Справа № 2-а-212/08
«15» січня 2008 року
17год. 50хв.
м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Шульги О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Назарець І.П., представник Жученя Ю.Ю.
відповідача: представник Жакун І.І., представник Мітчук О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Рівненській області про визнання нечинними приписів
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Журавлина" - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними приписів, які винесені відповідачем - Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Рівненській області.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що головним управлінням МНС України в Рівненській області 22 листопада 2007 року винесено приписи про застосування запобіжних заходів №№ 16, 17, 18, 19. Приписом про застосування запобіжних заходів № 16 від 22 листопада 2007 року постановлено призупинити експлуатацію АЗС № 1 ТзОВ "Журавлина", яка розташована за адресою: Рівненська обл., Сарненський р-н., смт.Клесів, вул.Центральна, 6 з 16 січня 2008 року. Приписом про застосування запобіжних заходів № 17 від 22 листопада 2007 року постановлено призупинити експлуатацію АЗС № 2 ТзОВ "Журавлина", яка розташована за адресою: Рівненська обл., м.Сарни, вул.Варшавська, 6 з 22 січня 2008 року. Приписом про застосування запобіжних заходів № 18 від 22 листопада 2007 року постановлено призупинити експлуатацію АЗС № 5 ТзОВ "Журавлина", яка розташована за адресою: Рівненська обл., м.Кузнецовськ, мікрорайон Північний, 6 з 18 грудня 2007 року. Приписом про застосування запобіжних заходів № 19 від 22 листопада 2007 року постановлено призупинити експлуатацію АЗС № 3 ТзОВ "Журавлина", яка розташована за адресою: Рівненська обл., смт.Млинів, вул.Об'їздна, 3 з 12 грудня 2007 року. Із змісту приписів вбачається, що підставою для їх винесення є порушення на думку відповідача вимог ст.8 Закону України "Про Цивільну оборону України", наказу МНС України від 15.05.06 № 288 "Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення", ст.5 Закону України 'Про аварійно-рятувальні служби", Постанови КМУ від 04.08.2000р. № 1224 "Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами" та п.6 Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженого наказом МНС України від 23.04.01 № 97 та зареєстрованого в Мін'юсті України 0606.01 за № 481/5672, зокрема працівники АЗС не забезпечені промисловими протигазами; на АЗС не налаштонано систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення працюючого персоналу і населення у разі їх виникнення; не укладено угоду на обслуговування АЗС з Державною аварійно-рятувальною службою; на АЗС не обладнано інформаційно-довідковий куточок для надання допомоги персоналу в отриманні відомостей щодо дій у надзвичайних ситуаціях.
Позивач вважає, що зазначені у приписах вимоги протирічать вимогам чинного законодавства, а відтак приписи підлягають до скасування.
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує. В запереченні на адміністративний позов зазначає, що в порушення ст. 8 Закону України «Про Цивільну оборону України» та вимог Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, затверджених наказом МНС України від 15 травня 2006 року № 288 та зареєстрованого в Мінюсті України 5 липня 2006 року за № 785/12659, на автозаправних станціях позивача не встановлено систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення що створює загрозу життю і здоров'ю як для працюючого персоналу АЗС, так і людей, які мешкають поблизу даних об'єктів.
Вимоги Правил є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду їх діяльності та форми власності, приміщення та інші об'єкти яких підлягають обладнанню відповідними системами. Монтаж систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, відповідно до п.6.1. та 6.2. Правил, виконується на підставі затвердженої проектної документації. Проектна документація розробляється згідно з технічним завданням, розробленим відповідними службами потенційно небезпечного об'єкта, за участю проектної організації, узгодженим уповноваженим підрозділом МНС України та іншими заінтересованими організаціями і затвердженим керівником об'єкта, тобто позивачем.
Відповідач стверджує, що позивач в свої господарській діяльності не планував розробляти технічні завдання на свої об'єкти для подальшої розробки Проектної документація. Відтак твердження позивача про виконання ст. 8 Закону України «Про Цивільну оборону України» та вимог Правил затверджених наказом МНС України № 288-2006 р. вважає безпідставним.
