14.04.11 Справа № 5021/252/2011.
За позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю „Гоойоорд Б.
В.”, що діє через представництво компанії „Гоойоорд Б. В.”
в Україні, м. Київ
до відповідача Закритого акціонерного товариства „Крафт Фудз Україна”,
м. Тростянець Сумської області
про стягнення 883863 грн. 07 коп.
СУДДЯ КІЯШКО В. І.
За участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1. (довіреність від 01.01.2011р.)
від відповідача ОСОБА_2. (довіреність від 01.03.2011р.)
При секретарі судового засідання Мелащенко І. М.
Розгляд справи розпочато 04.02.2011р., у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання розгляд справи відкладався до 17.03.2011р. на 10 год. 00 хв., у зв'язку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи, розгляд справи № 5021/252/2011 відкладався до 31.03.2011р. на 10 год. 30 хв., за клопотаннями представників сторін розгляд даної справи відкладався до 07.04.2011р. на 11 год. 10 хв., ухвалою суду від 01.04.2011р. строк розгляду справи продовжено до 15.04.2011р., а також в судовому розгляді даної справи оголошувались перерви до 14.04.2011р. на 11 год. 10 хв. та до 14.04.2011р. на 14 год. 00 хв.
Суть спору: згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 883863 грн. 07 коп., з яких 412957,74 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна, яке відповідач орендував у позивача на підставі укладеної між сторонами орендної угоди від 26.08.2008р. № 08/08-33/34ВКН-IFR-KRAFTE, 15177,49 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати згідно даної орендної угоди, 369730,88 грн. вартості пошкодженого майна, 85996,96 грн. вартості професійних послуг та судові витрати по справі, а саме 8838,63 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач подав заперечення проти позову з доказами в обґрунтування своєї позиції по справі, в яких заперечує проти задоволення вимог позивача в частині стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна, вартості пошкодженого майна та професійних послуг. Також відповідачем подавались додаткові пояснення до заперечень проти позову з відповідними доказами на підтвердження своєї позиції. Крім того, відповідачем була подана заява про зарахування зустрічних вимог, у якій він просив зарахувати плату за користування приміщенням у розмірі 65 468,91 грн. за період з 18.04.2010р. по 30.04.2010р. та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 15 177,49 грн. в рахунок сплаченого відповідачем забезпечувального платежу в розмірі 255 321,00 грн.
Позивачем був поданий відзив на заперечення відповідача проти позову з доказами на підтвердження позиції викладеної у цьому відзиві. Також позивачем були подані пояснення по справі в яких він заперечує проти заяви відповідача про зарахування зустрічних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважених представників позивача та відповідача, оцінивши та дослідивши надані сторонами в обґрунтування своїх позицій по справі докази в їх сукупності, суд встановив:
26 серпня 2008 року між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю „Гоойоорд Б. В.” що діє через представництво компанії „Гоойоорд Б. В.” в Україні та Закритим акціонерним товариством „Крафт Фудз Україна” було укладено орендну угоду № 08/08-33/34ВКН-IFR-KRAFTE.
Згідно пункту 1.1 орендної угоди орендодавець - Компанія „Гоойоорд Б. В.” передає орендарю - ЗАТ „Крафт Фудз Україна” нежитлове приміщення загальною площею 257,9 кв. м яке розташоване на другому, третьому та четвертому поверхах будинку за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького/І. Франка, 33/34, літера „А”.
Приміщення було передане в оренду строком до 18 березня 2010 року.
Укладеною між сторонами додатковою угодою № 1 від 12.03.2010р. строк оренди було продовжено до 17 квітня 2010 року
Оскільки орендовані приміщення не були звільнені відповідачем після закінчення строку оренди та не були повернуті відповідачем позивачу по акту, останній, у відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 412 957,74 грн. за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 18.04.2010р. по 29.05.2010р.
За початок періоду нарахування неустойки позивачем взяте 18.04.2010р., тобто перший день після закінчення строку орендної угоди, а за кінець періоду 29.05.2010р. - дата підписання представництвом компанії „Гоойоорд Б. В.” акту повернення-приймання приміщень орендованого майна.
