"10" травня 2011 р.Справа № 14/171-10-5123
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Мартинюк К.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.05.2011 року:
від позивача: ОСОБА_2., за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_1, за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКЕСТРЕЙД”
на рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 року
по справі № 14/171-10-5123
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКЕСТРЕЙД”
про стягнення 82926,30 грн.
В судовому засіданні 10 травня 2011 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКЕСТРЕЙД” про стягнення 82926,30 грн., з яких (з урахуванням уточнень): 64954,00 грн. основного боргу, 4570,81 грн. штрафу, 843,51 грн. 3% річних, 2857,98 грн. інфляційних втрат та 9700,00 грн. збитків, спричинених необхідністю отримання позивачем юридичної допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Закону України „Про транспортно -експедиторську діяльність”, ст. ст. 22, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України та вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов пункту 5.12 договору на транспортно -експедиторське обслуговування № 033/09-ТЕО, укладеного 21.08.2009 року між ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” та ТОВ „МАРКЕСТРЕЙД”, внаслідок чого утворилась заборгованість, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 7.10 договору від 21.08.2009 року, ст. 549 Цивільного кодексу України та 3% річних, інфляційних втрат, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України, а також спричинило позивачу збитки, якими є додаткові витрати на юридичну допомогу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.02.2011 року по справі № 14/171-10-5123 (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКЕСТРЕЙД” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” 64954,00 грн. основного боргу, 4570,81 грн. штрафу, 843,51 грн. 3% річних, 2857,98 грн. інфляційних втрат, 9700,00 грн. збитків, 829,26 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду вмотивовано доведеністю документальними доказами наявності заборгованості відповідача за договором від 21.08.2009 року у розмірі 64954,00 грн., спричиненої несвоєчасною оплатою відповідачем вартості наданих позивачем послуг. Також, суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем штрафу, встановленого пунктом 7.10 договору від 21.08.2009 року, у розмірі 4570,81 грн. за період з 18.06.2010 року по 22.11.2010 року; про правомірність нарахування 3% річних у розмірі 843,51 грн. за період з 18.06.2010 року по 22.11.2010 року та нарахування інфляційних втрат у розмірі 2857,98 грн. за період з 18.06.2010 року по 22.11.2010 року, передбачених положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України. Крім цього, суд вказав про обґрунтованість та доведеність позивачем заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 9700,00 грн., спричинених необхідністю отримання позивачем юридичної допомоги для захисту порушених майнових прав.
Не погодившись з рішенням суду від 16.02.2011 року, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ „МАРКЕСТРЕЙД”, в якій вказує про прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Скаржник наполягає на тому, що судом першої інстанції не встановлено факту надання позивачем відповідних послуг, за які відповідач має сплачувати; судом не звернуто уваги на відсутність будь -яких доказів оплати позивачем послуг, наданих третіми особами на виконання умов договору від 21.08.2009 року; судом не взято до уваги факту неузгодження між сторонами об'єму робіт та послуг, що стало підставою для несплати відповідачем передоплати, передбаченої п. 6.1 договору від 21.08.2009 року; судом безпідставно стягнуто з відповідача штрафні санкції, 3% річних, інфляційні втрати з огляду на відсутність порушень відповідачем договірних зобов'язань; судом не враховано відсутність доказів оплати позивачем вартості юридичних послуг, що свідчить про безпідставне стягнення з відповідача збитків у розмірі 9700,00 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” вказує, що рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 року по справі 14/171-10-5123 є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, що 21.08.2009 року між ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” (експедитор) та ТОВ „МАРКЕСТРЕЙД” (клієнт) укладено договір на транспортно -експедиторське обслуговування № 033/09/ТЕО, який регулює взаємовідносини сторін при виконанні експедитором доручень клієнта щодо надання послуг по організації та забезпеченню перевезень різноманітними видами транспорту, перевалки в портах та транспортно -експедиційному обслуговуванню (ТЕО) зовнішньоторгових вантажів клієнта, у т.ч. у великотонажних контейнерах (далі - вантажів).
Відповідно до пункту 3.2 договору експедитор укладає договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів і додаткові роботи та послуги.
Пунктом 3.4 вказаного договору встановлено, що експедитор узгоджує з перевізниками, портами та залізницями плани, маршрути перевезень і строки подачі залізничного, автомобільного або морського транспорту для перевезення вантажу.
Експедитор забезпечує виконання та оформлення необхідних митних, карантинних, ветеринарних, санітарних, екологічних, радіологічних та інших формальностей (п. 3.6 договору); здійснює розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями (п. 3.7 договору); оформлює за дорученням клієнта необхідну вантажну документацію (п. 3.8 договору).
Відповідно до умов договору на транспортно -експедиторське обслуговування № 033/09/ТЕО від 21.08.2009 року клієнт доручає експедитору, на підставі довіреності, перевезення різноманітними видами транспорту, перевалку в портах та ТЕО своїх вантажів (п. 5.1 договору); надає експедитору необхідну інформацію у письмовому вигляді про характер та властивості вантажу (п. 5.2 договору); забезпечує своєчасне направлення експедитору ліцензій, ввізних/вивізних транзитних дозволів, карантинних, ветеринарних, екологічних, радіологічних та інших документів (п. 5.3 договору); клієнт зобов'язаний оплатити виставлені експедитором рахунки на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку (п. 5.12 договору).
Згідно пункту 6.1 договору клієнт здійснює повну передоплату узгоджених з експедитором робіт і послуг.
