Іменем України
19 травня 2011 року справа № 5020-420/2011
За позовом Севастопольського транспортного прокурора
(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)
в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3),
Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя
(99001, м. Севастополь, вул. Г. Севастополя, 74)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство
«Севмортранс» (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 29)
про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 233497,76 грн.,
Суддя Лазарев С.Г.
Представники:
прокурор -Радулов А.Д., посвідчення №684;
позивача (Севастопольська міська Рада) -ОСОБА_1., довіреність №03-15/1124 від 01.04.2011;
позивача (Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя) -ОСОБА_2., довіреність №3922/9/10-0 від 27.09.2010;
відповідача -ОСОБА_3., довіреність б/н від 31.03.2011; ОСОБА_4., довіреність б/н від 31.03.2011.
Севастопольський транспортний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс»про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 233497,76 грн.
Ухвалою від 21.03.2011 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 233497,76 грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача на користь Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя та розірвати договір оренди земельної ділянки на підставі статті 651 Цивільного кодексу України та статей 31,32 Закону України «Про оренду землі».
В судовому засіданні 19.05.2011 прокурор позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити.
Позивач (Севастопольська міська Рада) у своїх поясненнях по суті спору просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вважає позивач, зобов'язання по сплаті орендної плати за земельну ділянку є податковим зобов'язанням, контролюючим органом та органом стягнення заборгованості з орендної плати є Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя, а тому спір є публічно-правовим та має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Щодо вимог про розірвання договору земельної ділянки, позивач зазначив, що відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення питань регулювання земельних відносин провадиться виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Питання про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.06.2005, укладеного між Севастопольською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс», на пленарному засіданні Севастопольської міської Ради не розглядалося, рішення з цього приводу не виносилось. Позивач просить позов в частині розірвання договору залишити без розгляду, оскільки прийняття судом рішення про розірвання договору без наявності рішення Севастопольської міської Ради, прийнятого на пленарному засіданні, є втручанням у виключні повноваження місцевого органу самоврядування.
Позивач (Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя) у своїх поясненнях до позовної заяви зазначив, що у відповідача в зв'язку з невиконанням умов договору оренди земельної ділянки виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 233497,76 грн., а також те, що дану справу можливо розглянути у господарсько-процесуальному порядку.
Відповідач у відзиві на позов щодо вимог про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки зазначив, що провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Проти позову в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Севастопольською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс», заперечує, просить в його задоволенні відмовити.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурору, представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Статті 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачають право звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Згідно статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, власні повноваження по розпорядженню землею здійснюють від імені Українського народу органи державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження по розпорядженню землями (окрім земель, наданих у приватну власність) у межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності є сільські, селищні, поселкові, міські ради в межах їх повноважень, визначених законом.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»та статтею 206 Земельного Кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
06.06.2005 між Севастопольською міською Радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс»(орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (далі -Договір), відповідно до якого відповідачеві надано у термінове платне користування земельну ділянку площею 4.2858 га, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Паршина, 29, в тому числі:
- ділянку №І площею 1,4193 га для благоустрою, озеленіння та утримання території колишнього кладовища;
- ділянку №2 площею 2,8665 га для обслуговування гаража з відкритою автостоянкою.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 в розмірі:
- на земельну ділянку №1 - 1,3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
- на земельну ділянку №2 - 1,3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно з пунктом 4.2 Договору розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою складає:
• ділянка №1 - 2059727 х 0,013=26776,45 грн.;
• ділянка№2 - 4375848 х 0,013=56886,02 грн.
25.09.2006 між Севастопольською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс»укладено договір про внесення змін в договір оренди земельної ділянки.
Згідно пунктів 2, 3 вказаного Договору, у пункті 4.2. Договору оренди земельної ділянки від 06.06.2005 внесено зміни в частині розміру орендної плати та строків її погашення. Таким чином, розмір річної орендної плати, з урахуванням внесених змін склав:
• ділянка №1 - 1868345 х 0,0ІЗх 0,1=2428,85 грн.;
• ділянка №2 - 5500804 х 0,013=71510,45 грн.