Приходить до висновку, що не влаштування позивачем на АЗС систем раннього виявлення є прямим порушенням вищеназваних законодавчих актів, оскільки такі порушення безпосередньо створюють загрозу життю і здоров'ю як для працюючого персоналу АЗС, так і для людей, які мешкають поблизу даних об'єктів.
Зазначає, що 30 листопада 2007 року позивач письмово звернувся до МНС України та Головного управління з інформацією про те, що автодорога Київ-Сарни-Ковель знаходяться на реконструкції, по цій причині АЗС позивача є нерентабельними, а відтак просить відтермінувати влаштування систем раннього виявлення НС з терміном виконання протягом 2011 року.
Окрім того покликається на рішення за результатами засідання постійної комісії з питань ТЕБ та НС Рівненської області від 11.12.2006 року № 10 «Про затвердження переліку ПНО Рівненської області, результатів класифікації з хімічної небезпеки об'єктів і адміністративно-територіальних одиниць та переліку об'єктів і окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно - рятувальними» та рішенням від 02.03.2007 року № 2 постійної комісії з питань ТЕБ та НС Сарненського району було зобов'язано керівництво ТзОВ фірма «Журавлина» встановити системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення на АЗС ще до 01.06.2007 року та укласти договори на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування державними аварійно-рятувальними службами АЗС ще до 01.04.2007 року.
Відповідач у запереченні на адміністративний позов зазначає, що викладена позивачем в адміністративному позові обставина щодо його не проінформованості відносно суб'єктів господарювання, які займаються проектуванням та виконанням робіт з влаштуванням систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення є безпідставною.
10 листопада 2006 року відповідно до доручення першого заступника голови облдержадміністрації за участю представника Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України проведений семінар-нарада із керівниками потенційно небезпечних об'єктів щодо улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, у якій приймав участь і представник позивача. Позивач 27 листопада 2007 року письмово звернувся до Головного управління з проханням надати в інформацію про перелік організацій котрі здійснюють розробку проектної документації та монтаж систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
Відповідь з переліком організацій була направлена Позивачу 30 листопада 2007 року за № 6595/16-3/02.
Пункти приписів про застосування запобіжних заходів №18 та №19 щодо забезпечення працівників АЗС №3 та №5 промисловими протигазами, обладнання АЗС №3 інформаційно-довідковим куточком та укладення угоди на обслуговування АЗС №1,2,3,5 Державною аварійно-рятувальною службою на підставі підтверджуючих матеріалів, наданих посадовим особам Державної інспекції цивільного захисту розглянуто як виконані.
Звертає увагу суду, що позивачем укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування АЗС №№ 1,2,3,5 ТзОВ фірма «Журавлина» Державною аварійно-рятувальною службою.
Повідомляє, що призупинення виконання припису про застосування запобіжних заходів можливе лише за умови надання матеріалів щодо усунення недоліків з конкретними термінами їх виконання. Призупинення виконання припису не дає права на подальшу роботу (експлуатацію) об'єкта. Припинення дії припису можливе лише за умови усунення всіх зазначених недоліків. За невиконання законних вимог посадових осіб Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки передбачається відповідальність згідно з чинним законодавством.
З урахуванням вичезазначеного просить позивачу в позові відмовити.
По даній справі здійснено технічну фіксацію судового процесу на комплексі "Камертон", інвентарний номер SN125327. Для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер IFPI JS60420180902.
Головуючий доповів про зміст позовних вимог, які позивач у судовому засіданні підтримав.
Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на позовну заяву.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Додатково представник позивача надав суду пояснення щодо неправомірності винесення приписів відповідачем, а також надав докази оспорення в судовому порядку адміністративного стягнення щодо керівника підприємства позивача.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані відповідачем одночасно із запереченнями на адміністративний позов. Додатково відповідач надав суду додаткові заперечення із письмовими доказами та витягами із номативних актів. Також надав суду копію постанови Сарненського районного суду про застосування до Політило О.В. штрафних санкцій за порушення законодавства про цивільний захист.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково.