Згідно з п. 7.5 договору експедитор несе відповідальність за вантаж у розмірі його вартості, вказаній у супровідних документах.
Згідно з п. 7.10 договору клієнт за несвоєчасну оплату робіт сплачує експедитору штраф у розмірі 0,5 % від суми несплачених рахунків за кожний день прострочення платежу. Якщо строк перевищує 90 днів, то розмір штрафу складає 2% на добу від суми заборгованості.
Відповідно до п. 10.1 договору на транспортно -експедиторське обслуговування № 033/09/ТЕО від 21.08.2009 року він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2006 року. Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не надішле письмове повідомлення іншій стороні про його розірвання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” зазначило у позовній заяві про наявність заборгованості відповідача за надані позивачем як експедитором послуги, вартість яких складається з вартості витрат ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” в зв'язку з залученням третіх осіб та здійсненням розрахунків з перевізником на загальну суму 64225,93 грн. та з вартості послуг по здійсненню безпосередньо транспортно -експедиторського обслуговування на загальну суму 728,07 грн., а всього на суму 64954,00 грн.
Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.
Згідно ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Згідно наявних у матеріалах справи документальних доказів (рахунки, акти виконаних робіт, платіжні доручення, коносаменти, міжнародні автомобільні товарно -транспортні накладні -СМR, акти здачі -приймання робіт, листи ТОВ „МАРКЕСТРЕЙД”, договір про надання транспортних послуг -т.1 а/с. 20-133), відповідно до пунктів 3.1, 3.7 договору на транспортно -експедиторське обслуговування № 033/09/ТЕО від 21.08.2009 року, ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” здійснило транспортно -експедиторське обслуговування вантажів відповідача на загальну суму 64954,00 грн.
Матеріали справи свідчать та не заперечується ТОВ „МАРКЕСТРЕЙД”, що на його адресу позивачем були надіслані рахунки № G -2270 від 23.11.2009 року, № G- 2395 від 25.11.2009 року, №2963 від 14.12.2009 року, № 3216 від 25.12.2009 року, № 3331 від 04.01.2010 року, № 3376 від 05.01.2010 року, № G -3598 від 18.01.2010 року, № G -3915 від 22.01.2010 року, № G -3982 від 26.01.2010 року, № G -3983 від 26.01.2010 року, № G -3985 від 26.01.2010 року, в яких позивач зазначив види наданих послуг та розмір витрат ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” щодо обслуговування вантажу.
10.06.2010 року позивачем на адресу ТОВ „МАРКЕСТРЕЙД” надіслано претензію, відповіді на яку позивач не отримав.
Відповідно до частин 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Колегія суддів зауважує, що доказів перерахування позивачу вартості наданих послуг на виконання умов договору на транспортно -експедиторське обслуговування № 033/09/ТЕО від 21.08.2009 року відповідач не надав, тоді як надані позивачем документальні докази підтверджують вартість наданих ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” послуг на загальну суму 64954,00 грн.
Колегія суддів погоджується з розміром вартості наданих ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” послуг, наведеним у доданому до позовної заяви розрахунку (т. 1 а/с. 148), і з урахуванням вимог ст. 625 Цивільного кодексу України позивач правомірно нарахував інфляційні втрати в сумі 2857,98 грн. та 3% річних у розмірі 843,51 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п. 5.12 договору № 033/09/ТЕО від 21.08.2009 року клієнт зобов'язаний оплатити виставлені експедитором рахунки на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку.
Згідно п. 7.10 договору № 033/09/ТЕО від 21.08.2009 року за несвоєчасну оплату роботи експедитора клієнт сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми неоплачених рахунків за кожний день прострочення платежу.
За встановлених судом обставин несвоєчасної оплати відповідачем наданих ТОВ „ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК” послуг до відповідача правомірно застосована відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого складає 4570,81 грн. згідно обґрунтованого розрахунку позивача.
Згідно частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Наявні в матеріалах справи докази (договір від 23.06.2010 року та додаткова угода до нього від 08.07.2010 року, рахунки, платіжні доручення (т. 1 а/с. 139-145), акт приймання -передачі наданих послуг від 01.12.2010 року (т. 2 а/с. 24) підтверджують факт надання позивачу юридичних послуг та їх розмір, відтак, судом першої інстанції на законних підставах стягнуто з відповідача 9700,00 грн. збитків.
Колегія суддів зауважує, що заперечення скаржника зводяться передусім до посилання на нездійснення передоплати за договором на транспортно -експедиторське обслуговування № 033/09/ТЕО від 21.08.2009 року, оскільки об'єм робіт та послуг не був узгоджений сторонами, та до тверджень, що позивачем ніяких робіт та послуг не здійснювалось та не надавалось.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта.
Умовами договору на транспортно -експедиторське обслуговування № 033/09/ТЕО від 21.08.2009 року передбачалось здійснення клієнтом передплати узгоджених з експедитором робіт і послуг шляхом безготівкового переказу грошових коштів відповідно до рахунків, проте місцевим господарським судом правильно встановлено, що ТОВ „МАРКЕСТРЕЙД” не виконало належним чином пункти 5.12, 6.1 вказаного договору.
Також, колегія суддів зауважує, що надані позивачем на обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу додаткові докази (екологічні декларації, рахунки), які прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції відповідно до п. 9 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 04-5/366 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” від 28.03.2002 року в редакції від 19.07.2010 року свідчать про обізнаність відповідача, узгодження ним та здійснення відповідних дій щодо обслуговування позивачем спірного вантажу.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 року по справі № 14/171-10-5123 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк