Справа № 07/1088а
"17" квітня 2008 р.
12год. 55хв. , м. Черкаси
За позовом державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області
до Комунального підприємства «Водо-канал» смт. Лисянка, Черкаської області
про стягнення 27665грн. 70коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Ганжа В.М. - за довіреністю від 25.01.2008р.;
від відповідача: Калініченко В.І. -керівник підприємства.
Заявлено позов про стягнення з відповідача за рахунок його активів у доход бюджету 27665грн. 70коп. податкового боргу станом на 19.02.3008р., у тому числі: 62грн. 60коп. з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів і 27603грн. 10коп. з єдиного податку.
В обґрунтування позову позивач вказав на несплату відповідачем в установлений строк самостійно узгоджених ним сум податкових зобов'язань з вказаних вище податків та на ст. 3 Закону України від 20.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -Закон №2181-ІІІ) як на правову підставу позовних вимог.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Письмових заперечень проти позову відповідач не подав.
У засіданні суду представник відповідача визнав наявність у підприємства податкового боргу у сумі 27665грн. 70коп. станом на 19.02.3008р. і повідомив про часткове його погашення після подання позивачем позову. Проти позову представник відповідача заперечив, вказавши при цьому на те, що задоволення позову призведе до зупинки діяльності підприємства.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
11 липня 2002р. Лисянською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як юридичної особи, комунального підприємства, власником якого є Лисянська селищна рада.
18 липня 2002р. відповідач був узятий на облік як платник податків.
Станом на 19.02.3008р. за даними облікових карток відповідача за останнім числився податковий борг у сумі 27665грн. 70коп., у тому числі:
62грн. 60коп. з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який виник внаслідок несплати відповідачем в установлений строк відповідної суми податкового зобов'язання з цього податку, самостійно визначеного і узгодженого відповідачем за поданим ним позивачу 02.02.2007р. податковим розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007р.;
27603грн. 10коп. з єдиного податку, який виник внаслідок несплати відповідачем в установлений строк 27577грн. 55коп. податкового зобов'язання з цього податку, самостійно визначеного і узгодженого відповідачем за поданими ним позивачу 10.10.2007р. і 07.01.2007р. розрахунками сплати єдиного податку за три квартали 2007р. та за 2007р., а також 25грн. 55коп. пені, нарахованої позивачем на підставі ст. 16 Закону №2181-ІІІ за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку.
Після 19.02.2008р. станом на день прийняття господарським судом цієї постанови, відповідач повністю погасив стягувану суму податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів і частково з єдиного податку на суму 6020грн., що підтверджується складеним сторонами актом від 25.03.2008р., витягом із облікових карток відповідача і платіжним дорученням від 16.04.2008р. №58.
Позивач звертався до Лисянського селищного голови з листами від 30.01.2008р. №544/24-022, від 18.02.2008р. №907/24-022, у яких просив розглянути питання погашення відповідачем податкового боргу перед місцевими бюджетами, прийняти рішення з цього питання, розглянути питання про надання відповідачу бюджетної позички з метою погашення його податкового боргу та з поданням від 06.02.2008р. №695/24-022 про розгляд питання про розірвання контракту з керівником підприємства.
Лисянський селищний голова листами від 11.02.2008р. № 106, №107 повідомив позивача про відсутність можливості погасити податковий борг відповідача за 2007р., недоцільність звільнення керівника підприємства, та просив реструктуризувати податковий борг відповідача.
21. березня 2008р. Лисянська селищна рада прийняла рішення №24-25/У, яким вирішила взяти до відома листа позивача від 18.02.2008р. №907/24-022 і вказала керівнику відповідача на необхідність звернутися до позивача за розстроченням податкових зобов'язань.
Стаття 3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону №2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону №2181-ІІІ у разі, коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.
У разі, коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.
Аналіз приведених вище норм дає підстави зробити висновок, що ст. 3 Закону №2181-ІІІ передбачає загальний порядок примусового погашення податкового боргу платників податків, а ст. 11 цього ж Закону - спеціальний порядок погашення податкового боргу платниками податків, які перебувають у державній або комунальній власності.
У даному випадку, враховуючи, що відповідач перебуває у комунальній власності, має застосовуватися лише спеціальний порядок погашення податкового боргу відповідачем, який не передбачає права податкового органу на примусове стягнення за рішенням суду податкового боргу за рахунок активів платника податків.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.