01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.05.2011 № 47/38
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 934/18 від 19.04.2011;
від відповідача: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2011 р. у справі № 47/38
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«АХА Страхування», м. Київ
до відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«Статус», м. Київ
про стягнення 12136 грн. 29 коп.
У січні 2011 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про стягнення боргу у сумі 12136 грн. 29 коп., а також судових витрат у сумі 357 грн. 37 коп..
В обґрунтування позовної заяви страхова компанія «АХА Страхування» вказує на те, що згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1997 (в редакції від № 1392-VI від 21 травня 2009 року), чинної на момент настання страхового випадку, до позивача перейшло право вимоги, оскільки приватним акціонерним товариством страховою компанією «АХА Страхування» страхувальнику ОСОБА_2. було виплачено страхове відшкодування в розмірі 12157 грн. 90 коп., 350 грн. витрат на проведення експертизи та 50 грн. витрат за дослідження автомобіля та не вдалося врегулювати спір із ЗАТ «СК «Статус» в досудовому порядку.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2011 у справі № 47/38 позовні вимоги задоволено (суддя Станік С.Р.)
Стягнуто з відповідача страхове відшкодування в сумі 12136 грн. 29 коп., а також 121 грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та відповідає нормам ст.ст. 22, 979, 990, 993, 1166, 1187, 1187 Цивільного Кодексу України; ст.ст. 1, 4, 9, 16, 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 в редакції Закону України № 2745-111 від 4 жовтня 2001 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2011 р. у справі № 47/38 змінити та задовольнити позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» частково в сумі 11226 грн. 29 коп. Судові витрати за подання апеляційної скарги віднести на позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. При цьому апелянт зазначає, що порушено норми ст.ст. 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від Закону України № 586 -VI від 24 вересня 2008 року, чинної на момент настання страхового випадку) та п. 2 Полісу № ВВ/2797520 від 13.12.2007, внаслідок чого, позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задоволені повністю без врахування фізичного зносу, суми франшизи у розмірі 510 грн. Крім того, на думку відповідача, суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував, що ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачене відшкодування витрат на автотоварознавче дослідження за рахунок страховика та не враховано звіту автотоварознавчого дослідження.
В судовому засіданні 18.05.2011 представником позивача було надано відзив на апеляційну скаргу за вих. № 0225 від 16.05.2011, в якому позивач частково визнав вимоги апеляційної скарги та визнав суму заборгованості в розмірі 11626 грн. 29 коп., оскільки судом першої інстанції при винесенні рішення позовні вимоги були задоволені повністю з урахуванням суми франшизи, яка не відшкодовується згідно п. 2 Полісу № ВВ/2797520.
Представник відповідача в судове засідання 18.05.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2008 року між ЗАТ «Веско», правонаступником якого є позивач ПАТ «СК «АХА Страхування», як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, було укладено договір страхування № 142-а/08к, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки HYUNDAI GETZ, рік випуску 2006, державний номерний знак НОМЕР_1. Умовами вказаного договору сторонами було погоджено, що до переліку страхових ризиків включено дорожньо-транспортні пригоди.
Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2797520 від 13.12.2007, між ЗАТ «СК «Статус», правонаступником якого є відповідач ПРАТ «Страхова компанія «Статус», як страховиком. та гр. ОСОБА_3., як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зі строком дії з 13.12.2007 по 12.12.2008, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 25 500 грн., франшиза - 510 грн., забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки MAZDA-3, рік випуску 2004, державний номерний знак НОМЕР_3.
Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду, виданою управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, 13.02.2008 на вул. Метробудівській 8, сталося ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки HYUNDAI GETZ, рік випуску 2006, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2., який здійснював керування даним транспортним засобом на відповідних правових підставах транспортним засобом , що належить ОСОБА_2., та автомобіля марки HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4., та автомобіля MAZDA-3, рік випуску 2004, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3., внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів.
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 19.02.2008 у справі № 3-2922-1/08, гр. ОСОБА_3. визнано винною у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Цивільна відповідальність ОСОБА_3, при експлуатації ТЗ MAZDA-3, рік випуску 2004, державний номерний знак НОМЕР_3, на момент ДТП була застрахована в страховій компанії “Статус” згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2797520 від 13.12.2007 року ІІІ типу.
