17.05.2011 Справа № 5008/392/2011
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Комфортбуд-4”, м. Ужгород
про стягнення суми 47191,31 грн.
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
від позивача - ОСОБА_1 - підприємець, ОСОБА_2 -адвокат (угода від14.04.11)
від відповідача - ОСОБА_3 (дов. від 16.05.11)
СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 60547,18 грн., в т.ч. 40670,00 грн. основного боргу та 19877,18 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну оплату отриманої продукції за поставлені пиломатеріали, згідно укладеного договору оптової купівлі-продажу матеріалів №007/2006 від 12.09.07.
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання згідно договору купівлі-продажу, у повному обсязі та у встановлений строк не розрахувався за поставлений йому товар, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість. У зв'язку з простроченням відповідачем оплати за товар позивач нарахував відповідачу пеню.
04.05.11 подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку із перерахуванням, просить стягнути з відповідача суму 6521,31 грн. штрафних санкцій (пені).
Відповідач не заперечив проти позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між позивачем (продавець по договору) та відповідачем (покупець по договору) укладено договір №007/2006 оптової купівлі-продажу матеріалів від 12.09.07 (далі - договір), згідно якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати відповідачу товари, визначені у п. 1.2. договору (найменування, кількість, ціна товару вказуються у накладних, які є невід'ємними частинами договору), а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар (п. п. 1.1., 1.2. договору).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач передав відповідачу товар на підставі наступних накладних: №68 від 10.10.08 - пиломатеріали хвойні обрізні на суму 20790,00 грн.; №72 від 22.10.08 - пиломатеріали хвойні обрізні та необрізні на суму 17184,00 грн.; №74 від 29.10.08 - пиломатеріали хвойні обрізні на суму 16196,40 грн., а відповідач на підставі довіреності серії ЯПЕ №478369/291 від 01.10.08 отримав вказаний товар.
Відповідно до п. 2 договору остаточний строк оплати товару протягом трьох банківських днів з моменту повної поставки товару.
Однак, як стверджує позивач, відповідач у повній мірі свої зобов'язання щодо оплати за товар не виконав, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість на суму 40670,00 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензіями №1 від 22.110.09, №2 від 25.08.10 та повідомленням №14 від 03.09.09 з вимогою погасити заборгованості, однак відповідач заборгованість у встановлений у претензіях строк не погасив.
Наявність заборгованості, у межах заявленої суми позовних вимог, відповідач не заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За несвоєчасну оплату відповідачем отриманих пиломатеріалів, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції, сума яких згідно розрахунку становить 6521,31 грн.
Однак, з аналізу договору встановлено, що сторони не погодили у даному договорі вид відповідальності у випадку не виконання договірних зобов'язань, тобто сторонами не було забезпечено виконання зобов'язання у вигляді пені, яка повинна сплачуватися у випадку прострочки платежу і не погоджено її розмір. Отже, у спірному випадку у позивача відсутнє право для нарахування відповідачу пені за прострочення платежу та подання позову про її стягнення.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволені вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 6521,31 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми 40670,00 грн. основного боргу.
Позовні вимоги у цій частині позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 406,70 грн. державного мита та 203,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Комфортбуд-4” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Проектна, 7А, код 33537230) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1):
- суму 40670,00 грн. основного боргу;
- суму 406,70 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 203,39 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Васьковський
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.05.10.