ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19 травня 2011 р. Справа № 5010/813/2011-з-9/34
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль А.В.", вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004
про визнання недійсними договорів про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську від 08.07.2010 року № 251/04-12, № 252/04-12, № 253/04-12
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність б/н від 04.05.2011 року)
Від відповідача: ОСОБА_2 - спеціаліст 1-ї категорії юридичного відділу, (довіреність № 1834/01-17/64-в від 01.11.2010 року; паспорт серія НОМЕР_1 від 05.12.2003 року)
Заявлено вимогу про визнання недійсними договорів про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську від 08.07.2010 року № 251/04-12, № 252/04-12, № 253/04-12, укладених між Івано-Франківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текстиль А.В.".
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Між ТзОВ "Текстиль-А.В." та Івано-Франківською міською радою 08.07.10 року укладено три договори про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську від 08.07.2010 року № 251/04-12, № 252/04-12, № 253/04-12, предметом яких є користування земельними ділянками для влаштування автостоянок на вул. Ребета, 3 у м. Івано-Франківську.
Пунктами 3 вказаних договорів передбачено, що відшуодування здійснюється у грошовій формі. Розмір відшкодування прирівнюється до розміру орендної плати за земельну ділянку раніше укладеного договору оренди землі, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.
Із посиланням на ст. 203, 215 ЦК України позивач просить суд визнати вказані договори недійсними, оскільки вони не відповідають вимогам Земельного кодексу України та Закону України "Про плату за землю", оскільки вказаними нормативними актами не передбачено встановлення такого виду користування землею, який обумовлений оспорюваними договорами, а також не передбачено відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель.
Представник позивача також зазначив, що оспорювані договори укладені на період з 10.07.08 року до моменту державної реєстрації поновленого договору оренди землі. Тобто оспорювані договори врегульовують позодоговірні відносини.
Представник позивача зазначив, що підставою для визнання недійсними договорів є те, що неправомірно проведено розрахунок розміру відшкодування на основі нормативної грошової оцінки землі.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, подав суду письмовий відзив на позов та просив суд в позові відмовити. В обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що п. 2 рішення сесії ХХV Івано-Франківської міської ради від 07.06.05 року "Про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель в Івано-Франківську" встановлено, що з дня прийняття рішення про передачу в оренду земельної ділянки і до дня державної реєстрації договору оренди землі землекористувач сплачує за окремою угодою Івано-Франківській міській раді втрати від недоотримання коштів за користування земельною ділянкою у розмірах орендної плати згідно з розрахунком нормативної грошової оцінки землі та затверджених ставок орендної плати.
Із посиланням на приписи ст. 144 Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 648 ЦК України представник відповідача зазначив, що оспорювані договори укладені на підставі чинного акта органу місцевого самоврядування, обов"язкового для сторони.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд втановив наступне.
Між ТзОВ "Текстиль-А.В." та Івано-Франківською міською радою 08.07.10 року укладено три договори про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську від 08.07.2010 року № 251/04-12, № 252/04-12, № 253/04-12, предметом яких є користування земельними ділянками для влаштування автостоянок на вул. Ребета, 3 у м. Івано-Франківську.
Договір укладено на період з 10.07.08 року до моменту державної реєстрації поновленого договору оренди земельної ділянки (п. 2 Договорів).
Відшкодування здійснюється у грошовій формі. Розмір відшкодувань прирівнюється до розміру орендної плати за земельну ділянку раніше укладеного договору оренди землі, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки (п. 3 Договорів).
Предметом позову є вимога про визнання вищевказаних договорів недійсними.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади використання природних ресурсів.
Відповідно до розділу 15 Земельного кодексу України право користування землею здійснюється у формі: права постійного користування земельною ділянкою та права оренди земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Призначення нормативної грошової оцінки полягає у використанні її результатів для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").
В спірному випадку, як вбачається з умов договорів, розмір відшкодувань прирівняно до розміру орендної плати за земельну ділянку раніше укладеного договору оренди землі, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка землі була затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.08 року "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська".
