28.03.08р.
Справа № 8/397(17/291(13-128)
За позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Дніпропетровського обласного управління банку (м. Дніпропетровськ)
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз Лтд" (м. Дніпропетровськ)
2)Довірчого товариства "Фінансова компанія "Ельф" (м.Дніпропетровськ)
про стягнення 581 347,00 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
прокурор: Кузьменко С.В.
від позивача: Сергєєва Л.І. -гол. юрисконсульт (дов. № 2139 від 30.03.07 р.)
від відповідача1: не з'явився
від відповідача2: не з'явився
Суть спору:
Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідачів, як солідарних боржників, з позовом про стягнення з останніх 581 347,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 327 від 26.12.94 р., укладеним з відповідачем1, та договором поруки від 26.12.94 р., укладеним з відповідачем2.
Ціна позову складається з суми основного боргу за кредитом.
Ухвалою арбітражного суду від 21.07.97 р. провадження у справі було зупинене.
Ухвалою господарського суду від 07.12.04 р. справу було прийнято до розгляду суддею Дубініним І.Ю.
Ухвалою господарського суду від 10.10.07 р. провадження у справі було поновлене.
Відповідачі відзиви на позов, з урахуванням його уточнення, не надали.
Ухвалою голови господарського суду від 04.12.07 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 11.01.08 р. включно.
Ухвалами господарського суду від 25.12.07 р. та від 11.03.08 р. строк вирішення спору по справі був продовжений відповідно: по 12.03.08 р. включно та по 28.03.08 р. включно.
В судове засідання 28.03.08 р. представники відповідачів не з'явились, причин свого нез'явлення суду не повідомили.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідачів, оскільки останні неодноразово належним чином повідомлялись про час і місце розгляду справи, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичні адреси відповідачів, вказані у довідках органу статистики від 19.11.07 р. та від 06.02.08 р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора та позивача, господарський суд, -
Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Позивачем та прокурором надано господарському суду засвідчену судом копію вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.12.98 р., який набрав законної сили, з кримінальної справи по звинуваченню:
1. Малахова Олександра Дмитровича, працюючого ФК «Ельф-Інвест»директором, у здійсненні злочинів, передбачених ст.ст. 19 ч. 6, 148-5 ч. 2; 172 КК України;
2. Коноплянко Олега Анатолійовича, працюючого ФК «Ельф-Інвест»помічник директора, у здійсненні злочинів, передбачених ст.ст. 19 ч. 6, 148-5 ч. 2; 172 КК України;
3. Павлової Людмили Анатоліївни, працюючої заступником директора Днепропетровського силікатного заводу, у здійсненні злочинів, передбачених ст.ст. 19 ч. 6; 148-5 ч. 2; 165 ч. 2 КК України;
4. Бесєдіної Тетяни Олександрівни, працюючої головним бухгалтером ТОВ «Тоніка», у здійсненні злочинів, передбачених ст.ст. 148-5 ч. 2; 166 ч. 1; 172 КК України;
Вказаним вироком суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, було встановлено:
Підсудні Малахов О.Д., Коноплянко О.А., Павлова Л.А. і Бесєдіна Т.О. з метою отримання кредиту вчинили шахрайство з фінансовими ресурсами.
В період з 20 по 23 червня 1994 року обласне управління Ощадного банку України, розташоване по вул. К. Цеткин, 9-а в м. Дніпропетровську, уклало кредитні договори і видало кредит приватному підприємству «Дніпросервісшина»на загальну суму 11 млрд. крб., що складає 110 тисяч гривень, і товариству з обмеженою відповідальністю «Южагропром»на загальну суму 15 млрд. крб., що складає 150 тисяч гривень.
Усним гарантом повернення даними підприємствами кредитних ресурсів виступив Малахов О.Д._
Умови кредитних договорів зазначені позичальники не виконали, кошти в термін не повернули.
Малахов О.Д., маючи моральні зобов'язання перед управління Ощадного банку України в особі начальника управління Павлової Л.А., з метою організації шахрайства з фінансовими ресурсами в грудні 1994 року запропонував останній для покриття кредиторської заборгованості зазначених підприємств видати товариству з обмеженою відповідальністю «Бріз»кредит на загальну суму кредиторської заборгованості ПП «Дніпросервісшина»і ТОВ "Южагропром" у розмірі 60 млрд.крб., що складає 600 тисяч гривень, і використати його на погашення кредиторських заборгованостей двох останніх фірм.
Після цього, підсудний Малахов О.Д. запропонував директорові ТОВ «Бріз»Загуляєву А.І., що є одночасно і засновником ПП "Дніпросервісшина», одержати на товариство «Бріз»кредит і використовувати його на погашення заборгованості ПП «Дніпросервісшина»і крім того, допомогти в організації одержання даних кредитних ресурсів.
Погодившись, Загуляєв А.І., який знаходився на той час за межами м. Дніпропетровська і не був обізнаний про злочинні наміри Малахова О.Д., дав по телефону вказівку головному бухгалтеру ТОВ «Бріз»Бесєдіній Т.О., підписати за нього всі підготовлені Малаховим О.Д. документи для одержання кредиту і використати його на погашення заборгованості ПП «Дніпросервісшина».
