „Валерія” 24.09.2010р. сума заявлених до стягнення збитків у розмірі 7 594,26грн. складається з вартості викраденого майна в розмірі 4 735,50грн. та 2 858,76грн. - товарна націнка.
Позивач в підтвердження завданих йому збитків посилається на інвентаризаційний опис від 24.09.2010р., перелік товарно-матеріальних цінностей, які були викрадені з Кафе „Валерія” 24.09.2010р., довідку про вартість товарно-матеріальних цінностей викрадених з Кафе „Валерія” 24.09.2010р., приймальні акти, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, товарні чеки.
У відповідності до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши надані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог: інвентаризаційний опис від 24.09.2010р., перелік товарно-матеріальних цінностей, які були викрадені з Кафе „Валерія” 24.09.2010р., довідку про вартість товарно-матеріальних цінностей викрадених з Кафе „Валерія” 24.09.2010р. суд приходить до висновку, що вказані документи не можуть бути прийняті, як належні та допустимі докази завданої матеріальної шкоди, оскільки є локальними документами позивача і складені в односторонньому порядку.
Надані позивачем приймальні акти, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, також не є належним доказом понесення збитків, у зв'язку з ти, що не підтверджують факт придбання продуктів та понесення витрат.
Крім того, позивачем не доведено, що продукти придбані по товарним чекам були прийняті на облік саме Кафе „Валерія”.
Також варто зазначити, що включена позивачем до складу збитків товарна націнка в розмірі 2 858,76грн. є за своєю природою неодержаним прибутком, факт можливості якого необхідно доводити в загальному порядку.
За змістом ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України неодержаний прибуток (упущена вигода) є прибуток (доход), на який сторона мала право розраховувати та реально б одержала за звичайних обставин, якби її право не було порушене. В контексті означених положень діючого законодавства Позивач належними у розумінні 34 Господарського процесуального кодексу України доказами мав обґрунтувати можливість отримання ним прибутку в розмірі 2 858,76грн.
Проте позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку позовних вимог в цій частині.
Більш того, реальність отримання певних доходів повинна бути доведена, адже без доказів існування джерела таких доходів (наявність послуг, наявність споживачів цих послуг, обґрунтування його вартості тощо), такі міркування мають характер бездоказових припущень, що несумісне із можливістю кваліфікації стягуваних сум як упущеної вигоди.
Таким чином, суд дійшов висновку про доказову недоведеність тверджень Позивача про наявність заявленої ним до стягнення суми в розмірі 7 594,26грн. у вигляді збитків, що має наслідком відмову у задоволені позовних вимог.
Суд відмовляє в задоволені клопотань позивача від 22.04.2011р. та 27.04.2011р. про витребування доказів, оскільки вважає їх необґрунтованими.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Артемівський завод шампанських вин “Артемівськ Вайнері” м.Артемівськ, Донецька область до Приватного підприємства “Охоронно-пошукове агентство “Вітязь” м.Артемівськ, Донецька область про стягнення збитків у розмірі 7 594,26грн., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 18.05.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2011р.
Лейба М.О.