"17" травня 2011 р.Справа № 12/155/10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Риковій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - за дорученням
від відповідача: ОСОБА_2. - за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" в особі філії міста Миколаєва
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 6 грудня 2010 року
у справі № 12/155/10
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" в особі філії міста Миколаєва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Штрассе"
про спонукання укласти додаткову угоду до договору на умовах проекту, наданого Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія" "Миколаївобленерго", з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 24.09.2010 року.
07.10.2010 р. Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”, яке перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго” рішенням загальних зборів акціонерів, що оформлено протоколом № 20 від 06.04.2011 р. (далі позивач, ПАТ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Штрассе” (далі відповідач, ТОВ) про спонукання укласти додаткову угоду до договору на умовах проекту, наданого ПАТ, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 24.09.2010 року.
Позов мотивований тим, що 29.03.2007 р. між сторонами у справі був укладений договір № 44/1603 про постачання електричної енергії.
07.05.2010 р. ТОВ звернувся до ПАТ із заявою про внесення змін до вищезазначеного договору та включення нової точки обліку за адресою: м. Миколаїв вул. Червоних Майовщиків, 14.
В процесі визначення умов додаткової угоди до договору № 44/1603 від 29.03.2007 р. про постачання електричної енергії відповідач відмовився від укладання додатку № 11 „Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача” та додатку № 13 „Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень”, у зв'язку з чим спір, в цій частині, був переданий позивачем на розгляд господарського суду на підставі ст. 181 ГК України.
Відповідач позовні вимоги ПАТ вважав необґрунтованими та безпідставними.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.2010 р. (суддя Семенов А.К.) позовні вимоги ПАТ залишені без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що довжина кабельних ліній ТОВ складає 260 метрів, тобто менше 1 кілометра, а тому, відповідно до Методики по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач, що затверджена Міністерством енергетики України від 18.02.1998 р., втратами активної електроенергії в кабельних лініях ТОВ слід знехтувати.
Відповідно до п.п. 5.6.5 ПКЕЕ додаток № 13 не є обов'язковим і додається до договору про постачання електричної енергії за необхідністю.
У графіку аварійних відключень по м. Миколаєву на 2010-2011 р. р., який позивач надав господарському суду, та яким визначений перелік фідерів, які мають бути відключенні в разі виникнення дефіциту потужності та електроенергії, зниження частоти, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережних елементів, порушення режиму допустимих режимів роботи гідроелектростанції України, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми, ПС 150/35/6 кВ „Лески” фідер-6986-РП-9 фідер -998 -ЗТП-480 від якої підключена електроустановка відповідача, не зазначена. Тому в разі виникнення аварійної ситуації, електроустановка відповідача при аварійних відключеннях не задіяна та графіки аварійних відключень не застосовуються, про що зазначено у додатку № 13 „Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень”.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням ПАТ оскаржив його в апеляційному порядку посилаючись на те, що воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального права та просив апеляційний суд прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.01.2011 р. вищевказана апеляційна скарга ПАТ залишена без розгляду та повернута скаржникові на підставі ст. ст. 86, 93 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011 р. ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 06.01.2011 р. скасована, а справа направлена на розгляд зазначеного апеляційного суду.
Ухвалою від 13.04.2011 р. справа прийнята до провадження Одеського апеляційного господарського суду та її розгляд призначено на 17.05.2011 р. об 11:30.
В судовому засіданні представник ПАТ доводи апеляційної скарги підтримав.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ без задоволення. В судовому засіданні представник ТОВ доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 29.03.2007 р. між сторонами у справі був укладений договір № 44/1603 про постачання електричної енергії за умовами якого ПАТ зобов'язався продавати електричну енергію на об'єкти ТОВ, які визначені додатком № 8 „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, а останній -оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами цього договору.
07.05.2010 р. ТОВ звернулось до ПАТ з заявою про внесення змін до вищезазначеного договору та включення нової точки обліку за адресою: м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 14.
03.09.2010 р. відповідач отримав від позивача два примірники додаткової угоди від 01.09.2010 р. до договору про постачання електричної енергії № 44/1603 від 29.03.2007 р., а також додатки № 2, 8,11,13.
