"17" травня 2011 р.
Справа № 7/155/10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Риковій О.М.
за участю представників :
ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”- Штокало О. В. (за дорученням)
Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Миколаїв” - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.02.2011 р.
по справі №7/155/10
за позовом ВАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”
до Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Миколаїв”
про стягнення заборгованості в сумі 57230,66 грн.
08.12.2010 р. ВАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” (далі -Товариство) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Миколаїв” (далі -Підприємство) про стягнення 57 230,66 грн (в тому числі : 42790,29 грн. - заборгованість по активній електроенергії; 1801,00 грн. - заборгованість по реактивній електроенергії; 1 711,57грн. - заборгованість за перевищення договірних величин; 3940,37 грн. -пені; 762,65грн.- 3% - річних; 6224,78 грн. - інфляційних збитків), а також понесених ним судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємством в порушення вимог укладеного між ними договору про постачання електричної енергії №44/180 від 26.09.2009р. (далі Договір) не сплачено вартість отриманої електричної енергії за вересень-жовтень 2010 року, внаслідок чого згідно умов вказаного договору відповідачеві нараховані штрафні санкції. Позивача також вказує, що відповідачем у вересні 2010 року було допущено перевищення споживання величин електричної енергії встановлених сторонами у Додатку № 1а до Договору, та на підставі ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”та п. 6.16 ПКЕЕ, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну граничну величину споживання був розрахований у двократній вартості, що складає 1711,57 грн. які позивач просить стягнути з відповідача.
25.01.2011 р. Підприємство надало суду відзив на позов зазначив, що Товариством необґрунтовано нараховує пеню, 3% річних та інфляційні на заборгованість з лютого 2010 року по серпень 2010 року, оскільки ці суми увійшли до договору реструктуризації № 44/180-р від 24.09.2010 року. Проти стягнення 1711,57 грн. заперечує , оскільки вважає вказані вимоги неправомірними та зазначає, що ним не було допущено перевищення у вересні 2010 року споживання величин електричної енергії визначених сторонами у Додатку № 1а до Договору, яким встановлений обсяг постачання електричної енергії споживачу на вересень 2010 року - 60 тис. кВт. год.
Позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в сумі 44 591,29 грн. Підприємство визнало за заявою (т. 2 а.с. 10), поданою під час розгляду справи.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.02.2011 р. (підписаним суддею Семенчик Н. О. 28.02.2011 р.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Підприємства на користь Товариства 42790,29 грн. заборгованості за активну електроенергію, 1801,00 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 305,16 грн. пені, 3% річних в розмірі 57,49 грн., інфляційні збитки в розмірі 115,91 грн., держмито в розмірі 452,12 грн. та 186,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду вмотивоване тим, що відповідач заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 42790,29 грн. та реактивну електричну енергію в сумі 1801,00 грн. визнав в повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення суми боргу за отриману відповідачем електричну енергію в сумі 44 591,29 грн. є обґрунтованими, оскільки була реструкторизована заборгованість по серпень 2010 року згідно встановленого графіку, то відповідно розрахунок санкцій враховуючи Договір № 44/180-р має бути здійснений з 08.10.2010 року по 01.11.2010 року, таким чином вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3940,37 грн., інфляційні витрати в розмірі 6224,78 грн. та 3% річних в розмірі 762,65 грн. підлягають частковому задоволенню. Оскільки згідно додатку № 1а до Договору сторонами встановлено, що обсяг постачання електричної енергії у вересні 2010 року складає 60 тис. кВт. год, то у вересні 2010 року відповідачем не було допущено перевищення споживання договірних величин електричної енергії, оскільки обсяг фактично спожитої відповідачем електричної енергії у вересні 2010 року не перевищує обсяг постачання електричної енергії встановлений сторонами у Додатку № 1а до Договору.
