Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
"21" квітня 2008 р. 10 год. 30 хв. Справа № 12/99
Господарський суд Чернігівської області у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Лавриненко Л.М.
Суддів : Книш Н.Ю.
Фесюра М.В.
при секретарі Віктор Т.М.
за участю:
представника
позивача: Гузій Р.Б. - довіреність № 112-0107 від 10.01.2008 представник
представників
відповідача: Нужняк А.М. - довіреність № б/н від 19.07.2006 представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов
Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно", код ЄДРПОУ 00204048, вул. Щорса 78, м. Чернігів,14011
До відповідача: Національного банку України, вул. Інститутська 9, м. Київ, ,01601
Предмет спору: про визнання дій незаконними та визнання незаконною відмову в наданні індивідуальної ліцензії
Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 12/99 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно" до Національного банку України про визнання дії Національного банку України щодо відмови в наданні ліцензії на продовження законодавчо встановленого терміну розрахунків за зовнішньо економічним контрактом № Д736Д\0131 від 19.05.06р. з 17.12.06р. по 21.03.2007р. незаконними.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено ст. 58 Конституції України , Закон України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Інструкція « Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями».
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у наданих письмових поясненнях проти позовних вимог заперечує та вказує на те, що норми Інструкції « Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» і Порядок віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації , консигнації, комплексного будівництва , оперативного та фінансового лізингу , поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.02рю № 445, є нормативними актами , які мають рівну юридичну силу, не можуть суперечити один одному , оскільки мають різний предмет регулювання. Також відповідач зазначає, що оскільки позивач звернувся до Національного банку за видачею індивідуальної ліцензії 21.03.07р., то відповідно повинна застосовуватись Інструкція « Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» , в редакції , яка вступила в дію з 29.01.07р.
Позивач в судовому засіданні 21.04.08р. надав пояснення по справі в яких вказує на те, що ВАТ « Чернігівське Хімволокно» з метою одержання ліцензії НБУ вступило 24.01.07р. у правовідносини з державою в особі Міністерства економіки України , як того вимагав діючий на той час порядок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 445 від 30.03.02р. з подання заяви № 399-0107 від 22.01.07р. Попередня ліцензія на період з 19.10.06р. по 17.12.2006р. щодо продовження строків розрахунків за контрактом від 19.05.06р. була надана Національним банком України 10.01.07р. то з врахуванням часу необхідного для підготовки відповідних документів ,підприємство не мало можливості звернутись з заявою до Мінекономіки України раніше.
Відповідач у наданих суду в судовому засіданні 21.04.08р. письмових поясненнях вказує на те, що при розгляді пакету документів ВАТ « Чернігівське Хімволокно» щодо продовження законодавчо встановленого строку розрахунків з 17.12.06р. до 01.07.07р. за зовнішньоекономічним контрактом від 19.05.06р. № Д 736Д\0131 на суму 23240000 євро, Національним банком України розглядався весь період перевищення законодавчо встановленого строку і тому керуючись п.5.3 Інструкції позивачу була надана ліцензія на перевищення строків , установлених раніше тільки на період з 22.03.07р. до 01.07.07р. Часткової відмови в наданні ліцензії діюча редакція Інструкції не передбачає.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають значення для справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню , з наступних підстав :
19.05.06р. між позивачем та фірмою « Polimer Engineering GmbH “ ( Німеччина) було укладено контракт № Д736Д\0131 на поставку обладнання, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 1 від 19.07.06р., зміни від 25.10.06р. до додаткової угоди від 19.07.06р. № 1, № 2 від 01.12.2006р., № 3а від 30.03.07р.,№ 3 від 26.01.07р., № 4 від 16.04.07р., № 5 від 21.05.07р., № 6 від 01.07.07р., від 16.04.07р.
Загальна вартість контракту становить 22195000 євро.
У відповідності до розділу 5 контракту « Умови платежу» покупець на протязі 70 календарних днів після підписання контракту здійснює попередню оплату на користь фірми « Polimer Engineering GmbH “ ( Німеччина) в розмірі 20% від загальної вартості Контракту -4439000 Євро . 80% від вартості контракту 18801000 євро сплачується ляхом відкриття трьох безвідкличних, непідтверджених акредитивів : 1 акредитив -на суму 7703500 євро відкривається до 01.02.2007р., 2 акредитив -на суму 5548750 євро відкривається не пізніше 3-х місяців після відкриття 1 акредитиву, 3 акредитив -на суму 5548750 євро відкривається не пізніше 3-х місяців після відкриття 2 акредитиву.
