15.04.08р.
Справа № 3/129-08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд", м. Дніпропетровськ
про стягнення 3 300, 00 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - Дибаєв Ф. А., юрист, дов. №06 від 06.02.2008р
відповідача - Михайленко А.А., дов. № 1-ГС/08 від 08.01.2008р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 3 300, 00 грн. штрафу за простій двох транспортних засобів.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що за змістом Договору № П/07 від 01.05.2007р. не встановлено жодних штрафних санкцій за понаднормативний простій автотранспорту в пункті вивантаження ( чи як синонім - розвантаження) і підстав для задоволення вимог Позивача про стягнення договірної неустойки немає.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
01.05.2007р. сторонами укладено договір № П/07 перевезення вантажу у міжнародному сполученні (далі Договір), відповідно до якого, Перевізник (Позивач) зобов'язується доставляти автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж до пунктів призначення в міжнародному сполученні та передавати цей вантаж особам, що мають право на його одержання, а Відправник (Відповідач) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату в порядку і на умовах даного Договору. Конкретні умови (маршрут, розмір плати за перевезення та ін.) кожного окремо взятого перевезення вантажу обумовлюється в заявці -додатку 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до умов Договору, Відповідачу надані транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом м. В.Буньково (Росія) - м. Дніпропетровськ (Україна), автомобілями 51044 АА/273189 АА та АЕ 3672 АР/АЕ 6689 ХХ на загальну суму 10 500,00 грн.
Факт надання транспортних послуг Позивачем Відповідачеві підтверджується подорожніми листами № 456315 та № 456316, та міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) № 023641, № 023643, актами здачі-приймання транспортних послуг.
У позовній заяві Позивач посилається на те, що Відповідач порушив узяте на себе зобов'язання зі своєчасного розвантаження вантажу і допустив зверхнормативний простій автомобілів з 26.12.2007р. до 28.12.2007р.- три доби на одну транспортну одиницю та три доби на другу транспортну одиницю, усього шість діб. Години простою підтверджено штампом митниці і штампом Відповідача на транспортному протоколі.
Посилаючись на умови договору, Позивачем нараховано Відповідачеві штраф у розмірі 3 330, 00 грн.
Пунктом 3.1.4 Договору передбачено обов'язок Відправника (Відповідача) вчасно здійснювати завантажувальні роботи. Щодо розвантажувальних робіт Договір умов не містить.
Відповідно до п.п.3 п.5.4. Договору, у разі простою автотранспорту в пункті навантаження більш ніж 48 годин Відправником сплачується штраф у розмірі 550 гривень за кожну розпочату понаднормову добу простою.
18.01.2008р. за вих. № 4 Позивач направив Відповідачеві претензію, яку той задовольнив частково, а саме у частині основного боргу -10 550, 00 грн., від сплати штрафу у розмірі 3 330, 00 грн. відмовився, про що свідчить відповідь на претензію від 13.02.2008р. за вих. № 1/МП.
Відповідач позов заперечує, у відзиві на позов зазначає, що Договором не встановлено жодних штрафних санкцій за понаднормативний простій автотранспорту в пункті вивантаження ( чи як синонім - розвантаження) і підстави для задоволення вимог Позивача про стягнення договірної неустойки відсутні.
Як на нормативне обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на п.1 ст. 623 ЦК України та п.2 ст. 216 ГК України, однак вказані норми передбачають відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, а не стягнення штрафних санкцій, які Позивач просить стягнути з Відповідача (ч.1 ст.623 ЦК України - Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; ч.2 ст. 216 ГК України - Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання), доказів завдання Відповідачем збитків, Позивач суду не надав.
Крім того, за результатами виконання спірних перевезень 28.12.2007р. сторонами підписано акти здачі-приймання транспортних послуг, відповідно до яких сторони претензій одна до одної не мають.
Як на доказ того, що Позивач розрізняє поняття навантаження і розвантаження, Відповідач надав проект договору, направлений йому Позивачем на 2008р., який передбачає відповідальність відправника за простій автомобілів у пунктах - як навантаження, так і розвантаження автомобілів більш ніж 48 годин.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Судові витрати покласти на Позивача.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане 18.04.2008р.