Суд виходив з такого.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем - Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Рівненській області стосовно позивача - товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" винесено приписи про застосування запобіжних заходів №16 від 22 листопада 2007 року; №17 від 22 листопада 2007 року; №18 від 22 листопада 2007 року; №19 від 22 листопада 2007 року (а.с.7-10). Зазначеними приписами встановлено порушення позивачем вимог законодавства та нормативно-правових документів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, зокрема на усіх АЗС (АЗС №1 смт. Клесів Сарненського району, АЗС №2 м.Сарни, АЗС № 3 смт.Млинів, АЗС № 5 м.Кузнецовськ) не влаштовано систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення працюючого персоналу і населення у разі їх виникнення; не укладено угоду на обслуговування АЗС з Державною аварійно-рятувальною службою. Додатково на АЗС № 5 м.Кузнецовськ працівники АЗС не забезпечені промисловими протигазами, а на АЗС № 3 смт.Млинів - працівники АЗС не забезпечені промисловими протигазами та не обладнано інформаційно-довідковий куточок для надання допомоги персоналу в отриманні відомостей щодо дій у надзвичайних ситуаціях.
Оскільки до початку розгляду справи по суті позивачем було усунуто порушення вимог законодавства та нормативно-правових документів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки в частині (а.с.32-33): зокрема працівники АЗС №3 та №5 забезпечені промисловими протигазами, а на АЗС № 3 - обладнано інформаційно-довідковий куточок для надання допомоги персоналу в отриманні відомостей щодо дій у надзвичайних ситуаціях, то в цій частині позовних вимог позивачу в позові слід відмовити.
Що стосується позовних вимог в частині порушення позивачем вимог законодавства та нормативно-правових документів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки (не влаштовано систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення працюючого персоналу і населення у разі їх виникнення).
При винесенні приписів, які є предметом оскарження по даній справі відповідач керувався ст.30 Закону України "Про правові засади цивільного захисту", якою визначено повноваження посадових осіб урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Зокрема, пунктом 1 ч.1 ст.30 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" визначено, що посадові особи урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту мають право у сфері техногенної безпеки призупиняти до усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту експлуатацію підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також роботи, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров'ю людей.
Фактично ж відповідачем застосовано до позивача санкцію відповідно до ст.30 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" за порушення вимог Закону України "Про Цивільну оборону України".
За змістом ст.1 Закону України "Про Цивільну оборону України" правовий термін (визначення) "цивільна оборона" не відповідає та суттєво відрізняється від правового терміну (визначення) "цивільний захист" наведеного у ст.1 Закону України "Про правові засади цивільного захисту", а саме: відповідно до ст.1 Закону України "Про Цивільну оборону України" Цивільна оборона є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій; відповідно до ст.1 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" цивільний захист - система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування санкцій відповідно до ст.30 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" до положень Закону України "Про Цивільну оборону України".
Як вже зазначалося вище оскаржувані приписи встановлюють порушення позивачем вимог ст.8 Закону України "Про Цивільну оборону України".
Структурно розділ ІІ Закону України "Про Цивільну оборону України", до якого входить ст.8 цього Закону визначає повноваження керівників підприємств, а не їх зобов'язання, що відповідачем не враховується. Обгрунтуванням такої позиції є п.6 розділу ІІІ Положення про Цивільну оборону України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 року № 299, відповідно до якого повноваження адміністрації підприємств, установ і організацій визначено статтею 8 Закону України "Про Цивільну оборону України".
Таким чином, відповідачем в порушення ст.19 Конституції України здійснено перекваліфікацію повноважень керівників підприємств визначених ст.8 Закону України "Про Цивільну оборону України" у їх зобов'язання, внаслідок чого, до ТОВ фірма "Журавлина" застосовано санкції у вигляді призупинення експлуатації автозаправних станцій.
Окрім того, в порушення частини 2 ст.19 Конституції України відповідачем, не зважаючи на те, що ст.16 Закону України "Про Цивільну оборону України" визначено, що за порушення законодавства України з питань цивільної оборони відповідальність несуть посадові особи і громадяни, застосувано санкції до підприємства.
Таким чином в цій частині позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог в частині порушення позивачем вимог законодавства та нормативно-правових документів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки (не укладення угоди на обслуговування АЗС з Державною аварійно-рятувальною службою).
На виконання ст.5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" Кабінетом Міністрів України 4 серпня 2000 року було прийнято постанову № 1214, якою затверджено Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами.