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, підсудний Малахов О.Д., будучи посадовою особою - генеральним директором ДТ ФК «Ельф», доручив своєму підлеглому Коноплянко О.А., виготовити пакет документів, що не відповідає дійсності, для одержання товариством «Бріз»кредиту в сумі 60 млрд. крб., що складає 600 тисяч гривень, і внести в офіційні документи свідомо неправдиві дані під закупівлю, переробку і реалізацію Тюменської нафти. Виконуючи доручення Малахова О.Д., підсудний Коноплянко О.А., будучи посадовою особою - заступником генерального директора ДТ ФК "Ельф", сприяючи в здійсненні шахрайства з фінансовими ресурсами, виготовив договори № 121/94, № 122/94 від 26 грудня 1994 року, № 123/94 від 27 грудня 1994 року, № 70/29 від 23 грудня 1994 року, розрахунок по використанню кредитних ресурсів, вніс в них свідомо неправдиві дані про закупівлю, переробку та продаж Тюменської нафти товариством «Бріз», підробивши в цих договорах підпис керівників: «Ербіс»- Савенко А.В., «Академ»- Діброва Г.А., «Плюс мінус Ельф» - Макарова Ю.А., «Україна-Гермес»- Циби В.І., надав зазначені документи, а також кредитний договір № 327_від 26 грудня 1994 року між Ощадним банком України і ТОВ «Бріз», в будівлю по вул. Шевченка, 10 в м. Дніпропетровську, і знаходячись у грудні 1994 року в приміщенні зазначеного товариства, перевищуючи свої службові повноваження, тобто виконуючи дії, які явно виходять за межі наданих йому законом прав і повноважень, вніс в офіційні документи, виготовлені підсудним Коноплянко О.А. неправі дані, підробивши підпис директора товариства «Бріз»Загуляєва А.І., розписавшись в них за останнього, а також картку зі зразками підписів керівників товариства і разом з двома чистими бланками ТОВ «Бріз»з проставленною в них печаткою, а також розписавшись в них за Загуляєва А.І., передав ці документи, що містять свідомо неправдиві дані, Коноплянко О.А., для наступного їх надання до банку, з метою одержання кредиту.
Підсудний Коноплянко О.А. вніс в один з переданих йому бланків ТОВ "Бріз" свідомо неправдиві дані про необхідність видачі товариству «Бріз»кредиту в сумі 60 млрд. крб., що складає 600 тисяч гривень, для закупівлі Тюменської нафти і передав Малахову О.Д., який 21 грудня 1994 року, за попередньою домовленістю з начальником управління банком Павловою Л.А., надав останній даний лист.
Начальник Областного управління Ощадного банку України Павлова Л.А., будучи посадовою особою, переслідуючи особисту зацікавленість у створенні видимості фіансового благополуччя довіреного їй управління, зловживаючи посадовим становищем, тобто свідомо використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, на порушення п.п. 1 і 5 методичних вказівок Правління Ощадного банку України «Про порядок кредитування юридичних осіб», що відобразилось в наданні позичальникові кредиту для його не цільового використання, а також у порушенні вказівки заступника начальника Правління Ощадного банку України «Про обмеження видачі кредиту одній юридичній особі до 5 млрд. крб., що складає 500 тисяч гривень», з метою видачі товариству «Бріз»кредиту в сумі 60 млрд. крб., що складає 600 тисяч гривень, під закупівлю Тюменської нафти і фактичного використання кредитних ресурсів на погашення заборгованостей інших підприємств, 21 грудня 1994 року вчинила на наданому їй Малаховим О.Д. листі резолюцію: «Т.т. Камінська Н.А., Жорняк А.А. розглянути»і віддала розпорядження підлеглим працівникам про видачу товариству «Бріз»кредиту, тим самим сприяючи діям Малахова О.Д. і співробітникові ТОВ «Бріз»у наданні в банк свідомо неправдивої інформації, з метою одержання кредиту.
Підписаний Павловою Л.А. лист свідомо для Малахова О.Д., що містить неправдиву інформацію, було передано останнім до кредитного відділу обласного управління Ощадного банку України, з метою одержання кредиту товариством «Бріз».
Після цього, підсудний Коноплянко О.А., реалізовуючи умови змови з підсудним Малаховим О.Д., з метою видачі товариству «Бріз»кредиту, надав 26 грудня 1994 року в обласне управління Ощадного банку України завідомо для нього неправдиву інформацію і підроблені договори №№ 121/94, № 122/94 від 26 грудня 1994 року, № 123/94 від 27 грудня 1994 року, № 70/29 від 23 грудня 1994 року, розрахунок на закупівлю 11 025 тон Тюменської нафти, кредитний договір № 327 від 26 грудня 1994 року, внесши до нього суму кредиту 60 млрд.крб., що складає 600 тисяч гривень, договір застави, договір поруки від 26 грудня 1994 року, картку зі зразками підписів керівників ТОВ «Бріз», лист про виділення кредиту, а також бланк ТОВ "Бріз" з підписом Бесєдіної Т.А. за Загуляєва А.І., з внесеним Коноплянко О.А. текстом про перерахування 60 млрд.крб., що складає 600 тисяч гривень, кредитних ресурсів на погашення заборгованості ПП «Дніпросервісшина»у розмірі 22 млрд.400 млн. крб., що складає 224 тисячі гривень і ТОВ «Южагропром» у розмірі 37 млрд. 600 млн. крб., що складає 376 тисяч гривень.