Не погоджуючись з винесеним рішенням 25.03.2011 р. Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 21.02.2011 р. по справі №4/155/10 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідач не повідомив про результати розгляду пропозиції щодо встановлення договірних величин споживання електричної енергії у встановлений законом строк та повернув його лише 31.01.2011 р., тобто вже після розрахункового періоду, Товариство здійснило розрахунок на підставі Додатку №1, 1а від 15.01.2010 р.
Одночасно скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження .
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 р. скаржнику відновлено пропущений процесуальний строк, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.04.2011 р. о 10:30, про що всі учасники процесу, згідно приписів ст..98 ГПК України, були повідомлені належним чином.
18.04.2011р. до суду надійшло письмове клопотання відповідача про направлення йому копії апеляційної скарги ,оскільки він не отримав її . Відповідач у клопотанні також просив суд залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідач в судове засідання не з'явився і судова колегія керуючись ст.77 ГПК України відклала розгляд справи на 17.05.2011р. о 14.00 та зобов'язала відповідача надати суду докази первинного надсилання позивачу Додатків №1 та №1а до договору №44/180 у вересні 2010рок та докази їх повернення закладом пошти (на що міститься посилання в листі відповідача №23 від 20.01.2011р.), про що всі учасники процесу, згідно приписів ст..98 ГПК України, були повідомлені належним чином.
Представник відповідача в судове засідання 17.05.2011р. знов не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи ,що підтверджується поштовим повідомленням про завчасне вручення йому поштового відправлення, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив , про причини свого нез'явлення суд не повідомив витребуваних судом документів не надав і колегія суддів, враховуючи думку представника скаржника, прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.
Оскільки представник скаржника не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу така фіксація не здійснювалась, але вівся протокол судового засідання.
Колегія суддів задовольнила клопотання представника скаржника і залучила до матеріалів справи документи які підтверджують його реорганізацію (зміну назви).
Колегія суддів в порядку ст..25 ГПК України здійснила зміну ВАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” його правонаступником ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”
Представник скаржника в усних пояснення наданих суду підтримав скаргу і просив її задовольнити на викладених у ній підставах.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги позивач, хоча і зазначає в прохальній частині скарги про скасування рішення в повному обсягу та задоволення його позову, фактично оскаржує і обґрунтовує свою позицію лише стосовно відмови у стягненні 1711,57 грн., тобто нарахованої ним відповідачу суми за перевищення споживання у вересні 2010 року величин електричної енергії визначених сторонами у Додатку № 1а до Договору і не оскаржує у частковій відмові у стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції.
Місцевий суд відмовляючи у задоволенні цієї вимоги послався на таке, що позивач направив відповідачу 08.08.2010р. лист №01/12-3872 з підписаними з боку позивача Додатками №1 та №1а до Договору якими на вересень 2010р. для відповідача була встановлена гранична величина споживання в обсязі 60 тис кВт.г., а оскільки відповідач спожив лише 38189 кВт.г., то перевищення договірної величини не було, а відтак, підстав для стягнення вказаної суми немає.
Проте, з таким висновком погодитись не можна з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи згідно п.1 Додатка №1 до Договору №44/180 від 26.09.2009 року постачання електричної енергії відповідачу (споживачу) проводиться позивачем (постачальником) в межах договірних величин енергопостачання зазначених у Додатку №1а.(а.с.39, т.1)
Додатком №1а до Договору сторонами було узгоджено, що на вересень 2010р. договірна величина енергопостачання встановлюється на рівні 35694 кВт.год. (а.с.39 зворотна сторона , т.1)
Зазначені додатки є невід'ємною частиною договору, тобто є істотними умовами договору і відповідно повинні виконуватись сторонами Договору.
Умовами Договору №44/180 від 26.09.2009 року та Додатком №1 до нього також встановлено порядок коригування зміни договірних величин енергопостачання, який (порядок) визначено на підставі Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р.№ 28 в редакції постанови від 17.10.2005р. №910 (далі Правила).