Пунктами 3.2.1 та 3.2.2 контракту, з урахуванням змін і доповнень внесених додатковими угодами, сторони визначили : Перша поставка обладнання проводиться після підтвердження гарантії товариством «Ойлер-Хермес», а також після відкриття першого акредитиву , але не пізніше 01.07.2007р. Кінцевий строк поставки обладнання не повинен перевищувати 14 місяців з моменту здійснення попередньої оплати.
На виконання умов контракту 20.07.06р. позивачем була здійснена фірмі « Polimer Engineering GmbH “ ( Німеччина) попередня оплата в сумі 4439000 євро по контракту № Д736Д\0131 від 19.05.06р, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.07.06р., копія якого додана до матеріалів справи.
У відповідності до ч.1 та 2 ст. 6 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції яка діяла до 01.01.08р., у разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.02рю № 445, було затверджено Порядок віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації , консигнації, комплексного будівництва , оперативного та фінансового лізингу , поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, який діяв до 01.01.08р.
Пунктами 8, 9 Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації , консигнації, комплексного будівництва , оперативного та фінансового лізингу , поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, який діяв до 01.01.08р., визначено перелік документів , який надається резидентом до Мінекономіки для одержання висновку щодо віднесення операцій резидента до договорів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинен подати такі документи, та визначено, що перелічені у пункті 8 цього Порядку документи розглядаються Мінекономіки протягом десяти днів з дня їх реєстрації. Після закінчення цього терміну резиденту надається висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" . У разі відмови Мінекономіки у видачі такого висновку резиденту надається відповідь з обгрунтуванням причин відмови, про що повідомляється Державна податкова адміністрація.
Як вбачається із матеріалів справи 10.01.07р. Національним банком України була видана позивачу Індивідуальна ліцензія № 6 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією на період з 19.10.06р. до 17.12.06р. за контрактом № Д736Д\0131 від 19.05.06р. з фірмою « Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина) на суму попередньої оплати 4439000 євро .
У зв»яку з укладанням між позивачем та фірмою «Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина) додаткової угоди № 2 від 01.12.2006р. до контракту № Д736Д\0131 від 19.05.06р. щодо зміни термінів поставки та отриманням попередньої ліцензії від Національного банку України лише 10.01.07р., позивач листом № 399-0107 від 22.01.06р. звернувся до Міністерства економіки України із клопотанням про надання висновку щодо віднесення контракту № Д736Д\0131 від 19.05.06р. з фірмою «Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина) , до договорів виробничої кооперації , консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу , поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Міністерство економіки України , в порушення п. 8 Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації , консигнації, комплексного будівництва , оперативного та фінансового лізингу , поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, який діяв до 01.01.08р., лише 09.02.07р. надало висновок щодо віднесення контракту № Д736Д\0131 від 19.05.06р. , укладеного між позивачем та фірмою «Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина) , до договорів виробничої кооперації , консигнації, комплексного будівництва , оперативного та фінансового лізингу , поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Пунктом 10 Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації , консигнації, комплексного будівництва , оперативного та фінансового лізингу , поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, який діяв до 01.01.08р., передбачено, що для одержання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" резидент повинен звернутись до Державної податкової адміністрації та надати документи, визначені п. 10, в тому числі і висновок Мінекономіки щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" . Перелічені у пункті 10 цього Порядку документи розглядаються Державною податковою адміністрацією протягом десяти днів з дня їх реєстрації. Після закінчення цього терміну Національному банку та резиденту надається остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
Таким чином право звернення до Державної податкової адміністрації у резидента виникає лише після отримання висновку Міністерства економіки України .
10.03.07р. Державна податкова адміністрація України на підставі звернення позивача від 19.02.07р. надала остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № Д736Д\01031 від 19.05.06р., укладеним між позивачем та фірмою «Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина), на період з 17.12.06р. до 01.07.07р.
Порядок надання Національним банком індивідуальної ліцензії було визначено Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними , імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена була Постановою Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 і діяла до 01.01.08р.
