Справа №22а-961/08 головуючий суддя у 1-й
категорія статобліку-34 інстанції - Кожан М.П.
(справа №А36/194-07)
20 лютого 2008 р. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Коршуна А.О. (доповідач)
суддів
при секретарі:
Туркіної Л.П., Проценко О.А.
Стрєлка Р.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Малого приватного підприємства «Каісса»
на постанову Господарського суду Дніпропетровської області
від 05.04.2007р. у справі №А36/194-07
за позовом:
Малого приватного підприємства «Каісса», м. Кривий Ріг
до:
про:
Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
01.03.2007р. Мале приватне підприємство «Каісса» (далі МПП «Каісса») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі Північна МДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №571/0000872301/0/8271 від 11.05.2006р.
Посилаючись у позовній заяві на те, що позивач до початку перевірки податковим органом самостійно виявив факти заниження ним податкового зобов'язання минулих податкових періодів та відобразив суму цієї недоплати, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від суми недоплати, у складі декларації, яка була подана за наступний податковий період, оскільки податковий орган оспорюваним податковим повідомленням-рішенням незаконно визначив суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі самостійно виявленого і добровільно включеного позивачем до своїх податкових зобов'язань податку на прибуток та неправомірно застосував фінансову санкцію, просить визнати нечинним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №571/0000872301/0/8271 від 11.05.2006р.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2007р. МПП «Каісса» відмовлено у задоволені позовних вимог до Північної МДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №571/0000872301/0/8271 від 11.05.2006р. /а.с. 50-51/.
Постанова суду мотивована необґрунтованістю та безпідставністю заявлених позивачем позовних вимог у даній адміністративній справі.
Позивач - МПП «Каісса», не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 05.04.2007р. у даній адміністративній справі та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Позивач про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлявся судом за відомою суду адресою м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна 36 / а.с. 84/, про поважність причин не явки свого представника до суду у судове засідання суд у встановленому законом порядку не повідомив, за таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлений судом належним чином / а.с. 84,85/. 19.02.2007р. до суду надійшло клопотання відповідача, у якому він посилаючись на те, що через значну відстань між Північною МДПІ у м. Кривому Розі та Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом представник відповідача не може прибути судове засідання на 09-00 годин, просить суд перенести розгляд справи /а.с. 86/. Враховуючи, що зазначена відповідачем у вищенаведеному клопотанні причина не явки представника відповідача у судове засідання не є поважною, колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника відповідача.
Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія судді вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства МПП «Каісса» за період 01.01.2003р. по 31.12.2005р., під час цієї перевірки встановлено заниження позивачем податку на прибуток на суму 7100 грн., у тому числі за 3 квартал 2003р. у сумі 6100 грн., та за 1 квартал 2004р. у сумі 1000 грн., зазначені обставини підтверджуються актом №42/231 від 21.04.2006р., який було складено відповідачем за результатами перевірки / а.с. 10-31/.
За результатами перевірки на підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №571/0000872301/0/8271 від 11.05.2006р., яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 10650 грн., у тому числі: основний платіж - 7100 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3550 грн. /а.с. 32/.
Як вбачається з позовної заяви, апеляційної скарги позивача підставою для визнання нечинним прийнятого відповідачем за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення №571/0000872301/0/8271 від 11.05.2006р. на думку позивача є те, що позивач самостійно виявив факти заниження ним податкового зобов'язання з податку на прибуток минулих податкових періодів та те, що позивач самостійно відобразив суму недоплати, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від суми недоплати, у складі декларації з цього податку, яка була подана позивачем за наступний податковий період.
Але як вбачається з наданої суду позивачем копії декларації з податку на додану вартість за березень 2006р., у якій позивач відобразив суму виявленого у ході перевірки заниження є цього податку / а.с. 38-39,40/, була подана позивачем до податкового (контролюючого) органу лише 14.04.2006р., тобто після закінчення перевірки, якою було встановлено факт заниження позивачем зобов'язання з податку прибуток, оскільки перевірки тривала з 07.04.2006р. по 13.04.2006р., про що зазначено у акті перевірки №42/231 від 21.04.2006р. ( п.2.1. акту перевірки) / а.с. 10-11/.
Відповідно до п. 1.2. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (далі Закон) податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Враховуючи вищенаведені норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що моментом самостійного виявлення платником податку факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів є саме день подання ним податкової декларації з виправленими показниками до податкового органу чи день подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкового органу, а до цього моменту податкове зобов'язання не є узгодженим, оскільки воно не визначено платником податку у податковій декларації і у нього не виникає обов'язку щодо сплати цього податкового зобов'язання.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та зроблено обґрунтований висновок, який підтверджується зібраними та дослідженими судом під час розгляду справи належними письмовими доказами, стосовно того, що оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення №571/0000872301/0/8271 від 11.05.2006р. прийнято Північною МДПІ у відповідності з чинним податковим законодавством і підстави для визнання цього рішення нечинним відсутні і прийнято рішення про відмову позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією не встановлено, а тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду від 05.04.2007р. по даній справі залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Каісса» - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2007р. по справі №А36/194-07- залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: А. О. Коршун
Судді: Л.П. Туркіна
О.А. Проценко