18 квітня 2008 р. Справа № 7/73-2008
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Шведа С.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»,
с. Розівка Ужгородського району
до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Ужгород
про скасування податкових повідомлень -рішень
у розгляді справи прийняли участь:
від позивача -Марченко К. О.;
від відповідача -Гаврилик Ю. С., Фатула М. М. , Борсенко О. В., Грешко М. С.
Прокурор -Роман М. С.
Секретар судового засідання - Ряшко А.В.,
13 березня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовами про скасування податкових повідомлень -рішень Ужгородської МДПІ від 14.03.2007р. №102/23-0/32836226/3595 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 254912 грн. та від 14.03.2007р. №103/23-0/32836226/3596 - у сумі 188103 грн.
За результатами підготовчого провадження ухвалою суду у справі від 26.03.2008 р. розгляд позовних вимог об'єднано в одне провадження за ознаками їх однорідності.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Товариством заявлені до відшкодування суми ПДВ, які фактично оплачені постачальникам товару у попередніх податкових періодах, що відповідає вимогам п.п.7.2.2.»а» п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР).
Представник позивача позов підтримав та пояснив, що заявлені до відшкодування суми за грудень 2006 року та січень 2007 року сплачені постачальникам у ціні придбання з ПДВ відповідно у листопаді 2006 року та грудні 2006 року.
Відповідачі та їх представники в судовому засіданні позов не визнали, оскільки проведеною перевіркою підтверджені факти порушень позивачем вимог п.п.7.2.2. п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР в частині, що регламентує порядок проведення відшкодування сум ПДВ.
Представники податкового органу зазначили, що відшкодуванню підлягають лише суми ПДВ, які сплачені безпосередньо у попередньому податковому (місячному) періоді по податкових накладних задекларованого податкового кредиту за цей же період, чого у спірній ситуації не було, тому позовні вимоги задоволені бути не можуть.
Прокурор Роман М.С. у задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки порушено встановлений порядок відшкодування ПДВ, а безпідставне вилучення коштів державного бюджету ставить під загрозу економічну та соціальну безпеку держави.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:
За результатами виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» за грудень 2006 року та січень 2007 року (акти Ужгородської МДПІ від 07.03.07 №19/23-0/22087119 та №20/23-0/22087119) встановлено порушення Товариством вимог статті 7 Закону №168/97-ВР у зв'язку з неправомірним завищенням суми бюджетного відшкодування за вказані періоди відповідно на суми 254912 грн. та 188103 грн. та прийнято оспорювані за предметом позовних вимог податкові повідомлення-рішення про зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ.
За висновком податкової перевірки порушення полягало в тому, що заявлені до відшкодування суми не були безпосередньо сплачені Товариством по податкових накладних, суми ПДВ з яких включені до податкового кредиту за листопад та грудень 2006 року (попередні податкові періоди), як це передбачено п.п.7.2.2.»а» п.7.2. ст.7 Закону № 168/97-ВР.
Відповідно до п.п.1.7., 1.8. ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з держбюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом .
Згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.2.2. «а» п.7.2. ст. 7 Закону №168/97-ВР (у редакції Закону чинній на момент оформлення результатів податкової перевірки) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій покупцем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Висновок податкового органу щодо зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2006 року та січень 2007 року у зв'язку з відсутністю факту сплати позивачем сум 254912 грн. та 188103 грн. по податкових накладних за попередній податковий період (листопад та грудень), відповідає фактичним обставинам справи, наявним у ній документальним доказам та вимогам п.п.7.7.2.»а» п. 7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР.
Така позиція зі спірного питання узгоджується з судовою практикою Вищого адміністративного суду України (постанова від 29.01.2008 р. у справі № 7/126-2006 за позовом ТОВ «Берег-Кабель Гмбх» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській області про скасування податкового-повідомлення рішення про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ ( копія приєднана до справи)).
Крім того, наведені вище норми Закону №168/97-ВР свідчать про те, що необхідними умовами для отримання платником податку бюджетного відшкодування є реальне надходження податку до держбюджету та надмірна його сплата платником ПДВ за результатами господарської діяльності у певному звітному періоді, оскільки специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в тому, що дана форма універсального акцизу (непрямого податку) нараховуються та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.
По відношенню до спірної по справі ситуації суд виходить з того, що надмірної сплати Товариством ПДВ в охопленому перевіркою періоді не було.