Пунктом 1.5. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними , імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена була Постановою Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 і діяла до 01.01.08р., встановлено, що перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії. Обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії Національний банк України не розглядатиме.
Таким чином право звернення до Державної податкової адміністрації у резидента виникає лише після отримання висновку Міністерства економіки України , а до Національного банку України за отриманням індивідуальної ліцензії, після надання остаточного висновку Державною податковою адміністрацією України.
Після отримання остаточного висновку від Державної податкової адміністрації України, позивач 21.03.07р. звернувся до відповідача зі зверненням від 20.03.07р. № 1635-0107 щодо надання індивідуальної ліцензії на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією ( на строк з 17.12.06р. по 01.07.07р. на суму 4439000 євро) за зовнішньоекономічним контрактом № Д736Д\0131 від 19.05.06р. , укладеним між позивачем та фірмою «Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина).
Відповідач 04.04.07р. надав позивачу Індивідуальну ліцензію № 147 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією на період з 22 березня 2007р. до 01 липня 2007р. за контрактом № Д736Д\0131 від 19.05.06р. з фірмою «Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина) на суму попередньої оплати 4439000 євро , відмовивши у продовженні строків розрахунків за вищевказаною імпортною операцією в період з 17.12.06р. по 21.03.07р.
Пунктом 5.6 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними , імпортними та лізинговими операціями, в редакції яка діяла до 02.02.07р., підставою для відмови в наданні ліцензії було подання резидентами до центрального апарату документів, що містять недостовірну інформацію; відсутність або невідповідність вимогам цієї Інструкції хоча б одного з документів, зазначених у пункті 5.2 цієї Інструкції.
Змінами внесеними до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними , імпортними та лізинговими операціями, постановою Національного банку України 13.12.2006 N 455 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 січня 2007 р. за N 37/13304, які вступили в дію з 02.02.07р., п. 5. 6 Інструкції було викладено в новій редакції та підставами для відмови в наданні ліцензії було визначено подання резидентами документів, що містять недостовірну інформацію; подання резидентами документів на продовження законодавчо встановлених строків розрахунків або перевищення строків, установлених у раніше наданих ліцензіях, на строки, що вже минули до дати реєстрації в Національному банку України документа з переліку, зазначеного в пункті 5.2 цього розділу, який надійшов останнім; відсутність хоча б одного з документів, зазначених у пункті 5.2 цього розділу; невідповідність поданих резидентом документів законодавству України, у тому числі вимогам цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України; застосування до резидента адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення протиправних дій, що пов'язані з операцією, щодо якої отримується ця ліцензія.
Відмова у продовженні строків розрахунків за вищевказаною імпортною операцією на період з 17.12.06р. по 21.03.07р. відповідачем ніяким чином не була оформлена , а лише в індивідуальній ліцензії № 147 було вказано, що вона видана на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з 22.03.07р. по 01.07.07р.
У відзиві на позовну заяву , відповідач послався на те, що ним було відмовлено у наданні індивідуальної ліцензії на період з 17.12.06р. по 21.03.07р. на підставі п.5.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними , імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена була Постановою Національного банку України від 24.03.1999р. № 136, в редакції , яка вступила в дію з 02.02.07р., а часткова відмова у наданні ліцензії діюча редакція Інструкції не передбачає.
Твердження відповідача про те, що зміни внесені до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними , імпортними та лізинговими операціями, постановою Національного банку України 13.12.2006 N 455 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 січня 2007 р. за N 37/13304 та вступили в дію з 29.01.07р. ( через десять днів з моменту їх реєстрації) , судом до уваги не може бути прийнято, оскільки Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними , імпортними та лізинговими операціями є регуляторним актом , згідно ст.1 Закону України « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» , якою визначено, що регуляторний акт -це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання. Національний банк України є регуляторним органом, відповідно до ст.1 Закону України « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Частиною 3 статті 12 Закону України « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», передбачено, що регуляторні акти, прийняті Національним банком України, офіційно оприлюднюються в "Офіційному віснику" та у газеті "Урядовий кур'єр" не пізніш як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації.