Як на правову підставу своїх вимог позивач посилається на норми статей 530, 610 - 612, 614, 785 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 зазначеного Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 вказаного Кодексу встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
У відповідності до статті 614 згаданого Кодексу, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
В статті 785 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що орендовані приміщення були звільнені відповідачем 30.04.2010р. Зокрема, даний факт підтверджується укладеним між ЗАТ „Крафт Фудз Україна” і ТОВ „Офіс Пленнінг” договором № ТР 1003-1481 від 30.03.2010р. на переміщення офісного обладнання, актами виконаних робіт по цьому договору, листом ТОВ „Офіс Пленнінг” від 18.03.2011р. № 01-4/675, укладеним 12.04.2010р. між ЗАТ „Крафт Фудз Україна” і ТОВ „СТЕК-Комп'ютер” договором № ІС 1004-1591 на переміщення комп'ютерної техніки та виконанням пов'язаним з цим електротехнічних робіт, актами виконаних робіт, листом ТОВ „СТЕК-Комп'ютер” від 18.03.2011р. № К1803-01, листами відповідача до підприємств, що надають комунальні послуги про припинення відповідних договорів на комунальні послуги з 01.05.2010р. у зв'язку із закінченням договорів оренди приміщень, оголошеннями відповідача про переїзд до нового приміщення, чисельною перепискою між позивачем та відповідачем та іншими матеріалами справи.
Як було зазначено, згідно укладеної між сторонами додаткової угоди № 1 від 12.03.2010р. було продовжено строк оренди до 17.04.2010р. З листування між сторонами вбачається, що відповідач до закінчення строку оренди попередив позивача про неможливість звільнення приміщень, і сторонами тривало узгодження питання щодо укладення додаткової угоди про користування відповідачем приміщеннями період з 18.04.2010р. по 30.04.2010р., у зв'язку з цим суд приходить до висновку, що стягнення з відповідача неустойки за вказаний період у подвійному розмірі орендної плати є необґрунтованим і, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про сплату відповідачем орендної плати в зазначений період, з останнього необхідно стягнути таку орендну плату, розмір якої складає: 5 036,07 грн. (розмір орендної плати за один день) х 13 днів (в період з 18.04 по 30.04) = 65 468,91 грн.
Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача 65 468,91 грн. орендної плати за користування приміщенням у період з 18.04.2010р. по 30.04.2010р.
Слід зазначити, що укладеною між сторонами орендною угодою від 26.08.2008р. № 08/08-33/34ВКН-IFR-KRAFTE не встановлені терміни повернення відповідачем позивачу приміщень після закінчення строку оренди.
Проте, у відповідності до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктами 1.4, 4.6.1 орендної угоди встановлено, що передача орендарем приміщення після припинення дії договору орендодавцю відповідно оформлюється двостороннім актом приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи, такий акт повернення орендованого приміщення був направлений відповідачем по пошті на адресу позивача тільки 26.05.2010р. та підписаний останнім 29.05.2010р.
Таким чином, вимоги позивача по стягненню неустойки за період з 01.05.2010р. по 29.05.2010р. правомірні, обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, тому підлягають задоволенню. Розмір неустойки за вказаний період складає: 10 072,14 грн. (подвійний розмір орендної плати за один день) х 29 днів (в період з 01.05 по 29.05) = 292 092,06 грн.
Відносно заявлення позивачем вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 15 177,49 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати у січні 2010 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 2.6 орендної угоди встановлено, що усі платежі згідно цього договору здійснюються передплатою протягом п'яти робочих днів першого місяця кварталу, за який проходить оплата.
Матеріалами справи підтверджується, що 11.01.2010р. відповідач отримав від позивача рахунок на оплату від 06.01.2010р. № 2 на суму 398 292,20 грн., який зобов'язаний був оплатити до 12.01.2010р. Проте, відповідач оплатив зазначений рахунок двома частинами, а саме першу частину в розмірі 309 086,24 грн. - 16.03.2010р., другу частину в розмірі 89 205,96 грн. - 13.04.2010р., отже прострочив сплату орендної плати.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 551 вказаного Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Підпунктом (с) пункту 4.1.1 (ііі) орендної угоди встановлена пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов'язань, за кожний день прострочення від суми порушеного зобов'язання по будь-якому з вищезазначених платежів, якщо вони прострочені більш ніж на 14 днів від обумовленої дати сплати. Дана умова договору повністю узгоджується з вимогами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Таким чином, вимоги позивача по стягненню з відповідача пені у розмірі 15 177,49 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати правомірні, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному розмірі.
Щодо заявлення позивачем до стягнення з відповідача 369 730,88 грн. вартості пошкодженого майна, а саме повернення приміщень у неналежному технічному стані після закінчення договору оренди та 85 996,96 грн. вартості професійних послуг понесених позивачем у зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення орендованого приміщення та його технічного стану, суд зазначає наступне.
