21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
17 травня 2011 р.
Справа 11/30/2011/5003
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Цеху
телекомунікаційних послуг № 15 Черкаської філії ВАТ "Укртелеком", м. Умань
до: закритого акціонерного товариства "Вінницявтормет", м. Вінниця
про стягнення 1129,83 грн.
Головуючий суддя Матвійчук В.В.
Cекретар судового засідання Павлова Т.С.
Представники
позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю № 2172 від 28.07.08;
відповідача: не з"явився
Заявлено позов про стягнення з закритого акціонерного товариства "Вінницявтормет" на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 15 Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" заборгованість за надані послуги електрозв'язку в сумі 1129, 83 грн..
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі договору № 977 від 09.03.2005 р. позивач надавав відповідачу безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку. Відповідно до п. 3.2.8 вказаного договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови та інші послуги, надані по телефону.
За період з 01.01.2009 р. по 15.10.2009 р. відповідачем вчасно не сплачувалася абонементна плата та не погашається заборгованість, в зв'язку із чим станом на 01.03.2011 р. утворилася заборгованість по абонементній платі за телефон, міжміські переговори в сумі 965, 09 грн. за період з 01.01.2009 р. по 15.10.2009 р..
Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 21.03.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 12.04.2011р. розгляд справи відкладено на 17.05.2011р.. При цьому, ухвала про відкладення слухання вручена відповідачу під розписку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №2072688. Слід зауважити, що вказана ухвала отримана останнім 20.04.2011 р.. Тобто у відповідача було вдосталь часу для захисту своїх прав та інтересів.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 цього Кодексу.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
09.03.2005 р. року між Черкаською філією відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” цех телекомунікаційних послуг № 6 (позивач, за договором Підприємство зв'язку) та закритим акціонерним товариством "Вінницявтормет" (відповідач, за договором Споживач) укладено договір № 977 про надання послуг електрозв'язку»).
Згідно з предметом даного договору Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.
Пунктом 3.2.8 договору визначено, що Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Розділом 4 цього договору визначено порядок розрахунків та оплату.
Так, п. 4.3 передбачає, що Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.
Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку в кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отриманні в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата з розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5. договору).
Представник Позивача пояснив, що рахунки Відповідачу надсилались простим листом. Відповідно до ч. 2 п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. № 720 у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду календарного місяця) абонент, (в даному випадку Відповідач) повинен завернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, свої зобов'язання за договором в частині забезпечення послугами зв'язку позивачем виконувались належним чином. За період з 01.01.2009 р. по 15.10.2009 р. відповідачу надано послуг зв'язку на суму 962, 45 грн..
Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 965,09 грн. заборгованості, нарахування якої відображено в доданому до позовної заяви розрахунку суми основного боргу. В даному розрахунку вказується, що за лютий 2009 р. відповідачу надано телекомунікаційні послуги на суму з ПДВ 91, 78 грн., тоді як в рахунку виставленому позивачу за вказаний період зазначається, що вартість послуг становить з ПДВ 89,14 грн.. Вказану обставину представник позивача в судовому засіданні 17.05.2011 р. пояснив як допущення описки в розрахунку суми основного боргу.
Відповідач свої зобов'язання виконує частково, загалом за період з 01.01.2009 р. по 15.10.2009 р. погасивши заборгованість в розмірі 388, 92 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.01.2009 р. та від 09.02.2009 р..
Таким чином, за відповідачем станом на 17.03.2011р. рахується заборгованість в розмірі 962,45 грн.. Наведене стверджується рахунками за телекомунікаційні послуги за вказаний період, розрахунком ціни позову та іншими матеріалами справи.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 962,45 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в стягненні 2, 64 грн. слід відмовити.
Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення 113 грн. 70 коп. інфляційних збитків та 51, 04 грн. 3% річних.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорі, він є боржником, що прострочив.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач як особа, що порушила грошове зобов'язання, повинен відшкодувати позивачу збитки від інфляції та три відсотки річних.
Перевіривши розрахунок пені, трьох відсотків річних та інфляційних збитків за допомогою бази даних “Законодавство України”, судом встановлено, що заявлені до стягнення суми є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.4-3, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Вінницявтормет" (вул. К. Маркса, 11, м. Вінниця, 21000, ідентифікаційний код - 00193068) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі цеху телекомунікаційних послуг № 15 Черкаської філії ВАТ "Укртелеком" (вул. Леніна, 6, м. Умань, 20300, код 00193068) - 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 45 коп. боргу, 51(п"ятдесят одну) грн. 04 коп. - 3 % річних, 113 (сто тринадцять) грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 101 (сто одну) грн. 76 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 45 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову в частині стягнення 2, 64 грн. боргу відмововити.
5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 травня 2011 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (20300, м. Умань, вул. Леніна, 6)
3 - відповідачу (21100, м. Вінниця, вул. К. Маркса, 11)