Однак, постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.09 року, яка згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.10 року набрала законної сили, визнано незаконним п. 2 рішення ХХІХ сесії V скликання Івано-Франківської міської ради від 10.07.08 року "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська", якими нормативну грошову оцінку земель міста введено в дію з дати прийняття цього рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що положення договорів про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель не відповідають актам цивільного та земельного законодавства. В спірному випадку розрахунок відшкодування втрат здійснено Івано-Франківською міською радою на підставі нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням ради, яке скасовано в судовому порядку. Крім того, Земельним кодексом України та іншими актами законодавства не передбачено такого виду користування землею та підстави для плати за землю, які визначені оспорюваними договорами.
Судом також враховано, що рішенням ХХV сесії четвертого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 07.06.05 року "Про відшкодування втрат від недоотриманих коштів за використання земель в м. Івано-Франківську" встановлено, що з дня набуття права власності на будівлі та споруди і до дня видачі документа на землекористування (власність), користувач (власник) сплачує за окремою угодою Івано-Франківській міській раді втрати від недоотримання коштів за користування земельною ділянкою у розмірах земельного податку, нарахованого і підтвердженого відповідною довідкою про розрахунок нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п. 2 Рішення з дня прийняття рішення про передачу в оренду земельної ділянки і до дня державної реєстрації договору оренди землі, землекористувач сплачує за окремою угодою Івано-Франківській міській раді втрати від недоотримання коштів за користування земельною ділянкою у розмірах орендної плати згідно розрахунку нормативної грошової оцінкиземлі та затверджених ставок орендної плати.
Відповідно до п. 3 Рішення якщо відсутні дані про розмір земельної ділянки та її вартість, плата за фактичне використання землі (відшкодування збитків) встановлюється в розмірах земельного податку від загальної площі приміщень, розташованих на вказаних землях, із застосуванням відповідних коефіцієнтів: для житлового фонду - 1, для нежитлових приміщень (крім складських приміщень) - 2, для складських приміщень - 3.
З урахуванням того, що суду не подано доказів знаходження об"єктів нерухомості на спірних земельних ділянках, застосуванню підлягав би п. 2 вищевказаного рішення ради. Проте, суду не подано доказів прийняття радою рішення про передачу в оренду земельних ділянок як того вимагає вищевказаний пункт та земельне законодавство. Отже, оспорювані договори суперечать зазначеному вище рішенню ради та земельному законодавству.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем належними та допустимими доказами доведено порушення його законних прав та інтересів. Позовні вимоги є обгрунтованими та підставними. Позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 19, 92, 124 Конституції України, ст. 201, 206 Земельного кодексу України, ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, Законом України "Про плату за землю", ст. 33, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль А.В.", вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 23922044) до відповідача: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (код ЄДРПОУ 33644700) про визнання недійсними договорів про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську від 08.07.2010 року № 251/04-12, № 252/04-12, № 253/04-12.
Визнати недійсним договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську від 08.07.2010 року № 251/04-12, укладений між Івано-Франківською міською радою (код ЄДРПОУ 33644700) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текстиль-А.В." (код ЄДРПОУ 23922044).
Визнати недійсним договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську від 08.07.2010 року № 252/04-12, укладений між Івано-Франківською міською радою (код ЄДРПОУ 33644700) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текстиль-А.В." (код ЄДРПОУ 23922044).
Визнати недійсним договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Івано-Франківську від 08.07.2010 року № 253/04-12, укладений між Івано-Франківською міською радою (код ЄДРПОУ 33644700) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текстиль-А.В." (код ЄДРПОУ 23922044).
Стягнути з відповідача Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (код ЄДРПОУ 33644700) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль А.В.", вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 23922044): 255 грн. (двісті п"ятдесят п"ять грн.) - витрат по сплаті державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Фанда О. М.
Повне рішення складено 23.05.11 року
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Олейняш Е. М. 23.05.11