Як свідчить аналіз податкової звітності позивача (податкові декларації за листопад 2006 -січень 2007 р.р.) обсяги реально оподатковуваних ПДВ операцій з визначенням податкових зобов'язань складали: у листопаді 2006 р. - 79706 грн. (ПДВ - 15941 грн.) у порівнянні з експортними операціями без нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з нульовою ставкою, обсяги яких склали суму 8475461 грн.; у грудні 2006 р. -47289 грн.(ПДВ -9458 грн.) проти обсягів експорту у сумі 8291148 грн.; у січні 2007 р. -117485 грн. (ПДВ- 23497 грн.) проти обсягів експорту у сумі 8999138 грн.
Впродовж цілого 2006 року Товариство за результатами своєї господарської діяльності нарахувало до сплати до держбюджету 510,00 грн. податку на прибуток, не сплачувало податку на додану вартість, натомість заявило до відшкодування з держбюджету суму 13 млн. 997 тис.762 грн. ПДВ (Таблиця -арк. 5 актів перевірки від 07.03.07р.).
Не сплачувався Товариством і ПДВ при ввезенні (імпорті) давальницької сировини, оскільки ці операції оформлялись податковими векселями, які погашались при поверненні давальницької сировини( експорт послуг з її переробки).
Зазначені обставини свідчать про відсутність законодавчо регламентованих умов для відшкодування ПДВ, а саме: надмірної сплати даного виду податку його платником та реального надходження ПДВ до державного бюджету.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які фактично надійшли до держбюджету, випливає із самої суті поняття податку та його основної функції -формування доходів Державного бюджету України (п.19 частини першої ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України).
Інакше порушується прямий взаємозв'язок між сплатою (надходженням) ПДВ до держбюджету та його відшкодуванням з держбюджету, а також сам принцип побудови доходів та видатків бюджету по даному податковому платежу, наслідком чого є виникнення дисбалансу між його(держбюджету) складовими частинами, оскільки суб'єкт господарювання отримує бюджетне відшкодування з ПДВ без надмірної його сплати до державного бюджету.
Суд також зазначає, що відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.3. зазначеної вище статті Закону встановлено, що у разі якщо виготовлені або придбані товари ( роботи, послуги) не використовуються в подальшому в реально оподатковуваних ПДВ операціях, право на податковий кредит не виникає.
Законодавець передбачив право платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ у ланцюзі руху товару від виробника до споживача(кінцевого покупця), який і є фактичним платником ПДВ до держбюджету, оплачуючи ПДВ у ціні придбання товару.
Якщо цей ланцюг розривається і товар вибуває з реально оподатковуваних ПДВ операцій, то платник податку -покупець, який при наступній поставці товару не нараховує та не сплачує цей податок, втрачає право на формування податкового кредиту.
Формуючи свій податковий кредит шляхом сплати відповідних сум ПДВ у вартості придбаних товарів (робіт, послуг) від постачальників на митній території України, позивач здійснював їх поставку у складі вартості виготовлених товарів (наданих послуг з переробки давальницької сировини) за межі митної території України(експорт), не сплачуючи при цьому податку за наслідками проведення таких операцій, оскільки останні оподатковувалися за нульовою ставкою, а тому і не відносяться до реально оподатковуваних ПДВ операцій.
При вирішені спору судом також приймається до уваги позиція Вищого адміністративного суду України, наведена у постанові від 20.11.2007р. у справі №7/392/04-НР (копія приєднана до справи), яка також свідчить про висновок щодо неможливості проведення бюджетного відшкодування з ПДВ при формуванні платником податків податкового кредиту з операцій поставки товарів (робіт, послуг), які в подальшому були експортовані за межі митної території України.
Крім того, позивачем безпідставно включено у розмір відшкодування за грудень 2006 р. суму 453482 грн., за січень 2007 р. суму 197580 грн. ПДВ, які були сплачені при імпорті товарів.
Відшкодування цього виду податку («ПДВ-імпорт») з держбюджету законом не передбачено.
Норма п.п. 7.2.2. п.7.2. ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачає бюджетне відшкодування в частині сум ПДВ, фактично сплачених постачальникам товарів (послуг) у ціні придбання, до яких митні органи та сплачений при імпорті товарів ПДВ не відносяться.
Передбачене Законом № 168/97-ВР(пункти 7.4. ,7.5. статті 7) включення сплачених сум ПДВ при імпорті товарів до податкового кредиту встановлює лише можливість платника податків погасити за рахунок нього свої поточні або майбутні податкові зобов'язання з ПДВ за результатами господарської діяльності.
З урахуванням вищенаведеного суд не знаходить ні фактичних, ні правових підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень -рішень Ужгородської МДПІ від 14.03.2007р. №102/23-0/32836226/3595 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 254912 грн. та №103/23-0/32836226/3596 - у сумі 188103 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 7-9, 69, 86, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена за правилами, передбаченими статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя С.Швед
Постанову суду оформлено: 21.04.2008 р.