15.09.2010 р. позивач отримав підписану відповідачем додаткову угоду до договору та додатки до нього разом з протоколом розбіжностей, в якому ТОВ запропонував преамбулу додаткової угоди, п. 2 Додаткової угоди, графу 5 додатку № 2 викласти в іншій редакції, та відмовився від укладання додатків № 11 „Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача” та додатку № 13 „Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень”.
Розглянувши протокол розбіжностей, запропонований відповідачем, позивач погодився з пропозицією ТОВ щодо викладення преамбули додаткової угоди в редакції останнього графи 5 додатку № 2. Решта розбіжностей залишились неврегульованими.
Оскільки, розбіжності, що виникли при укладенні договору не були врегульовані сторонами, позивач у відповідності до ч. 5 ст. 181 ГК України передав спір на вирішення суду.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником.
Це передбачено і в ст. 275 ГК України, пунктом 2 якої закріплено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Виробники і постачальники енергії, відповідно до п. 4 цієї статті, що займають монопольне становище, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.
Згідно ч. 2, 3, 5 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Згідно п. 1.13 ПКЕЕ, укладання, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Позивач наполягає, що укладення додатку № 11 від 01.09.2010 р. до договору про постачання електричної енергії № 44/1603 від 29.03.2007 р. „Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача” на запропонованих ВАТ умовах є обов'язковим відповідно до п. п. 5.6, 6.25 ПКЕЕ та п. 3.3 „Методики по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач”, затвердженої Міністерством енергетики України від 18.02.1998 р.
Дійсно, п. 5.6 ПКЕЕ визначений перелік додатків, які є невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії. Але, підпунктом 5.6.5 ПКЕЕ передбачено, що деякі додатки додаються до договору про постачання електричної енергії за необхідностю. Зокрема, до такого додатку віднесений і порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах.
Підп. 3 п. 3 вищезазначеної Методики передбачено, що втратами активної електроенергії в кабельних лініях загальною довжиною до 1 км в зв'язку з малою величиною активного опору можна знехтувати.
Як свідчать матеріали справи довжина кабельних ліній ТОВ складає 260 метрів, тобто значно менше 1 кілометра, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, щодо знехтування, у даному випадку, технічними втратами електричної енергії в електричних мережах відповідача та обов'язковості укладання сторонами додатку № 11 до договору, у зв'язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
Позивач наполягає, що укладення додатку № 13 від 01.09.2010 р. до договору про постачання електричної енергії № 44/1603 від 29.03.2007 р. „Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень” на запропонованих ВАТ умовах є обов'язковим відповідно до п. п. 5.5, 5.6, 5.7 ПКЕЕ та п. 6.1.5 Типового договору про постачання електричної енергії.
Дійсно підп. 5.5.12 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії має містить серед умов, котрі є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, таку умову, яка встановлює заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі.
Підпунктом 5.6 ПКЕЕ, визначений перелік додатків, які є невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії. Але, підп. 5.6.5 ПКЕЕ передбачено, що деякі додатки додаються до договору про постачання електричної енергії за необхідністю. Зокрема, до такого додатку віднесений і перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.
Як свідчать матеріали справи у графіку аварійних відключень по м. Миколаєву на 2010 -2011 роки визначений перелік фідерів, які мають бути відключені в разі виникнення дефіциту потужності та електроенергії, зниження частоти, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережних елементів, порушення допустимих режимів роботи гідроелектростанцій України, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми, ПС 150/35/6 кВ Лески фідер-6986-РП-9 фідер-998-ЗТП-480 від якої підключена електроустановка відповідача, не зазначена, внаслідок чого місцевий суд дійшов до правомірного висновку про те, що у разі виникнення аварійної ситуації, електроустановка ТОВ при аварійних відключеннях не задіяна та в графік аварійних відключень не включена, про що прямо зазначено ВАТ у запропонованому для підписання додатку №13.
Оскільки, позивач не заперечує факт того, що при аварійних відключеннях електроустановка відповідача не задіяна та графіки аварійних відключень до нього не застосовуються, то суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що, у даному випадку, укладання сторонами додатку № 13 до договору не є обов'язковим, відповідно до підп. 5.6.5 ПКЕЕ, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів
Рішення господарського суду Миколаївської області від 6 грудня 2010 року у справі № 12/155/10 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" в особі філії міста Миколаєва - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.В.Шевченко
Суддя: В.В.Бєляновський
Суддя: М.А.Мирошниченко