"18" травня 2011 р.Справа № 12/17-800-2011
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ";
до відповідачів: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Степана Олійника";
2. товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська"
про стягнення 152776,57 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -довіреність №21-03/11 від 21.03.2011р.
від відповідача 1: не з'явився.
від відповідача 2: не з'явився.
Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ" (надалі -ТОВ "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ"), звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Степана Олійника" (надалі - ТОВ "Агрофірма імені Степана Олійника") та товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська"(надалі - ТОВ "Агрофірма Чорноморська") в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором фінансового лізингу №L2632-06/08 від 12.06.2008 р. в сумі 152776,57 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-800-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.05.2011р. строк розгляду справи продовжено до 19.05.2011р.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідачі були належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за їх юридичними адресами, підтвердженими даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.03.2011р. та 29.03.2011р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не з'явились, відзивів на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представника позивача, суд встановив наступне:
12 червня 2008 року між позивачем (лізингодавець) та відповідачем-1 (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L2632-06/08 (надалі договір).
За умовами якого Лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації Додаток №2 до договору, а Лізингоодержувач (відповідач-1) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього говору, п.1.1 договору.
На виконання умов договору позивач придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу-1, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу.
Відповідач-1 в порушення умов договору, належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 152776,57 грн. за наступним рахунком № L2632-06/08/r від 13.03.2009р.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії договору та пов'язані з ним.
Згідно п.п.5.1 та 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Пунктом п. 5.3 Загальних умов передбачено, що лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та тримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
Як зазначає позивач - відповідач-1 з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався. Таким чином, відповідач порушив зобов'язання за договором.
Крім того, з метою забезпечення виконання ТОВ "Агрофірма імені Степана Олійника" умов Договору лізингу між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та ТОВ "Агрофірма Чорноморська" 12.06.2008 р. був укладений договір поруки (надалі - Договір поруки).
Згідно до п.п. 1.2, 2.1, 2.4, 3.1 Договору поруки ТОВ "Агрофірма Чорноморська" (надалі - Поручитель):
Згідно п. 1.2. Договору поруки, Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Лізингодавцем (Позивачем) відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача (Відповідача-1), які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Договором лізингу, а також виконати інші умови Договору лізингу в повному обсязі.
Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, у випадку невиконання Лізингоодержувачем (Відповідачем-1) взятих на себе зобов'язань за Договором лізингу, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Лізингодавцем (Позивачем) у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач (Відповідач-1), включаючи сплату основного боргу за Договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.
Пунктом 2.4 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання Лізингоодержувачем (Відповідачем-1) боргових зобов'язань перед Лізингодавцем (Позивачем) за Договором лізингу, Лізингодавець (Позивач) має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.
Згідно п. 3.1. Договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань по Договору Лізингу, Поручитель і Лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед Лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України.
На підставі того, що Відповідачем 1 були порушені умови Договору лізингу Позивач на підставі Договору поруки, 05.08.2010 р. звернувся до Поручителя з листом-вимогою про виконання боргових зобов'язань Лізингоодержувача (Відповідача-1) в повному обсязі. Вимоги Позивача не були виконані Поручителем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх договірних зобов'язань, позивач був вимушений звернутись до суду за відновленням своїх порушених прав.
Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”та п.п.5.1, п.п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
А згідно п. 5.3 Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та тримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
Припис ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, передбачає, що до складу лізингових платежів можуть включатися: сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Частина 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”передбачає, що за договором Фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником . зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Відповідачі відзиву на позовну заяву не надали, позицію по даній справі не висловили.
Доказів належного виконання зобов'язань на день розгляду справи відповідачі суду не надали, позовні вимоги не оспорили, отже, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок відповідачів солідарно.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов - задовольнити.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Степана Олійника" (67020, Одеська область, Миколаївський район, с. Левадівка, вул. Леніна, ЄДРПОУ 30130062) та товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" (67624, Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Центральна, 25, ЄДРПОУ 05528898) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, ЄДРПОУ 34480657) 152776,57 грн. - заборгованість за договором фінансового лізингу №L2632-06/08 від 12.06.2008 р.; 1527,77 грн. - державного мита; 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення підписане 20.05.2011 р.
Суддя Цісельський О.В.