У запереченнях відповідач покликається на пп.1.2 п.1 Порядку обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого наказом МНС України від 17.11.2003 № 440 (далі по тексту постанови - Порядок №440), відповідно до якого на автозаправні станції ТОВ фірма "Журавлина" поширюються положення цього Порядку, оскільки дані АЗС віднесені до об'єктів підвищеної небезпеки.
Зазначене твердження відповідача висловлено без врахування положень ч.3 ст.5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби", пп.3.2 п.3 Порядку №440, якими визначено, що Перелік об'єктів, що підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1214.
Відтак положення Порядку №440 поширюються не на всі об'єкти підвищеної небезпеки, а лише на ті, які віднесені до Переліку, затвердженого постановою КМ України від 4 серпня 2000 року № 1214.
Відповідач вважає, що позивача - ТОВ фірму "Журавлина" слід віднести до підприємств забезпечення нафтопродуктами нафтохімічної промисловості, однак, така позиція відповідача спростовується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) відповідно до якої підприємство позивача "Журавлина" відноситься до підприємств сфери торгівлі, оскільки основними видами діяльності підприємства за КВЕД є торгівля пальним (а.с.6).
Про ту обставину, що підприємство позивача не має жодного відношення до нафтохімічної промисловості свідчить додаток Б Класифікації видів економічної діяльності, затвердженої і введеної в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 року № 441 (Класифікація була чинною на дату винесення постанови КМ України від 4 серпня 2000 року № 1214). Зокрема, згідно цього додатку Б до нафтохімічної промисловості належать: виробництво синтетичного каучуку; виробництво продуктів основного органічного синтезу; виробництво технічного вуглецю; шинна промисловість; виробництво шин; ремонт шин; гумоазбестова промисловість; виробництво гумотехнічних виробів; виробництво азбестотехнічних виробів; виробництво гумового взуття; виробництво гумових виробів широкого вжитку (а.с.176).
Отже, оскільки торгівля пальним не має будь-якого відношення до нафтохімічної промисловості, то до жодного із зазначених у Постанові КМ України від 4 серпня 2000 року № 1214 переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами автозаправні станції ТОВ фірма "Журавлина" не відносяться.
Окрім того позиція відповідача щодо того, що автозаправні станції входять до Переліку об'єктів, що підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затвердженому постановою КМ України від 4 серпня 2000 року № 1214 спростовується самим МНС України. Наказом МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за № 286/12160 затверджено Методику ідентифікації потенційно-небезпечних об'єктів. Відповідно до п.9 прикладу 2 додатку № 6 Методики, МНС України визначено, що автозаправні станції не підпадають під дію Постанови КМ України від 4 серпня 2000 року № 1214.
Відтак вимога приписів щодо обов'язкового укладення угод на обслуговування АЗС з Державною аварійно-рятувальною службою є незаконною і підлягає до скасування.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 94 КАС України
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити частково.
Припис про застосування запобіжних заходів №16 від 22 листопада 2007 року визнати нечинним та скасувати його у повному обсязі.
Припис про застосування запобіжних заходів №17 від 22 листопада 2007 року визнати нечинним та скасувати його у повному обсязі.
Припис про застосування запобіжних заходів №18 від 22 листопада 2007 року визнати нечинним частково та скасувати в частині порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Журавлина" вимог статті 8 Закону України "Про Цивільну оборону України" (в частині не влаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення працюючого персоналу і населення у разі їх виникнення); вимог наказу МНС України від 15.05.2006р. №288 "Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.06р. за №785/12659 та вимог статті 5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби". В іншій частині - припис №18 від 22 листопада 2007 року залишити чинним.
Припис про застосування запобіжних заходів №19 від 22 листопада 2007 року визнати нечинним частково та скасувати в частині порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Журавлина" вимог статті 8 Закону України "Про Цивільну оборону України"(в частині не влаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення працюючого персоналу і населення у разі їх виникнення); вимог наказу МНС України від 15.05.2006р. №288 "Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.06р. за №785/12659 та вимог статті 5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби". В іншій частині - припис №19 від 22 листопада 2007 року залишити чинним.
Присудити до стягнення з відповідача - Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Рівненській області (33000, Рівненська область, м.Рівне, вул.Г.Полуботка,37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" (34500, Рівненська область, м.Сарни, вул.Варшавська, 9а, код ЄДРПОУ 13994640) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3грн.40коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Юрчук