Проте, вказаними документами врегульовано порядок коригування договірних величин енергопостачання, який здійснюється за ініціативою споживача (відповідача) і не врегульовано порядок такого коригування з ініціативи постачальника (позивача).
З матеріалів справи вбачається, що саме позивач направив відповідачу 08.08.2010р. лист №01/12-3872 з підписаними з боку позивача додатками №1 та №1а до Договору, якими на вересень 2010р. для відповідача була встановлена гранична величина споживання в обсязі 60 тис кВт.г.
Зазначений лист з підписаними з боку позивача додатками №1 та №1а до Договору за своєю правовою природою фактично є пропозицією про зміну умов Договору в частині договірних величин, тобто ініціатива щодо коригування договірних величин (зміни умов договору) на вересень 2010року йшла від позивача (постачальника).
Приймаючи до уваги, що ні Договором, ні Додатком №1, ні вищевказаними Правилами не встановлено порядку коригування договірних величин, якщо він здійснюється за ініціативою постачальника (в даному випадку позивача), то до цієї правової ситуації слід застосовувати норми права які регулюють порядок зміни договорів, а саме ст.11 ГПК України, ст.188 ГК України та ст.653 ЦК України.
Моментом, з якого відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України договір є зміненим або розірваним та зобов'язання відповідно - зміненими або припиненими, є момент укладення угоди про зміну або розірвання договору, що визначається відповідно до ст. 640 ЦК України, якщо інший момент не встановлений у самій угоді. Тобто зміна або розірвання господарського договору можуть відбутися в момент надання згоди стороною, що отримала таку пропозицію, чи в момент підписання сторонами єдиного документа .
Враховуючи вищевказані норми права у даній правовій ситуації розмір договірних величин постачання електроенергії слід вважати зміненим з моменту (дати) надання відповідачем (споживачем) згоди на таку зміну після отримання вказаної пропозиції позивача (постачальника).
Як зазначалось вище позивач направив відповідачу пропозицію -лист №01 /12-3872 від 05.08.2010р. (а.с.150) про зміну умов договору (договірних величин) 08.08.20110р.(а.с.151) з Додатками №1 та №1а до Договору які підписані позивачем 02.08.2010р. (а.с.129,130).
Проте, з вказаних додатків не можна встановити коли їх підписав відповідач, оскільки останнім не проставлено на цих додатках дати підписання.
Докази того, що відповідач направив (повернув) позивачу підписані відповідачем вказані додатки у серпні-вересні 2010р. в матеріалах справи відсутні.
Наявний в матеріалах лист відповідача №23 від 20.01.2011р., в якому зазначено: ”Повторно направляємо Вам додатки №1 та №1а до договору №44/180. Відправлений у вересні 2010року примірник додатку до договору було повернуто закладом пошти до КП „МАМ””, на думку судової колегії, не може бути визнаний належним та достатнім доказом того, що відповідач дійсно направив (повернув ) позивачу підписані додатки саме у вересні 2010р.з огляду на таке.
Так, позивач не змінював адресу і його адреса була відома відповідачу , а відтак твердження відповідача направлений ним у вересні 2010р. лист з підписаними додатками позивачу повернувся йому ( з невідомих причин) визиває сумнів у колегії суддів.
Колегія суддів зобов'язала надати відповідача докази направлення вказаного листа та його повернення, однак, відповідач не виконав вимогу суду не надав вказаних доказів і такі докази в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що відповідач у порушення ст. 33 ГПК України не довів належними доказами обставини, на які він посилається, тобто не довів що він у вересні 2010р. дав згоду на зміну розміру договірних величин (умов договору), а відтак, моментом погодження вказаних змін слід вважати січень 2011р. (дата направлення відповідачем підписаних додатків позивачу), а не вересень 2010р., а відтак, позивач обґрунтовано вважав у серпні-грудні 20110року , що його пропозицію про зміну умов договору (договірних величин) не прийнято, тобто розмір величин залишився на попередньому рівні (умови договору не змінилась).
