Справа № 2-а-152/08
«22» січня 2008 року
12год. 10хв.
м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Шульги О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'вився
відповідача: представник Юрим М.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2216грн.75коп.
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2216грн.75коп. з відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк".
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує. В обгрунтування заперечення зазначає, що пенсійному фонду були повністю відшкодовані фактичних витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за вказані в позовній заяві періоди. На даний час встановити заборгованість по витратах на виплату та доставку пенсій за 1999-2000 р.р. , які були призначені і виплачені відповідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є неможливим.
Окрім того зазначає, що з 01 вересня 2005 року набув чинності Кодекс адміністративного судочинства України. А тому відповідач мав в межах строку , вказаного в статті 99 КАС України , звернутись до суду про стягнення такої заборгованості. Адже Пенсійному фонду кожний рік надається звіт про зарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду відповідно до ф. № 4-ПФ. У вказаному звіті за рядком № 29 - графа - відшкодування пільгових пенсій. Вважає, що в задоволенні позовних вимог відповідача до СВК «Маяк» слід відмовити на підставі статті 100 КАС України - із-за пропуску строку звернення до адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом.
По даній справі здійснено технічну фіксацію судового процесу на комплексі "Камертон", інвентарний номер SN125327. Для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер IFPI JS60420171705.
Головуючий доповів про зміст позовних вимог.
Представник відповідача надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на позовну заяву.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надав.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані відповідачем одночасно із запереченнями на адміністративний позов.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачу в позові слід відмовити
Суд виходив з такого.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертається до суду про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2216грн.75коп.
Зазначена заборгованість виникла за І, IV квартали 1999 року та І-ІІІ квартали 2000 року.
За результатами господарської діяльності за 2001 рік відповідач відобразив суму заборгованості у звіті про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень та витрачання коштів пенсійного фонду за 2001 рік (а.с.8-9).
Звіт працівником органу пенсійного фонду у страхувальника був прийнятий 11.02.02р. за вх.№1748.
Таким чином органу пенсійного фонду про існування заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій було відомо з 11.02.02р. і не існувало жодних перешкод для звернення у встановленому порядку нормативними актами щодо стягнення несплачених (не відшкодованих) коштів.
З 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, відповідно до якого завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В силу частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За змістом частини 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач, в обгрунтування позовних вимог, покликається на норми Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 3 червня 1999 року N 4-6 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 липня 1999 р. за N 436/3729.
Однак норми Інструкції можуть застосовуватися до правовідносин щодо порядку обчислення і сплати сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на момент її дії. До речі, у Інструкції (редакція 1999 року, як і наступні редакції) відсутній пункт 4.9, на який посилається позивач.
Порядок стягнення не сплачених та/або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначений у Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663.
Відповідно до пункту 6.9. Інструкції (редакція 2003 року з подальшими змінами та доповненнями) не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі по тексту постанови Закон-2181).
Матеріалами позовної заяви не підтверджується порядок застосування норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Як зазначалося вище у даній постанові, відповідач просить позивачу у позові відмовити у зв'язку із пропуском ним строку для звернення до адміністративного суду.
За змістом частин 1-3 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки пункт 6.9. Інструкції (редакція 2003 року з подальшими змінами та доповненнями) містить посилання на норми Закону-2181, то строки давності обчислюються відповідно до норми статті 15 цього Закону.
Оскільки Звіт про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень та витрачання коштів пенсійного фонду за 2001 рік (а.с.8-9) був поданий 11.02.02р., то у позивача до 11.02.05р. існувало право на стягнення даної заборгованості у порядку, визначеному Законом-2181. Таке право органам пенсійного фонду було надано з 03.09.2004р., коли у Офіційному віснику України, 2004, N 33, ст. 2227 було опубліковано Зміни та доповнення до п.6.9 Інструкції (редакція 2003 року з подальшими змінами та доповненнями).
Згідно із підпунктом 15.1.1. пункту 15.1. статті 15 Закону-2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту (яких у даному випадку не існує), податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Орган пенсійного фонду - позивач у даній справі - пропустив такі строки.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З огляду на вищевикладене позивачу у позові слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - Управлінню Пенсійного фонду України в Костопільському районі - в позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Юрчук
Постанова законної сили не набрала
Суддя Юрчук М.І.