"13" травня 2011 р.Справа № 13/13/5022-571/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
Розглянув справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 70 грн.10 коп.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_2, довіреність №1-1/1867 від 11.05.2011р.
відповідача: не з'явився
Суть справи: Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 70 грн.10 коп.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Розгляд справи 29.04.2011р. відкладався на 13.05.2011р. у зв'язку із неявкою представника відповідача в засідання.
Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на докази, додані до позовної заяви.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст.64,77 ГПК України за адресою, вказаною в позовній заяві та зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1703/02-2 від 06 травня 2011р. Відтак, з урахуванням п.3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями), господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, а тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
- 17 липня 2008 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Сагашем Д.З. проведено перевірку дотримання Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, с. Залісся, Чортківського району Тернопільської області, вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт, у якому встановлено факт незаконного забору підземних вод підприємцем без наявності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44 Водного кодексу України.
Даний акт складено в присутності підприємця ОСОБА_1 і підписаний нею без заперечень.
Згідно зі ст.46 Водного кодексу України використання вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування, при цьому, як передбачено ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до п.9 ст.44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у самовільному захопленні водних об'єктів, несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 1 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).
Пунктом "з" частини 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (№1264-Х11 від 25.06.1991р.) передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" (із змінами та доповненнями) та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Як вбачається із вищезазначеного акту перевірки від 17.07.2008 р., відповідачем за період з 01.02.2008р. по 17.07.2008р. здійснено самовільний забір 59,438 м3 води без дозволу на спеціальне водокористування, в результаті чого державі заподіяно збитків на загальну суму 70,10 грн. (розрахунки водоспоживання та розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні на суму 70,10 грн. знаходяться в матеріалах справи).
Факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення від 17.07.2008р. №000495 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 17.07.2008р. №90, згідно якої на відповідача за вчинення нею адміністративного правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1-1/2349 від 24.09.08р. на суму 70,10 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку із наведеним, а також враховуючи, що відповідач не подав заперечень проти позову, як і не надав суду доказів погашення заявленої до стягнення суми збитків, заподіяних державі, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем у встановленому порядку.
У відповідності до п. 35 ч.1 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
В судовому засіданні 13.05.2011р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду, а також повідомлено про дату складення повного тексту рішення суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1:
- в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Залісянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області (р/р 33115331700566, код бюджету 24062100, ід. код одержувача 23588160 в ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012 -70 (сімдесят) грн. 10 коп. збитків;
- в дохід Державного бюджету України -102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита;
- в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 23588119, код 22050003) - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення 17 травня 2011 року через місцевий господарський суд.
Суддя С.Г. Стопник