На підставі наданої до банку Малаховим О.Д. і Коноплянко О.А. свідомо неправдивої інформації, а також незаконного розпорядження начальника управління банку Павлової Л.А, і протиправних дій головного бухгалтера ТОВ "Бріз" Бесєдіної Т.А., Дніпропетровським обласним управлінням Ощадного банку України 30 грудня 1994 року був виданий кредит ТОВ "Бріз" в сумі 60 млрд. крб., що складає 600 тисяч гривень, під закупівлю Тюменської нафти, який був використаний даними особами не на цілі, передбачені пакетом наданих до банку документів, а без ознак крадіжки перерахований цього ж дня - 30 грудня 1994 року, платіжними дорученнями, підписаними начальником ууправління Павловою Л.А. за номерами: 3318, 3319, 3320 на суму 22 млрд. 400 млн. крб., що складає 224 тисячі гривень, в рахунок погашення кредиторської заборгованості ПП «Дніпросервісшина»і за номерами: 3316, 3317 на суму 37 млрд. 600 млн. крб., що складає 376 тисяч гривень, в рахунок погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Южагропром».
До показань підсудних, які цілком заперечували свою провину, суд відноситься критично, тому що вони цілком спростовуються усіма вищевикладеними доказами, і розцінює їх як спосіб захисту.
Органами попереднього слідства дії підсудних Малахового О.Д., Коноплянко О.А., Павлової Л.А. і Бесєдіної Т.А. кваліфіковані по ст. 148-5 ч. 2 України, як шахрайство з фінансовими ресурсами із застосуванням кваліфікуючої ознаки «заподіяння великого матеріального збитку державі», який підлягає виключенню з обвинувачення всіх підсудних, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що матеріальний збиток Ощадному банку України заподіяний не був, тому що були проведені внутрішньобанківські операції і вся сума кредиту в розмірі 60 млрд. крб, що складає 600 тисяч гривень, залишилася в банку. У даному випадку сума кредиту, отримана внаслідок шахрайства з фінансовими ресурсами, не може бути визнана збитком, спричиненим державі.
Заявлений Дніпропетровським обласним управлінням Ощадного банку України цивільний позов на суму 1 082 199 гривень 87 коп., суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки банкові не був заподіяний матеріальний збиток.
Господарським судом також встановлено:
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведені вимоги закону, позивач повинен належними доказами довести наявність кредитної заборгованості, заявленої до стягнення.
Разом з тим, таких доказів позивачем суду не надано, а ствердження останнього спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, судом було встановлено вище, що на підставі наданої до банку Малаховим О.Д. і Коноплянко О.А. свідомо неправдивої інформації, а також незаконного розпорядження начальника обласного управління Ощадбанку Павлової Л.А, і протиправних дій головного бухгалтера ТОВ "Бріз" Бесєдіної Т.А., Дніпропетровським обласним управлінням Ощадного банку України 30 грудня 1994 року був виданий кредит ТОВ "Бріз" в сумі 60 млрд. крб., що складає 600 тисяч гривень, під закупівлю Тюменської нафти, який був використаний даними особами не на цілі, передбачені пакетом наданих до банку документів, а без ознак крадіжки перерахований цього ж дня - 30 грудня 1994 року, платіжними дорученнями, підписаними начальником ууправління Павловою Л.А. за номерами: 3318, 3319, 3320 на суму 22 млрд. 400 млн. крб., що складає 224 тисячі гривень, в рахунок погашення кредиторської заборгованості ПП «Дніпросервісшина»і за номерами: 3316, 3317 на суму 37 млрд. 600 млн. крб., що складає 376 тисяч гривень, в рахунок погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Южагропром».
В судовому засіданні було встановлено, що матеріальний збиток Ощадному банку України заподіяний не був, тому що були проведені внутрішньобанківські операції і вся сума кредиту в розмірі 60 млрд. крб, що складає 600 тисяч гривень, залишилася в банку. У даному випадку сума кредиту, отримана внаслідок шахрайства з фінансовими ресурсами, не може бути визнана збитком, спричиненим державі.
Наведене підтверджується вироком суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, і який є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України.
Викладене є підставою для відмови в позові до обох відповідачів.
Керуючись ст.ст. 33 - 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз Лтд" (м. Дніпропетровськ) відмовити.
В позові до Довірчого товариства "Фінансова компанія "Ельф" (м. Дніпропетровськ) відмовити.
Суддя І.Ю. Дубінін