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного періоду. Нарахування розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Підпунктом «д»пункту 9.2.2 Договору визначено, що орендар зобов'язаний вчасно вносити орендну плату у відповідності із розділом 4 Договору і щорічно надавати орендодавцю довідку про платежі по орендній платі за минулий рік, завірену податковою інспекцією.
Договір укладений строком до 01.10.2028 (пункт 3.1 Договору).
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі»оренда плата за землю - це платіж, якій орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. Розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди
Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державна податкова адміністрація у місті Севастополі підпорядкована Державній податковій адміністрації України та є органом виконавчої влади.
Спільним наказом Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 31.03.00р. №68/27/146 на органи Державної податкової служби покладено здійснення контролю за перерахуванням орендної плати за користування земельними ділянками.
Контроль за надходженням коштів, що підлягають внесенню до бюджету, на території Нахімовського району міста Севастополя здійснює Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя.
22.01.2010 відповідачем надано до Державної податкової інспекці у Нахімовському районі міста Севастополя податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки, в якій відповідачем самостійно визначено суму зобов'язання з орендної плати на2010 рік за користування земельною ділянкою, загальною площею 4, 2858 га, розташованою по Паршина, 29 в місті Севастополі. Згідно зазначеної декларації річний розмір орендної плати склав 277255,48 грн., розмір щомісячного платежу ТОВ АТП «Севмортранс»склав 23104,62 грн.
25.01.2010 відповідачем надано до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки, в якій відповідачем самостійно визначено суму зобов'язання з орендної плати на 2011 рік за користування земельною ділянкою, загальною площею 4, 2858 га, розташованою по Паршина, 29 в місті Севастополі. Згідно зазначеної декларації річний розмір орендної плати склав 277255,48 грн., розмір щомісячного платежу Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс»склав 23104,62 грн.
Відповідачем з квітня 2010 року орендна плата своєчасно не вноситься, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати, на загальну суму 233497,76 грн., в тому числі - заборгованість з орендної плати в сумі 231046,27 грн. та пеня - 2451,49 грн., що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що між позивачем Севастопольською міською Радою та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс»був укладений договір оренди земельної ділянки.
Предметом спірних правовідносин є орендна плата, сплата якої визначена умовами договору землі.
Доводи Севастопольської міської Ради про порушення правил підвідомчості справ господарським судам України при розгляді даного спору є помилковими, оскільки з огляду на приписи статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин щодо виконання умов господарського договору, справа підвідомча господарському суду.
Дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.04.2010 по справі №6/147 та у постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2010 по справі №25/287-09.
Прокурор у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за земельну ділянку на користь Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя.
Сторонами Договору є Севастопольська міська Рада та Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс», на Державну податкову інспекцію у Нахімовському районі міста Севастополя покладений лише обов'язок контролю за надходженням коштів, що підлягають внесенню до бюджету, на території Нахімовського району міста Севастополя.
Захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом покладає на нього обов'язок довести, що його цивільне право порушене, не визнається чи оспорюється відповідачем і що саме йому належить право вимоги.
Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя не може заявляти до відповідача вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати, оскільки не є стороною договору.
Відсутність факту порушення права позивача чи взагалі суб'єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову в позові.
Дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2011 по справі №2-16/5139-2008.
Таким чином, позов Севастопольського транспортного прокурора в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки, укладеним між Севастопольською міською Радою і Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс», на користь Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя, задоволенню не підлягає.
Зазначені вище вимоги має право заявляти Севастопольська міська Рада.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі»оренда плата за землю - це платіж, якій орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. Розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до пункту «в»статті 96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно платити земельний податок або орендну плату.
В процесі розгляду справи відповідачем частково була погашена заборгованість з орендної плати за договором в розмірі 162212,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 53, 54, 79, 80, 93, 94).
На підставі викладеного, з відповідача підлягає стягненню на користь Севастопольської міської Ради заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки, укладеним між Севастопольською міською Радою і Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс», в розмірі 68834,15 грн. і пеня в розмірі 2451,49 грн.
Прокурором також заявлена вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.06.2005, укладеного між Севастопольською міською Радою і Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс».
Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, для виникнення права орендного користування необхідна наявність юридичного складу, а саме -рішення компетентного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади та договір оренди земельної ділянки, який укладається на підставі вказаного рішення.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В свою чергу, згідно статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Отже, згідно норм чинного законодавства, для вчинення правочину, у тому числі договору, необхідне волевиявлення сторін. При цьому, оскільки місцеві ради, як орендодавці землі, є колегіальними органами, а відповідно до вимог чинного законодавства договори оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності укладаються на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, таке рішення є способом волевиявлення цієї особи (органу) на укладення договору.
Припинення договору шляхом його розірвання також є правочином в силу норм статті 202 Цивільного кодексу України. Відтак, для вчинення правочину щодо розірвання договору оренди земельної ділянки за згодою сторін має бути волевиявлення обох сторін такого договору, а щодо розірвання договору на вимогу однієї сторони -волевиявлення цієї сторони договору.
Відповідно до пункту 12.3 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання за:
- взаємною згодою сторін;
- за рішенням суду на вимогу однією із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором;
- з інших підстав, визначених законами України.
Згідно з пунктом 12.4 Договору орендодавець може розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема, у випадку несплати орендарем протягом З місяців орендної плати в повному обсязі.
Пунктом 13.7 Договору також встановлено, що у випадку, якщо орендар протягом строків, визначених в договорі не виконав частину чи всі умови та обов'язки, передбачені в ньому, то договір розривається з вини та за рахунок орендаря в порядку, зазначеному у вказаному договорі.
Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Згідно з рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 №04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»у вирішенні спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати слід виходити з того, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренди землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків встановлених умовами договору.
Порядок розірвання господарських договорів встановлений у статті 188 Господарського кодексу України, згідно якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Орендодавцем за договором оренди земельної ділянки від 06.06.2005 є Севастопольська міська Рада. Позов про розірвання цього договору було подано Севастопольським транспортним прокурором. Рішення ради з цього приводу не приймалося.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26, пункту 21 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Пунктом «а»частини першої статті 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста.
Як встановлено у статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Згідно статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, рішення (волевиявлення) про розірвання договору оренди земельної ділянки має бути прийняте безпосередньо Севастопольською міською радою, як стороною спірного договору оренди земельної ділянки, на пленарному засіданні в передбаченому законом та регламентом ради порядку.
Оскільки відсутнє рішення заінтересованої особи про дострокове розірвання договору, таке волевиявлення не могло бути заперечене (не прийняте) іншою стороною договору.
Відтак прокурор звернувся до суду за захистом права, яке не виникло, і внаслідок цього не могло бути порушене відповідачем. В свою чергу, відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Дана правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України по справі №5020-4/125-1/060-6/108-3/378 від 14.06.2010, №2-21/2725.1-2006 від 26.07.2006, №2/441 від 17.11.2009, №38/204-08 від 22.01.2009.
Отже, враховуючи те, що відповідач приймає заходи щодо погашення заборгованості з орендної плати, а також те, що сторона по договору -Севастопольська міська Рада не підтримує вимогу прокурора про розірвання договору, вважає її передчасною і такою, що була заявлена прокурором з перевищенням його повноважень, суд вважає що позов Севастопольського транспортного прокурора в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.06.2005, укладеного між Севастопольською міською Радою і Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс», задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 43, 49, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. В позові Севастопольському транспортному прокурору в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс»на користь Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки, укладеним між Севастопольською міською Радою і Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс», відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс» (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 29, код ЄДРПОУ 30394093, р/р 26009255581051 в СФ КБ «ПриватБанк», МФО 324935) на користь Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845, відомості про розрахункові рахунки відсутні) 71285,64 грн., з яких: 68834,15 грн. -заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки, укладеним між Севастопольською міською Радою і Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс», 2451,49 грн. -пеня.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В позові Севастопольському транспортному прокурору в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Севастопольською міською Радою і Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс», відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс» (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 29, код ЄДРПОУ 30394093, р/р 26009255581051 в СФ КБ «ПриватБанк», МФО 324935) в доход Державного бюджету України (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу: 22090200) державне мито в розмірі 712,85 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство «Севмортранс» (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 29, код ЄДРПОУ 30394093, р/р 26009255581051 в СФ КБ «ПриватБанк», МФО 324935) в доход Державного бюджету України (р/р 31212264700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район м. Севастополя, банк отримувача: ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код бюджетної класифікації: 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.Г. Лазарев
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 23.05.2011