05.05.11 Справа № 5021/531/2011.
за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми
до відповідача - публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми
про визнання недійсним акту ненормативного характеру
Суддя Гудим В.Д.
Представники:
Від позивача - предст. ОСОБА_1. (дов. № 15-8160 від 21.09.10р.)
Від відповідача - предст. ОСОБА_2. (дов. № 10-19/17-Д/67 від 15.04.10р.)
Суть спору: позивач подав позовну заяву в якій просить суд визнати недійсним акт контролю електричної потужності від 05.11.2010р., яким встановлено перевищення граничної величини електричної потужності на рівні 19 891,8 кВт.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує повністю. Відповідач зазначає, що акт з контролю електричної потужності від 05.11.2010р., яким встановлено перевищення граничної величини електричної потужності на рівні 19 891,8 кВт є лише фіксацією результатів контрольних вимірів фактичної електричної потужності і не містить жодних індивідуально - правових приписів, вимог до позивача.
Відповідач подав додаткові пояснення в обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідачем подано матеріали згідно з якими ВАТ "Сумиобленерго" змінено найменування на публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в зв'язку з чим господарський суд змінює найменування відповідача з ВАТ "Сумиобленерго" на ПАТ "Сумиобленерго".
31.12.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8к, відповідно до якого відповідач зобов'язався постачати електроенергію, а позивач в свою чергу оплачувати її вартість.
Відповідно до п. 3.1.5. договору відповідач має право доступу до електрообладнання та засобів обліку електроенергії позивача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії і потужності, для перевірки потужності компенсуючих пристроїв позивача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обов'язків постачальника, згідно з Правилами користування електроенергією.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2010року Інспектором СКУЕ відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” складено акт контролю електричної потужності, в якому встановлено перевищення граничної величини електричної потужності споживання електроенергії збоку відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” на рівні 19891,8кВт.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що акт контролю електричної потужності від 05.11.2010 року суперечить нормам чинного законодавства і є таким що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що відповідно до п. 1.3., п. 3.1. Методики проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19 травня 2003 р. N 241, контрольні виміри фактичної електричної потужності на об'єктах споживачів електричної енергії незалежно від їх відомчої належності та форм власності мають право здійснювати уповноважені особи електропередавальної організації та/або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії відповідно до своїх функціональних обов'язків; за результатами контрольних вимірів фактичної електричної потужності контролююча особа складає акт установленого зразка (додатки 1 і 2). Бланк акта підлягає обов'язковій реєстрації у відповідному підрозділі Держенергонагляду або електропередавальної організації до проведення контрольних вимірів. Однак, оскаржуваний акт не відповідає зазначеним вимогам.
При цьому, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 Цивільного кодексу України. Одним із таких способів, як зазначено у п. 10 ч. 2 наведеної вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачений такий вид захисту суб'єктом господарювання прав та законних інтересів, як визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Тобто за змістом зазначеної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, зокрема актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.
В даному випадку, акт з контролю електричної потужності, до таких актів не відносяться, оскільки не є обов'язковими до виконання ненормативним актом, а лише є фіксацією результатів контрольних вимірів фактичної електричної потужності. Такий акт не містить жодних індивідуально-правових приписів, вимог до відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром”.
Акт з контролю електричної потужності є джерелом доказів у розумінні ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України і підлягає оцінці судом відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, оскаржуваний позивачем акт з контролю електричної потужності є доказом у справі господарського суду Сумської області № 5021/393/2011 порушеної за позовом відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” до відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” про стягнення двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, в розмірі 1 409 599 грн. 73 коп. і ВАТ "Сумихімпром", як споживач електричної енергії в разі незгоди з рішенням постачальника електричної енергії не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він (споживач) посилається як на підставу своїх заперечень проти такого рішення.
З урахуванням викладений обставин, господарський суд вважає вимоги позивача щодо визнання недійсним акту контролю електричної потужності від 05.11.2010р., яким встановлено перевищення граничної величини електричної потужності на рівні 19 891,8 кВт. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
1. В позові відмовити.
Суддя В.Д.Гудим
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 05.05.2011 року.