Зміни внесені до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними , імпортними та лізинговими операціями, постановою Національного банку України 13.12.2006 N 455 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 січня 2007 р. за N 37/13304, були опубліковані в "Офіційному віснику", 02.02.2007, № 5, ст. 182, стор.7, код 38523/2007. Відповідно , вони є чинними з моменту їх офіційного оприлюднення.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі , крім випадків , коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року у справі N 1-7/99За. Встановлено, що загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Судом встановлено, що перерахування коштів в сумі 4439000 євро позивачем було здійснено 20.07.06р., відповідно 90 денний термін спливав 19.10.06р. Індивідуальна ліцензія № 6 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з 19.10.2006р. по 17.12.06р. за контрактом № Д736Д\0131 від 19.05.06р. з фірмою «Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина) на суму попередньої оплати 4439000 євро була видана лише 10.01.07р. Відповідно позивач міг розпочати процедуру отримання нової ліцензії щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № Д736Д\0131 від 19.05.06р. з фірмою «Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина) на суму попередньої оплати 4439000 євро і звернутись до Міністерства економіки України за отриманням висновку лише надавши копію попередньої ліцензії.
Ні Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ні Інструкцією « Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» , ні Порядком віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації , консигнації, комплексного будівництва , оперативного та фінансового лізингу , поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, в редакції які діяли на 10.01.07р. та 22.01.07р. , дату видачі попередньої ліцензії та дату звернення позивача до Міністерства економіки України , не було визначено терміну в який резидент повинен був звернутись до Національного банку України за отриманням індивідуальної ліцензії на перевищення законодавчо встановлених розрахунків за імпортною операцією. Вказаними нормативними актами встановлено лише порядок отримання висновку від Міністерства економіки України , Державної податкової адміністрації України , та порядок видачі індивідуальної ліцензії Національним банком України.
Як свідчать матеріали справи процедуру отримання ліцензії на перевищення законодавчо встановлених розрахунків за імпортною операцією позивач розпочав 22.01.07р., коли звернувся до Міністерства економіки України за отриманням висновку, тобто до моменту внесення відповідачем змін до Інструкції « Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», які вступили в дію з 02.02.07р. Відповідно при розгляді заяви позивача про надання індивідуальної ліцензії відповідач повинен був врахувати цей факт , та керуватись Інструкцією « Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», в редакції , яка діяла на момент дати видачі попередньої ліцензії по вищевказаному контракту та звернення позивача до Міністерства економіки України за отриманням висновку.
У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку , що дії Національного банку України щодо відмови Відкритому акціонерному товариству "Чернігівське хімволокно" в наданні ліцензії на продовження законодавчо встановленого терміну розрахунків на період з 17.12.06р. по 21.03.07р. за зовнішньо економічним контрактом № Д736Д\0131 від 19.05.06р. з фірмою «Polimer Engineering GmbH “ (Німеччина) на суму попередньої оплати 4439000 євро є не законними.
Заперечення відповідача судом до уваги не можуть бути прийняті з наступних підстав.
Дійсно Національний банк України , згідно ст. 7 Закону України « Про Національний банк України», здійснює контроль відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання.
Статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в редакції яка діяла до 01.01.08р., було надано право Національному банку видавати індивідуальні ліцензії , але вказаною нормою було передбачено , що порядок віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації , консигнації, комплексного будівництва , оперативного та фінансового лізингу , поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином видача Національним банком України індивідуальної ліцензії, є останньою стадією при вирішенні резидентом питання про продовження законодавчо встановлених термін розрахунків за імпортною операцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень , то суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сплата позивачем державного мита в сумі 3 грн 40 коп, а тому вони підлягають стягненню на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 19 , 58 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст.ст. 2, 158, 160, 162,163,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнання дії Національного банку України щодо відмови Відкритому акціонерному товариству "Чернігівське хімволокно" в наданні ліцензії на продовження законодавчо встановленого терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № Д736Д/0131 від 19.05.06р. з 17.12.06р. по 21.03.07р не законними .
3. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31111095700002 в ГУДК України в Чернігівській області МФО 853592 код 22825965) на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівське хімволокно", вул. Щорса 78, м. Чернігів, 14011 (рахунок № 26006013853601 в АКІБ « УКРСИББАНК» м. Харків, МФО 351005, код 00204048 ) 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДІ Л.М.Лавриненко
М.В. Фесюра
Н.Ю. Книш
Повний текст постанови, відповідно до ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України складено 22 квітня 2008р.
СУДДІ Л.М.Лавриненко
М.В. Фесюра
Н.Ю. Книш