01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" травня 2011 р. Справа № 17/040-11
За позовом Київської обласної філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”
до Акціонерного товариства закритого типу „Пересувна механізована колона № 55”
про стягнення 2 707,07грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1. (дов. № 94 від 25.01.2010р.);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Київська обласна філія Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (далі - позивач) звернулася з позовом до Акціонерного товариства закритого типу „Пересувна механізована колона № 55” (далі - відповідач) про стягнення 2 707,07грн. заборгованості, з яких: 2 560,98грн. основного боргу, 77,25грн. пені, 57,19грн. інфляційних втрат та 11,65грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за типовим договором про надання послуг електрозв'язку № 73 від 10.06.2002р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2011р. порушено провадження у справі № 17/040-11, розгляд справи призначено на 22.04.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2011р. розгляд справи відкладено на 16.05.2011р.
В судовому засіданні 16.05.2011р. від представника позивача надійшов уточнений розрахунок сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат (а.с. 53, 67-69 ), який прийнято судом.
У судовому засіданні 16.05.2011р. представник позивача підтримав позов повністю.
Представник відповідача в судові засідання 22.04.2011р. та 16.05.2011р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
10.06.2002р. між Київською обласною філією Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (Підприємство зв'язку) та Акціонерним товариством закритого типу „Пересувна механізована колона № 55” (Споживач) укладено типовий договір про надання послуг електрозв'язку № 73, за умовами якого підприємство зв'язку зобов'язалося надавати споживачу послуги телефонного зв'язку, а споживач -своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати: з поданням рахунків. Розрахунок за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років (п. 7.1. договору).
Суд встановив, що за період з листопада 2009р. по жовтень 2010р. позивачем надано відповідачу телекомунікаційні послуги за типовим договором про надання послуг електрозв'язку № 73 від 10.06.2002р. на загальну суму 4 009,93грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання п. 4.5. договору про надання послуг електрозв'язку № 73 від 10.06.2002р. виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури на загальну суму 4 009,93грн. (а.с. 17-36).
Про належне виконання позивачем договірних зобов'язань також підтверджується відсутністю претензії та вимог відповідача щодо якості наданих позивачем послуг електрозв'язку.
Відповідач за отримані за період з листопада 2009р. по жовтень 2010р. послуги розрахувався частково на суму 1 448,95грн., що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль” № СН-0000-150-03/25/365 від 13.05.2011р. (а.с. 70), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 2 560,98грн. (4 009,93грн. -1 448,95грн.), що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль” № СН-0000-150-03/25/365 від 13.05.2011р. (а.с. 70).
Предметом позову є вимога про стягнення 2 560,98грн. основного боргу за типовим договором про надання послуг електрозв'язку № 73 від 10.06.2002р., який виник за період з листопада 2009р. по жовтень 2010р., 77,25грн. пені, 57,19грн. інфляційних втрат та 11,65грн. 3 % річних.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що, на виконання п. 2.1.1. договору про надання послуг електрозв'язку № 73 від 10.06.2002р., позивач за період з листопада 2009р. по жовтень 2010р. надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 4 009,93грн.; на виконання, п. 4.5. договору про надання послуг електрозв'язку № 73 від 10.06.2002р., позивач виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури на загальну суму 4 009,93грн. (а.с. 17-36); відповідач, в порушення п. 4.5. договору, за отримані від позивача послуги розрахувався частково на суму 1 448,95грн., що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль” № СН-0000-150-03/25/365 від 13.05.2011р. (а.с. 70), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 2 560,98грн. (4 009,93грн. -1 448,95грн.), що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль” № СН-0000-150-03/25/365 від 13.05.2011р. (а.с. 70).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 560,98грн. основного боргу підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання послуг електрозв'язку № 73 від 10.06.2002р., позивачем за період з 01.06.2010р. по 01.05.2011р. нарахована пеня в сумі 77,25грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.8. договору сторонами погоджено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 53), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 01.06.2010р. по 01.05.2011р. становить загалом 339,50грн. Враховуючи те, що суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення з відповідача 77,25грн. пені підлягає задоволенню в розмірі 77,25грн. пені.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання послуг електрозв'язку № 73 від 10.06.2002р., позивачем за період з 21.03.2010р. по 30.04.2011р. також нараховано 57,19грн. інфляційних втрат та 11,65грн. 3 % річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене та періоди виникнення зобов'язань щодо сплати кожної частини основного боргу окремо, яка підлягає стягненню за договором про надання послуг електрозв'язку № 73 від 10.06.2002р., арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 21.03.2010р. по 30.04.2011р. складає 70,47грн. 3 % річних. Враховуючи те, що суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення з відповідача 11,65грн. 3 % річних підлягає задоволенню в розмірі 11,65грн. 3 % річних.
Пунктом 1.14. постанови Правління Національного банку України „Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” № 480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.
Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Відповідно до наказу Державного комітету статистики України „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін” № 265 від 27.07.2007р. розрахунки індексу інфляції за місяць, квартал, період з початку року тощо проводяться шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2010р. у справі № 3/111-10.
Враховуючи положення вищезазначених норм, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період в частині застосування індексації за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.04.2010р. по 30.04.2011р. складає 238,77грн. Враховуючи те, що суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення з відповідача 57,19грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в розмірі 57,19грн. інфляційних втрат.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2 560,98грн. основного боргу, 77,25грн. пені, 57,19грн. інфляційних втрат та 11,65грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Пересувна механізована колона № 55” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 8-А; код ЄДРПОУ 01037175) на користь Київської обласної філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (02098, м. Київ, Дарницький р-н., просп. Павла Тичини, буд. 6; код ЄДРПОУ 01184901) 2 560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень) 98 коп. основного боргу, 77 (сімдесят сім гривень) 25 коп. пені, 57 (п'ятдесят сім гривень) 19 коп. інфляційних втрат, 11 (одинадцять гривень) 65 коп. 3 % річних, 102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 18.05.2011р.