Вказані суми за своєю правовою природою є збитками.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Також стаття 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включає: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншім суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесених стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Здійснена позивачем оцінка начебто завданих відповідачем збитків орендованим приміщенням не проводилась у встановленому законом порядку. Надані позивачем копія акту обстеження стану приміщення після завершення оренди та комерційна пропозиція по ремонту офісних приміщень в обгрунтування позовних вимог щодо стягнення 369 730,88 грн. вартості пошкодженого майна, не є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки, по-перше, при обстеженні приміщення та складенні акту був відсутній представник відповідача; по-друге, акт обстеження приміщення разом з „незалежними підрядними організаціями” не є передбаченим законодавством методом оцінки завданих збитків. „Незалежні підрядні організації” не є уповноваженими організаціями, які мають повноваження проводити оцінку стану об'єктів нерухомості.
У відповідності до нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення експертиз, завданням будівельно-технічної експертизи, зокрема, є визначення вартості різного роду будівель та споруд; визначення вартості різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт та ін.); визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зношення, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини, які їх викликали та ін.).
Отже, з викладеного вбачається, що для оцінки вартості пошкодженого нерухомого майна необхідно проводити будівельно-технічну експертизу, яка б встановила розмір збитків з урахуванням зносу приміщень протягом строку оренди. На даний час можливість проведення такої експертизи втрачена по об'єктивним причинам, оскільки орендовані приміщення вибули з володіння відповідача і тривалий час знаходяться у володінні та розпорядженні позивача.
Згідно ст. 33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В статті 34 Господарського процесуально кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, позивачем не доведено допустимими та належними доказами вартість пошкодженого майна у розмірі 369 730,88 грн., тому суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.
Щодо стягнення вартості професійних послуг, понесених позивачем, то ним не доведено причинного зв'язку між порушеним зобов'язанням та понесеними збитками, а саме необхідність залучення професійних організацій для надання вказаних послуг, не доведено наявності шкідливих наслідків (понесення збитків у вигляді професійних послуг), не подано обґрунтованого розміру збитків - заявлених до стягнення професійних послуг. Тобто також не подано належних та допустимих доказів, які б обґрунтовано підтверджували правомірність таких вимог, у зв'язку з чим суд відмовляє у позові в частині стягнення 85 996,96 грн. вартості професійних послуг.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими що повністю підтверджуються матеріалами справи вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 65 468,91 грн. орендної плати за період з 18.04.2010р. по 30.04.2010р.; 292 092,06 грн. неустойки за несвоєчасне повернення приміщення за період з 01.05.2010р. по 29.05.2010р. та 15 177,49 грн. пені за несвоєчасне проведення розрахунків з орендної плати у січні 2010 року.
Разом з тим, за умовами укладеної між сторонами орендної угоди від 20.05.2008р. № 05/08-29IFR-KRAFTE (пункт 2.4), протягом п'яти робочих днів після підписання договору та на додачу до першої орендної плати орендар повинен сплатити орендодавцю забезпечувальний платіж у розмірі квартальної орендної плати за приміщення що становить 31 320,00 доларів США, що сплачується в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного обмінного курсу НБУ на день виставлення орендодавцем рахунку-фактури до сплати. Забезпечувальний платіж буде утримуватись орендодавцем протягом строку дії цього договору як забезпечення невиплати орендарем орендної плати або невиконання обов'язків за цим договором.
Факт сплати відповідачем позивачу вказаного забезпечувальний платіж у розмірі 255 321,00 грн. підтверджується рахунком позивача від 26.08.2008р. № 53, платіжним дорученням відповідача від 02.09.2008р. № 69, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Тому, враховуючи викладені обставини та виходячи з умов укладеної між сторонами орендної угоди, суд зменшує неустойку за несвоєчасне повернення приміщення у розмірі 292 092,06 грн. за період з 01.05.2010р. по 29.05.2010р. на суму сплаченого відповідачем позивачу забезпечувального платежу в розмірі 255 321,00 грн., у зв'язку з чим до стягнення підлягає неустойка в сумі 36 771,06 грн.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуально кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останні судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1 174 грн. 17 коп. витрат по державному миту та 31 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Крафт Фудз Україна” (42600, Україна, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Набережна, 28-А, ід. код 00382220) на користь Приватної компанії з обмеженою відповідальністю „Гоойоорд Б. В.” (Нідерланди, м. Амстердам) що діє через представництво Компанії „Гоойоорд Б. В.” в Україні (01030, Україна, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 52-А, ід. код 26600565) 65 468 грн. 91 коп. орендної плати, 36 771 грн. 06 коп. неустойки, 15 177 грн. 49 коп. пені, 1 174 грн. 17 коп. витрат по державному миту та 31 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову - відмовити.
СУДДЯ В. І. КІЯШКО
Повне рішення складено 18.04.2011р.