Відповідно до звіту № 447 про оцінку майна вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу HYUNDAI GETZ, рік випуску 2006, державний номерний знак НОМЕР_1, складеного оцінювачем Лепіска О.М. (свідоцтво про підвищення кваліфікації АК-ПК №010 від 11.02.2006, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача АК № 097665 від 13.10.2000р.) на замовлення позивача, складає 11 736,29 грн.
Згідно страхового акту №142-а/08к-1 від 05.03.08. за договором страхування №142-а/08к від 17.01.2008, розрахунку суми страхового відшкодування пошкодження транспортного засобу марки HYUNDAI GETZ, рік випуску 2006, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 13.02.2008 на вул. Метробудівській 8, м. Київ за участю застрахованого автомобіля марки HYUNDAI GETZ, рік випуску 2006, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2.,та автомобіля MAZDA-3, рік випуску 2004, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 12157 грн. 90 коп. (12497 грн. 90 коп. вартість відновлювального ремонту згідно рахунку-фактури №СМ-0007657 від 14.02.08.-340 грн. безумовна франшиза).
Відповідно до платіжного доручення № 357 від 06.03.2008, позивачем було виплачено на користь ТОВ «Паритет Моторс Сервіс», який здійснював ремонт забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_2., страхове відшкодування в сумі 12157 грн. 90 коп. з призначенням платежу «виплата страхового відшкодування згідно страхового акту №142-а/08к-1 від 05.03.08 до договору страхування №142-а/08к від 17.01.08, за ремонт автомобіля HYUNDAI GETZ д/н НОМЕР_1», а платіжним дорученням № 3921 від 06.03.2008 оплачено вартість проведеного дослідження на суму 350,00 грн.
11.06.2008. та 30.03.2009 позивачем на адресу відповідача направлено претензії № 0715, № 265/р з вимогою сплатити на користь позивача в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12157 грн. 90 коп.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від Закону України № 586-VI від 24 вересня 2008 року) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частина 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно абз. 4. п. 9 вказаної постанови, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Відповідно до звіту № 447 про оцінку майна вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу HYUNDAI GETZ, рік випуску 2006, державний номерний знак НОМЕР_1, складеного оцінювачем Лепіска О.М. (свідоцтво про підвищення кваліфікації АК-ПК №010 від 11.02.2006, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача АК №097665 від 13.10.2000р.) на замовлення позивача, складає 11736 грн. 29 коп.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно застосовані положення Цивільного кодексу України, а саме: страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором і страхового акта (аварійного сертифіката); особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом; страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Згідно п. 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/2797520, виданого приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус» сума франшиза становить 510 грн.
Судом першої інстанції не враховано суму франшиза при визначенні суми страхового відшкодуванні.
Крім того, відшкодування витрат на автотоварознавче дослідження не передбачено ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відтак 400 грн., сплачених відповідачем за проведення автотоварознавчої експертизи відшкодуванню не підлягають.
Виходячи з вищевикладеного, сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача становить 11226 грн. 29 коп.
Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 ГПК України рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 43, 49, 85, 99, 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2010 р. у справі № 47/38 змінити.
2. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2010 р. у справі № 47/38 задовольнити.
3. Викласти резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково. Стягнути в порядку регресу з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (ідентифікаційний код 31201694, місцезнаходження: 02160 м. Київ, пр-т. Возз'єднання, буд. 15, оф. 109) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ідентифікаційний код 20474912, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 11 226 (одинадцять тисяч двісті двадцять шість) грн. 29 коп., 112 (сто дванадцять) грн. 26 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті суми позову відмовити.»
4. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ідентифікаційний код 20474912, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Статус» (ідентифікаційний код 31201694, місцезнаходження: 02160 м. Київ, пр-т. Возз'єднання, буд. 15, оф. 109) 60 (шістдесят) грн. 68 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.
6. Матеріали справи № 47/38 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
25.05.11 (відправлено)