01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.05.2011 № 10/020-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кошіля В.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від прокуратури не з'явились,
від позивача 1. Курінська І.С.,
2. Бойкініч Д.В..,
від відповідача Шабанова І.В,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» на рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2011 (суддя Привалова А.І.)
за позовом Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Міністерства фінансів України; 2. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»
до Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес»
про стягнення 817 828,93 грн.,
Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (далі позивач-1), Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (позивач-2) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» (далі відповідач) 817 828,93 грн., з яких 441 726,25 грн. аванс за Попереднім договором від 11.01.2008, 176 690,50 грн. штрафу, 36 415,19 грн. 3% річних та 162 996,99 грн. збитків від інфляції.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.03.2011 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь другого позивача 441 726,25 грн. авансу, 176 690,50 грн. штрафу, 36 415,19 грн. 3% річних, 162 996,99 грн. збитків від інфляції. Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 8 178,29 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення, оскільки вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач-2 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін.
Заступник прокурора Шевченківського району м. Києва у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 05.05.2011 про прийняття апеляційної скарги до провадження з відміткою про відправку документа, здійсненою згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 19879.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, 11.01.2008 між позивачем-2 та відповідачем укладено Попередній договір.
Відповідно до розділу 1 Попереднього договору об'єкт - нерухоме майно, будівництво якого не завершене, право власності на яке виникне у продавця в майбутньому, а саме приміщення, призначене для розміщення банку; основний договір - договір купівлі-продажу приміщення під розміщення відділення банку, що має бути укладений між сторонами в порядку та на умовах, визначених даним Попереднім договором; порушення Попереднього договору - невиконання чи неналежне виконання (тобто виконання з порушенням умов даного Попереднього договору) зобов'язань, що випливають із даного Попереднього договору.
За умовами п. 2.1. Попереднього договору сторони зобов'язуються укласти Основний договір у строк, в порядку та на умовах, визначених даним Попереднім договором у випадку виконання всіх попередніх умов, передбачених даним Попереднім договором.
Відповідно до п. 2.2. Попереднього договору позивач-2, як покупець, зобов'язується укласти Основний договір на умовах, передбачених даним Попереднім договором, якщо на момент укладення Основного договору будуть виконані попередні умови, передбачені п. 2.2.1. та п. 2.2.2. Попереднього договору.
Згідно із п. 2.2.1. Попереднього договору відповідач, як продавець, зобов'язується до настання передбаченого цим Попереднім договором строку укладення Основного договору надати позивачу-2, як покупцю, проект, виконавчу документацію на об'єкт, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, свідоцтво про право власності, витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 2.2.2. Попереднього договору відповідач також зобов'язаний до настання передбаченого цим Попереднім договором строку укладення Основного договору скласти акт розмежування балансової приналежності інженерних мереж та узгодити межі земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкту та забезпечення нормальної діяльності банківської установи, та звернутись з клопотанням до державних органів про передачу права користування або права власності на земельну ділянку позивачу-2.
Сторони зобов'язуються у майбутньому в строк до першого березня дві тисячі восьмого року укласти Основний договір (п. 2.3. Попереднього договору).
В п. 2.4. Попереднього договору сторони погодились, що істотними умовами Основного договору, зокрема, будуть такі: предметом Основного договору буде приміщення призначене під розміщення відділення банку, загальною площею - 265,70 кв. м., що будується за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. 1 Травня, 12 (п. 2.4.1.); вказаний об'єкт будується на земельній ділянці, що передана в строкове користування відповідачу (п. 2.4.2.); продаж об'єкту буде вчинений за ціною 1 472 420,84 грн., крім того ПДВ 294 484,16 грн., що разом буде складати 1 766 905,00 грн. (п. 2.4.3.).
Відповідно до п. 2.5. Попереднього договору на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання Основного договору, позивач-2 має перерахувати 441 726,25 грн., що становить 25% ціни продажу об'єкта. Зазначена сума вважається сторонами як аванс у рахунок наступного Основного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, виконуючи умови Попереднього договору в забезпечення укладення в майбутньому Основного договору, позивачем-2 перераховано в рахунок авансу 441 726,25 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 90 від 12.01.2008, де призначенням платежу визначено: «аванс 25% за нерухоме майно в м. Васильків, згідно Попереднього договору».
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що аванс був перерахований за іншим Попереднім договором від 11.01.2007, а не за Попереднім договором від 11.01.2008 спростовуються довідкою позивача-2, підписаною головною правління та головним бухгалтером, в якій останній повідомив про відсутність Попереднього договору від 11.01.2007, і що в платіжному дорученні № 90 від 12.01.2008 на оплату суми 441 726,25 грн., в якому є посилання на Попередній договір від 11.01.2007 допущено помилку.
Дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що порушуючи взяті на себе зобов'язання згідно з умовами Попереднього договору, відповідач не виконав зобов'язання передбачені п. п. 2.2.1., 2.2.2. Попереднього договору.
Відповідно до п. 4.1. Попереднього договору у випадку порушення Попереднього договору сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством.
У випадку порушення відповідачем обов'язку, передбаченого п. п. 2.2.1., 2.2.2. цього Попереднього договору та у разі, якщо він ухиляється від укладення Основного договору, позивач-2 має право відмовитись від укладення Основного договору та вимагати від відповідача повернення авансу та сплати штрафу у розмірі, що становить 10% від ціни продажу об'єкту (п. 4.2. Попереднього договору).
Відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
У зв'язку з не укладенням між сторонами Основного договору в строки, передбачені Попереднім договором, позивач-2 листом № 5-01/4491 від 17.09.2009 звернувся до відповідача з проханням повернути аванс в розмірі 441 726,25 грн.
Відповідь відповідача на вказаний лист позивача-2 в матеріалах справи відсутня.
20.10.2010 позивач-2 звернувся до відповідача з вимогою-претензією про повернення грошових коштів № 21/4241, в якій вимагав повернути грошові кошти в розмірі 441 726,25 грн., оскільки відповідач не виконав п. п. 2.2.1., 2.2.2. Попереднього договору, Основний договір сторонами підписано не було; про отримання відповідачем 22.10.2010 вимоги-претензії свідчить підпис представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Відповідач відповіді на вказану претензію не надав і вона в матеріалах справи також відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, з огляду на викладене та матеріали справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що, оскільки в забезпечення укладення в майбутньому Основного договору позивач-2 в рахунок авансу перерахував відповідачу аванс в розмірі 441 726,25 грн., передбачений умовами Попереднього договору, а відповідач, порушуючи умови Попереднього договору взяті на себе зобов'язання не виконав, грошові кошти в розмірі 441 726,25 грн. не повернув, то вимога заступника прокурора Шевченківського району м. Києва про стягнення з відповідача на користь позивача-2 грошових коштів в розмірі 441 726,25 грн. підлягає задоволенню.
Щодо вимоги заступника прокурора Шевченківського району м. Києва про стягнення з відповідача на користь позивача-2 штрафу в розмірі 176 690,50 грн. апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Відповідно до п. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як встановлено вище, відповідач повинен був виконати умови п. п. 2.2.1., 2.2.2. Попереднього договору в строк до 01.03.2008 (дата до якої сторони повинні були укласти Основний договір після виконання відповідачем п. п. 2.2.1., 2.2.2.), отже, з 02.03.2008 позивач-2 знав про порушення відповідачем його права та про сплив строку виконання відповідачем умов п. п. 2.2.1., 2.2.2. Попереднього договору і відповідно в межах річного строку позовної давності міг звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 176 690,50 грн. Як свідчить поштовий штемпель на конверті заступник прокурора Шевченківського району м. Києва 24.01.2011 звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача-2 штрафу в розмірі 176 690,50 грн. Отже, на час пред'явлення позову строк позовної давності щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 176 690,50 грн. пропущено.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач під час розгляду справи заявив про застосування строку позовної давності.
Відповідно до п. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що строк позовної давності для стягнення з відповідача на користь позивача-2 штрафу в розмірі 176 690,50 грн. пропущено і наявності повноважних причин для його відновлення не вбачається.
Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, то немає правових підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 176 690,50 грн. і господарський суд першої інстанції неправомірно задовольнив вимогу заступника прокурора Шевченківського району м. Києва про стягнення з відповідача на користь позивача-2 штрафу в розмірі 176 690,50 грн.
Щодо вимог заступника прокурора Шевченківського району м. Києва про стягнення з відповідача на користь позивача-2 3% річних за період з 02.03.2008 по 30.11.2010 в розмірі 36 415,19 грн. та індексу інфляції за період березень 2008 року - листопад 2010 року в розмірі 162 996,99 грн. апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно із нормами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача 3% річних за період з 02.03.2008 по 30.11.2010 у розмірі 36 415,19 грн. та індексу інфляції за період березень 2008 року - листопад 2010 року в розмірі 162 996,99 грн.
За таких обставин, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Промислово - будівельна група «Антарес» підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2011 у справі № 10/020-11 - зміні.
Згідно із положеннями ст. 49 ГПК України державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2011 у справі № 10/020-11 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 72, код ЄДРПОУ 14314274) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) 441 726,25 грн. авансу, 36 415,19 грн. 3% річних, 162 996,99 грн. збитків від інфляції, 6 411,39 грн. державного мита та 185,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині з позові відмовити».
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 72, код ЄДРПОУ 14314274) 883,45 грн. відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 10/020-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя
Судді