Пунктом 6.13.Правил встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції). Пунктом 6.14. Правил визначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку. Пунктом 6.15.правил встановлено, що перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 01.10.20210р. надав акт про використану електричну енергію за вересень 2010р. згідно якого фактично було спожито 38189 кВт.год., тобто мав факт перевищення договірних величин встановлених Додатком №1а, в редакції, що діяла з моменту укладання договору до січня 2011року, а відтак, позивач обґрунтовано відповідно до п.6.14.Правил здійснив нарахування за перевищення договірних величин.
Місцевий суд встановивши факт направлення позивачем відповідачу вказаних додатків та констатувавши, що відповідач відписав їх не встановив моменту підписання їх відповідачем і як наслідок дійшов помилкового висновку, що зміни були узгодженні в установленому порядку, а відтак, відповідач не мав перевищення величин у вересні 2010р.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що: по-перше, станом на серпень-грудень 2010р. зміни до договору (додатків до нього) щодо зміни розмірів договірних величин узгоджені у встановленому законодавством порядку сторонами не були і діяли раніше встановлені розміри вказаних величин; по-друге, відповідач допустив перевищення вказаних величин у вересні 2010р.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1711,57 грн. обґрунтовані, оскільки підтверджуються фактичними обставинами та нормами права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду частковому скасуванню (в частині відмови у задоволення позову про стягнення вказаної суми) шляхом викладання рішення в іншій редакції.
Оцінюючи відповідно до приписів ст.101 ГПК України рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки з підстав викладених у скарзі ,колегія суддів дійшла висновку, що в решті частини (крім необхідності зміни розміру державного мита у зв'язку з задоволенням апеляційною інстанцією вищезазначених вимог) висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства .
Слід зазначити, що відповідач не оскаржив рішення місцевого суду в частині стягнення з нього грошових сум , тобто погодився з цим стягненням.
Керуючись ст.ст.33, 44, 49, 99,101-105 ГПК України колегія суддів , -
1) Апеляційну скаргу ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” - задовольнити частково.
2) Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.02.2011 р. по справі №7/155/10 в частині відмови у задоволення позовних вимог про стягнення 1711,57 грн. скасувати та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:
„1. Позовні вимоги ПАТ Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” - задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв” (56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, р/р 2600433295980, АКБ “Інвестбанк”, МФО 328210, ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, р/р 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, ЄДРПОУ 23399393):
- 42790 (сорок дві тисячі сімсот дев'яносто) грн. 29 коп. - заборгованості за активну електроенергію;
-1801(одну тисячу вісімсот одну) грн.00 коп. - заборгованості за реактивну електроенергію;
- 305 (триста п'ять) грн.16 коп. - пені;
- 57 (п'ятдесят сім) грн.49 коп. - 3% річних ;
- 115 (сто п'ятнадцять) грн.91.крп. - втрат від інфляції ( інфляційні збитки);
- 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн.57 коп. - боргу за перевищення договірних величин;
-467(чотириста шістдесят сім) грн..81 коп. - витрат по сплаті держмита при поданні позову;
- 192 (сто дев'яносто дві) грн. 91 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.”
3) Припинити виконання за зміненим рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.02.2011 р. по справі №7/155/10.
4) Стягнути з Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв” (56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, р/р 2600433295980, АКБ “Інвестбанк”, МФО 328210, ЄДРПОУ 01130650) на користь Публічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” (54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, р/р 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, ЄДРПОУ 23399393) - 8 (вісім) грн..55 коп. - витрат по сплаті держмита при поданні апеляційної скарги.
5) Доручити господарського суду Миколаївської області видати накази відповідно до цієї постанови з зазначенням у них всіх необхідних реквізитів.
Постанова згідно ст..105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Мирошниченко М.А.
Судді: Бєляновський В.В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 17.05.2011р.