17.05.2011 Справа №5008/214/2011
За позовом державного підприємства „Брустурянське лісомисливське господарство”, с. Лопухів Тячівського району
до малого приватного підприємства „Ельдорадо”, с. Ганичі Тячівського району
до Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, м. Ужгород
про визнання недійсними договору №46 від 26.11.03 з доповненнями та змінами від 30.12.03 та договору №52 від 12.08.04,
Суддя -Ващиліна Н.М.
Представники:
від позивача -ОСОБА_1., представник по довіреності б/н від 04.02.11;
від відповідача 1 -ОСОБА_2., представник по довіреності №11 від 09.04.11;
від відповідача 2 -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: державним підприємством „Брустурянське лісомисливське господарство” заявлено позов до малого приватного підприємства „Ельдорадо” та до Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсними договору №46 від 26.11.03 з доповненнями та змінами від 30.12.03 та договору №52 від 12.08.04.
Позивач просить задоволити позов з мотивів, викладених у позовній заяві. Зокрема, наголошує на тому, що договори №46 від 26.11.03 з доповненнями та змінами від 30.12.03 та №52 від 12.08.04 укладені з порушенням законодавства; що фактичний об'єм робіт, передбачений договорами, відповідачем не виконано. Просить суд відновити порушені строки позовної давності, оскільки він пропущений з поважних причин: вказані обставини стали відомі позивачу тільки під час зміни керівництва.
Відповідач 1 подав письмові заперечення проти позову (а. с. 77-113), а також заяву про застосування строку позовної давності. Зокрема, вказує на те, що позов про визнання недійсними спірних договорів вже був предметом судового розгляду у справі господарського суду Закарпатської області №5/134, рішенням якого від 08.02.11 в позові відмовлено у зв'язку із спливом позовної давності; крім того, є рішення господарського суду Закарпатської області у справі №5/15 від 26.07.06, яким задоволено позов малого приватного підприємства „Ельдорадо” про стягнення з державного підприємства „Брустурянське лісомисливське господарство” заборгованості за виконані роботи по будівництву автодороги та чотирьох дерев'яних мостів та території Турбатського лісництва; факт проведення відповідачем робіт по спірним договорам підтверджено також висновком №300 судової будівельно-технічної експертизи від 13.07.06 тощо.
Відповідач 2 подав письмові пояснення (а. с. 116, 117); вважає звинувачення у безконтрольності та вимогу нести солідарну відповідальність з відповідачем 1 безпідставне.
Розглянувши матеріали справи,
заслухавши представників сторін,
Державне підприємство „Брустурянське лісомисливське господарство” звернулось із позовом до малого приватного підприємства „Ельдорадо” та до Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсним договорів на будівництво автодороги лісогосподарського призначення №46 від 26.11.03 з доповненнями та змінами від 30.12.03 та №52 від 12.08.04, які укладені між державним підприємством „Брустурянське лісомисливське господарство” (замовник) та малим приватним підприємством „Ельдорадо” (підрядник), і предметом яких є будівництво автодороги лісогосподарського призначення на території Турбатського лісництва та чотирьох мостів.
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що вищезазначені договори суперечать положенням чинного законодавства України, а тому згідно ст. 215 Цивільного кодексу України є підстави вважати для визнання їх недійсними.
Ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Положеннями частини 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов договору. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Спірні договори вже були предметом дослідження господарських судів різних інстанцій.
Так, рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.07.2006р. у справі №5/15 за позовом малого приватного підприємства „Ельдорадо” до державного підприємства „Брустурянське лісомисливське господарство” задоволено позов про стягнення заборгованості за виконані роботи по спірним договорам.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.01.2007р. по справі №5/429(5/15), прийнятим в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України, скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 26.07.2006р. по справі №5/15 про задоволення позову та прийнято нове рішення, яким у позові малого приватного підприємства „Ельдорадо” до державного підприємства „Брустурянське лісомисливське господарство” про стягнення 696195,00 грн. заборгованості відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2007р. №5/429(5/15) вказане рішення скасоване, а рішення господарського суду Закарпатської області від 26.07.2006р. по справі №5/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2008р. у даній справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.3007р. у справі №5/429(5/15) залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.03.2008р. у справі №5/15 затверджено мирову угоду сторін від 21.03.2008р. про погашення заборгованості між державним підприємством „Брустурянське лісомисливське господарство” та малим приватним підприємством „Ельдорадо” у добровільному порядку.
У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три року (ст. 257 Цивільного кодексу України).
За приписом ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем (малим приватним підприємством „Ельдорадо”) є підставою для відмови у позові.
Ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Матеріали цієї справи, а також рішення господарського суду Закарпатської області у справі №5/115 від 27.06.06 свідчать про те, що відповідач 1 у повному обсязі, починаючи з дати укладення договорів (2003 рік)володів достатньою інформацією щодо обставин їх укладення, виконання, наявність чи відсутність у позивача ліцензії на діяльність у сфері будівництва, наявність проектно-кошторисної документації тощо. Крім того, спори з приводу виконання вищевказаних договорів виникли між позивачем і відповідачем, починаючи з 2006 року, а тому у всякому разі початок перебігу строку позовної давності при цих обставинах слід вважати 2006 р., отже, строк позовної давності, у межах якого може бути заявлено вимогу про визнання нечинними договорів на будівництво доріг та інженерних споруд №46 від 28.11.2003р. та №52 від 12.08.2004р., слід вважати таким, що сплинув у 2009 році.
Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки причини, які наводить позивач, суд не розцінює як поважні: по-перше, як уже зазначалось, про обставини укладення і виконання договорів йому було відомо по крайній мірі з 2006 року; по-друге, у відповідності до п. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган та особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (п. 3 ст. 92 ЦК України). Позивач не довів в установленому порядку, що його колишнє керівництво увійшло в змову із керівництвом малого приватного підприємства „Ельдорадо” з метою заволодіння бюджетними коштами в значних розмірах (заява про поновлення строків позовної давності, а. с. 29).
При таких обставинах позов задоволенню не підлягає.
Що стосується заперечень відповідача 1 (а. с. 38, 39), який просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, то в даному випадку підстав для припинення провадження у справі немає: рішення господарського суду у справі №5/134 від 08.02.2011р. постановлено у справі між державним підприємством „Брустурянське лісомисливське господарство” та малим приватним підприємством „Ельдорадо”; у даній справі є ще одна сторона - відповідач - Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85
Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні заяви про поновлення строків позовної давності відмовити.
2. В позові відмовити повністю.
3. Судові витрати віднести на позивача.
4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ващиліна Н.М
Повний текст рішення від 17.05.11 у відповідності до ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України складений та підписаний 20.05.11.